Рішення

від 13.05.2015 по справі 920/448/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.05.2015 Справа № 920/448/15

за позовом : Дочірного підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого

акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія

"Автомобільні дороги України", м. Суми,

до відповідача : Малопавлівської сільської ради, с. Мала Павлівка, Охтирський

район, Сумська область,

про стягнення 5 152 грн. 30 коп.,

СУДДЯ ДЖЕПА Ю.А.

За участю представників сторін:

від позивача: Маківський О.В. (довіреність № 0501 від 05.01.2015 р.)

від відповідача: не з'явився

При секретарі судового засідання Куриленко О.В.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на користь відповідача заборгованість в розмірі 5 152 грн. 30 коп., з яких: 3 723 грн. 60 коп. основного боргу, згідно з договором № 2к/р-05-13 на виконання підрядних робіт від 07.05.2013 р.; 243 грн. 21 коп. пені; 1 060 грн. 61 коп. інфляційних втрат; 124 грн. 87 коп. 3% річних, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, відзив на позов не подав, повноважного представника в судове засідання не направив, про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про що свідчить в матеріалах справи поштове повідомлення з відміткою про вручення відповідачу.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

З метою дотримання прав сторін щодо викладення своєї позиції у письмовому вигляді щодо позовних вимог, судом було відкладено розгляд справи з 15.04.2015 р. на 12.05.2015 р. Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судових засідань в даній справі та для подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку та встановлений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи, суд вважає, що сторонам створені всі належні умови та є підстави для розгляду справи по суті за наявними матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, суд встановив:

07 травня 2013 року між Малопавлівською сільською радою (замовник) та Філією «Охтирський райавтодор» Дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (підрядник) був укладений договір підряду № 02-к/р - 05 -13, відповідно до якого підрядник взяв на себе зобов'язання своїми силами та засобами виконати роботи з капітального ремонту дорожнього покриття по вул. Тарабанівська в с. Жовтневе Охтирського району, а замовник (відповідач) зобов'язався прийняти виконанні роботи та повністю сплатити їх вартість.

Протягом травня-грудня 2013 року позивач у повному обсязі виконав роботи за договором, загальна вартість яких склала 31 341,60 грн. Відповідач прийняв роботи, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за травень - грудень 2013, що були складені відповідно до п.п. 4.3, 4.4 договору та підписані сторонами.

Пунктом 4.6. договору передбачено, що кінцеві розрахунки за виконані роботи з Підрядником здійснюються на протязі 20 календарних днів після підписання акту виконаних робіт. В порушення пункту 4.6. договору відповідачем не у повному обсязі виконані зобов'язання по оплаті виконаних робіт.

Станом на 04.03.2015 року сума заборгованості Відповідача за договором становить 3 723,60 грн. що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 р. від 30.12.2013 р. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 30.12.2013 р.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов'язання.

Відповідно до положень чинного законодавства, а саме: ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З наведеною нормою кореспондується і ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, згідно із якою господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і у разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно з актом виконаних робіт за грудень від 30.12.2015 р, підписаного сторонами, вартість робіт складає 3 723 грн. 60 коп.

Оскільки замовник відповідно до положень статей 853, 882 ЦК України не заявив про їх недоліки (за наявності таких), обґрунтованих доказів неякісного чи не в повному обсязі виконання підрядних робіт, доказів звернення з питань фіктивності спірного договору № 2к/р-05-13 на виконання підрядних робіт від 07.05.2013 р та актів виконаних робіт за даним договором до судових чи правоохоронних органів, доказів сплати 3 723 грн. 60 коп. заборгованості суду не надав, тому суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 243 грн. 21 коп. пені.

В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені позивач зазначає, що відповідно до п.9.3. договору у разі порушення термінів розрахунку з підрядником, замовник сплачує підряднику у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен прострочений день.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 2921-ІІІ від 10.01.2002 р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами договору, пеня нарахована в межах визначеного ст. 232 Господарського кодексу України строку, відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені, також є обґрунтованими і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 549-552 Цивільного Кодексу України, ст. 232 Господарського Кодексу України.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по вищевказаному договору позивач просить стягнути з відповідача 1 060 грн. 61 коп. інфляційних втрат; 124 грн. 87 коп. 3% річних.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання .

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позовні вимоги стосовно стягнення інфляційних збитків та 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми судового збору 1 827 грн. 00 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 526-527, 610, 611, 625, 837, 853 Цивільного кодексу України, ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Малопавлівської сільської ради, (42730, Сумська область, Охтирський район, с. Мала Павлівка, вул. Леніна, 10; код 04389897) на користь Дочірного підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (40002, м. Суми, вул. Роменська, 79/2; код 31931024) 3 723 грн. 60 коп. основного боргу, 243 грн. 21 коп. пені; 1 060 грн. 61 коп. інфляційних втрат; 124 грн. 87 коп. 3% річних; 1 827 грн. 00 коп . відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили

Повне рішення складено 18.05.2015 р.

СУДДЯ Ю.А. ДЖЕПА