Ухвала

від 14.05.2015 по справі 820/16451/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2015 р.Справа № 820/16451/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2015р. по справі № 820/16451/14

за позовом ОСОБА_1

до Реєстраційної служби Рубіжанського міського управління юстиції третя особа Відділ державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції

про скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати як незаконну державну реєстрацію «Відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції».

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2015 року позов ОСОБА_1 до реєстраційної служби Рубіжанського міського управління юстиції Луганської області, третя особа - Відділ державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції про скасування державної реєстрації залишено без задоволення.

ОСОБА_1, не погоджуючись з вказаним рішенням суду подала апеляційну скаргу, вважає постанову винесеною з порушенням гарантій, встановлених ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод , вимог ст.159,161 КАС України , прийнята на підставі висновків, які прямо суперечать доказам з матеріалів справи та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції , ухвалити нове рішення , яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга розглядється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що у державного реєстратора були відсутні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації, державний реєстратор діяв в порядку і у спосіб, визначений законом. Відповідно суд також не вбачає підстав для скасування державної реєстрації Відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції. Також, в даному випадку відсутні безпосередні публічно-правові відносини між позивачем та відповідачем, оскільки відповідач не приймав жодних рішень, дій чи бездіяльності відносно ОСОБА_1, які б порушували безпосередньо її права чи інтереси, позивачем не доведено факту порушення саме його прав відповідачем.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну виконавчу службу", державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.

Згідно з частиною першою ст. 3 Закону, органами державної виконавчої служби є:

- Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень;

- управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;

- районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

У відповідності до ч. 3 ст. 3 Закону, районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції є юридичними особами.

Згідно з частиною 3 ст. 5 Закону України "Про державну виконавчу службу" структура, склад та функціональні обов'язки Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції затверджуються Міністерством юстиції України.

На виконання наданих повноважень Міністерством юстиції України, виданий наказ № 22/5 від 26.01.2007 "Про утворення відділів державної виконавчої служби у складі територіальних управлінь юстиції" та наказу від 05.02.2007 року №37/5 "Про затвердження Переліку відділів державної виконавчої служби", відповідно до яких утворено Відділ державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції.

Колегія суддів відхиляє доводи позивача про не чинність вказаних вище наказів у зв'язку з відсутністю їх державної реєстрації в Мін'юсті, з огляду на наступне.

Статтею 117 Конституції України закріплено, що нормативно - правові акти міністерств підлягають державній реєстрації в порядку, установленому законом.

Питання державної реєстрації регулюється Указом Президента України від 03.10.92 №493 „Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (далі-Указ), що був прийнятий з метою впорядкування видання міністерствами, іншими органами виконавчої влади нормативно-правових актів, забезпечення охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій.

Спеціальний порядок державної реєстрації нормативно-правових актів установлено Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 (далі-Положення).

Критерієм чинності таких актів та їх застосування є державна реєстрація нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України (далі-Мін'юст) та занесення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, який запроваджений згідно з Указом Президента України від 27.06.96 № 468. Державна реєстрація полягає у тому, що такі нормативно-правові акти проходять правову експертизу на відповідність Конституції України, законам України та іншим актам законодавства.

Положенням установлено, що державній реєстрації в Мін'юсті підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше правових норм. Однак з числа нормативно-правових актів, що подаються на державну реєстрацію, є такі, які не підпадають під дію Указу та відповідно до пункту 5 Положення повертаються суб'єктам нормотворення без державної реєстрації (як акти оперативно-розпорядчого характеру; акти якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищих органів; акти які спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що не мають нових правових норм., тощо). Такі акти можуть застосовуватись без проходження процедури державної реєстрації в Мін'юсті. Їх оскарження здійснюється в судовому порядку відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України. Позивачем не надано суду доказів втрати чинності вказаних вище наказів у зв'язку з їх скасуванням в судовому порядку.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", в редакції, яка діяла на час вчинення реєстраційної дії, підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є: невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи; невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону; порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема: наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи; невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі; наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону; наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися; використання у найменуванні юридичної особи приватного права повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.

Відповідно до ч. 11 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", в редакції, яка діяла на час вчинення реєстраційної дії, Державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, якщо: документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації; документи не відповідають вимогам, які встановлені частинами першою, другою, четвертою - сьомою статті 8 та частиною п'ятою статті 10 цього Закону; до державного реєстратора надійшло рішення суду щодо заборони у проведенні реєстраційних дій; документи подані не в повному обсязі; документи подано особою, яка не має на це повноважень.

Перелік підстав для залишення поданих документів без розгляду або відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є вичерпним, розширеному тлумаченню не підлягає.

З досліджених судом документів, поданих державному реєстратору для державної реєстрації юридичної особи - Відділ державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, встановлено відсутність підстав для залишення поданих документів без розгляду або відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2015р. по справі № 820/16451/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г. Судді (підпис) (підпис) Тацій Л.В. Григоров А.М. Повний текст ухвали виготовлений 19.05.2015 р.