Рішення

від 18.05.2015 по справі 922/2310/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2015 р.Справа № 922/2310/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Семенов О.Є.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "МТД Профіль Групп", м. Харків до ТОВ "Слобода Пласт Сервіс", м. Чугуїв про стягнення коштів у розмірі 55 027,58 грн. за участю предчтавників:

позивача - Межибовський І.О., за дов. №Б/Н від 08.02.2015 року

відповідача - не з'явився

за відсутності клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МТД Профіль Групп", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобода Пласт Сервіс", про стягнення коштів у розмірі 55 027,58 грн. з яких: 40 799,99 грн. основна заборгованість, 1 484,98 грн. відповідальність за порушення грошового зобов'язання, 12 742,61 грн. інфляційні втрати. Також позивачем заявлено до стягнення судовий збір у розмірі 1 827,00 грн.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором поставки № 221011 від 22 жовтня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 квітня 2015 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 922/2310/15 та призначено її до слухання у судовому засіданні на 21 квітня 2015 року. 21 квітня 2015 року ухвалою господарського суду Харківської області відкладено розгляд даної справи до 18 травня 2015 року.

В призначене судове засідання 18 травня 2015 року з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомляв, свою правову позицію з приводу позовних вимог до суду також не надав.

Судом перевірено адресу відповідача: згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та осіб фізичних осіб підприємців, станом на 16 квітня 2015 року, місцезнаходження відповідача - 63503, Харківська область, місто Чугуїв, вулиця Харківська, будинок 127, кімната 669, саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи. Відповідно до вимог частини 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. п. 3.9. та 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року, розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомлення суду стороною, а у разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважаються, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Так, процесуальні документи у даній справі (ухвала суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи) направлялися всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідних документів.

Окрім того про обізнаність відповідача про час, дату та місце розгляду справи свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення з відміткою поштової установи "за зазначеною адресою вибув" (арк. спр. 60-64).

Таким чином, суд вважає, що сторони повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, але відповідач не з'явився у засідання суду, водночас судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали ( пункт 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК України), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.

При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Так, наявні в матеріалах справи ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи свідчать, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, витребувано в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього докази.

В судовому засіданні 18 травня 2015 року представник позивача не вияв наміру подавати додаткові докази чи пояснення по справі в обґрунтування своїх позовних вимог, а матеріали справи свідчать про достатність наявних в ній доказів для встановлення в повному обсязі фактичних обставин справи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

22 жовтня 2013 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки № 221011.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 договору, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар: металопродукцію в асортименті, кількості та по ціні, встановленою сторонами. Поставка товару здійснюється партіями. Асортимент, кількість та вартість кожної окремої партії товару встановлюється сторонами в Специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору. Специфікацією встановлюється також строки поставки та оплата кожної партії товару. Передана покупцю Специфікація являється підставою для оплати покупцем товару, втім не є підтвердженням передання товару.

Ціною договору являється загальна вартість всіх партій товару, вказаних в підписаних сторонами накладних. Вартість товару окремої партії вказується в специфікації. Ціна вказана за метр квадратний, одинці, тонни, кілограми товару та включає в себе вартість упаковки. Оплата здійснюється покупцем на поточний рахунок постачальника, вказаний в договорі. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника, крім випадків, коли сторони прийняли порядок розрахунків, передбачений пунктом 2.6 даного договору. Оплата товару проводиться шляхом 100% передоплати, із зазначенням в платіжних документах реквізити договору (номер та дату) та реквізити Специфікації, на основі якої проводиться постачання даної партії товару. За згодою постачальника можливий розрахунок шляхом взаємозаліку зустрічних однорідних вимог, або вексельний розрахунок (п. п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6 договору).

Поставка товару здійснюється в розмірах та в строк, вказаний в Специфікації для даної партії товару. поставка товару здійснюється лише при умовах повної передоплати даної партії товару. Копія або оригінал підписаної покупцем специфікації повинна бути передана постачальнику аз допомогою факсимільного зв'язку, електронної почти або іншим зручним покупцю шляхом не менш, ніж за три банківських дня до строку поставки, погодженої сторонами в даній Специфікації. У випадку недотримання покупцем даного строку, постачальник має право відмовитись від поставки даної партії товару, або здійснити поставку на протязі десяти банківських дня з дати отримання специфікації. При передачі кожної партії товари сторони підписують накладну, яка являється підтвердженням передачею товару. Моментом передачі товару являється підписана сторонами накладна. Право власності на товар, ризик та зобов'язання, пов'язані з правом власності, переходять від постачальника до покупця при підписанні уповноваженим представником покупця накладної та вручення довіреності на отримання товару постачальнику. Поставка товару здійснюється зі складу постачальника, транспортом та за рахунок покупця ( п. п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4. 3.5 договору).

У випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з нормами діючого законодавства України і відшкодовують другій стороні нанесені таким невиконанням або неналежним виконанням збитки (п. 5.1 договору).

Договір діє на протязі 1 (одного) календарного року з моменту його підписання сторонами, але не раніше повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його невиконання або неналежне виконання.

До договору між сторонами складено та підписано специфікації №№ 5, 6, які є невід'ємними частинами договору. Додатковою угодою № 2 від 26 листопада 2013 року до договору поставки № 221011 від 22 жовтня 2013 року, сторони погодили доповнити вказаний договір пунктом 2.7 наступного змісту: У випадку поставки товару без передоплати оплати, покупець зобов'язаний оплатити вартість товару 30% передоплатою, а залишені 70% на протязі 30 календарних дня з моменту отримання товару.

Згідно з наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 3203 від 06 грудня 2013 року на суму 46 218,79 грн. та № 3239 від 10 грудня 2013 року на суму 16 037,68 грн. позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 62 256,47 грн. Однак, в порушення умов спірного договору, відповідач не сплатив вартість отриманого товару своєчасно та в повному обсязі (накладна від 06.12.2013 р. оплачена частково у розмірі 16 200 грн., накладна від 10.12.2013 р. оплачена частково у розмірі 5 256,48 грн.; часткова оплата за вказаними накладними проведена із порушенням строків на оплату).

За вих. № 30/1 від 30 січня 2015 року позивачем направлено на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості за договором поставки № 221011 від 22 жовтня 2013 року в якій позивач просив негайно сплатити заборгованість за поставлений товар за накладними № 3203 від 06.12.2013 року та № 3239 від 10.12.2013 року у розмірі 40 799,99 грн., дана вимога відповідачем отримана 09 лютого 2015 року, втім залишена без відповіді.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 694 ЦК України встановлює особливості продажу товару в кредит. Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Абзац 1 ч. 1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вище викладене, беручи до уваги те, що відповідачем, в порушення умов договору поставки № 221011 від 22 жовтня 2013 року, не сплачено вартість отриманого товару своєчасно та в повному обсязі, у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за отриманий товар відповідно до умов спірного договору у розмірі 40 799,99 грн., позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 221011 від 22 жовтня 2013 року у розмірі 40 799,99 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення 12 742,61 грн. інфляційних втрат та 1 484,98 грн. 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як свідчать матеріали справи, період нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат за розрахунком визначено вірно згідно діючого законодавства, що дає підстави суду задовольнити позовні вимоги позивача, стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 484,98 грн. та інфляційні втрати в розмірі 12 742,61 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої витрати по сплаті судового збору у даній справі в розмірі 1 827,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 6, 11, 509, 525, 625, 627, 628, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобода пласт Сервіс" 63503, Харківська область, місто Чугуїв, вулиця Харківська, будинок 127, офіс 669 (код ЄДРПОУ 37565518) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МТД Профіль Групп", 61001, місто Харків, вулиця Плеханівська, будинок 92-А, корпус "В", к. 1201 (код ЄДРПОУ 36627337) заборгованості за договором поставки № 221011 від 22 жовтня 2013 року у розмірі 40 799,99 грн., 1 484,98 грн. 3% річних, 12 742,61 грн. інфляційних втрат та 1 827,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий.

Повне рішення складено 20.05.2015 р.

Суддя Н.В. Калініченко