cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" травня 2015 р.Справа № 922/1252/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
при секретарі судового засідання Семенов О.Є.
розглянувши справу
за позовом Прокурор Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі Національна Академія наук України, м. Київ та Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України, м. Харків до Товариство з обмеженою відповідальністю "Алеф-Коєн", м. Харків про стягнення коштів у розмірі 68 987,63 грн., розірвання договору та виселення та повернення майна за участю представників:
прокурора -Кравцов В.І., за пос. № 026175 від 14.05.2014 року
першого позивача - не з'явився
другого позивача - Волочаєва О.В., за дов. № 64/851 від 16.10.2014 року; Рєпін В.М., за дов. № 64Є75 від 09.09.2014 року
відповідача - Руденко В.І., за дов. від 02.04.2015 року
за відсутності клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Дзержинського району міста Харкова в інтересах держави в особі Національної академії наук України та Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Алеф-Коєн", про стягнення заборгованості за договором оренди у розмірі 51 011,27 грн., розірвання договору оренди, виселення з орендованого приміщення та повернення орендованого майна, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди № 12-0-13 від 01 квітня 2013 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 березня 2015 року позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 922/1252/15 та призначено її до розгляду на 06 квітня 2015 року.
06 квітня 2015 року ухвалою господарського суду Харківської області задоволено клопотання Національної академії наук України (першого позивача) про розгляд справи за його відсутності та відкладено розгляд даної справи до 27 квітня 2015 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 квітня 2015 року прийнято заяву прокурора про збільшення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором оренди № 12-о-13 нерухомого майна, що знаходиться у відані НАН України та обліковується на балансі ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України у розмірі 60 148,66 грн., пені в розмірі 8 838,97 грн. (вх. № 16589 від 23 квітня 2015 року) до розгляду. Задоволено заяву представника другого позивача про продовження розгляду справи (вх. № 13474 від 06 квітня 2015 року), продовжено строк розгляду спору на 15 днів, до 17 травня 2015 року та відкладено розгляд даної справи до 15 травня 2015 року.
28 квітня 2015 року від прокурора через канцелярію суду надійшли письмові пояснення по справі (вх. № 17324 від 28 квітня 2015 року), які судом долучено до матеріалів справи.
14 травня 2015 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 19317 від 14 травня 2015 року), який судом долучено до матеріалів справи. Крім того 14 травня 2015 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 19320 від 14 квітня 2015 року) про долучення до матеріалів справи копії рахунку-фактури № 235 від 20 квітня 2015 року та копії квитанції № 57 від 13 травня 2015 року, дані документи судом долучено до матеріалів справи.
В призначене судове засідання 15 травня 2015 року з'явився прокурор та представники другого позивача, які підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити з урахуванням здійснених відповідачем проплат.
Відповідач в судовому засіданні проти позов заперечує з підстав зазначених у відзиві на позов та вказує на те, що ним сплачено суду основного боргу у розмірі 42 947,76 грн. Водночас представник відповідача в разі задоволення позовних вимог просить суд відстрочити виконання рішення на 2 місяці.
В судовому засіданні 15 травня 2015 року учасники судового процесу не виявили наміру подавати додаткові докази чи пояснення по справі в обґрунтування своїх позовних вимог, а матеріали справи свідчать про достатність наявних в ній доказів для встановлення в повному обсязі фактичних обставин справи.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
01 квітня 2013 року між другим позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір оренди № 12-0-13 нерухомого майна, що знаходиться у віданні НАН України та обліковується на балансі ФТІНТ ім. Б.І.Вєркіна НАН України.
Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - нежитлове приміщення (далі - майно) загальною площею 163,8 кв.м., розміщеного за адресою: Харків, проспект Леніна 47, з них площею 105,7 кв.м. на першому поверсі корпусу модуль № 1, що перебуває на балансі Інституту, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку майна від 21 грудня 2012 року і становить за незалежною оцінкою станом на 21 грудня 2012 року 317 100,00 грн. та площею 58,1 кв.м., розміщене за адресою: Харків, проспект Леніна 47, на першому поверсі корпусу гравіметричний будинок, що перебуває на балансі Інституту, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку майна від 21 грудня 2012 року і становить за незалежною оцінкою станом на 21 грудня 2012 року 130 720,00 грн. Майно передається в оренду (без права користування прилеглою територією з метою використання під виробництво.
Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) акту приймання-передачі майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно, розпорядження ним. Орендар не має права викупу орендованого майна. Власником майна залишається держава, органом управління -НАН України орендар лише користується ним протягом строку оренди (п. п. 2.1, 2.2 договору).
Факт передачі приміщення підтверджується матеріалами справи, а саме актом прийому-передачі від 01 квітня 2013 року (арк. спр.22).
Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорційно її розподілу, затвердженої постановою кабінету Міністрів України від 01 жовтня 1995 року № 786 зі змінами (далі методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за перший місяць оренди - лютий 2013 року 5 699,05 грн. Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю по розрахункам орендодавця відшкодування податку на землю (за цим договором) та відшкодування комунальних х платежі, витрат на утримання будинку ат прилеглої території, інших витрат за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь балансоутримувача відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі 0,05% нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п. п. 3.1, 3.3, 3.4, 3.6 договору).
Згідно п. п. 5.1,5.2. 5.4 договору, використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору. Прийняти орендоване майно за актом приймання-передачі. До 24 числа кожного поточного місяця отримувати в бухгалтерії орендодавця платіжні документи, своєчасно ат в повному обсязі сплачувати орендну плату та відшкодування земельного податку.
Цей договір укладено строком до 3-х років та діє з 01 квітня 2013 року до 31 грудня 2015 року включно. Умови цього договору зберігають силу протягом усього строку цього договору, у тому числі у випадках, коли після укладання законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов'язань щодо сплати орендної плати та нанесених збитків - до виконання зобов'язань (п. п. 10.1, 10.2 договору).
Як вбачається з матеріалів справи, другий позивач протягом всього терміну дії договору оренди № 12-0-13 нерухомого майна, що знаходиться у віданні НАН України та обліковується на балансі ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України від 01 квітня 2013 року належним чином виконував взяті на себе зобов'язання, однак, в порушення умов спірного договору, відповідач не сплачував орендну плату на користь другого позивача, звязку з чим у останнього утворилась заборгованість перед другим позивачем з орендної плати за період з червня 2014 року по березень 2015 року, яка складає 60 148,66 грн.
Такі обставини, на думку прокурора, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави, оскільки відповідно до ст. 3 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" Національна академія наук України, здійснюючи повноваження з управління об'єктами майнового комплексу Національної академії наук України, забезпечує реалізацію прав держави як власника цих об'єктів, пов'язаних з ефективним їх використанням та розпорядженням у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб. Кошти, що отримані від оренди об'єктів майнового комплексу Національної академії наук України, в повному обсязі спрямовуються на виконання статутних завдань Національної академії наук України та організацій, що віднесені до відання Національної академії наук України.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України.
В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Окрім того, суд відзначає, що на вказані правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 р. із наступними змінами та доповненнями, відповідно до ч. 1 ст. 2 якого, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з вимогами частин 1, 5 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
За приписами ст. 19 цього Закону орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було частково погашено заборгованість за договором оренди № 12-0-13 нерухомого майна, що знаходиться у відані НАН України та обліковується на балансі ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України від 01 квітня 2013 року, що підтверджується рахунком фактури № 78 від 19 лютого 2015 року на суму 42 947,76 грн. та квитанцією від 23.04.2015 р. на вказану суму.
Згідно з п. 1.1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Так, з огляду на наведене, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди № 12-0-13 нерухомого майна, що знаходиться у відані НАН України та обліковується на балансі ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України від 01 квітня 2013 року, у розмірі 42 947,76 грн. за період червень-грудень 2014 р. включно.
Зважаючи на вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідачем не було спростовано встановлених фактів, які повідомлені прокурором та позивачами стосовно неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди № 12-0-13 нерухомого майна, що знаходиться у відані НАН України та обліковується на балансі ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України від 01 квітня 2013 року, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 17 200,90 грн. за період січепнь-березень 2014 р. включно нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розглянувши частину позовних вимог про стягнення з відповідача 8 838,97 грн. пені суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
В силу статей 546-551 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч. 2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно п. 3.6 договору оренди № 12-0-13 нерухомого майна, що знаходиться у відані НАН України та обліковується на балансі ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України від 01 квітня 2013 року сторонами передбачено відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,05% за несвоєчасність виконання зобов'язання за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Враховуючи наведені норми закону, з урахуванням п. 3.6 договору оренди № 12-0-13 нерухомого майна, що знаходиться у відані НАН України та обліковується на балансі ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України від 01 квітня 2013 року та беручи до уваги прострочення виконання відповідачем основного зобов'язання, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені підлягаючими частковому задоволенню у розмірі 4 593,98 грн. В частині стягнення з відповідача пені у розмірі 4 244,99 грн. суд відмовляє в зв'язку з безпідставним нарахуванням.
Твердження прокурора та позивача про укладення додаткової угоди до договору оренди № 12-0-13 нерухомого майна, що знаходиться у відані НАН України та обліковується на балансі ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України від 01 квітня 2013 року, якої передбачено нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (замість 0,05%) не підтверджуються матеріалами справи, ані прокурором, ані позивачами належним чином оформленої додаткової угоди до матеріалів справи не надано.
Окрім того, прокурор та позивачі просять суд розірвати договір оренди № 12-0-13 нерухомого майна, що знаходиться у відані НАН України та обліковується на балансі ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України від 01 квітня 2013 року, а також виселити відповідача з орендованих приміщень та передати його другому позивачеві, у зв'язку із систематичним порушенням з його боку зобов'язань по оплаті орендної плати.
Відповідно до пункту 10.3 договору, зміни до умов цього договору або його розірвання допускається за взаємною згодою сторін. зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншої сторони. Спори, які виникають за цим договором або в зв'язку з ним не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку (п. 9.10 договору).
Згідно пункту 10.6 договору, чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, за рішенням суду за ініціативою однієї із сторін у випадках, передбачених чинним законодавством, а також у випадку порушення однією із сторін зобов'язань за цим договором, у тому числі: несплати орендованих платежів протягом трьох місяців, створення перешкод для доступу в орендоване приміщення представників орендодавця у випадку аварій. навмисного або необережного погіршення стану орендованого майна або іншого майна орендодавця з вини орендаря.
Частиною 6 статті 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.
З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору; це створює неможливість для другої сторони досягнення цілей договору, у даному випадку своєчасного надходження коштів до бюджету за оренду майна.
Частиною 3 стаття 26 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, він систематично порушував умови договору в частині внесення орендної плати, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість з її оплати за спірним договором, яка була частково погашена під час судового розгляду справи.
Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога прокурора про розірвання договору оренди № 12-0-13 нерухомого майна, що знаходиться у відані НАН України та обліковується на балансі ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України від 01 квітня 2013 року, правомірна та обґрунтована, така що підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.
Згідно статті 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Згідно ч.1. ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Пунктами 10.9, 10.11 договору, у разі припинення або розірвання договору оренди орендоване майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю. У разі. якщо орендар затримав повернення орендованого майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Обов'язок щодо складання акту приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря.
За таких обставин, господарський суд вважає позовну вимогу прокурора щодо виселення відповідача з орендованого приміщення та передачу його другому позивачеві обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Розглянувши усне клопотання представника відповідача про відстрочення виконання рішення на 2 місяці, проти якого заперечував прокурор та представники другого позивача, судом встановлено:
Пунктом 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарському суду надано право при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити його виконання. При розгляді питання про надання відстрочення (розстрочення) виконання рішення суду судом повинні бути з'ясовані наявні обставини, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
В п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
З огляду на наведене, враховуючи те, що відповідачем не надано жодних доказі в обґрунтування вище вказаного клопотання, суд відмовляє в задоволенні усного клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення на два місяці
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013 року, у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру. Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Отже, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, з огляду на те, що предметом розгляду даної справи є чотири позовні вимоги, з яких одна - майнового характеру та три - немайнового, суд покладає судові витрати у розмірі 5 368,58 грн. на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 173, 174, 193, 283 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 629, 651, 759, 762, 782, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 22, 29, 33, 34, 43, 44, 49, 69, п. 1.1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алеф-Коєн" (61168, м. Харків, вул. Героїв Праці, буд 4-б, кв. 123, код ЄДРПОУ 3838737) на користь Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України (61103, м. Харків, пр. Леніна, буд. 47, код ЄДРПОУ 03534601) заборгованість з орендної плати у розмірі 17 200,90 грн. та 4 593,98 грн. пені.
Розірвати договір оренди № 12-0-13 нерухомого майна, що знаходиться у відані НАН України та обліковується на балансі ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України від 01 квітня 2013 року, укладений між Фізико-технічним інститутом низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України (61103, м. Харків, пр. Леніна, буд. 47, код ЄДРПОУ 03534601) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алеф-Коєн" (61168, м. Харків, вул. Героїв Праці, буд 4-б, кв. 123, код ЄДРПОУ 3838737).
Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Алеф-Коєн" (61168, м. Харків, вул. Героїв Праці, буд 4-б, кв. 123, код ЄДРПОУ 3838737) з нежитлових приміщень на першому поверсі корпусу модулю № 1 та на першому поверсі корпусу гравіметричного будинку, загальною площею 163,8 кв.м., розміщених за адресою: місто Харків, проспект Леніна, будинок 7.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Алеф-Коєн" (61168, м. Харків, вул. Героїв Праці, буд 4-б, кв. 123, код ЄДРПОУ 3838737) передати Фізико-технічним інститутом низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України (61103, м. Харків, пр. Леніна, буд. 47, код ЄДРПОУ 03534601) нежитлові приміщення першому поверсі корпусу модулю № 1 та на першому поверсі корпусу гравіметричного будинку, загальною площею 163,8 кв.м., розміщених за адресою: місто Харків, проспект Леніна, будинок 7.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алеф-Коєн" (61168, м. Харків, вул. Героїв Праці, буд 4-б, кв. 123, код ЄДРПОУ 3838737) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 5 368,58 грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алеф-Коєн" 42 947,76 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди № 12-0-13 нерухомого майна від 01 квітня 2013 року провадження у справі припинити.
В решті позову відмовити.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.
Повне рішення складено 20.05.2015 р.
Суддя Н.В. Калініченко
справа № 922/1252/15
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2015 |
Оприлюднено | 22.05.2015 |
Номер документу | 44245040 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Калініченко Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні