Рішення

від 07.05.2015 по справі 921/379/15-г/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" травня 2015 р.Справа № 921/379/15-г/6

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТ" (вул. Текстильна, 24а, м. Тернопіль, 46010)

до відповідача Підприємства споживчої кооперації "Торгово-роздрібне об'єднання "Козівського РайСТ (вул. Грушевського, 25, смт. Козова, Козівський район, Тернопільська область,47600)

про cтягнення 2710,76 грн. боргу, 379,21 грн. пені, 320,45 грн. втрат від інфляції, 29,19 грн. 3% річних.

За участю представників сторін:

Позивача - Смолінська О.С.

Відповідача - не з'явився

Суть справи:

08 квітня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АНТ" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Підприємства споживчої кооперації "Торгово-роздрібне об'єднання "Козівського РайСТ про стягнення 2710,76 грн. боргу, 379,21 грн. пені, 320,45 грн. втрат від інфляції, 29,19 грн. 3% річних.

Уповноважений представник відповідача в судове засідання не з'явився. Разом з тим, на адресу суду надійшов відзив, в якому ПСК ТРО Козівського РайСТ повідомляє суд про перерахування на користь ТОВ "АНТ" 2717,96 грн. (копію платіжного доручення №1633 від 22 квітня 2015 року долучено до відзиву). А тому, на його думку, підстав для задоволення позову немає.

При даних обставинах, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи без участі представника відповідача, за наявними документами.

В засіданні представнику позивача роз'яснено належні йому права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20,22,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання, аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

01 жовтня 2015 року між ТОВ "АНТ" та ПСК ТРО Козівського РайСТ укладено договір поставки №834, за змістом якого постачальник (позивач) зобов'язувався передавати (постачати) покупцю товари, а покупець (відповідач) брав на себе зобов'язання оплачувати їх із відтермінуванням на 21 календарний день з дати поставки.

На виконання умов договору, по накладних №№866 від 21.10.14р., 916 від 22.10.14р., 918 від 22.10.14р., 920 від 22.10.14р., 950 від 22.10.14р., 951 від 22.10.14р., 1000 від 23.10.14р., 1002 від 23.10.14р., 1198 від 30.10.14р., 746 від 30.10.14р., 259 від 07.11.14р., 303 від 07.11.14р. ПСК ТРО Козівського РайСТ отримало від ТОВ "АНТ" товарно-матеріальні цінності (з врахуванням вартості тари) на загальну суму 3132,36 грн.

На вказані господарські операції, ТОВ "АНТ" (постачальником) було видано покупцю - податкові накладні, які згідно з Податковим кодексом України є податковим документом та складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

По накладних (копії наявні у матеріалах справи) тару на загальну суму 421,60 грн. було повернуто постачальнику.

Зауважень щодо відступів від положень угоди, інших недоліків по кількості та якості отриманого товару від покупця не надходило.

Однак, покупець за отримані товари не розрахувався, заборгувавши станом на дату звернення позивача до суду 2710,76 грн.

Вказане, крім зазначених вище документів, стверджується і підписаним сторонами без заперечень Актом звірки розрахунків станом на 31 січня 2015 року.

З метою досудового врегулювання спору покупцю надсилалась претензія від 30 грудня 2014 року з проханням погасити суму боргу.

Не належне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про відновлення його порушених прав.

Після пред'явлення позову та порушення провадження у справі, платіжним дорученням №1633 від 22 квітня 2015 року ПСК ТРО Козівського РайСТ перерахувало на користь ТОВ "АНТ" 2717,96 грн.

Факт погашення основного зобов'язання підтвердив і представник позивача.

Враховуючи дату звернення до суду 08 квітня 2015 року та дату погашення заборгованості 22 квітня 2015 року, своє зобов'язання, про яке йшлося в позові, відповідач виконав вже після звернення позивача до суду та порушення провадження у даній справі.

Зазначене свідчить про відсутність предмета спору на час розгляду справи (п.4.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р.).

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, відсутність предмета спору є підставою для припинення провадження у справі.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього (до порушення провадження у справі) та припинив існування в процесі розгляду справи.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення 2710,76 грн. основного боргу слід припинити по п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає настання правових наслідків порушення зобов'язання такі як зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Згідно з ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За змістом ст. 230 ГК України, ст. 549 ЦК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ст. 550 ЦК України).

Предметом неустойки відповідно до ст. 551 ЦК України, може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Відповідно до ч. 4. ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У разі не виконання покупцем обов'язку по оплаті отриманих товарно-матеріальних цінностей у погоджені строки, пунктом 5.1 договору сторони передбачили обов'язок ПСК ТРО Козівського РайСТ сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Враховуючи встановлення факту порушення відповідачем умов договору, визначені договором терміни виникнення у відповідача зобов'язання по оплаті отриманих товарів та строки нарахування неустойки, вказані в розрахунку позивача суми зобов'язання та період нарахування з 29 листопада 2014 року по 08 квітня 2015 року, інші обставини справи, нарахований позивачем розмір пені становить 379,21 грн.

Разом з тим, зважаючи на перерахування платіжним дорученням №1633 від 22 квітня 2015 року суми, що перебільшує основне зобов'язання, (2717,96 - 2710,76) на 7,20 грн., а також відповідне клопотання позивача, цей залишок слід зарахувати в рахунок погашення пені, а тому провадження у справі в цій частині також підлягає припиненню по 1-1 ст.80 ГПК України.

Решта вимог про стягнення (379,21-7,20) 372,01 грн. пені підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 625 ЦК України, у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з врахуванням втрат від інфляції та 3% річних за весь час прострочення.

Зважаючи на суму боргу, передбачений договором строк виникнення зобов'язання, розрахунок позивача, період нарахування, інші обставини справи, вимоги про стягнення 29,19 грн. 3% річних, 320,45 грн. втрат від інфляції, є правомірними та підлягають задоволенню.

З огляду на виникнення спору з вини ПСК ТРО Козівського РайСТ, а також погашення суми основного боргу після порушення провадження у справі, згідно з ст.ст.44,49,80 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4-3, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 80, 82-86 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1. Стягнути з Підприємства споживчої кооперації "Торгово-роздрібне об'єднання "Козівського РайСТ (47600, вул. Грушевського, 25, смт. Козова, Козівський район, Тернопільська область, код 37822857)

На користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТ" (46010, вул. Текстильна, 24а, м. Тернопіль, код 30345109) 372,01 грн. пені, 320,45 грн. втрат від інфляції, 29,19 грн. 3% річних, 1827 грн. судового збору.

Видати наказ.

2. Провадження у справі в частині стягнення 2710,76 грн. основного боргу та 7,20 грн. пені припинити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.

Дата підписання: 18 травня 2015 року.

Суддя І.П. Шумський