Ухвала

від 12.05.2015 по справі 820/1072/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 р.Справа № 820/1072/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Подобайло З.Г. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2015р. по справі № 820/1072/15

за позовом Приватного акціонерного товариства "ТОРГОВИЙ ДІМ "СПОРТЕК"

до Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, приватне акціонерне товариство "ТОРГОВИЙ ДІМ "СПОРТЕК", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд: скасувати податкові повідомлення-рішення №0000192203 та №0000182203 від 17.11.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом без дотримання податкового законодавства України, а зафіксовані в акті перевірки висновки не відповідають дійсним обставинам справи.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2015 року адміністративний позов приватного акціонерного товариства "ТОРГОВИЙ ДІМ "СПОРТЕК" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення №0000192203 та №0000182203 від 17.11.2014 року.

Основ`янська об`єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що судом першої інстанції не дотримано вимог ст.. 159 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2015 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову. Посилається на обставини встановлені в ході перевірки.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Представником позивача подано письмове заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2015 року без змін.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що фахівцем Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ "ТОРГОВИЙ ДІМ "СПОРТЕК" (код ЄДРПОУ 01555289) щодо фінансово-господарських взаємовідносин із платником податків ТОВ "ТД "Грейф" (код ЄДРПОУ 36563291) за період з 01.01.2011 року по 01.12.2013 року.

В результаті вказаної перевірки складено акт від 04.11.2011 року №4326/20-38-22-03-08/01555289, яким зафіксовано порушення: ст. 1, 3, 4, 8, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого зайво включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з придбання ТМЦ у ТОВ "ТД "Грейф" у загальній сумі 6917 грн.; п.138.2, п.138.6 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 7263 грн. (а.с. 20-35).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: від 17.11.2014 року № 0000192203 та № 0000182203 (а.с. 16-17).

Позивач не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями оскаржив їх до головного управління Міндоходів у Харківській області.

Рішенням головного управління Міндоходів у Харківській області за № 431/10/20-40-10-04-17 від 20 січня 2015 року скарга залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення рішення залишені без змін (а.с. 41-43).

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем (покупець) 29.11.1993 року укладено із регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області договір купівлі - продажу цілісного житлового комплексу орендного підприємства ТОРГОВИЙ ДІМ "СПОРТЕК", за адресою: м. Харків, пр-т Гагаріна, 183-А (а.с. 85-87), яке передано у власність позивача 20.06.1994 року, про що свідчить акт передачі (а.с. 88).

Між ПАТ "ТОРГОВИЙ ДІМ "СПОРТЕК" (замовник) та ТОВ "ТД "Грейф" (підрядник) 18.10.2012 року укладено договір підряду №18/10/12, за умовами якого замовник доручає і сплачує, а підрядник зобов'язується виконати комплекс робіт по утепленню віконного блоку в коридорі адміністративної будівлі, за адресою: м. Харків, пр-т Гагаріна, 183-А (а.с. 57-58).

Реальність виконання зазначеного договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку: довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, актом прийому виконаних робіт (а.с. 59), податковими накладними: №35 від 19.10.2012 року на загальну суму 25000,00 грн., в т.ч. ПДВ 4166,67 грн., №5 від 09.11.2012 року на загальну суму 15000,00 грн., в т.ч. ПДВ 2500,00 грн. (а.с. 61, 63), актом огляду даху, покрівлі складських приміщень від 12.10.2012 року (а.с. 66), дефектним актом (а.с. 67), карткою рахунку (а.с. 74-84).

Між позивачем (замовник) та ТОВ "ТД "Грейф" (підрядник) 21.11.2012 року укладено договір підряду №21/11/12, за умовами якого замовник доручає і сплачує, а підрядник зобов'язується виконати комплекс робіт по ремонту м'якої покрівлі на об'єкті, за адресою: м. Харків, пр-т Гагаріна, 183-А. Локальний кошторис є невід'ємною частиною даного договору (а.с. 69-70).

Реальність виконання зазначеного договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку: довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, актом прийому виконаних робіт (а.с. 71), податковими накладними: №18 від 10.12.2012 року на загальну суму 1500,00 грн., в т.ч. ПДВ 250,00 грн. (а.с. 73), карткою рахунку (а.с. 74-84).

Оплата по вищевказаним договорам здійснена у повному обсязі шляхом списання коштів з рахунків позивача, що підтверджується виписками по рахунку (а.с.60, 72).

При цьому, з акту перевірки вбачається, що основним видом діяльності позивача за КВЕД є: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Проаналізувавши вищенаведені обставини, колегія суддів зазначає, що вищевказані договори підряду укладались позивачем із ТОВ "ТД "Грейф" для можливості здійснення господарської діяльності з оренди складських споруд, що підтверджується: реєстром договорів оренди за 2012 рік, випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, копією договору оренди нежитлового приміщення, штатним розписом ПАТ "ТОРГОВИЙ ДІМ "СПОРТЕК" (а.с. 183-191).

Крім того, податкові накладні містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Порядок формування податкового кредиту передбачений положеннями статті 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

За правилами пункту 198.3 статті 198 вищевказаного кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Положеннями пункту 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.6 статті 138 вищевказаного кодексу собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Згідно п.138.8 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Положеннями ст.. 139 Податкового кодексу України визначено витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.

За таких обставин, за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів власного судження про нікчемність правочинів укладених між позивачем та контрагентами.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів не знайшла свого підтвердження добутими судом по справі доказами, а інших фактичних мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень згідно з актом перевірки не покладено, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку про недоведеність факту порушення позивачем ст. ст. 138, 139, 198, 201 Податкового кодексу України.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в основу винесених податкових повідомлень - рішень покладено висновки акту перевірки від 16.12.2013 року №342/20-20-22-08/36563291 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТД "Грейф" (код ЄДРПОУ 36563291) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 01.11.2013 року" та податкова інформація з АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України".

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Нововодолазької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області, щодо внесення змін до АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" щодо ТОВ "ТД "ГРЕЙФ" за листопад 2011-листопад 2013р., які були внесені на підставі акту перевірки від 16.12.2013 року № 342/20-20-27-08/36563291. Зобов'язано Нововодолазьку ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області відновити у АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію щодо ТОВ " ТД "ГРЕЙФ" за період листопад 2011-листопад 2013р., яка існувала до внесення змін на підставі акту перевірки від 16.12.2013 року № 342/20-20-27-08/36563291. В іншій частині у позові відмовлено.

Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду від 11.07.2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Нововодолазької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 року.

Згідно положень ч.2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Положеннями п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що відповідач ні документально, ні нормативно не довів правомірності винесених податкових повідомлень - рішень.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2015р. по справі № 820/1072/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М. Судді (підпис) (підпис) Подобайло З.Г. Тацій Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 18.05.2015 р.