Ухвала

від 28.04.2015 по справі 802/411/15-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/411/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

28 квітня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства "Вектор -Буд" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року у справі за поданням Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до приватного підприємства "Вектор - Буд" про стягнення коштів за податковим боргом,

В С Т А Н О В И В :

18 лютого 2015 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулась з поданням Вінницька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до приватного підприємства "Вектор-Буд" про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 763 376 грн. 38 коп.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року вказане подання задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням приватне підприємство "Вектор -Буд" подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні даного подання, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

28 квітня 2015 року на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду надійшло заперечення (вх. 5804/15) від представника Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області щодо апеляційної скарги ПП "Вектор-Буд", а також заява (вх. 6531/15) про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Сторони в судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Згідно з частиною 6 статті 12, частиною 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, приватне підприємство "Вектор-Буд" зареєстроване Вінницьким міським управлінням юстиції 12 серпня 2003 року.

Заборгованість з податку на додану вартість виникла у результаті поданих платником податку податкових декларацій з податку на додану вартість (а.с.24-36) та податкової декларації з податку на прибуток підприємств (а.с. 37-38). Вказані зобов'язання щодо сплати податків підприємством не були виконані, у зв'язку з чим податковий борг з податку на додану вартість становить 763 376 грн. 38 коп., а саме: основний платіж: 635798 грн. 33 коп., штрафні фінансові санкції в сумі 91630 грн. та пеня 24827 грн. 05 коп., також податковий борг з податку на прибуток підприємств становить 11121 грн.

На підставі вищевикладених обставин позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з поданням щодо стягнення податкового боргу.

Постановою суду першої інстанції вказане подання задоволено та стягнуто з ПП "Вектор-Буд" вказану суму.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції щодо захисту порушених прав.

Вінницький апеляційний адміністративний суд погоджується з позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 46.1 статті 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу).

В силу вимог пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 цього ж Кодексу податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, що платником податку - ПП "Вектор-Буд" подано декларацію з податку на додану вартість та декларацію з податку на прибуток підприємства, однак у встановлений строк суму податкового зобов`язання у повному обсязі не сплачено.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, пунктом 59.5 цієї ж статті передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що однією з передбачених главою 6 КАС України категорією справ, провадження у яких здійснюється за окремою чітко визначеною процедурою та виключно з передбачених законодавцем питань, є провадження у справах за зверненнями органів доходів і зборів - ст.183-3 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, в тому числі й щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Відмінність провадження, передбаченого ст.183-3 КАС України, від позовного провадження полягає у тому, що в першому випадку презюмується правомірність дій податкового органу, які визнаються або, принаймні, не заперечуються платником податків на момент розгляду такого подання судом. Завдання суду, який здійснює розгляд справи відповідно до вимог ст.183-3 КАС України полягає виключно у встановленні дійсності обставин, які обумовили звернення заявника до суду, а також дотримання податковим органом визначеного законом порядку внесення такого подання. Разом з тим, зі змісту зазначеної статті слідує, що суд не вповноважений у такому випадку давати правову оцінку заявленим вимогам, встановлювати правомірність або неправомірність заявленого подання.

Отже, спір про право в контексті ст.183-3 КАС України має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у цій же статті. Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

На виконання положень ст.94 ПК України податковий орган звернувся до суду першої інстанції з поданням про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків відповідача.

В призмі вищевикладеного та на виконання вказаних правових норм, Вінницькою об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Вінницькій області було направлено приватному підприємству "Вектор-Буд" податкову вимогу щодо сплати податкового боргу, про що свідчить корінець податкової вимоги № 5632-255 від 10 листопада 2014 року на суму 238895 грн. 79 коп., яка отримана відповідачем 30 грудня 2014 року (а.с. 39), однак відповідачем не було виконано вказаної вимоги.

На підставі вищевикладеного суд апеляційної інстанції прийшов до твердження, що позивачем було дотримано порядок стягнення податкового боргу та строки звернення до суду з поданням.

Аналогічна позиція висвітлена в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 571/11/13-11 від 22.04.2011 року, а саме вказано, що підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту передбачено п.94.1 ст.94 ПК України, якою передбачено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. При цьому перевірка обґрунтованості накладення адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування адміністративного арешту, визначених п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України. Предметом перевірки є відповідність рішення керівника податкового органу (його заступника) про накладення адміністративного арешту на майно платника податків умовам, за яких таке рішення може бути ухвалено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість стягнення з приватного підприємства "Вектор-Буд" коштів за погашення податкового боргу в сумі 763 376 гривень 38 копійок, оскільки підстави для вчинення вказаних дій податковим органом є законним та обгрунтованими.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу приватного підприємства "Вектор -Буд" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі протягом трьох днів з дня закінчення розгляду справи.

Головуючий Гонтарук В. М.

Судді Біла Л.М.

Матохнюк Д.Б.