Рішення

від 12.05.2015 по справі 911/1141/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2015 р. справа № 911/1141/15

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер груп», Київська обл., м. Боярка

про стягнення 94 446,81 гривень

за участю представників:

від позивача: Яндульський Д.В. (довіреність №3025-О від 17.09.2012)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19.03.2015 Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі-ПАТ КБ «Приватбанк»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер груп» (далі-ТОВ «Інтер груп»/відповідач) про стягнення 94 446,81 грн, з яких:

- 85 762,44 грн заборгованості по сплаті кредиту (кредитного ліміту) за договором №б/н від 28.09.2013, 2 000,00 грн пені за порушення строків сплати кредиту;

- 6 639,69 грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 44,68 грн пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.03.2015 порушено провадження у справі №911/1141/15 та призначено справу до розгляду на 07.04.2015.

Ухвалами господарського суду Київської області від 07.04.2015 та 28.04.2015 розгляд даної справи відкладався на 28.04.2015 та 12.05.2015 відповідно.

В судові засідання 07.04.2015, 28.04.2015 та 12.05.2015 представник відповідача не прибув, витребувані судом документи не надав, про причини їх ненадання суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

28.09.2013 на підстави заяви ТОВ «Інтер груп» (далі-клієнт), останній приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» (далі-Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 28.09.2013, та взяв на себе зобов'язання виконувати його умови (далі-договір).

Пунктами 3.1.1.73, 3.2.2.1, 3.1.1.75 та 3.2.2.2 Умов передбачено, що банк надає послугу «Гарантований платіж» для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і банком (далі-послуга). Послуга надається у вигляді виконання банком заявок на договірне списання коштів (далі-гарантований платіж або заявка), згідно якої клієнт-платник доручає банку зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів.

Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів і винагороди.

Після отримання банком за допомогою системи дистанційного обслуговування заявки, банк розглядає її на предмет надання або відмови у наданні послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника.

У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 клієнт за користування кредитом сплачує банку проценти у розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 у випадку непогашення заборгованості клієнтом по кредиту у строк до 30 днів включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту являється простроченою. При цьому, за користування кредитом клієнт сплачує проценти у розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином.

Так, на виконання умов договору, відповідачу в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта, було відкрито поточний рахунок №26004053110585, а, також надавались відповідачу послуги «Гарантований платіж», зокрема, на суму 212 000,00 грн на підставі заявок останнього №132 від 28.09.2013 на суму 105 000,00 грн, №146 від 18.10.2013 на суму 37 000,00 грн, №148 від 18.11.2013 на суму 35 000,00 грн, №149 від 18.11.2013 на суму 35 000,00 грн, в тому числі і за рахунок кредитних коштів, що підтверджується інформаційними листами позивача про виконання вищезазначених заявок відповідача у повному обсязі. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення банком (позивачем) умов договору.

Втім, відповідач свої обов'язки за договором в частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом протягом листопада 2013-січня 2015 належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 28.01.2015 за ним утворилось 92 402,13 грн сукупної заборгованості.

З метою досудового врегулювання даного спору, 12.01.2015 позивачем було надіслано відповідачу претензію №30930KIV0S168, відповідно до якої позивач інформував останнього про наявність заборгованості за договором та вимагав її погашення.

Посилаючись на те, що відповідач на зазначену претензію не відповів, суму заборгованості за договором не погасив, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 92 402,13 грн сукупної заборгованості за договором, в тому числі:

- 85 762,44 грн заборгованості по сплаті кредиту;

- 6 639,69 грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом з 18.11.2013 по 28.01.2015.

В обґрунтування розміру заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем суму кредитних коштів повернуто частково, а проценти за користування кредитом до 18.11.2013 сплачено у повному обсязі, у той час, як решта грошових зобов'язань відповідача за договором, які виникли після означених періодів, залишились невиконаними.

На підтвердження здійснених фінансових операцій за кредитним договором позивачем надано суду банківські виписки з позичкового (поточного) рахунку відповідача за спірний період.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів та/або документів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1054, ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1048, ч. 2 ст. 1050, ст. 627 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктами 3.2.2.2 та 3.2.2.9.10 Умов передбачено, що клієнт сплачує заборгованість по кредиту у розмірі, зазначеному у заявці клієнта, у строк до 30 днів з дати виконання платежу, зазначеної у заявці.

Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання кредитних коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості по кредиту.

З огляду наведеного, користування відповідачем послугою «Гарантований платіж» за рахунок кредитних коштів, наданих в рамках договору, свідчить про погодження останнім з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та, відповідно, породжує у відповідача обов'язок по поверненню використаних кредитних коштів та процентів за його користування у повному обсязі згідно умов договору.

Пунктами 1 та 7 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що станом на день прийняття рішення відповідач свої грошові зобов'язання за договором виконав частково, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 92 402,13 грн сукупної заборгованості за договором, в тому числі:

- 85 762,44 грн заборгованості по сплаті кредиту;

- 6 639,69 грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом з 18.11.2013 по 28.01.2015 підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача:

- 2 000,00 грн пені, нарахованої з 30.12.2014 по 28.01.2015 на 85 762,44 грн заборгованості по сплаті кредиту;

- 44,68 грн пені, нарахованої на сукупну суму заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом з 30.12.2014 по 28.01.2015 на 6 639,69 грн.

Приписами статей 230, 232 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.п. 3.2.2.10.1 та 3.2.2.10.4 Умов, у випадку порушення клієнтом будь-якого з обов'язків по сплаті процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1-3.2.2.9.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6 даного договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.

Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.2.10.1-3.2.2.10.3 здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Оскільки арифметично вірний розмір заявленої до стягнення пені за порушення строків сплати кредиту та відсотків, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Умов, становить 4 607,68 грн та 356,72 грн відповідно, а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2 000,00 грн пені за порушення строків сплати кредиту та 44,68 грн пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ч. 5 ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 59, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 627, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 173, 175, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер груп» (08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Пролетарська, 95, кв. 1, ідентифікаційний код 32903936) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570):

- 85 762 (вісімдесят п'ять тисяч сімсот шістдесят дві) грн 44 коп. заборгованості по сплаті кредиту, 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп. пені за порушення строків сплати кредиту;

- 6 639 (шість тисяч шістсот тридцять дев'ять) грн 69 коп. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 44 (сорок чотири) грн 68 коп. пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом;

- 1 888 (одну тисячу вісімсот вісімдесят вісім) грн 94 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 14.05.2015

Суддя В.А. Ярема