Ухвала

від 29.04.2015 по справі 816/2651/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 р.Справа № 816/2651/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Кочука О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2014р. по справі № 816/2651/14

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області

про визнання протиправними дій та рішень, скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

08.07.2014 року позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач, ФО-П ОСОБА_3.) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії щодо організації та проведення 05.05.2014 року планової перевірки продукції, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1, та належної ФО-П ОСОБА_3; визнати протиправними та скасувати постанову про накладення санкцій від 20.05.2014р. № 12, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19.05.2014р. №64, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19.05.2014р. № 65.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області про накладення штрафних санкцій від 20.05.2014 року № 12, рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19.05.2014 року № 64, № 65. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою визнати протиправними дії відповідача щодо організації порядку та проведення 05.05.2014 року планової перевірки продукції, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1, належної ФО-П ОСОБА_3

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідача, фізична особа - підприємець ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

20.02.2015 року до Харківського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2015 року клопотання Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено. Доручено Полтавському окружному адміністративному суду забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участю Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нову постанову, якою задовольнити позов. В іншій частині просив постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2014 року залишити без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ФО-П ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, переглянувши в межах апеляційних скарг постанову суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець 04.07.2001р. Полтавською районною державною адміністрацією Полтавської області, основний вид економічної діяльності - 46.90 неспеціалізована оптова торгівля (т. 1 а.с. 18-21).

16.04.2014 року в.о. начальника Держспоживінспекції у Полтавській області Голбан Т.Т. видано повідомлення № 40 про проведення перевірки ФО-П ОСОБА_3 ,АДРЕСА_1, яким останній повідомлявся про проведення планової перевірки в період з 05.05.2014р. по 06.05.2014р. Зазначене повідомлення отримано 24.04.2014р. ФО-П ОСОБА_5, що підтверджується відповідною розпискою, копія якої долучена до матеріалів справи ( т.1 а.с. 120).

05.05.2014р. в.о. начальника Держспоживінспекції у Полтавській області видано наказ № 16 про проведення планової перевірки, зокрема, ФО-П ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) (т.1 а.с. 119).

У період з 05.05.2014 року по 06.05.2014 року головним спеціалістом відділу ринкового нагляду Держспоживінспекції у Полтавській області Бельчіним Д.О. проведено виїзну перевірку характеристик продукції. Результати перевірки оформлені актом перевірки характеристик продукції від 05.05.2014р. № 26.

За змістом цього акту, перевіркою встановлено порушення ФО-П ОСОБА_3 пункту 44 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2013р. № 515 "Про затвердження технічного регламенту безпечності іграшок", а саме: в реалізації знаходяться дитячі іграшки без національного знака відповідності (т.1 а.с. 181-186).

Як убачається із акту про відмову у підписанні акту перевірки характеристик продукції від 05.05.2014р., складеного 06.05.2014р. головним спеціалістом відділу ринкового нагляду Держспоживінспекції у Полтавській області Бельчіним Д.О., представник суб'єкта господарювання - ОСОБА_5 від підпису в акті перевірки відмовилась, але в акті зазначила про отримання одного примірника акту для ознайомлення (т.1 а.с. 187).

06.05.2014р. головним спеціалістом відділу ринкового нагляду Держспоживінспекції у Полтавській області Бельчіним Д.О. складено протокол № 10 про виявлені під час перевірки ФО-П ОСОБА_3 порушення, а саме: в реалізації виявлено продукцію, яка не відповідає вимогам Технічного регламенту № 515, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013р. (відсутність на дитячих іграшках Національного знака відповідності) (т.1 а.с. 189-190).

На підставі акту перевірки характеристик продукції від 05.05.2014р. № 26 в.о. начальника Держспоживінспекції у Полтавській області Голбан Т.Т. 19.05.2014р. прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 64, яким позивачу встановлено обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та рішення № 65, яким встановлено обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку (т.1 а.с. 32, 33).

За результатами розгляду справи (акту перевірки характеристик продукції від 05.05.2014р. № 26 та протоколу про виявлені під час перевірки порушення від 06.05.2014р. № 10) відповідачем 20.05.2014р. винесено постанову про накладення штрафних санкцій № 12, якою за порушення пункту 2 частини 2 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", а саме: за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, до ФО-П ОСОБА_3 застосовано штраф в розмірі 25500 грн. ( т.1 а.с.31).

Не погодившись з діями відповідача щодо організації та проведення перевірки, а також з прийнятими постановою від 20.05.2014р. № 12, та рішеннями про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 64, №65 від 19.05.2014 р., позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем не доведено, що ФО-П ОСОБА_3 є особою, яка вводить продукцію в обіг, а також не доведено небезпечності товару, який реалізується позивачем, то постанова Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області про накладення штрафних санкцій від 20.05.2014р. № 12 та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19.05.2014р. № 64, № 65 є неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

Відмовляючи в іншій частині позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо організації та проведення 05.05.2014р. планової перевірки продукції, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1, та належної ФО-П ОСОБА_3, задоволенню не підлягають, оскільки належним способом захисту прав позивача у даному спорі є визнання протиправними та скасування постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області про накладення штрафних санкцій від 20.05.2014р. № 12, рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19.05.2014р. № 64, № 65, так як обраний позивачем спосіб захисту не здатний забезпечити поновлення його прав.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування постанови про накладення санкцій від 20.05.2014р. № 12, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19.05.2014р. №64, та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19.05.2014р. № 65 колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що контролюючим органом в акті перевірки характеристик продукції від 05.05.2014 року № 26 зазначено про порушення ФО-П ОСОБА_3 пункту 44 постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2013р. № 515 "Про затвердження технічного регламенту безпечності іграшок", а саме: знаходження в реалізації дитячих іграшок, на яких відсутній Національний знак відповідності ( т.1 а.с. 181-186).

На підставі висновків акта перевірки відповідачем на підставі акту перевірки характеристик продукції №26 від 05.05.2014 року винесено рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 64 про обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (т.1 а.с.32) та № 65 про обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку (т.1 а.с.33).

Підставою застосування санкцій в оскарженій позивачем постанові від 20.05.2014р. № 12 відповідач зазначив п.2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлені Законом України " Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" Національний знак відповідності - знак, що засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які на неї поширюються; неналежне застосування Національного знака відповідності - порушення правил застосування і нанесення Національного знака відповідності, встановлених законами України, та виданих відповідно до них інших нормативно-правових актів, у тому числі технічних регламентів.

За змістом частини 2 статті 1 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" терміни, зокрема, "введення продукції в обіг", "вилучення продукції з обігу", "виробник", "відкликання продукції", "забезпечення безпечності продукції", "імпортер", "користувач", "ланцюг постачання продукції", "надання продукції на ринку", "небезпечна продукція", "продукція", "розповсюдження продукції", "розповсюджувач", "серйозний ризик", "ступінь ризику", "суб'єкти господарювання", "суспільні інтереси", "уповноважений представник" вживаються в цьому Законі у значеннях, визначених Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" від 02.12.2010 р. № 2736-VI введення продукції в обіг - перше надання продукції на ринку України; надання продукції на ринку - будь-яке платне або безоплатне постачання продукції для її розповсюдження, споживання (використання) на ринку України під час здійснення господарської діяльності; розповсюдження продукції - поява продукції на ринку України після введення її в обіг; розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка пропонує продукцію на ринку України; ланцюг постачання продукції - послідовність суб'єктів господарювання, які забезпечують постачання продукції від виробника до споживача (користувача).

Отже, введення продукції в обіг - це перше постачання продукції для її розповсюдження на ринку України.

Як убачається із матеріалів справи, 11.04.2014 р. між ТОВ "Країна іграшок" (Постачальник) та ФО-П ОСОБА_3 (Покупець) укладено договір поставки продукції № 11042014 р., за умовами п.1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товар в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у накладних, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити (т.1 а.с. 168-169).

Згідно видаткової накладної від 11.04.2014р. № 172/1104 до договору поставки продукції від 11.04.2014р. № 11042014, ФО-П ОСОБА_3 придбав у ТОВ "Країна іграшок" (вул. Дальницька, 50/4, м. Одеса, код ЄДРПОУ 36436442) товар (47 найменувань іграшок дитячих ) на загальну суму 36900,00 грн., в т.ч. ПДВ -61500,00 грн. ( т.1 а.с. 170-171).

