Ухвала
від 18.05.2015 по справі 910/1400/15-г
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"18" травня 2015 р. Справа №910/1400/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Копитової О.С.

суддів: Сотнікова С.В.

Остапенка О.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги державної податкової інспекції в Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову господарського суду м. Києва від 11.03.2015 року

по справі № 910/1400/15-г (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою (боржника) товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЕ

Інтернейшнл"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду міста Києва від 11.03.2015 по справі № 910/1400/15-г (суддя Чеберяк П.П.) визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю "ЮЕ Інтернейшнл"; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Ружицьку Олену Володимирівну; зобов'язано ліквідатора надати суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута; вирішено інші процедурні питання.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, державна податкова інспекція в Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду міста Києва від 11.03.2015 по справі № 910/1400/15-г та припинити провадження по справі.

Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, апелянт посилається на той факт, що податковий орган не мав змоги провести визначену в законодавстві документальну перевірку з настанням відповідних юридичних наслідків для боржника, що на думку скаржника, порушує права державної податкової інспекції в Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, як органу державної податкової служби.

Дослідивши апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві та додані до неї документи, колегія судів вважає, що у її прийнятті належить відмовити з наступних підстав.

Відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до апеляційного господарського суду зі скаргою на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, а також ухвали у випадках визначених статтею 106 цього кодексу мають сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Тобто, згідно зазначених положень, в разі оскарження рішення (ухвали) особою, яка не брала участі у справі, останній необхідно довести, що в оскаржуваному рішенні (ухвалі) господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки.

Згідно приписів частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» сторонами у справі про банкрутство є боржник (банкрут) та конкурсні кредитора (представник комітету кредиторів), які також є учасниками провадження по справі про банкрутство, а кредитором є особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами грошові вимоги до боржника. Отже, набуття статусу кредитора законодавець пов'язує з наявністю у особи (як фізичної так юридичної) грошових вимог до боржника, а припинення статусу кредитора пов'язано з погашенням (припиненням) таких грошових вимог.

Стаття 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» також передбачає, що кредиторами боржника є органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Однак, і зазначені особи набувають статусу кредиторів по справі в разі наявності у встановленому порядку підтверджених грошових вимог до боржника.

При цьому, колегія судів зазначає, що правовий статус органів справляння податків, зборів (обов'язкових платежів), як кредиторів неплатоспроможних боржників визначається і статтею 210 Господарського кодексу України яка також не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - законом про банкрутство.

Як убачається з матеріалів справи, 02.02.2015 ухвалою господарського суду міста Києва заяву боржника товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЕ Інтернейшнл» про порушення провадження у справі про його банкрутство прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання на 16.02.2015. Зазначена ухвала, в якості повідомлення, була направлена на адресу державної податкової інспекції за місцезнаходженням боржника та Державній фіскальній службі України, про що свідчить відмітка на її зворотному боці від 09.02.2015.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.02.2015 порушено провадження по справі про банкрутство боржника із застосуванням судових процедур, визначених ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та призначено судове засідання на 04.03.2015. Зазначену ухвалу, в якості повідомлення, було направлено на адресу державної податкової інспекції за місцезнаходженням боржника, про що свідчить відмітка на її зворотному боці від 24.02.2015.

Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується в порядку ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», визначені положеннями ч. 3 зазначеної статті, які передбачають, що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Отже, у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником (в порядку ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»), особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство, лише після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Постановою господарського суду міста Києва від 03.03.2015 визнано товариство з обмеженою відповідальністю "ЮЕ Інтернейшнл" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, тощо. Згідно наявних в матеріалах справи доказів зазначена постанова направлялась на адресу на адресу Державної фіскальної служби України 17.03.2015.

16.03.2015 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України було здійснено публікацію про визнання ТОВ "ЮЕ Інтернейшнл" банкрутом.

В матеріалах справи не міститься доказів звернення податкового органу до суду з заявою про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЕ Інтернейшнл".

В апеляційній скарзі державна податкова інспекція в Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві жодним чином не посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові), відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до боржника у податкового органу не має. Окрім цього, в скарзі відсутнє посилання на будь-які докази, з їх наданням, що підтверджують такі вимоги.

Таким чином, державна податкова інспекція в Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві не є стороною по справі про банкрутство боржника в розумінні приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Доводи скаржника про порушення його права на проведення перевірки не приймаються колегією суддів. Як убачається з матеріалів справи голова ліквідаційної комісії повідомляв податковий орган про початок ліквідаційної процедури боржника, а також господарський суд повідомляв податковий орган і про порушення провадження по справі про банкрутство і про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, надсилавши йому процесуальні документи суду, однак, податковий орган не скористався своїм правом на проведення перевірки та участь у справі. Не містять матеріали справи і доказів того, що податковим органом з моменту порушення провадження по справі про банкрутство і до визнання боржника банкрутом вчинялись дії направлені на проведення перевірки, згідно приписів Податкового кодексу України, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі.

В даному випадку, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011, у зв'язку з припиненням платника податків органи державної податкової служби розпочинають та проводять процедури, передбачені цим розділом, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей): заяви за ф. N 8-ОПП від платника податків, поданої згідно з пунктом 11.1 цього розділу; відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про закриття відокремленого підрозділу; судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків (п. 11.2).

Відповідно до п. 11.3 зазначеного Порядку у разі отримання документів згідно з пунктом 11.2 цього розділу та/або якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, органом державної податкової служби приймається рішення про проведення (не проведення за підставами, встановленими підпунктами 11.3.2 та 11.3.3 цього пункту) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі.

Призначається та розпочинається перевірка у такі строки:

протягом десяти робочих днів з дати публікації повідомлення про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, у разі ліквідації юридичної особи за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;

протягом місяця після одержання того документа, що надійшов до органу державної податкової служби першим, в інших випадках.

Факт направлення податковому органу повідомлення боржника про ліквідацію, а також ухвали господарського суду міста Києва від 16.02.2015 про порушення провадження по справі про банкрутство боржника та постанови господарського суду міста Києва від 11.03.2015 про визнання його банкрутом підтверджений матеріалами справи. Доказів прийняття рішення про проведення перевірки матеріали справи не містять.

Крім того, колегія суддів звертає увагу апелянта на той факт, що представник державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві Пісна Д.В., що діє на підставі довіреності № 21/26-58-10-44 від 19.11.2014, була присутня в судовому засіданні господарського суду міста Києва 04.03.2015, яким було відкладено розгляд справи на 11.03.2015, а відтак податковий орган про дату і час наступного судового засідання був повідомлений належним чином. Однак, своїм правом бути присутнім в судовому засіданні, в якому винесено оскаржувану постанову, не скористався.

За таких обставин, доказів того, що оскаржувана постанова господарського суду міста Києва порушує права та інтереси податкових органів, зокрема державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, до апеляційної скарги не додано.

Апелянтом не доведено належними доказами, що спірною постановою суд вирішив питання щодо прав та обов'язків державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві і відповідно, остання не має права апеляційного оскарження зазначеної постанови згідно приписів статті 91 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності підстав для відмови в прийнятті апеляційної скарги.

При цьому, колегія суддів також враховує правову позицію Вищого господарського суду України викладену в постановах № 5011-28/1737-2012 від 20.03.2013, № 5011-46/19090-2012 від 10.04.2013, № 910/313/13 від 18.02.2014, № 5011-46/7280-2012 від 03.06.2014, № 910/5639/14 від 21.08.2014 та №911/4770/13 від 09.09.2014.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд звертає увагу державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, що у разі наявності кредиторських вимог до ТОВ "ЮЕ Інтернейшнл", податковий орган не позбавлений можливості звернутися до місцевого господарського суду з відповідною заявою з урахуванням Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Враховуючи викладені обставини, керуючись ст. ст. 86, 91 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити державній податковій інспекції Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві в прийнятті апеляційної скарги на постанову господарського суду м. Києва від 11.03.2015 року по справі № 910/1400/15-г.

Головуючий суддя О.С. Копитова

Судді С.В. Сотніков

О.М. Остапенко

СудКиївський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення18.05.2015
Оприлюднено22.05.2015
Номер документу44241159
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/1400/15-г

Ухвала від 23.09.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чеберяк П.П.

Ухвала від 31.08.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чеберяк П.П.

Постанова від 11.08.2015

Господарське

Вищий господарський суд України

Погребняк B.Я.

Ухвала від 28.07.2015

Господарське

Вищий господарський суд України

Погребняк B.Я.

Постанова від 26.05.2015

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Копитова О.С.

Ухвала від 18.05.2015

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Копитова О.С.

Ухвала від 30.03.2015

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Копитова О.С.

Постанова від 11.03.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чеберяк П.П.

Ухвала від 16.02.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чеберяк П.П.

Ухвала від 02.02.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чеберяк П.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні