Рішення

від 14.05.2015 по справі 927/541/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

. Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"14" травня 2015 р. Справа № 927/541/15

Позивач: Приватне підприємство "Валентина", код ЄДРПОУ 21393699

вул. Миру, 48, смт.Варва, Варвинський район, Чернігівська область,17600

Відповідач: Публічне акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго", код ЄДРПОУ 03357671, вул. Комсомольська 55б, м. Чернігів,14000

про зобов"язання виконання договору

Суддя С.М. Івченко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

позивача: Бачиш Ю.Л. - довіреність № 200415 від 02.03.2015;

відповідача: Рябчук С.В. - провідний юрисконсульт відділу правового забезпечення господарської діяльності АТ "ОТКЕ" (довіреність № 10 від 02.01.2015);

У судовому засіданні 14.05.15р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повне рішення у відповідності до ст.85 Господарського процесуального кодексу України підписано 19.05.15р..

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про зобов"язання ПАТ "Облтеплокомуненерго" виконати взяті на себе зобов"язання за п. 4.2.1 договору на постачання теплової енергії № 39-012 від 13.12.06р., а саме відновити постачання теплової енергії до приміщення ПП "Валентина" за адресою :Чернігівська обл.. Прилуцький р-н, смт. Ладан, вул. Миру,75.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що рішенням господарського суду Чернігівської області від 24.12.13р. по справі № 927/1469/13 встановлено припинення господарських зобов"язань між сторонами з 02.09.13р., оскільки актом від 02.09.13р. було зафіксовано фізичний розрив у мережі, що забезпечувала постачання теплової енергії до приміщень позивача, при відключенні магазину "Пані" , що розташований за тією ж адресою.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, суд встановив:

13.12.2006р. між відкритим акціонерним товариством «Облтеплокомуненерго» (правонаступником якого є відповідач) та приватним підприємством «Валентина», укладено договір на постачання теплової енергії №39-0012, відповідно до п.1.1, якого виробник (відповідач у справі) бере на себе зобов'язання виробляти, транспортувати та постачати споживачу (позивачу у справі) теплову енергію для підігріву води, опалення, а споживач зобов'язується сплачувати виробнику за надані послуги за встановленими тарифами в терміни та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п.2.1 договору теплова енергія постачається споживачу для об'єктів, перерахованих у додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору на опалення, гаряче водопостачання та технологічні потреби. У додатку № 1 до договору сторони визначили, що опалювальний об'єкт знаходиться в смт. Ладан, вул.Миру,75, аптека площею 98,4кв.м.

Окрім того, до вказаного договору сторонами було укладено додаток №3 «Річна потреба теплової енергії на опалення та гаряче водопостачання».

Відповідно до п.2.3 договору постачання теплової енергії для опалення здійснюється в опалювальний період, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних органів місцевого самоврядування, виходячи з кліматичних умов.

Пунктом 4.2 договору визначено обов"язок виробника ( відповідача по справі) постачати теплову енергію для об"єктів споживача в обсязі, передбаченому додатками №1 та 3 , з коригуванням на фактичну температуру зовнішнього повітря.

Як вбачається із матеріалів справи, в подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод до договору на постачання теплової енергії №39-0012 від 13.12.2006р., якими вносилися зміни, доповнення, а саме: додаткова угода від 16.04.2007р., додаткова угода від 21.10.2007р., додаткова угода від 07.10.2009р., додаткова угода від 01.02.2012р.

Відповідно до п.1.1. договору (в редакції додаткової угоди від 07.10.2009р.) виробник (відповідач у справі) бере на себе зобов'язання виробляти, транспортувати та постачати споживачеві (позивачу у справі) теплову енергію у вигляді : опалення, постачання гарячої води, а споживач зобов'язується сплачувати виробникові за надані послуги за встановленими тарифами/двоставковими тарифами в терміни та на умовах, передбачених договором.

У відповідності до п.11.1 договору (в редакції додаткової угоди від 21.10.2007р.) він діє до15.04.2008р., набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим з дня збігу попереднього терміну його дії на наступний річний термін, якщо протягом останнього місяця дії договору від жодної зі сторін не надійшло заяви про відмову від нього. Відповідно до п.11.2 договір припиняє свою дію у випадках: 1) за взаємною згодою сторін щодо його припинення; 2) відповідно до п.10.4 та п.11.1 договору; 3) за рішенням господарського суду; 4) ліквідації обох або однієї зі сторін без відносин правонаступництва; 5) зміни власника об'єкту теплоспоживання після укладання договору з новим власником.

Як свідчать матеріали справи та не заперечують сторони, Приватним підприємством «Валентина» направлявся лист відповідачу (за вих.№10 від 29.04.2013р.), в якому позивач просив розірвати договір №39-0012 від 13.12.2006р. на постачання теплової енергії.Вказаний лист був отриманий ПАТ «Облтеплокомуненерго» 07.05.2013р., однак листом №1248 від 03.06.2013р. ПАТ «Облтеплокомуненерго» не надало згоду на розірвання договору №39-0012 від 13.12.2006р., зазначивши, що його дія розповсюджується до 10.10.2013р..

Відповідач посилається на те, що доданим до матеріалів справи актом обстеження від 26.07.2013р. (підписаним представником відповідача 02.09.2013р.) встановлено наявність фізичного розриву в мережі, що забезпечувала постачання теплової енергії, згідно договору №39-0012 від 13.12.2006р. до приміщення споживача ( розташованого за адресою: Чернігівська обл., Прилуцький р-н, смт.Ладан, вул.Миру,75). Зазначений факт відповідач вважає припиненням між сторонами договірних зобов"язань. При цьому відповідач посилається на те, що рішенням господарського суду Чернігівської області від 24 грудня 2013р. по справі № 927/1469/13 між тими ж сторонами, встановлено припинення з 02.09.2013р. господарських зобов"язань між сторонами по поставці теплової енергії на об"єкт ПП "Валентина".

Однак такі посилання відповідача не можуть бути прийняті судом , оскільки тим же рішенням господарського суду встановлено, що сторонами у визначеному законом та договором порядку не вирішено питання припинення дії укладеного договору №39-0012 від 13.12.2006р.( з додатковими угодами до нього) . Відповідно до умов п.11.1 договору (в редакції додаткової угоди від 21.10.2007р.) ні позивачем ні відповідачем протягом останнього місяця дії договору не подано заяви про відмову від нього. У зв"язку з зазначеним, господарський суд Чернігівської області при розгляді справи № 927/1469/13 між тими ж сторонами у рішенні від 24 грудня 2013р. дійшов висновку, що внаслідок неподання сторонами протягом останнього місяця строку дії договору заяви про відмову від нього, договір на постачання теплової енергії №39-0012 від 13.12.2006р. було продовжено відповідно до 15.04.2013р., в подальшому - продовжено до 15.04.2014р..

Оскільки у період з 15.03.14 по 15.04.14 та у період з 15.03.15р. по 15.04.15р. сторонами також не подано одна одній такої заяви про відмову від договору, суд доходить висновку про те, що дію договору на постачання теплової енергії №39-0012 від 13.12.2006р. було продовжено відповідно до 15.04.2015р., а у подальшому - до 15.04.16р..

Згідно до ч.1, ч.4 ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до матеріалів справи, сторони не скористалися своїм правом відмови від договору у порядку та у строки, безпосередньо передбачені у договорі №39-0012 від 13.12.2006р.; жодна з сторін не зверталась до суду з позовом про розірвання договору; між сторонами не досягнуто згоди щодо припинення дії договору.

За таких обставин ухиляння відповідача від виконання п. 4.2 договору щодо постачання теплової енергії для об"єктів споживача в обсязі, передбаченому додатками №1 та 3, є безпідставним.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, позивач по цій справі просив суд зобов"язати відповідача відновити постачання теплової енергії до приміщень позивача, однак не зазначив яким чином має бути здійснено відновлення постачання теплової енергії ( відновленням мережі, встановленням додаткового обладнання, облаштуванням нового під"єднання до наявного у приміщенні позивача теплового обладнання , тощо).

При цьому складений сторонами акт обстеження від 26.07.2013р. (підписаний представником відповідача 02.09.2013р.) не містить відомостей про те, ким здійснено фізичний розрив в мережі, що забезпечувала постачання теплової енергії до приміщення споживача.

Судом враховується те, що термін "відновлення" може вживатися у різних значеннях. Зокрема, відновлення може трактуватись як подія, яка полягає в тому, що після несправності об'єкт знову відновлює здатність виконувати потрібну функцію. Також відновлення може означати процес зміни чи ремонту окремих компонентів чи елементів технічних засобів із метою усунення виявлених пошкоджень.

З огляду на те, що позивачем не доведено, що розрив у мережі здійснено саме відповідачем, а також враховуючи, що внаслідок невчинення сторонами дій щодо припинення договору він є продовжений, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та зобов"язання відповідача не відновити постачання позивачеві теплової енергії , а зобов"язання відповідача постачати позивачу теплову енергію згідно договору №39-0012 від 13.12.2006р.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати мають бути розподілені між сторонами у рівних частках.

Представником позивача у судовому засіданні 14.05.15р. подано клопотання про винесення судом у порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України окремої ухвали у зв"язку з порушенням відповідачем п. 2.1.2 та 2.1.3 розділу ІІ Умов провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами. З огляду на те, що дотримання Ліцензійних умов не є предметом спору та не досліджувалось судом при розгляді цієї справи, представником позивача крім загального зазначення у клопотанні про порушення не надано доказів таких порушень, не вказано яких заходів має бути вжито для усунення порушень, суд доходить висновку про необхідність відхилення такого клопотання як необґрунтованого.

Керуючись ст. ст.188 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 82-85, 90 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково .

Зобов"язати ПАТ "Облтеплокомуненерго" виконувати взяті на себе зобов"язання за п. 4.2.1 договору на постачання теплової енергії № 39-012 від 13.12.06р. шляхом постачання теплової енергії до приміщення ПП "Валентина" за адресою :Чернігівська обл.. Прилуцький р-н, смт. Ладан, вул. Миру,75.

Стягнути з ПАТ "Облтеплокомуненерго" на користь Приватного підприємства

"Валентина» 609 грн. відшкодування судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 19.05.15р.

Суддя С.М. Івченко