Рішення

від 12.05.2015 по справі 911/1314/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26 РІШЕННЯ

Іменем України

"12" травня 2015 р. Справа № 911/1314/15

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» до Приватного підприємства «Технопроект», АР Крим, м. Сімферополь про стягнення 332979,14 грн. за участю представників:

прокуратури:Секретар В.В. -посв. від 21.10.2014р. № 029901 позивача 1:Болбот К.Ю. - дов. від 24.02.2015р. № 9-32/209, дов. від 06.04.2015р. № 7-5/2038 позивача 2:Черняк А.А. - дов. від 03.07.2014р. № 14/20-167-14 відповідача:не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлені можливими засобами зв'язку суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника Генерального прокурора України (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (далі - перший позивач), Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (далі - другий позивач) до Приватного підприємства «Технопроект» (далі - відповідач) про стягнення 332979,14 грн., з яких 280500 грн. основного боргу, 26219,74 грн. інфляційних втрат, 3971,19 грн. 3% річних та 22288,21 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо сплати чергових лізингових платежів.

Присутні в судовому засіданні прокурор, представники позивачів повністю підтримали позовні вимоги та просять суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Представник другого позивача, надав суду докази відправки службою доставки на адресу відповідача копію ухвали господарського суду Київської області від 02.04.2015р. про порушення провадження у справі.

Відповідач, повідомлений можливими засобами зв'язку про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивачів, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Державним публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» та Приватним підприємством «Технопроект» було укладено договір фінансового лізингу від 22.07.2008р. № 1-08-374 бфл/98 (далі - договір), відповідно до умов якого другий позивач - лізингодавець передає відповідачу - лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до договору, що є специфікацією предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору лізингодавець на письмове замовлення лізингоодержувача для потреб останнього купує у постачальника предмет лізингу.

Згідно п. 2.2 договору строк лізингу відраховується з моменту укладення акту приймання-передачі між сторонами та постачальником (далі - акт).

Відповідно до положень п. 4.1 договору з моменту підписання трьохстороннього акту одержання предмета лізингу лізингоодержувач за користування предметом лізингу сплачує лізингодавцю лізингові платежі, що включають: відшкодування вартості предмета лізингу рівними частинами за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмету лізингу; винагороду в розмірі 7% річних від залишкової невідшкодованої вартості предмета лізингу. Черговість сплати лізингових платежів кратна трьом місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання трьохстороннього акту. Перший лізинговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання трьохстороннього акту, подальші платежі через кожні три місяці.

Згідно п. 4.2 договору розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до договору «Графік сплати лізингових платежів».

Договір набиває чинності в день, наступний за днем укладення, і діє до закінчення строку лізинг, але не довше 10 років (п. 8.1 договору).

Додатком № 1 до договору, сторони визначили найменування постачальника, найменування предмету лізингу за цим договором, його кількість та вартість. Так, постачальником предмету лізингу є ТОВ СУРВП «ДОН-ЛАН», предметом лізингу - зернозбиральний комбайн «Дон-Лан «Вектор» у кількості 3 шт. та загальною вартістю - 2310000 грн.

На виконання умов договору лізингу другий позивач передав відповідачу у лізинг зернозбиральний комбайн «Дон-Лан «Вектор» у кількості 3 шт. та загальною вартістю - 2310000 грн., а відповідач прийняв зазначене майно в користування про що свідчить акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 13.08.2008р., який підписаний в трьохсторонньому порядку уповноваженими представниками сторін, постачальника та скріплений їх печатками, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Графіком сплати лізингових платежів, що є додатком № 2 до договору лізингу, сторони погодили черговість сплати, розмір суми відшкодування частини вартості техніки, розмір комісії за організацію поставки предмета лізингу та розмір комісії за супроводження договору та загальну суму чергових лізингових платежів.

Згідно вказаного графіку сплати лізингових платежів сума, зокрема, 22-го, 23-го, 24-го та 25-го чергових лізингових платежів, які лізингоодержувач повинен сплатити лізингодавцю, складає 280500 грн.

Враховуючи, що згідно положень п. 4.1 договору перший лізинговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання трьохстороннього акту, подальші платежі через кожні три місяці, а також те, що акт приймання-передачі складений сторонами 13.08.2008р., то чергові, зокрема, 22-й лізинговий платіж в сумі 70125 грн. відповідач мав сплатити 13.02.2014р., 23-й лізинговий платіж в сумі 70125 грн. відповідач мав сплатити 13.05.2014р., 24-й лізинговий платіж в сумі 70125 грн. відповідач мав сплатити 13.08.2014р., 25-й лізинговий платіж в сумі 70125 грн. відповідач мав сплатити 13.11.2014р.

Разом з тим, відповідач свої зобов'язання щодо сплати чергових 22-го, 23-го, 24-го та 25-го лізингових платежів не виконав, у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 280500 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до положень ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо сплати чергових 22-го, 23-го, 24-го та 25-го лізингових платежів, у зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 280500 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 280500 грн. заборгованості зі сплати чергових 22-го, 23-го, 24-го та 25-го лізингових платежів.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо сплати чергового лізингового платежу, прокурор просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та три проценти річних від прострочених сум лізингових платежів.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку прокурора інфляційні втрати нараховані на суми прострочених лізингових платежів за загальний період прострочення з березня 2014р. по листопад 2014р. складають 26219,74 грн.

Відповідно до розрахунку прокурора три проценти річних нараховані на суми прострочениї лізингових платежів за загальний період прострочення з 14.02.2014р. по 18.12.2014р. складають 3971,19 грн.

Здійснений розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних з прострочених сум лізингового платежу відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Також, прокурор на підставі п. 7.1 договору просить суд за порушення строків сплати чергових лізингових платежів стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, розмір якої за розрахунком позивача за загальний період з 14.02.2014р. по 18.12.2014р. складає 22288,21 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 280500 грн. основного боргу, 26219,74 грн. інфляційних втрат, 3971,19 грн. 3% річних, 22288,21 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюються у таких розмірах: 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановлено, що мінімальна заробітна плата у 2015р. у місячному розмірі з 1 січня становить - 1218 гривень.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» органи прокуратури - при здійсненні своїх повноважень звільняються від сплати судового збору.

Згідно п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. № 7 приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Оскільки прокурором заявлено вимогу майнового характеру, то судовий збір відповідно до вищезазначених норм сплачується у розмірі 2 відсотки ціни позову та становить 6659,58 грн.

За вказаних обставин, розмір судового збору за подання до суду даної позовної заяви, становить 6659,58 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Технопроект» (95011, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Турецька, 23, ідентифікаційний код 30692175) на користь Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16 А, ідентифікаційний код 30401456) 280500 (двісті вісімдесят тисяч п'ятсот) грн. основного боргу, 26219 (двадцять шість тисяч двісті дев'ятнадцять) грн. 74 коп. інфляційних втрат, 3971 (три тисячі дев'ятсот сімдесят одну) грн. 19 коп. 3% річних, 22288 (двадцять дві тисячі двісті вісімдесят вісім) грн. 21 коп. пені.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Технопроект» (95011, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Турецька, 23, ідентифікаційний код 30692175) в доход Державного бюджету України 6659 (шість тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 58 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 18.05.2015р.