Ухвала

від 12.05.2015 по справі 804/19622/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 травня 2015 рокусправа № 804/19622/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 року в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА»

до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» у листопаді 2014 року звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним (недійсним) та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000822204 від 20.08.2014, прийняте Ірпінською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області на підставі Акта № 852/26-54-22-02/33401202 від 01.08.2014 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «НІК - ЕЛЕКТРОНІКА», код за ЄДРПОУ 33401202, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з платниками податків за період з 01.04.2011 по 31.05.2014»; визнати протиправним (недійсним) та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В1» № 0000832204 від 20.08.2014, прийняте Ірпінською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області на підставі Акта № 852/26-54-22-02/33401202 від 01.08.2014 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «НІК - ЕЛЕКТРОНІКА», код за ЄДРПОУ 33401202, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з платниками податків за період з 01.04.2011 по 31.05.2014»; визнати протиправним (недійсним) та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000842204 від 20.08.2014, прийняте Ірпінською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області на підставі Акта № 852/26-54-22-02/33401202 від 01.08.2014 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «НІК - ЕЛЕКТРОНІКА», код за ЄДРПОУ 33401202, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з платниками податків за період з 01.04.2011 по 31.05.2014».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняту нову постанову, якою у задоволені позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Ірпінською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області у період з 14.07.2014 по 25.07.2014 було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «НІК - ЕЛЕКТРОНІКА» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з платниками податків за період з 01.04.2011 по 31.05.2014, за результатами якої складено Акт № 852/26-54-22-02/33401202 від 01.08.2014.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем 20 серпня 2014 року прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000822204, яким ТОВ «НІК - ЕЛЕКТРОНІКА» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 19156096,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 9578048,00 грн.; № 0000832204, яким ТОВ «НІК - ЕЛЕКТРОНІКА» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2013 у розмірі 810135,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 405067,5 грн.; № 0000842204, яким ТОВ «НІК - ЕЛЕКТРОНІКА» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 15445083,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 7722542,00 грн.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки, викладені в акті перевірки, згідно з якими угоди, укладені ТОВ «НІК - ЕЛЕКТРОНІКА» з ТОВ «Акцент-Медіа», ТОВ «Гудвін Лімітед», ТОВ «Промтрейдинг», ПП «Трейд-2012», ТОВ «Компанія Проффі», ТОВ «Індендіко», ТОВ «Діміт», ТОВ «Афелій-2013», ТОВ «Сілко-Компані», ТОВ «БК «Індіпендент», не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, в результаті чого підприємством у періоді, що перевірявся, занижено податок на додану вартість на загальну суму 19156096,00 грн., завищено від'ємне значення ПДВ на суму 810135,00 грн. та занижено податок на прибуток у сумі 15445083,00 грн.

В основу таких висновків було покладено акти перевірок (зустрічних звірок) контрагентів позивача, згідно з якими контролюючими органами встановлено відсутність останніх за місцезнаходженням, відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення операцій по ланцюгу постачання у зв'язку з відсутністю основних засобів, виробничої бази, складських приміщень, транспортних засобів, трудових ресурсів тощо.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень колегія суддів зазначає, що відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Положеннями пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності, зокрема, включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг) або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

Пунктами 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «НІК - ЕЛЕКТРОНІКА» було укладено договори поставки з ТОВ «Акцент-Медіа» (№ 1128 від 28.11.2011, № 42 від 01.02.2012), ТОВ «Гудвін Лімітед» (№ 108 від 01.11.2012), ТОВ «Промтрейдинг» (№ 109 від 03.01.2013), ПП «Трейд-2012» (№ 115 від 12.02.2013), ТОВ «Компанія Проффі» (№ 131 від 04.12.2012), ТОВ «Індендіко» (№ 143 від 07.10.2013), ТОВ «Діміт» (№ 137 від 21.08.2013), ТОВ «Афелій-2013» (№ 153 від 01.12.2013), ТОВ «Сілко-Компані» (№ 130 від 01.10.2013, № 0312/1 від 03.12.2013), ТОВ «БК «Індіпендент» (№ 57Н11 від 01.11.2011).

На виконання вказаних договорів були виписані видаткові та податкові накладні, а також проведено оплату товару відповідно до виставлених рахунків-фактур, рахунків на оплату, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи.

Колегія суддів встановила, що вказані первинні документи складені відповідно до вимог чинного законодавства, що також не спростовується апелянтом.

Вищезазначені договори не було визнано недійсними в судовому порядку.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що ТОВ «НІК - ЕЛЕКТРОНІКА» не було надано до перевірки документів, які б підтверджували транспортування товару від контрагентів-постачальників та оприбуткування його на складі, що в свою чергу свідчить про безтоварність господарських операцій позивача.

Проте вказані доводи апелянта суд вважає такими, що не спростовують реальність здійснення господарських операцій, адже неподання ТТН в сукупності з іншими доказами може лягти в основу висновків про недоведеність поставки товару, тоді як відсутність останніх, за наявності належно складених первинних документів бухгалтерського обліку, не може слугувати єдиною підставою для визнання господарської операції безтоварною.

При цьому на підтвердження транспортування товару позивачем до суду було надано подорожні листи вантажного автомобіля.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт здійснення ТОВ «НІК - ЕЛЕКТРОНІКА» господарських операцій з ТОВ «Акцент-Медіа», ТОВ «Гудвін Лімітед», ТОВ «Промтрейдинг», ПП «Трейд-2012», ТОВ «Компанія Проффі», ТОВ «Індендіко», ТОВ «Діміт», ТОВ «Афелій-2013», ТОВ «Сілко-Компані», ТОВ «БК «Індіпендент» підтверджується належними та достатніми первинними документами бухгалтерського обліку, що є підставою для віднесення сум витрат по вказаним угодам до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також віднесення сум ПДВ, сплачених в ціні товару (послуг), до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Посилання апелянта на відсутність у контрагентів позивача власних транспортних засобів згідно з інформацією, яка міститься в базі АІС «Автомобіль» ДАІ УМВС України, що в свою чергу свідчить про укладання господарських операцій з метою отримання податкової вигоди, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі висновки податкового органу ґрунтуються на відповідях на інформаційні запити, які в силу приписів Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не є носієм доказової інформації, оскільки жодним чином не підтверджують факт здійснення чи нездійснення господарських операцій.

Окрім того контролюючим органом не досліджувались питання щодо можливості укладання контрагентами позивача договорів оренди транспортних засобів, тощо.

Щодо посилання апелянта на акти перевірок контрагентів позивача, на підставі яких податковий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій, колегія суддів зазначає, що неналежне виконання податкових зобов'язань останніми тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, а також на віднесення сум витрат до витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 року в адміністративній справі № 804/19622/14 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 18 травня 2015 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова