Рішення

від 18.05.2015 по справі 923/601/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2015 р. Справа № 923/601/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом фермерського господарства "ВІЛІЯ", с. Новосеменівка Іванівського району Херсонської області

до приватного підприємства "Фортуна-В", м. Херсон

про стягнення 29275 грн. 69 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Пірогов В.М., голова, протокол загальних зборів № 3 від 30.11.2004 року;

від відповідача - не прибув

В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Фермерське господарство "ВІЛІЯ" (позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до приватного підприємства "Фортуна-В" (відповідач) , яким, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог № 51 від 07.05.2015 р. (а.с. 39-40), просить стягнути заборгованість за невиконання умов договору поставки № 1507-2 від 15.07.2014 року загальною сумою 29275 грн. 69 коп., з яких: 21544 грн. 90 коп. - основний борг, 405 грн. 52 коп. - 3 % річних та 7325 грн. 27 коп. - інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 526, 610, 611, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 175, п. 1, 2 ст. 193, ст.ст. 216, 217, 218, 230, п. 6 ст. 231, п. 3, 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 49, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 17.04.2015 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 06 травня 2015 р. Ухвалою суду від 06.05.2015 р. відкладено розгляд справи на 18.05.2015 р.

Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити повністю з зазначених у позовній заяві підстав.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали (а.с. 28), але явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, витребувані судом документи не надав.

Неявка представника відповідача у судове засідання господарського суду не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між фермерським господарством "ВІЛІЯ" та приватним підприємством "Фортуна-В" 15 липня 2014 р. укладено договір поставки № 1507-2 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти сільськогосподарську продукцію (надалі - товар), а саме ріпак українського походження, врожаю 2014 р.

Пунктами 2.1, 2.2 Договору встановлено що загальна кількість товару складає 7 тон 470 кг, якість поставляємого постачальником товару повинна відповідати вимогам, діючих в Україні ДОСТів, а саме:

- вологість - не більше 8%;

- сортова домішка - не більше 2 %;

- зернова домішка - не більше 5%.

Приписами пункту 3.2 Договору передбачено, що загальна вартість товару за даним Договором без ПДВ складає 17954 грн. 08 коп., загальна вартість товару з ПДВ складає 21544 грн. 90 коп.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв Товар, а саме ріпак на загальну суму 21544 грн. 90 коп., що підтверджується видатковою накладною № 5 від 15 липня 2014 р. (а.с. 9), згідно якої відповідачем було отримано ріпак у кількості - 7,47 тон, про що свідчить довіреність на отримання товару № 42-2 від 15 липня 2014 р. (а.с. 11).

Згідно п. 5.1 Договору покупець здійснює сплату вартості товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника по факту відгрузки товару постачальником покупцю на підставі рахунку-фактури постачальника.

Однак, в порушення умов договору відповідач не виконує свого зобов'язання щодо своєчасної та повної сплати у сумі 21544 грн. 90 коп., про що свідчить рахунок-фактура № 5 про перерахування коштів на рахунок позивача на суму 21544 грн. 90 коп. (а.с. 10).

Позивач належним чином виконував умови договору, проте, в порушення умов договору, відповідач не розрахувався за поставлений товар, хоча претензій по виконанню позивачем взятих на себе зобов'язань у сторін не виникало.

14.02.2015 р. позивач на адресу відповідача скерував претензію щодо повернення заборгованості за № 2 від 12.02.2015 р. (а.с. 12).

Факт надсилання та отримання претензії відповідачем підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з проставленою датою та підписом уповноваженої особи про одержання (а.с. 13).

Однак відповіді на претензію відповідач не надіслав, борг не сплатив.

Отже, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 21544 грн. 90 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи наведене позовні вимоги в частині стягнення 21544 грн. 90 коп. основного боргу підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивач обґрунтовано нарахував відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання за поставлений товар 405 грн. 52 коп. - 3 % річних та 7325 грн. 27 коп. - інфляційних втрат.

Суд за допомогою методики визначеної у програмно-технічному комплексі «Ліга-Закон» перевірив розрахунок нарахованих відповідачу збитків від інфляції і 3% річних та встановив, що він здійснений позивачем арифметично та методологічно вірно.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 405 грн. 52 коп. - 3 % річних та 7325 грн. 27 коп. - інфляційних втрат відповідають наведеним нормам, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За правилами ч. 1 ст. 32, ст. 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду зазделегіть встановленої сили.

Таким чином, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши відповідно до вимог ст. 43 ГПК України надані сторонами докази та проаналізувавши їх згідно з вимогами діючого законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 21544 грн. 90 коп. - основний борг, 405 грн. 52 коп. - 3 % річних та 7325 грн. 27 коп. - інфляційних втрат.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

У пункті 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" висловлено правову позицію згідно якої зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.

Згідно вказаної вище правової позиції, суд покладає судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1827 грн. на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного підприємства "Фортуна-В" (73000, м. Херсон, смт. Антонівка, вул. Кримська, буд. 59-А, ідентифікаційний код 32809318) на користь фермерського господарства "ВІЛІЯ" (75431, Херсонська область, Іванівський район, с. Новосеменівка, вул. Чернівецька, 4, ідентифікаційний код 21290385) - 21544 грн. 90 коп. - основний борг, 405 грн. 52 коп. - 3 % річних та 7325 грн. 27 коп. - інфляційних втрат. та 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.05.2015 р.

Суддя Л.І. Александрова