cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
08.05.2015 Справа № 910/2711/15-г
Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом приватного акціонерного товариства „ПРОСТО-страхування", м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю „Мегатранс Ужгород", м. Ужгород про визнання недійсним договору,
представники сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
Позивач звернувся до суду з наведеними вимогами про визнання недійсним договору добровільного страхування відповідальності автоперевізника, оскільки, зокрема, транспортні засоби, страхування відповідальності автоперевізника при перевезенні вантажів якими є істотною умовою договору, не зареєстровані на території України. Обов'язок же страховика провести виплату страхового відшкодування за договором настає при умові настання страхового випадку при перевезенні вантажу виключно транспортними засобами, що зазначені у самому договорі чи додатках до нього. За наведених обставин позивач вважає, що договір не спрямований на реальне настання правових наслідків обумовлених ним, що є підставою для визнання його недійсним за приписами ч. 5 ст. 203, ст. 215 ЦК України.
Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтованість долученими до матеріалів справи документами та просить розглянути справу без участі його представника за наявним у справі документами.
Відповідач не надав суду письмового відзиву на позов та не забезпечив участі уповноваженого представника у судовому розгляді справи, адресована йому кореспонденція суду вдруге повернута до суду без вручення адресату з відміткою установи зв'язку „за терміном зберігання".
З огляду на те, що кореспонденція надсилалася судом відповідачеві на адресу, яка зазначена у позовній заяві та яка, згідно одержаного судом спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є місцезнаходженням останнього, вважається, що відповідач повідомлений про час і місце розгляду справи судом, своїми правами на участь у судовому розгляді справи не скористався.
За таких обставин справа вирішується в порядку передбаченому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.
Вивчивши матеріали справи,
суд встановив:
03.09.2014 АТ „ПРОСТО-страхування" - позивач у справі як страховик - та ТОВ „Мегатранс Ужгород" - відповідач у справі як автоперевізник та страхувальник - уклали договір страхування відповідальності автоперевізника серії ЦМР № 1400104 (далі - договір). За умовами договору страховик бере на себе зобов"язання у випадку настання обумовленої події страхування відшкодувати збиток страхувальника, останній у свою чергу зобов"язується сплатити страхові платежі на загальну суму 19 045,60 грн., відповідно до встановленого графіку. Укладений сторонами договір страхування складається із: страхового сертифікату від 03.09.14 (частина «А»); умов страхування (частина „Б"); заяви на страхування (частина „В").
Предметом страхування згідно розділу Ш договору, є майнові інтереси страхувальника пов'язані з наданням ним послуг по перевезенню вантажів обумовленими транспортними засобами. Так, заявою на страхування (частина „В" договору) в частині „транспортні засоби", страхувальником передбачено кількість та перелік транспортних засобів, щодо яких необхідно застосувати страхове покриття.
28.10.10.14 сторони підписали додаток № 1 до договору страхування, яким було вилучено із зазначеного переліку транспортних засобів, з використанням яких страхувальником здійснюється перевезення:
- VOLVO FM 12/420, реєстраційний номер АО5259ВЕ, номер шасі - YV2J4DAA91D2902211, сідловий тягач - Е- тип транспортного засобу;
- KRONESDP, реєстраційний номер АО1521ХТ, WKESDP27000W16961, причіп - тип транспортного засобу
та доповнено перелік такими транспортними засобами:
- SKANIA, реєстраційний номер АО5259ВЕ, номер шасі- VF611GTA100002147, сідловий тягач - Е- тип транспортного засобу;
- PANAV TV 18LP, реєстраційний номер АО1521ХТ, номер шасі - W09X99335SHS06135, напівпричіп- тип транспортного засобу;
Однак, останні транспортні засоби, як вбачається з інформації Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем Міністерства внутрішніх справ України від 15.12.14 № 45/7152, що долучена позивачем до матеріалами справи, не зареєстровані на території України.
Обов'язок страховика провести виплату страхового відшкодування за договором настає при умові настання страхового випадку при перевезенні вантажу виключно транспортними засобами, що визначені договором, відтак, оскільки зазначені транспортні засоби не зареєстровані, неможливе їх використання для здійснення перевезень відповідачем та, відповідно, вони не можуть бути об'єктом, щодо якого застосовується страхове покриття за договором. Тобто договір у зазначеній частині - визначення незареєстрованих у встановленому порядку транспортних засобів, з використанням яких страхувальник зобов'язується здійснювати перевезення - не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Наведене є підставою для визнання недійсним договору в цій частині відповідно до приписів ст. 215 ЦК України з підстав недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України щодо того, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
При цьому, суд керується тим, що договір, визнання частково недійсним якого є предметом спірних відносин у даній справі, є договором страхування, предмет якого, форма, істотні умови, порядок укладення, правові наслідки, зміна умов, розірвання та визнання недійсним визначаються приписами ЦК України, Законом України «Про страхування».
Так, за приписами ст.ст. 979-982 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору; предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності); договір страхування укладається в письмовій формі та може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката); істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.
Аналогічними є приписи з наведених питань у Законі України «Про страхування» (далі - Закон). Так, згідно ст.ст. 4, 16 Закону договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору; договору страхування можуть бути майнові інтереси,що не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності); договір страхування повинен містити: назву документа; назву та адресу страховика; прізвище, ім'я, по батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження; прізвище, ім'я, по батькові, дату народження або назву вигодонабувача та його адресу; зазначення предмета договору страхування; розмір страхової суми за договором страхування іншим, ніж договір страхування життя; розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя; перелік страхових випадків; розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їх сплати; страховий тариф (страховий тариф не визначається для страхових випадків, для яких не встановлюється страхова сума); строк дії договору; порядок зміни і припинення дії договору; умови здійснення страхової виплати; причини відмови у страховій виплаті; права та обов'язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови за згодою сторін; підписи сторін.
Окремим видом страхування, згідно ст. 4 Закону, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком, є, зокрема, страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника;
Умовою укладення договорів страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту є проходження такими транспортними засобами обов'язкового технічного контролю відповідно до Закону України «Про дорожній рух» Цим Законом, зокрема, ст.ст. 29, 34,37, визначено, що допуск транспортних засобів до участі у дорожньому русі здійснюється лише щодо транспортних засобів, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль; транспортні засоби підлягають державній реєстрації та обліку відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху; експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів забороняється.
За приписами ст.ст. 988, 989 ЦК України та ст.ст. 20, 21 Закону обов'язком страховика за договором є, зокрема, здійснення страхової виплати у разі настання страхового випадку у строк, встановлений договором; а обов'язок страхувальника полягає, зокрема, в тому, що він при укладенні договору страхування надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-які зміни страхового ризику.
Відповідно до ст. 998 ЦК України та ст. 29 Закону договір страхування визнається недійсним у випадках, встановлених Цивільним кодексом України, а також у випадках, якщо договір укладено після настання страхового випадку та якщо об'єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації; наслідки недійсності договору страхування визначаються відповідно до положень про недійсність правочинів, встановлених Цивільним кодексом України.
Як вбачається з наведених приписів законодавства, що регулює спірні у даній справі питання, та з фактичних обставин справи, укладений сторонами договір страхування відповідальності автоперевізника із зазначенням у ньому незареєстрованих транспортних засобів, з використанням яких страхувальником здійснюється перевезення, не спрямований на реальне настання правових наслідків обумовлених договором страхування, що є підставою для задоволення позовних вимог та визнання договору недійсним у частині таких (незареєстрованих) транспортних засобів за змістом ст.ст. 203, 215 ЦК України.
За змістом ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати сплачені позивачем при поданні позову належить відшкодувати за рахунок відповідача.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 4-3, 33-34, 43, 44-49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,
СУД ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
Визнати недійсним укладений приватним акціонерним товариством „ПРОСТО-страхування" та товариством з обмеженою відповідальністю „Мегатранс Ужгород" договір страхування серії ЦМР №14001104 від 03.09.14 в частині додатку № 1 до нього укладеного 28.10.14р. щодо доповнення переліку транспортних засобів, з використанням яких страхувальником здійснюється перевезення.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Мегатранс Ужгород" (88000 м. Ужгород, вул. Собранецька, 16 , код ЄДРПОУ 37742578 ) на користь приватного акціонерного товариства „ПРОСТО-страхування" (04050 м. Київ, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673) у відшкодування судових витрат - суму 1218,00 грн. (одну тисячу двісті вісімнадцять грн. 00 коп.).
Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку передбаченому цим же кодексом. Повний текст рішення виготовлено 18.05.15
Суддя Ушак І.Г.
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 08.05.2015 |
Оприлюднено | 25.05.2015 |
Номер документу | 44263759 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Закарпатської області
Ушак І.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні