Рішення

від 20.05.2015 по справі 903/290/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 травня 2015 р. Справа № 903/290/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кенділенд Україна"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Справа Волинь"

про стягнення 4 682грн. 97коп. Суддя Сур'як О.Г.

Представники :

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Суть спору: Позивач - ТОВ "Кенділенд Україна" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - ТОВ "Нова Справа Волинь" 6230,41грн., з них: 1784,05грн. заборгованості за поставлений товар згідно дистриб'юторського договору № 26123 від 26.12.2013р., 1581,40грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 270,18грн. - 3% річних та 2594,78грн. інфляційних нарахувань.

Ухвалою суду від 19.03.2015р. розгляд справи було призначено на 06.04.2015р., зобов'язано позивача надати суду оригінали документів, доданих до позовної заяви, для огляду в судовому засіданні; відповідача - відзив на позовну заяву.

Сторони в судове засідання не з'явилися, вимог ухвали суду не виконали.

03.04.2015р. на адресу суду відповідач надіслав клопотання (вих..№36 від 02.04.2015р.), в якому просив відкласти розгляд справи та зобов'язати позивача направити ТОВ «Нова Справа Волинь» копію позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки відповідачем даних документів не було отримано.

Водночас, слід зазначити, що до позовної заяви позивачем додано докази направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками, зокрема опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек поштового відділення.

Згідно ухвали суду від 06.04.2015р. розгляд справи відкладено на 18.05.2015р., позивача зобов'язано надати суду оригінали документів, доданих до позовної заяви, для огляду в судовому засіданні та повторно надіслати відповідачу копію позовної заяви і доданих до неї документів, докази надіслання надати суду; відповідача - відзив на позовну заяву.

14.04.2015р. позивач подав суду заяву про зменшення позовних вимог від 07.04.2015р., згідно якої просить зменшити позовні вимоги, в зв'язку зі сплатою відповідачем заборгованості у розмірі 1784,05грн. та стягнути з відповідача 4682,97грн., з них: 1581,40грн. пені, 270,33грн. - 3% річних та 2831,24грн. інфляційних нарахувань та судові витрати.

Відповідно до ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Заява позивача про зменшення позовних вимог подана до прийняття рішення, відповідає вимогам ст.22 ГПК України та прийнята судом.

Крім того, позивачем до суду надіслане клопотання (вх..№01-54/4519/15 від 14.05.2015р.), згідно якого представник позивача повідомляє про підтримання позову з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог та надає суду докази надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих документів та оригінали документів, доданих до позовної заяви, а також довідку банку про розрахунки між сторонами.

18.05.2015р. сторони вдруге не з'явилися в судове засідання.

Відповідач відзиву на позов не надав, на адресу суду повторно надіслав лист-клопотання №55 від 15.05.2015р. про відкладення розгляду справи у зв'язку із знаходженням директора ТОВ «Нова Справа Волинь» на стаціонарному лікуванні.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відхилено судом з наступних підстав.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Згідно п.3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р.у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд звертає увагу на те, що представництво інтересів в суді не обмежене певним колом осіб, а надання додаткових пояснень та доказів по справі в господарському судочинстві не ставиться в залежність від явки уповноважених представників у судове засідання.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Водночас, відповідач не позбавлений права надати суду письмові пояснення по суті поданого позову.

Статтею 77 ГПК України встановлені обставини, за яких господарський суд відкладає в межах строків, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Крім того, згідно ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Позовна заява надійшла до суду 18.03.2015р., останній день вирішення спору - 18.05.2015р.

Враховуючи те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи в даному судовому засіданні за наявними в ній матеріалами згідно ст.75 ГПК України за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх в сукупності, господарський суд встановив наступне.

26.12.2013р. між ТОВ «Кенділенд Україна» (Постачальник) та ТОВ «Нова Справа Волинь» (Дистриб'ютор) було укладено дистриб'юторський договір №261213 з протоколом розбіжностей від 26.12.2013р.

Згідно п. 1.1 договору Постачальник зобов'язується постачати Дистриб'ютору у власність товари, а Дистриб'ютор зобов'язується приймати поставлені товари, здійснювати подальший їх продаж та за результатами роботи надавати Постачальнику звіти в порядку та на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.1. договору ціни на товари, що постачаються за цим договором, є договірними і визначаються згідно прасів Постачальника, які останній надає Дистриб'ютору.

Пунктом 2.4 сторони встановили, що Дистриб'ютор здійснює оплату поставлених товарів, шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 40 банківських днів з моменту отримання ним продукції на склад. Днем оплати вважається день надходження коштів на поточний рахунок Постачальника (п.2.5 договору).

Пунктом 7.1. договору сторони погодили, що даний договір діє з моменту його укладення Сторонами по 31.12.2014 р.

Згідно п. 7.2 договору, у разі якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення строку дії договору не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії договору, то Договір вважається продовженим на тих же умовах на наступний рік.

На виконання умов укладеного договору ТОВ «Кенділенд Україна» здійснило поставки товарів на загальну суму 21 235,40 грн., що підтверджується накладними №5 від 10.02.2014 р. на суму 12 828,90 грн. (термін оплати до 10.04.2014 p.) та №29 від 19.03.2014 р. на суму 8 406,50 грн. (термін оплати до 20.05.2014 p.).

Сторони не передбачували в договорі повернення товару, проте досягнули згоди щодо повернення його частини, що підтверджується накладною на повернення №0000000090 від 07.05.2014р. на суму 6051,36 грн.

Свої зобов'язання по оплаті отриманого товару відповідач виконав частково і з порушенням термінів оплати, а саме: 04.06.2014р. оплачено 500,00 грн.; 05.06.2014р. - 500,00 грн.; 16.06.2014 р.-500,00 грн.; 23.07.2014 р. - 500,00 грн.; 03.09.2014 р. - 1 000,00 грн.; 05.09.2014 р.- 500,00 грн.; 10.09.2014 р. - 1 000,00 грн.; 26.09.2014 р. - 1 000,00 грн.; 20.10.2014 р. - 2 000,00 грн.; 19.11.2014 р. - 1 000,00 грн.; 18.02.2015 р. - 2 000,00 грн.; 20.02.2015 р.-2 000,00 грн.; 11.03.2015р. - 900,00 грн., про що свідчить довідка ПАТ «Укрсоцбанк» №21-26/611-15. У відповідача виникла заборгованість на суму 1784,05 грн.

09.02.2014р. з метою добровільного врегулювання спору позивач на адресу відповідача надіслав претензію про сплату заборгованості, яка була залишена відповідачем без задоволення.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У заяві про зменшення позовних вимог, в зв'язку зі сплатою відповідачем заборгованості у розмірі 1784,05грн., позивач просить стягнути з відповідача 1581,40грн. пені, 270,33грн. - 3% річних та 2831,24грн. інфляційних нарахувань.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що у випадку затримки оплати за поставлені товари, Дистриб'ютор зобов'язується сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплачених товарів за кожен день затримки та 12% річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

В зв'язку з порушенням відповідачем умов договору, відповідачу нараховано 1581,40грн. пені за період з 11.04.2014р. по 11.10.2014р. по накладній №5 від 10.02.2014р. та з 21.05.2014р. по 21.11.2014р. по накладній №29 від 19.03.2014р, 270,33грн. - 3% річних за період з 11.04.2014р. по 17.03.2015р. та 2831,24грн. інфляційних нарахувань за період з квітня 2014р. по березень 2015р., які є підставними та підлягають до стягнення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається при задоволенні позову на відповідача.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст. 11, 509, 599, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 230, 231, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Справа Волинь" (430236, Волинська обл., м.Луцьк, вул..Карбишева, 2, код ЄДРПОУ 32501266) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кенділенд Україна" (81652, Львівська обл.., м.Новий Розділ, вул..Промислова, 4В, код ЄДРПОУ 38626670) 4 682грн. 97коп. (з них: 1581,40грн. пені, 270,33грн. - 3% річних та 2831,24грн. інфляційних нарахувань), а також 1827грн. витрат по сплаті судового збору.

Повний текст рішення складено 20.05.2015

Суддя О. Г. Сур'як