Постанова

від 31.03.2015 по справі 813/7645/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2015 року № 813/7645/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кедик М.В.

за участю секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,

представника позивача Демчука І.Д..,

представника відповідача Середяка Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Світовир» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

товариство з обмеженою відповідальністю «Світовир» (далі - позивач, ТзОВ «Світовир») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач, ДПІ у Личаківському районі м. Львова), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області щодо проведення коригувань у всіх внутрішніх електронних базах в тому числі в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в частині задекларованих ТОВ «Світовир» сум податкового кредиту та податкового зобов'язання по податку на додану вартість, на підставі складеного Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області акта перевірки ТОВ «Світовир» від 03.12.2013 № 197/22-40/32053692 з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків з ТОВ «Континент профі» (ЄДРПОУ 38544090) за період з 01.06.2013 по 31.07.2013;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області виключити із всіх внутрішніх електронних базах в тому числі з «АІС ОР «Податки», АІС «Бест Звіт», АІС «Податковий блок», «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту та податкового зобов'язання по податку на додану вартість, внесені на підставі складеного ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області акта перевірки ТОВ «Світовир» від 03.12.2013 № 197/22-40/32053692 з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків з ТОВ «Континент профі» (ЄДРПОУ 38544090) за період з 01.06.2013 по 31.07.2013;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області привести дані усіх внутрішніх електронних базах в тому числі з «АІС ОР «Податки», АІС «Бест Звіт», АІС «Податковий блок», «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» даного платника податків у відповідність з даними податкових декларацій, що були подані ТОВ «Світовир» за період перевірки;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській внести зміни у всі внутрішніх електронних базах в тому числі з «АІС ОР «Податки», АІС «Бест Звіт», АІС «Податковий блок», Податковий аудит АІС Аудит, програмний продукт «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розмірі контрагентів на рівні ДПС України», по ТОВ «Світовир» як платника податків, щодо відкоригованого (зменшеного) податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 49799 грн (в т.ч. за червень 2013 року в сумі 41799 грн, за липень 2013 року в сумі 8000грн), та податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 52620 грн (в т.ч. за червень 2013 року в сумі 43982 грн, за липень 2013 року в сумі 8638 грн), в частині взаємовідносин та взаєморозрахунків з ТОВ «Континент профі» за період з 01.06.2013 по 31.07.2013, на підставі висновків Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, викладених в акті перевірки ТОВ «Світовир» від 03.12.2013 року № 197/22-40/32053692.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що висновки акта перевірки від 03.12.2013 № 197/22-40/32053692, на підставі якого внесено коригування до електронної бази є необґрунтованими, оскільки в їх основу покладено помилкові твердження відповідача про те, що операції між ТОВ «Світовир» та ТОВ «Континент профі» не мали реального характеру. Зазначає, що відповідач не надав належної правової оцінки його правовідносинам з названими контрагентами та не дослідив первинних документів, складених за наслідками такої господарської діяльності. Вказує на те, що відповідач такі документи до уваги не взяв, а свої висновки базує виключно на акті іншого податкового органу. Окрім того, вважає, що задокументовані факти неможливості проведення зустрічної звірки не можна трактувати як доказ безтоварності господарських операцій. Також зазначає, що відповідачем неправомірно внесено до інформаційних баз дані про податковий кредит та податкові зобов'язання позивача, що не відповідають фактично ним задекларованим без застосування процедур, передбачених Податковим кодексом України, а саме без прийняття податкового повідомлення-рішення, а лише на підставі акту перевірки. Вважає, що у податкового органу не було правових підстав для внесення інформації про результати проведеної перевірки до інформаційних баз за відсутності необхідних узгоджень податкових зобов'язань, а отже дії відповідача щодо коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань є неправомірними.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, подав додаткові докази в обґрунтування позовних вимог, просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у запереченні. Зазначає, що під час проведення перевірки ТОВ «Світовир» ДПІ у Личаківському районі м. Львова було задокументовано безтоварність господарських операцій. Зазначає, що внесення даних перевірки в АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України» є виключно службовою діяльністю податкового органу, яка передбачає фіксацію у інформаційних базах кожного наявного етапу звірки, не залежно від того винесені на підставі податкові повідомлення-рішення, чи ні. Стверджує, що висновки акту перевірки відповідають фактичним обставинам справи, а позовні вимоги щодо визнання дій протиправними, виключення інформації про перевірку із інформаційних баз задоволенню не підлягають оскільки дії контролюючого органу жодним чином не порушують прав позивача. Зазначив, що вказана позиція узгоджується із позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 09.12.2014 року.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, якими такі обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини справи.

ДПІ у Личаківському районі м. Львова у період з 20.11.2013 по 26.11.2013 проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Світовир» (код ЄДРПОУ 32053692) з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків з ТОВ «Континент профі» (ЄДРПОУ 38544090) за період з 01.06.2013 по 31.07.2013, про що 03.12.2013 складено акт № 197/22-40/32053692 (далі - акт перевірки).

Згідно акта перевірки № 197/22-40/32053692, відповідачем встановлено порушення пп. 14.1.185, пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI (із змінами і доповненнями) № 2755-IV ТОВ «Світовир» занижено податок на додану вартість на загальну суму 49799 грн, в т.ч. за червень 2013 року в сумі 41799 грн, за липень 2013 року в сумі 8000,0 грн та завищено податкові зобов'язання за червень-липень 2013 року на загальну суму 52620 грн, в т.ч, у червні 2013 року на загальну суму 43982 грн, у липні 2013 року на суму 8638 грн.

В обґрунтування таких висновків в акті перевірки зазначено, що ТОВ «Світовир» фактично не отримувало від ТОВ «Континент профі» товарів (робіт, послуг) і, як наслідок, такі товари (роботи, послуги) не могли бути продані іншим суб'єктам господарювання. При перевірці не доведено реальність операцій, не підтверджено місцезнаходження майна, виробничо-складських приміщень та іншого майна (технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності.

Податкове повідомлення-рішення за результатами документальної позапланової перевірки податковим органом не було складено.

Дані акта перевірки відповідачем внесено до електронної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», проведено відповідні коригування та внесено зміни відносно податкової звітності ТОВ «Світовир» з податку на додану вартість за період 2013 року.

Вважаючи, що податковим органом порушені права та інтереси ТОВ «Світовир» у здійсненні коригувань показників податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акту перевірки від 03.12.2013 № 197/22-40/32053692, позивач звернувся з позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України), крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим же Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема якщо: 1) платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; 2) дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; 3) дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим же Кодексом.

Відповідно до пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно із п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 78.8 ст. 78 ПК України, порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно з п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Аналогічні положення містить п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772, яким передбачено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Так, вказаним Порядком № 984 передбачено, що акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з абз. 4 п. 86.7 ст. 86 ПК України, за наслідками перевірки керівником органу державної податкової служби (або його заступником) приймається рішення про визначення грошових зобов'язань з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 Кодексу.

Відповідно до ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Також, положеннями п.7 Порядку № 984 передбачено, що за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України, під податковим повідомленням-рішенням слід розуміти - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Враховуючи наведені положення Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно ж як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган зобов'язаний прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах законодавство не передбачає.

Судом встановлено, що жодного податкового повідомлення-рішення на підставі акта від 03.12.2013 № 197/22-40/32053692 не приймалось та сума таких зобов'язань не узгоджувалась.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, ДПІ у Личаківському районі м. Львова здійснено коригування та внесено зміни до «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» щодо зменшення податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі висновків акту від 03.12.2013 № 197/22-40/32053692, про що свідчить наданий відповідачем витяг з «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Згідно з п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до приписів пп. 72.1.1 п.72.1 ст.72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до п. 74.1 ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з п. 74.2 ст. 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266, який втратив чинність на підставі наказу № 165 від 14.06.2013.

Наказом Державної податкової служби України від 24.12.2012 № 1197 "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий блок" з 01.01.2013 року було введено в експлуатацію ІС "Податковий блок" в органах державної податкової служби всіх рівнів, згідно з п. 2.1 якого існуючі інформаційні системи експлуатувалися паралельно з інформаційною системою "Податковий блок" до 31.01.2013 року.

Таким чином, інформаційна система «Податковий блок» є інформаційною базою обробки та використання податкової інформації, а результати її опрацювання використовуються в своїй діяльності органами державної податкової служби.

Згідно з п. 4.9, 5.1, 5.4 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012 року № 516, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється, а дані податкової звітності вносяться до електронної бази районного рівня. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність.

З аналізу зазначених норм вбачається, що обов'язок платника податків щодо подання податкової декларації за звітний період кореспондується з обов'язком податкового органу щодо прийняття такої декларації та, у випадку відсутності зауважень до її оформлення, відображення показників декларації у відповідних базах податкової звітності. При цьому до електронної бази податкової звітності органу ДПС посадовими особами податкового органу вносяться задекларовані показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків.

Тобто, показники підсистеми «Аналітична система» інформаційної системи «Податковий блок» формуються на підставі даних задекларованих платниками податків у податкових декларацій з ПДВ та повинні їм відповідати.

Суд зазначає, що процес зіставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

При цьому, з огляду на зміст вищенаведених норм Податкового кодексу України, акт перевірки, у якому відображені висновки про заниження (завищення) податкових зобов'язань та кредиту, не є підставою для коригування в електронній базі даних податкової звітності задекларованих платником податків. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові грошових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку. Відповідач за наслідками проведеної звірки не приймав податкове повідомлення-рішення, на підставі якого після його узгодження можливо було внести дані до ІС «Податковий блок».

Суд відхиляє посилання відповідача про те, що вказана інформаційна система створена тільки для службового користування, у зв'язку із чим коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача не може порушувати прав та інтересів останнього, оскільки ця система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності і її коригування можливе лише за наслідками узгодження грошових зобов'язань. Податкові органи використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, а розбіжності в цих показниках призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

Суд вважає, що самостійна зміна відповідачем задекларованих платником податків показників у електронній базі даних ІС «Податковий блок» порушує права та інтереси позивача, оскільки є фактичною зміною показників податкової декларації платника податків, здійсненою поза межами компетенції податкового органу з огляду на зміст ст. 49 Податкового кодексу України. Більш того, позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Суд також наголошує, що в податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у встановленому законом порядку. А тому наведене виключає можливість застосування до платника податків негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту нарахування платникові податкового зобов'язання в порядку, встановленому Податковим кодексом України, та його узгодження.

Таким чином, на думку суду, у податкового органу не було правових підстав для внесення інформації про результати проведеної перевірки до ІС «Податковий блок» за відсутності необхідних узгоджень податкових зобов'язань, а отже дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість є неправомірними, а наявна у податковій базі інформація про розмір податкових зобов'язань і податкового кредиту позивача має бути приведена у відповідність із задекларованими показниками.

Щодо покликань представника відповідача на постанову Верховного Суду України від 09.12.2014 року, суд зазначає наступне.

Як зазначив Верховний Суд України, виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 ПК колегія суддів Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла такого правового висновку: для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

У той же час, у даних спірних правовідносинах, дії щодо здійснення податкового контролю ДПІ у Личаківському районі м. Львова у вигляді коригування у ІС «Податковий блок» податкового кредиту та податкових зобов'язань ТзОВ «Світовир» на підставі акта перевірки від 03.12.2013 № 197/22-40/32053692, не можна визнати такими, що відповідають вимогам ст. 54, п. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України, про що зазначалось вище, а тому у суду наявні усі підстави для визнання їх протиправними.

Щодо вимог позивача визнати протиправними дії ДПІ у Личаківському районі м. Львова щодо проведення коригувань у всіх внутрішніх електронних базах та зобов'язати виключити відкориговані дані та привести у відповідність до задекларованих у всіх внутрішніх електронних базах, у тому числі з «АІС ОР «Податки», АІС «Бест Звіт», то з огляду на те, що ДПІ у Личаківському районі м. Львова здійснено коригування та внесено зміни лише до «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» ІС «Податковий блок», відтак у задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

За вказаних обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню частково.

Щодо судових витрат, то відповідно до вимог ч. 3 ст. 94 КАС України у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог на користь позивача необхідно стягнути судові витрати відповідно до задоволених вимог.Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо коригування у електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в частині відображення сум податкового кредиту та податкового зобов'язання по податку на додану вартість, на підставі акта ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 03.12.2013 № 197/22-40/32053692 з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків з товариством з обмеженою відповідальністю «Континент профі» (ЄДРПОУ 38544090) за період з 01.06.2013 по 31.07.2013.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області виключити з електронної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту та податкового зобов'язання по податку на додану вартість, внесені на підставі складеного ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області акта перевірки від 03.12.2013 № 197/22-40/32053692 та відновити дані відповідно до даних податкових декларацій поданих товариством з обмеженою відповідальністю «Світовир».

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Світовир» (79010, м. Львів, вул. Лісна, 19/24, ЄДРПОУ 32053692) 36 (тридцять шість) гривень 74 копійки судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Кедик М.В.