Постанова

від 19.05.2015 по справі 904/9888/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2015 року Справа № 904/9888/14

          Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Джихур О.В., Науменко І.М. (зміни у складі колегії суддів на підставі розпорядження секретаря судової палати від 18.05.2015р.)

при секретарі: Ситниковій М.Ю.

Представники сторін:

позивача – не з`явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

відповідача – не з`явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Оріон АСП», м.Орджонікідзе Дніпропетровської області

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2015 року по справі № 904/9888/14

за позовом Приватного акціонерного товариства «Орджонікідзевський рудоремонтний завод», м.Орджонікідзе Дніпропетровської області

до Приватного підприємства «Оріон АСП», м.Орджонікідзе Дніпропетровської області

про стягнення 88 044,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

           Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2015 року по справі № 904/9888/14 (суддя Петрова В.І.) за позовом Приватного акціонерного товариства «Орджонікідзевський рудоремонтний завод», м.Орджонікідзе Дніпропетровської області до Приватного підприємства «Оріон АСП», м.Орджонікідзе Дніпропетровської області про стягнення 88 044,65 грн. позовні вимоги було задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 72 600,00 грн., проценти за користування коштами у розмірі 2 042,88 грн., інфляційні у розмірі 13 401,77 грн. та 1 827,00 грн. судового збору ( а.с.68-70).          

          Вищевказане судове рішення обґрунтоване фактом неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань по оплаті вартості виконаних робіт; в якості норм матеріального права господарський суд послався на статтю 193 Господарського кодексу України, статті 530, 610, 625, 629, 837, 854 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з цим рішенням господарського суду, його оскаржив в апеляційному порядку відповідач по справі – Приватне підприємство “Оріон АСП”, м.Орджонікідзе, Дніпропетровської області, просить рішення господарського суду скасувати, в зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні господарського суду, матеріалам, обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема:

- господарським судом порушено приписи ст.193 Господарського кодексу України, ст..268 ЦК України;

- господарський суд не надав оцінку доводам відповідача про те, що товар, поставлений за договором, неякісний, судом не була призначена експертиза спірного товару, в зв`язку з чим були допущені порушення норм процесуального права, зокрема ст.ст.41, 85 ГПК України, п.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 4 «Про деякі питання практик и призначення судової експертизи».

Позивач по справі відзив на апеляційну скаргу не надав, правом, передбаченим ст..96 ГПК України, не скористався, як не скористався правом участі в судовому засіданні, передбаченому ст.22 ГПК України; про час та місце судового засідання останній був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази (а.с.91, 105, 112).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 року відповідачу було відмовлено в задоволенні клопотання про призначення судової експертизи, оскільки таке клопотання не було предметом розгляду в суді першої інстанції, скаржником не обґрунтовано поважність причин неподання такого клопотання суду першої інстанції, не зазначено, який вид експертизи необхідно призначити та не подано жодних доказів про те, що продукція є в наявності та не використана у виробничому процесі, не реалізована; також відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки скаржник не скористався своїм правом подання зустрічного позову у цій справі, а також не позбавлений права перегляду цього судового рішення в порядку ст.ст.113-114 ГПК України в разі визнання договору підряду недійсним.

Скаржником було подано касаційну скаргу на вищевказану ухвалу суду апеляційної інстанції, в зв`язку з чим, 26.03.2015р. апеляційне провадження було зупинено, справу надіслано до Вищого господарського суду України (а.с.106).

07.04.2015р. ухвалою Вищого господарського суду України Приватному підприємству «Оріон АСП» було відмовлено в прийнятті касаційної скарги, справу повернуто до суду апеляційної інстанції (а.с.109-110).

          Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.04.2015р. провадження у справі було поновлено, розгляд справи призначено на 19.05.2015р. (а.с.117).

          Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду Дніпропетровської області, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення присутніх представників сторін в судовому засіданні 17.03.2015р., перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

          Як вбачається з матеріалів справи, 28.01.2013р. між Приватним акціонерним товариством «Орджонікідзевський рудоремонтний завод» м.Орджонікідзе Дніпропетровської області («підрядник» за договором, позивач по справі) та Приватним підприємством «Оріон АСП» м.Орджонікідзе Дніпропетровської області (“замовник” за договором, відповідач по справі, скаржник) був укладений договір підряду № 2, відповідно до предмету якого “підрядник” зобов'язався виконати роботи по виготовленню або обробці деталей, вузлів, механізмів з матеріалів (заготівель), що поставляються «замовником», а “замовник” зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи (п.п.1.1-1.2 р.1 договору (а.с.14-17)).

