КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 823/217/15 Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В.І. Суддя-доповідач: Романчук О.М
У Х В А Л А
Іменем України
19 травня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Романчук О.М.,
Суддів: Глущенко Я.Б.,
Шелест С.Б.,
при секретарі Артюхіній М.А.,
розглянувши в судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 13.08.2014 року №0001152200.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 березня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» зареєстроване виконавчим комітетом Смілянської міської ради Черкаської області 28.12.2005 року, код за ЄДРПОУ 33931257, взято на податковий облік Смілянської ОДПІ 28.12.2005 року за №1350.
З 15.07.2014 року по 28.07.2014 року посадовою особою Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс», код за ЄДРПОУ 33931257, з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД», код ЄДРПОУ 38385065, за лютий, березень, травень 2014 року в частині віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по розрахунках коригування отриманих від ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД» та валютного законодавства згідно інвойсу від 21.01.2014 №14009, отриманого від United Market Insight (Словаччина).
За результатами перевірки складено акт перевірки від 04.08.2014 року №1184/23-04-22-008/33931257, в якому встановлено, зокрема, порушення п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту в сумі 1410170,00 грн. за лютий, березень, травень 2014 року, в результаті чого підприємством занижено нарахування податку на додану вартість в розмірі 1410170,00 грн., в тому числі за лютий в сумі 650560,00 грн., за березень 2014 року в сумі 650118,00 грн., за травень 2014 року в сумі 109523,00 грн.
На підставі акта перевірки Смілянська об'єднана державна податкова інспекція прийняла податкове повідомлення-рішення №0001152200 від 13.08.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1762751,25 грн., в тому числі за основним платежем 1410201,00 грн., за штрафними санкціями 352550,25 грн.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивачем до Головного управління Міндоходів у Черкаській області подано скаргу від 22.08.2014 року №683 про скасування відповідного податкового повідомлення-рішення.
Рішенням Головного управління ДФС у Черкаській області від 27.10.2014 року №153/23-00-10-0210 про результати розгляду скарги, залишено без змін податкове повідомлення-рішення Смілянської ОДПІ від 13.08.2014 року №000115200, а скаргу ТОВ «Смілаенергопромтранс» - без задоволення.
Позивачем повторно до Державної фіскальної служби України була подана скарга від 06.11.2014 року №952 на податкове повідомлення-рішення Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції від 13.08.2014 року №000115200.
За результатами розгляду вказаної скарги, Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 19.12.2014 року №7023/6/99-99-10-01-15, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 13.08.2014 року №0001152200 та рішення прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, судова колегія виходить з такого.
Відповідно до Довідки управління статистики у Смілянському районі від 12.12.2014 №32-12/96, до видів діяльності (за КВЕД-2010) товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» відноситься, зокрема, оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (46.33).
Приписами п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Таким чином, враховуючи викладені норми Податкового кодексу України, існує декілька підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже в даному випадку правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення повинен довести відповідач як суб'єкт владних повноважень.
В той же час, обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, 20 лютого 2014 року між позивачем (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрінвестальянс ЛТД» (Постачальник) укладено договір №2002-2014, за яким в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця олію соняшникову нерафіновану наливну, що відповідає якості ДСТУ 4492:2002 «Олія соняшникова нерафінована», а Покупець зобов'язався прийняти Товар і сплатити Постачальникові його вартість (п.1.1 Договору).
Відповідно до п. 1.2 Договору поставка Товару відбувається на підставі Специфікацій до цього Договору, які підписуються повноважними представниками Сторін, та є невід'ємною частиною цього Договору, в яких узгоджується ціна, кількість, умови поставки, умови оплати, інші необхідні умови поставки конкретного погодженого Об'єму Товару.
Поставка Товару здійснюється партіями. Партія Товару - кількість Товару, що поставляється Постачальником на підставі однієї видаткової накладної або товарно-транспортної чи залізничної накладної (п. 1.3 Договору).
Відповідно до п. 2.2 Договору вартість (ціна) партії Товару і вартість (ціна) одиниці (однієї тони) Товару (ціна Договору) узгоджуються Сторонами в Специфікаціях.
Сторони домовилися, що постачання Товару здійснюється Постачальником на умовах CPT, згідно правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року, за винятком застережень, прямо передбачених цим Договором. Місце поставки кожної окремої партії Товару зазначається в Специфікаціях до цього Договору, які є його невід'ємними частинами (п.3.1, п.3.2 Договору).
Сторонами була підписана:
- специфікація № 1 від 20.02.2014 року до Договору на загальну суму 3903360,00 грн. (в тому числі ПДВ 650560,00 грн.), строк поставки з 20.02.2014 по 28.02.2014; на умовах CPT, м.Харків, вул. Золочаївська, буд. 1;
- специфікація №2 від 07.03.2014 року до Договору на загальну суму 2706000,00 грн. (в тому числі ПДВ 451000,00 грн.), строк поставки з 07.03.2014 по 20.03.2014, на умовах CPT, м.Харків, вул. Золочаївська, буд. 1;
- специфікація №3 від 10.03.2014 року до Договору на загальну суму 171200,00 грн. (в тому числі ПДВ 28533,33 грн.), строк поставки з 10.03.2014 по 11.03.2014, на умовах CPT, м.Харків, вул. Золочаївська, буд. 1;
- специфікація №4 від 25.03.2014 року до Договору на загальну суму 1217700,00 грн. (в тому числі ПДВ 202950,00 грн.), строк поставки з 25.03.2014 по 31.03.2014, на умовах CPT, м.Харків, вул. Золочаївська, буд. 1.
30.05.2014 року та 25.07.2014 року між сторонами були укладені Додаткові угоди до специфікацій по Договору, згідно з якими у зв'язку зі зміною кон'юктури ринку та зростанням курсу долара, сторони дійшли взаємної згоди про збільшення розміру оплати за Товар, відвантажений у лютому - березні 2014 року; та про збільшення розміру Товару, який було відвантажено у березні 2014 року.
В травні 2014 року ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД» надано ТОВ «Смілаенергопромтранс» розрахунки коригування до податкових накладних, виписаних в лютому - березні 2014 року, та підписано Сторонами Договору акти узгодження остаточної ціни продажу партії товару.
Так, в підтвердження придбання олії соняшникової за Договором позивач надав до суду податкові та видаткові накладні; розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних; акти узгодження остаточної ціни продажу партії товару.
Відповідача посилається на те, що у видаткових накладних про відпуск ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД» олії позивачу відсутні обов'язкові реквізити: дані про посаду, прізвище та ініціали або інші дані, що дали б змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції з боку ТОВ «Смілаенергопромтранс».
Однак, судом першої інстанції вірно зазначено, що актом перевірки встановлено, що згідно з журналом реєстрації довіреностей ТОВ «Смілаенергопромтранс», довіреності на отримання олії в м. Харкові від ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД» видавались комерційному директору товариства Кривцю С.М., який згідно довіреності №61 від 20.02.2014 року отримав від ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД» цінності за договором поставки №2002-2014 від 20.02.2014 року, а саме: олії соняшникової нерафінованої в кількості 455 т.
Вартість придбаного товару була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок свого контрагента - ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД», що підтверджується копіями платіжних доручень, копії яких наявні в матеріалах справи.
Для реалізації придбаної олії соняшникової за межі митної території України між Товариством з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» (Комітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інарні» (Комісіонер) було укладено договір комісії №20022014 від 20.02.2014 року, згідно з яким Комітент доручає, а Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за плату здійснити від свого імені та за рахунок Комітента наступні юридично значимі дії:
- здійснювати реалізацію на експорт з України Товар, що належить Комітенту, Найменування Товару, асортимент, кількість і ціна Товару визначаються в Додатках до Договору;
- укладати експортні договори (контракти) купівлі-продажу, оформляти і підписувати інші необхідні для здійснення продажу докумени в інтересах Комітента; а також діяти в інтересах Комітента в рамках вже укладених зовнішньоекономічних експортних контрактів;
- укладати договори (митного оформлення продукції) з підприємствами (брокерами), що мають свідоцтва про визнання підприємства декларантом;
- інші дії пов'язані з вищевказаними операціями, необхідними для виконання доручень Комітента.
Пунктом 3.9 Договору комісії на Комісіонера покладені деякі обов'язки в частині зберігання Товару, а саме: Комісіонер зобов'язується прийняти на відповідальне зберігання від Комітента Товар, що є предметом даного Договору. З моменту передачі Товару Комітентом Комісіонеру всі ризики випадкового знищення чи пошкодження Товару несе Комісіонер (п. 3.10 Договору комісії).
На підтвердження виконання Договору комісії позивачем до суду надано: акти надання послуг та звіти комісіонера за червень - липень 2014 року; акти прийому-передачі товарів до Договору комісії за березень 2014 року, червень 2014 року.
Згідно Додатку №1 від 20.02.2014 року, Додатку №2 від 20.02.2014 року, Додатку №3 від 10.03.2014 року, Додатку №4 від 25.03.2014 року до Договору комісії, підписаних позивачем та ТОВ «Інарні», місце передачі Товару на комісію: CPT, м. Харків, вул. Золочівська, буд.1.
Відповідно до звітів комісіонера, останнім по Договору комісії від 20.02.2014 року №20022014 укладено Експортний контракт №2002/01 від 20.02.2014 з компанією «OLEOS TRADING LIMITED» (Великобританія) на експорт олії соняшникової нерафінованої для харчової промисловості урожаю 2013 року.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно зроблено висновок про те, що подальша реалізація позивачем придбаного за Договором поставки у свого контрагента - ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД» товару (олії соняшникової нерафінованої) відбулася шляхом передачі за договором комісії Комісіонеру - ТОВ «Інарні», а вже Комісіонер в рамках договору комісії, уклав Експортний контракт №2002/01 від 20.02.2014 року з компанією «OLEOS TRADING LIMITED» (Великобританія) на експорт зазначеної олії соняшникової нерафінованої для харчової промисловості - саме тієї придбаної за договором поставки олії соняшникової нерафінованої.
Крім того судом першої інстанції спростовано посилання відповідача на відсутність належним чином оформленої товарно-транспортної накладної, оскільки, при здійсненні поставки товару товарно-транспортні накладні не складалися, оскільки олія соняшникова нерафіновані, яка поставлялась в межах договору поставки не транспортувалась, а передавалася на складі за адресою м. Харків вул. Золочівська 1, де орендує складські приміщення як постачальник ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД» так і комісіонер ТОВ «Інарні».
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, до видів діяльності ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД» відноситься, зокрема, виробництво олії та тваринних жирів (10.41), оптова торгівлі молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (46.33).
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про невідповідність фактичним обставинам справи доводів відповідача про відсутність факту реального вчинення господарських операцій ТОВ «Смілаенергопромтранс» з ТОВ «Укрінвестальянс ЛТД» у лютому, березні, травні 2014 року.
Належність, допустимість і достатність наданих позивачем доказів, відповідач жодним чином не спростував, у зв'язку з чим відсутні достатні підстави для відхилення наданих позивачем доказів.
Колегією суддів враховується, що необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 березня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: О.М. Романчук
Судді: Я.Б.Глущенко
С.Б.Шелест
Головуючий суддя Романчук О.М
Судді: Шелест С.Б.
Глущенко Я.Б.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.05.2015 |
Оприлюднено | 21.05.2015 |
Номер документу | 44241914 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Романчук О.М
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні