Рішення

від 19.05.2015 по справі 912/1512/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 рокуСправа № 912/1512/15 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1512/15-г

за позовом: Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс-2000"

про стягнення 151153,53 грн

Представники сторін в судовому засіданні участі не брали.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк" або Банк) звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ""Алекс-2000" (надалі - ТОВ "Алекс-2000") заборгованості за договором від 12.07.2013 у розмірі 151153,53 грн, з яких 75259,29 грн - заборгованість за кредитом, 52613,95 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 23280,29 грн - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, а також 3023,07 грн судового збору.

Ухвалою господарського суду від 30.04.2015 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.05.2015, витребувано від сторін необхідні докази.

Представники сторін в судовому засіданні участі не брали.

Позивач подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить справу розглядати за відсутності представника останнього за наявними в справі матеріалами.

В матеріалах справи наявні докази належного повідомлення позивача про дату, час та місце судового засідання (а.с. 57).

Ухвала суду від 30.04.2015 про порушення провадження у справі, направлена на зазначену позивачем у позові адресу, а саме: 25006, м. Кіровоград вул. Інтернаціональна, 75 повернулася до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до положень пунктів 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене, господарським судом дотримано вимог процесуального законодавства щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового розгляду справи.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступне.

12.07.2013 між сторонами укладено договір банківського обслуговування (далі - Договір). Вказаний договір укладено шляхом заповнення клієнтом (відповідачем) заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (далі - заява, а.с.32), зі змісту якої вбачається, що клієнт підписуючи цю заяву, погодився та приєднався до Умов і правил надання банківських послуг (далі - Умови), Тарифів банку (а.с. 33-44), які разом з цією заявою складають кредитно-заставний договір.

Господарський суд враховує, що Умови та Тарифи банку розміщені в мережі інтернет на сайті: http://privatbank.ua.

Сторони зобов'язались виконувати умови Договору та домовились, що відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією та узгодження з питань банківського обслуговування з клієнтом через веб-сайт банку або інший інтернет/СМС-ресурс, визначений банком.

Господарський суд вважає допустимою та такою, що відповідає чинному законодавству, форму укладення договору через визначення його істотних умов у заяві та затверджених банком умов і правил надання банківських послуг, які оприлюднені через офіційний сайт банку.

Відповідно частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з частинами 1, 2 статті 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до пункту 3.1.1.73 Умов Банк надає послугу гарантованих платежів для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між Клієнтами та його контрагентами, а також між Клієнтом і Банком (далі Послуга). Послуга надається у вигляді виконання Банком заявок на договірне списання коштів (далі - "гарантований платіж" або "заявка"), згідно якої клієнт-платник доручає Банку зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається Банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї Послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами.

Пункт 3.1.1.74 Умов передбачає, що у разі необхідності отримання отримувачем Послуги, платник за допомогою системи дистанційного обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват24" (далі - Приват24) подає в Банк заявку на договірне списання коштів за встановленою формою, обов'язковими реквізитами якої є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей по господарському договору, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта/кредитних/змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу. Створені в Приват24 заявки в обов'язковому порядку підписуються ключами електронних підписів посадових осіб клієнтів-платників.

Згідно пункту 3.2.2.2. Умов, під датою виконання заявки Сторони погодили дату зарахування кредитних коштів на поточний рахунок одержувача, зазначеного в заявці Клієнта. Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду в розмірі 4 % річних, але не менше ніж 5 гривень, від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 Клієнт за користування кредитом сплачує Банку відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 - 36% річних від суми заборгованості. У разі непогашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Відповідно до вимог частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ст. 1056-1 Цивільного кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи відповідач після укладення Договору почав користуватися послугою ПАТ КБ "Приватбанк" "Гарантований платіж", який надавався Банком для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, укладеними з контрагентами, що підтверджується наявними у справі виписками по рахункам та розрахунком заборгованості.

Зі змісту виписок по рахунках та розрахунку заборгованості випливає, що відповідач користувався кредитом за послугою "Гарантований платіж" неодноразово з наданням відповідних заявок.

Прострочена заборгованість по рахунку відповідача з'явилася 31.10.2013 і не була погашена в момент, коли відповідач не здійснив внесення чергового платежу на рахунок погашення заборгованості, порушивши умови договору.

Відповідно до пункту 3.2.2.2. Умов у разі непогашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк 30 днів включно, то на 31-й день заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Зазначені обставини підтверджуються розрахунком заборгованості станом на 27.03.2015 (а.с. 49) та виписками по рахунку відповідача (а.с. 50, 61).

Так, відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача заборгованість по основній сумі кредиту станом на 27.03.2015 складає 75259,29 грн.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги визначені приписами статті 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої встановлено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладені вище вимоги законодавства та пункту 3.2.2.2 Умов, господарський суд вважає доведеним факт невиконання відповідачем зобов'язань за Договором від 12.07.2013, а тому вимоги позивача про стягнення 75259,29 грн заборгованості по основній сумі кредиту з відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог статті 1056-1 Цивільного кодексу України пунктом 3.2.2.2. Умов встановлені ставки за відсотками, залежно від строку користування сумою основного боргу (28%, 36%, 56%).

Позивач обґрунтовано здійснив розрахунок відсотків і їх сума складає 52613,95 грн. Отже позов в цій частині є таким, що підлягає задоволенню господарським судом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 3.2.2.10.1 Умов у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1-3.2.2.9.3 цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 цього Договору, винагороди, передбаченого п.п.3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6 цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права, передбаченого п. 3.2.2.2 цього Договору, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі, зазначеному в заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до вищевикладених вимог Банк за період, вказаний позивачем у розрахунку, нарахував пеню на заборгованість, розмір якої узгоджується із нормою статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", і становить 23280,29 грн.

Доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 75259,29 грн, за відсотками - в розмірі 52613,95 грн та 23280,29 грн пені за несвоєчасне виконання зобов'язань станом на 19.05.2015 сторони не надали.

З огляду на викладене позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України господарський суд покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс-2000" (25006, Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Інтернаціональна, буд. 75, ідентифікаційний код 30567110) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) - 151153,53 грн заборгованості, з яких 75259,29 грн - заборгованість за кредитом, 52613,95 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 23280,29 грн - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, а також 3023,07 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його прийняття до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити позивачу (49027, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, та 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800), відповідачу (25006, Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Інтернаціональна, буд. 75).

Суддя Г.Б. Поліщук