Таким чином, із наданих позивачем первинних документів вбачається, що ФО-П ОСОБА_3 придбав дитячі іграшки на ринку України у ТОВ "Країна іграшок" (позиції №№ 1-5 акту перевірки).

Проте, як вбачається зі змісту пункту 2 частини 2 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", на підставі якого відповідач застосував санкції до ФО-П ОСОБА_3, відповідальність застосовується за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, в тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів.

Колегія суддів зазначає, що подальша реалізація придбаної продукції не може вважатися введенням продукції в обіг та виключає можливість застосування штрафних санкцій згідно п.2 ч.2 ст.44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

Згідно з частиною 5 статті 8 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" суб'єкти господарювання зобов'язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: 1) будь-який суб'єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію; 2) будь-який суб'єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію.

Відповідно до частини 7 статті 8 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.

Положеннями статті 15 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" передбачено, що посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право, зокрема: проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, документальні перевірки та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування); вимагати від суб'єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб'єкти господарювання зобов'язані за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду; вимагати від посадових осіб суб'єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час проведення перевірок і вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

За змістом ч.1 ст.22 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Під час виїзної перевірки характеристик продукції може проводитися перевірка документів (їх копій) та інформації, зазначених у частині сьомій цієї статті, а також обстеження, відбір і експертиза (випробування) зразків продукції ( ч. 8 ст. 23 вищевказаного Закону).

Відповідачем до суду не надано доказів, що під час проведення перевірки посадовою особою контролюючого органу вимагалась документація що дає змогу ідентифікувати суб'єкт господарювання, який поставив продукцію. В акті перевірки не зазначено, яку саме документацію не було надано позивачем до перевірки.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція може становити ризики за певних умов, він невідкладно приймає рішення про попередження виробником та/або розповсюджувачем споживачів (користувачів) про такі ризики або рішення про вжиття заходів щодо приведення продукції у відповідність із вимогами щодо забезпечення безпечності продукції перед введенням її в обіг на ринку України. Якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція може становити ризики для певних категорій споживачів (користувачів), він невідкладно приймає рішення про попередження виробником та/або розповсюджувачем відповідних споживачів (користувачів) про такі ризики. Якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція за обґрунтованих припущень може бути небезпечною, він невідкладно приймає рішення про тимчасову заборону введення в обіг такої продукції на ринку, в тому числі постачання цієї продукції, пропонування її для постачання або її демонстрації, на строк, необхідний для проведення відповідної експертизи (випробування). Якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція є небезпечною, він невідкладно: 1) забороняє введення в обіг такої продукції на ринку та вживає заходів щодо забезпечення такої заборони.

Згідно з ч.1, ч.4 ст. 28 Закону України « Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція становить серйозний ризик, він невідкладно вимагає відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України, від відповідного суб'єкта господарювання вилучити таку продукцію з обігу та/або відкликати її чи забороняє надання такої продукції на ринку. Технічним регламентом на певний вид продукції може бути встановлено особливості застосування обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цією статтею.

Частиною 3 статті 29 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" передбачено, що у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що неналежне застосовано Національний знак відповідності, не нанесено Національний знак відповідності, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, не складено декларацію про відповідність, якщо її складання передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, декларацію про відповідність складено з порушенням встановлених вимог або органу ринкового нагляду не надано чи надано технічну документацію на відповідну продукцію не в обсязі, передбаченому технічним регламентом, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Згідно з ч.1 ст.31 вищевказаного Закону заборона надання продукції на ринку (введення в обіг або розповсюдження продукції) застосовується органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Так, метою обмежувального (корегувального) заходу є забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загрози суспільним інтересам.

У той же час, необхідною умовою для прийняття органом ринкового нагляду рішення про вжиття обмежувального заходу є встановлена у передбаченому законом порядку та підтверджена належними доказами невідповідність продукції вимогам законодавства.

Відповідно до декларації про відповідність продукції вимогам технічного регламенту іграшок та декларації про відповідність (декларант - "ВК TOYS Ltd") продукція : іграшки побутового вжитку, іграшки музичні, іграшки м'яконабивні, іграшки навчальні, код УКТ ЗЕД 9503, вироблені "ВК TOYS Ltd", Китай, відповідають вимогам стандартів ДСТУ EN 71-1: 2006, ДСТУ EN 71-2: 2005, ДСТУ EN 71-6: 2005, ДСТУ EN 50088: 2003 та висновку державної санітарно - епідеміологічної експертизи МОЗ України №05.03.02-03/19838 від 15.03.2012 р. (т. 1 а.с. 96-97) .

