ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 817/551/15
13 травня 2015 року м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук Т.О., при секретарі судового засідання Цвіркун О.О.за участю:
позивача: представник Панасюк А.О.
відповідача: представник Цимбалюк І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області доПриватного сільськогосподарського підприємства "Колос" простягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,
ВСТАНОВИВ :
До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Колос" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2 за період січень - лютий 2015 року у сумі 20798,17 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за особовим рахунком відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2. Посилаючись на частину другу Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.
Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.
31.03.2015 року позивач подав до суду клопотання (вх. №5456/15) про збільшення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за березень 2015 року у сумі 10190,99 грн. Враховуючи заявлені у позовній заяві вимоги про стягнення суми заборгованості за січень - лютий 2015 року загальна сума заборгованості із відшкодування відповідачем фактичних витрат позивача на виплату та доставку пільгових пенсій за період січень - березнень 2015 року склала суму у 30989,16 грн.
Ухвалою від 02.03.2015 року відкрито провадження в адміністративні справі, закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи на 18.03.2015 року.
Ухвалою від 19.03.2015 року провадження у справі зупинено до 08.04.2015 року.
08.04.2015 року розгляд справи відкладено до 13.05.2015 року для надання додаткових доказів по справі.
У судовому засіданні 13.05.2015 року представник позивача підтримав позицію викладену у позовній заяві та просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача проти позову заперечував зазначивши про відсутність підстав для відшкодування витрат пенсійного органу на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки відповідач як сільськогосподарський товаровиробник не несе відповідного обов'язку, а тому просив суд відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Приватне сільськогосподарське підприємство "Колос" як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області.
Позивачем відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, на підставі пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" згідно з вимогами частини другої Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв'язку з виплатою та доставкою пенсії пенсіонерів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які за січень 2015 року склали 10607,50 грн., за лютий 2015 року - 10190,99 грн. та за березень 2015 року - 101090,99 грн. З урахуванням зарахованої суми у 0,32 грн., сума заборгованості відповідача за період січень - березень 2015 року складає 30989,16 грн. (10607,50 грн. - 0,32 грн. + 10190,99 грн. + 101090,99 грн.).
Вказані пенсіонери працювали на підприємстві відповідача і отримали право на пенсію на пільгових умовах, перебувають на пенсійному обліку у позивача.
На день судового розгляду відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості з відшкодування місячної суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України від 05.11.1991 року №1788-XII"Про пенсійне забезпечення" за січень - березень 2015 року у сумі 30989,16 грн.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між позивачем та відповідачем, суд зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначались Законом України від 09.07.2003 року №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.
Крім того, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до статті 1 Закону України від 08.07.2010року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, визначено, зокрема підпунктами "б" - "з" частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення".
Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підпунктом 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (статтями 27 та 28). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим законом.
Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1.
Відповідно до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Підприємства відповідно до вимог пункту 6.7 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до пункту першого статті 1 Закону України від 26.06.1997 року №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Абзацом четвертим пункту 1 частини 2 цього Закону передбачено, що для платників збору, визначених пунктом першим та пунктом другим статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, які відповідач відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду, у розумінні цього Закону вважаються внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Водночас, Законом України від 28.12.2014 року №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності з 01.01.2015 року, Главу 2 "Фіксований сільськогосподарський податок" розділу XIV "Спеціальні податкові режими" Податкового кодексу України виключено, натомість пункт 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України викладено у новій редакції, тобто з 01.01.2015 року сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, набувають статусу платника єдиного податку 4 групи. Це означає, що вищезазначені виключення щодо зобов'язання проводити відшкодування органу пенсійного фонду фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, передбачені абзацом четвертим пункту 1 частини 2 Закону України від 26.06.1997 року №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", з 01.01.2015 року таких платників не стосується.
Судом встановлено, що позивачем було надано для відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за вих. №192/02 від 20.01.2015 року та за вих. №496/02 від 18.02.2015 року.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8 та ОСОБА_6 працювали у відповідача в якості тракториста - машиніста і були безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві.
Також, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 працювали у відповідача в якості доярок і повністю виконували норми обслуговування тварин.
ОСОБА_13 працював у відповідача на посаді електрозварника.
Крім того, як свідчать з матеріали справи, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 працюють у відповідача та народили і виховали до 14-ти річного віку по 5 дітей.
Так, згідно з пунктом "ж" статті 13 Закону України від 05.11.1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, незалежно від віку і трудового стажу в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про призначення пенсії на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей" від 16.05.1992 року №244, жінки, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу.
Право на пенсію на вказаних пільгових умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в фермерських та інших господарствах незалежно від форм власності та господарювання.
Обчислення заробітку, призначення та виплата таких пенсій провадяться відповідно до чинного законодавства.
Враховуючи, що з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 працюють постійно в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро дітей, а отже мають право на призначення дострокової пенсії за віком в силу пункту 2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а отже витрати на виплату і доставку виплаченої їм пенсії повинні відшкодовуватися роботодавцем.
Проте, відповідачем не внесено до органу Пенсійного фонду України місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період січень - березень 2015 року у сумі 30989,16 грн., доказів сплати суду не надано.
Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Наявність у відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період січень - березень 2015 року підтверджується доказами, наданими позивачем. З матеріалів справи вбачається, що органом Пенсійного фонду направлено на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, у яких зазначено суму пенсій, виплачених пенсіонерам, що підлягає до відшкодування відповідачем.
Відповідно до підпункту третього пункту 4 "Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі", що затверджене постановою Правління Пенсійного фонду України №28-2 від 22.12.2014 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 року за №40/26485, Головне управління Пенсійного фонду України в області, яке разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах утворюють систему територіальних органів Фонду, зокрема, здійснює контроль за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, а також стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.
З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Колос" (код ЄДРПОУ 30563074; 35715, Рівненська обл., Здолбунівський р-н, с.Гільча Друга) на користь Управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період січень - березень 2015 року у сумі 30989,16 грн. (тридцять тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять грн. 16 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кравчук Т.О.
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2015 |
Оприлюднено | 25.05.2015 |
Номер документу | 44262654 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
Кравчук Т.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні