Рішення

від 12.05.2015 по справі 911/1238/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"12" травня 2015 р. Справа № 911/1238/15

за позовом Комунального підприємства «Управління міським господарством» Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллан», м. Вишневе, Києво-Святошинський р-н

про спонукання укласти договір

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників сторін:

позивач - Лазутіна Т.В. - предст. дов. № 41 від 22.01.2015;

відповідач - Лук'яненко Я.В. - предст., дов. б/н від 26.12.2014.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Комунального підприємства «Управління міським господарством» Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллан» про спонукання укласти договір про надання послуг з утримання будинків, споруд, прибудинкових територій та вивезення твердих побутових відходів.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до чинного законодавства та підзаконних актів, надання послуг у сфері житлово-комунального господарства здійснюється виключно на договірних засадах.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.03.2015 у справі №911/1238/15 було порушено провадження та призначено до розгляду на 27.04.2015.

27.04.2015 через канцелярію суду позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої, просив суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Аллан» укласти з Комунальним підприємством «Управління міським господарством» Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області» договір № 21 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та вивезення твердих побутових відходів, розроблений на основі типових договорів затверджених Постановою КМУ від 10.12.2008 № 1070 та Постановою КМУ від 20.05.2009 № 529.

Статтею 22 ГПК України встановлено, що позивач до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Розглянувши подану заяву, суд прийшов до висновку, що фактично відповідач змінив предмет позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.

Право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК України з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК) відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому ГПК порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Як вбачається з матеріалів справи, позивач змінив предмет позову до початку розгляду справи по суті, у зв'язку з чим, суд вирішив прийняти заяву позивача та здійснювати розгляд спору в межах нового предмету.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.04.2015 розгляд справи було відкладено на 12.05.2015.

12.05.2015 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив, у якому він проти позову заперечує, посилаючись на те, що нормами чинного законодавства не визначено як обов'язкові такі типи договорів, на укладенні якого наполягає позивач та взагалі не передбачено такого способу захисту як спонукання до укладення договору.

До того ж відповідач стверджує, що позивач не відповідає вимогам, які ставляться до виконавця житлово-комунальних послуг та, як наслідок, не може бути стороною у договорі, на яку покладено надання таких послуг, а в самому проекті договору не встановлено жодної відповідальності позивача за неналежне виконання послуг та не передбачений механізм контролю надання послуг.

Згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до ч. 1 статі 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

В судовому засіданні 12.05.2015 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аллан» є власником нежитлового приміщення загальною площею 531,1 кв.м., яке розташоване на першому поверсі п'яти поверхового житлового будинку за адресою: м. Вишневе, вул. Балукова, 1 відповідно до договорів купівлі продажу будівлі (споруди, приміщення) від 30.12.1997р. та від 30.11.2000р.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Наказом Державного комітету житлово-комунального господарства від 25.04.2005р. №60 затверджений «Порядок визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді».

Керуючись вищевказаними нормами законодавства, виконавчий комітет Вишневої міської ради рішенням від 25.12.2007р. №108/23 визначив, що виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в м. Вишневе є Комунальне підприємство «Управління міським господарством», яке відповідно до Статуту виконує роботи, пов'язані з утриманням та експлуатацією житлового фонду міста Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, переданого на обслуговування Вишневою міською радою.

Рішенням виконавчого комітету Вишневої міської ради від 19.10.2010р. №69/31 виконавцем послуг на вивіз побутових відходів в м. Вишневе визначене КП «УМГ».

На підставі вищевикладеного КП «Управління міським господарством» 09.09.2014 року направило відповідачу для укладення договір №21 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та вивезення твердих побутових відходів, розроблений на основі типових договорів, затверджених Постановою КМУ від 10.12.2008р. №1070 «Про затвердження правил надання послуг з вивезення побутових відходів» та Постановою КМУ від 20.05.2009р №529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».

Предметом зазначеного договору є забезпечення позивачем надання послуг: з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку № 1 по вул. Балукова у м. Вишневому, а відповідачем який займає у зазначеному житловому будинку нежиле приміщення загальною площею 531,1 кв.м., своєчасної оплати цих послуг у розмірах та у строки, передбачені договором та з вивезення твердих побутових відходів за адресою: м.Вишневе, вул.Балукова, 1, а споживачем - своєчасної оплати послуг згідно норм утворення побутових відходів, затверджених рішенням виконкому Вишневої міської ради №76/2 від 15.09.2011 року - 531,1 кв.м. х 0,022 куб.м. = 11,684 куб.м.

Дану пропозицію відповідач отримав 12.09.2014 року, про що свідчить копія поштового повідомлення про вручення, однак вона була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутись з позовом до суду.

Згідно п.6 ч.1 ст.17 Закону України «Про відходи», суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані забезпечувати приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходилася продукція цих підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, або укладати угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію.

Відповідно до ч.4 ст.17 Закону України «Про відходи», суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території, на якій знаходиться об'єкт утворення відходів.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

На підставі п.1 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Згідно п.3 ч.2 ст.21 цього Закону, виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та вивезення твердих побутових відходів між позивачем та відповідачем.

З огляду на вказані обставини, суд вважає твердження відповідача про необов'язковість укладення Договору про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій та вивезення твердих побутових відходів помилковим.

Згідно з чч. 3, 6 ст.179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання, органів державної влади чи органів місцевого самоврядування. Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у ч. 1 цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Статтею 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 187 Господарського кодексу України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Стосовно тверджень відповідача, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений чинним законодавством суд зазначає, що наведений у ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України перелік способів захисту прав та законних інтересів не є вичерпним, а тому захист прав може здійснюватись за допомогою інших способів, передбачених законодавством.

Таким чином суд прийшов до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом спонукання відповідача укласти договір відповідає вимогам чинного законодавства України.

До тверджень відповідача вказаних у відзиві на позовну заяву щодо того, що останньому послуги за договором № 21 від 01.10.2012 р. не надавалися, суд ставиться критично, оскільки ТОВ «Аллан» належними та допустимими доказати зазначене не підтверджено.

Стосовно посилань відповідача, що запропонований позивачем проект договору не встановлює жодної відповідальності позивача за неналежне виконання умов договору та не дає можливості відповідачу фіксувати факт надання чи не надання послуг позивачем суд зазначає наступне.

Типовий договір - це затверджена компетентним органом письмова форма договору із заздалегідь визначеними умовами.

Крім того, в п. 3.1.3. Договору передбачено право відповідача (Споживача за Договором) на своєчасне отримання від Виконавця інформації про перелік послуг, структуру тарифу, загальну суму місячного платежу, а пунктом 4.2. встановлена відповідальність позивача (Виконавця за Договором) за неналежне виконання умов договору.

До того ж, суд не вважає переконливими доводи відповідача стосовно того, що позивач не відповідач вимогам п. 1.5. Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг, з огляду на те, що виконавця даних послуг визначено Рішенням виконавчого комітету Вишневої міської ради від 19.10.2010р. №69/31, яке не було скасоване в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими, не спростованими відповідачем у встановленому законом порядку, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Приписами ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті. 4 ЗУ «Про судовий збір» визначено, що за подання до господарського суду з позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; за позовну заяву немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Суд зазначає, що вимога про спонукання укласти договір є вимогою немайнового характеру, а отже за розгляд даної вимоги розмір судового збору складає 1218,00 грн.

Як вбачається з доданого до позовної заяви платіжного доручення № 270 від 12.03.2015, позивачем за розгляд позовної заяви було сплачено 1827,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на вищезазначене, судовий збір у розмірі 609,00 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Згідно із статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 1218,00 грн. судового збору, а надмірно сплачений судовий збір у розмірі 609,00 грн., відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Аллан» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Жовтнева, 15, код ЄДРПОУ 23576501) укласти з Комунальним підприємством «Управління міським господарством» Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Зелена, 2, код ЄДРПОУ 34778905) договір № 21 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та вивезення твердих побутових відходів, розроблений на основі типових договорів затверджених Постановою КМУ від 10.12.2008 № 1070 та Постановою КМУ від 20.05.2009 № 529.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллан» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Жовтнева, 15, код ЄДРПОУ 23576501) на користь Комунальним підприємством «Управління міським господарством» Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Зелена, 2, код ЄДРПОУ 34778905) судовий збір у розмірі 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

4. Повернути Комунальному підприємству «Управління міським господарством» Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Зелена, 2, код ЄДРПОУ 34778905) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в розмірі 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп., який був сплачений на підставі платіжного доручення № 270 від 12.03.2015, оригінал якого міститься у матеріалах справи № 911/1238/15.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення 20.05.2015р.

Суддя О.В. Щоткін