Як правомірно враховано судом першої інстанції, відповідачем не доведено, що ФОП ОСОБА_3 є особою, що ввела продукцію в обіг, яка не відповідала встановленим вимогам.

Відповідачем не надано до суду належних доказів, що на момент проведення перевірки продукція, яка належала ФО-П ОСОБА_3 та знаходилась за адресою: АДРЕСА_1, не відповідала вимогам законодавства, у зв'язку з чим у відповідача були відсутні підстави для прийняття рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про неправомірність рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №64,№65 від 19.05.2014 року та постанови про накладення штрафних санкцій №12 від 20.05.2014 року, прийнятих Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Полтавській області на підставі акту перевірки від 05.05.2014 року №26, та їх скасування.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача стосовно організації порядку та проведення 05.05.2014 року планової перевірки продукції, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1, належної ФО-П ОСОБА_3, колегія суддів зазначає наступне.

Правові, організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V .

Згідно з цим Законом орган державного нагляду має право здійснювати планові, позапланові заходи здійснення державного нагляду. Підстави, порядок їх здійснення та необхідні розпорядчі документи органу державного нагляду визначені статтями 5,6,7 цього Закону.

Так, згідно зі статтею 5 цього Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про це не пізніше як за десять днів до дня здійснення цього планового заходу. Повідомлення повинно містити дату початку та дату закінчення здійснення цього заходу, найменування органу державного нагляду (контролю).

Статтею 7 зазначеного Закону одним із розпорядчих документів, які супроводжують проведення планових та позапланових заходів здійснення державного нагляду, визначено посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

У разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу або непред'явлення посадовими особами органу нагляду документів, визначених статтею 7 Закону №877-V, передбачено право суб'єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду до здійснення такого заходу ( абз. 4ч.4 ст.5, абз.3 ч.5 ст.7 Закону №877-V).

Положення цих норм кореспондуються зі статтею 10 зазначеного Закону, яка визначає право суб'єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду ( контролю) до здійснення заходів нагляду, зокрема, внаслідок ненадання ними копій документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

Наведене дає підстави вважати, що порушення органом державного нагляду (контролю) вимог Закону №877-V щодо оформлення та надання суб'єкту господарювання повідомлення (направлення) про перевірку та посвідчення на здійснення перевірки, є підставою для недопущення останнім посадових осіб органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю).

Судовим розглядом встановлено, що посадова особа Інспекції була допущена до здійснення перевірки характеристик продукції, за результатами якої відповідачем 05.05.2014 р. складено акт №26.

На підставі акта перевірки від 05.05.2014 року №26 відповідачем прийняті постанова про накладення штрафних санкцій від 20.05.2014 р. №12 та рішення про вжиття обмежувальних ( корегувальних) заходів від 19.05.2014 р. №64, №65.

За змістом частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року № 6-зп «Щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України» частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або обмежують права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

З викладеної правової позиції Конституційного Суду України випливає, що підставою для звернення особи до суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльності будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб є наявність у позивача переконання в порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав.

Вказаний принцип також закріплений в частині 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, який визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Виходячи із положень статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Отже, до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем фактично реалізовані оскаржувані дії, а відтак задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій не призведе до поновлення порушеного права позивача.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що належним способом захисту прав позивача у цьому спорі є визнання протиправними та скасування постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області про накладення штрафних санкцій від 20.05.2014 № 12, рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19.05.2014 р. № 64, № 65. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову про визнання протиправними дій відповідача щодо організації та проведення 05.05.2014 року планової перевірки продукції.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2014 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача та відповідача.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2014р. по справі № 816/2651/14 залишити без змін.

Стягнути з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області (код ЄДРПОУ 38019636) судовий збір у розмірі 36 грн. ( тридцять шість грн.) 54 коп. ( реквізити: отримувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В. Судді Присяжнюк О.В. Русанова В.Б. Повний текст ухвали виготовлений 30.04.2015 року.