Пунктами 2.1, 2.4 р.2 договору сторони погодили, що вартість робіт, доручених до виконання «підрядникові», визначається специфікаціями, що є невід`ємною частиною договору; оплата за виконані роботи здійснюється «замовником» за допомогою прямого платежу на розрахунковий рахунок «підрядника» в наступному порядку: 50% - передоплата впродовж 5 днів з моменту надання рахунку; 50% - впродовж 5 днів після повідомлення про виконання робіт, але в будь-якому випадку до відвантаження продукції «замовникові».

Підпунктами 3.1.1-3.1.5 п.3.1 р.3 договору сторони узгодили зобов`язання «підрядника», зокрема, вживати заходи до забезпечення збереження наданих йому «замовником» матеріалів (заготівель); виконати обумовлені специфікацією роботи відповідно до нормативно-технічних документів «замовника»; повідомляти «замовника» про необхідність виконання додаткових робіт і їх вартості; надати «замовникові» рахунок, накладну, податкову накладну, акт виконаних робіт; повернути «замовникові» залишки матеріалів (у разі використання матеріалів «замовника»).

Підпунктом 3.3.1 п.3.3 р.3 договору сторони передбачили право «замовника» вносити зміни в документацію і об`єми робіт за умови, якщо це не змінює характер передбаченої цим договором роботи.

Пунктом 5.1 р.5 договору сторони домовились, що перевірка якості виконаних робіт робиться «замовником» при їх здачі-прийманні і фіксується в двосторонньому акті, що підписується представниками сторін.

Підпунктами 5.2.1-5.2.2 п.5.2 р.5 договору передбачено, що приймання «підрядником» давальницької сировини (заготівель) за якістю та кількістю здійснюється у наступному порядку: давальницька сировина (заготівки) приймаються після перевірки відділом технічного контролю (ВТК) «підрядника», з обов`язковою відміткою про комплектність та відповідність супровідним документам, після чого робиться їх маркування; в разі некомплектності або неналежної якості давальницької сировини (заготівель), складається двосторонній акт про невідповідність із зазначенням невідповідності кількості або невідповідності якості.

Пунктом 9.4 р.9 договору сторони узгодили, що договір діє з моменту підписання і до 31.12.2013р. або до остаточного виконання сторонами своїх зобов`язань.

31.12.2013р. сторонами була підписана додаткова угода № 1 до договору підряду, якою були внесені зміни до преамбули договору щодо повноважної особи ПрАТ «Орджонікідзевський рудоремонтний завод» («підрядника») та продовжений термін дії договору підряду – до 31.12.2014р., доповнено договір підряду додатком № 3 – специфікацією; решта умов договору залишилась незмінною (а.с.18).

Докази визнання недійсним, розірвання, внесення будь-яких інших змін в встановленому законом порядку до договору підряду № 2 від 28.01.2013р. відсутні в матеріалах справи, не надавались скаржником в ході розгляду справи в судах обох інстанцій відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України.

24.07.2013р. сторонами була підписана специфікація (додаток № 2 до договору), відповідно до якої позивач зобов`язався здійснити роботи по ремонту вузла ексцентрикового валу дробарки СМД-111 (розбирання, збирання) згідно креслень 3442.03.000.023СБ, кількістю 1 шт. за ціною 22 200 грн. (з ПДВ); матеріали надаються «замовником»; термін виконання робіт за специфікацією 45 днів; визначено про можливість дострокового виконання робіт (а.с.17).

31.12.2013р. сторонами була підписана специфікація (додаток № 3 до договору), відповідно до якої позивач зобов`язався здійснити роботи по ремонту валу ексцентрикового СМД-118 (відновлення валу, запресовка підшипників, відновлення кришок), кількістю 1 шт. за ціною 50 400 грн. (з ПДВ); ремфонд надається «замовником»; термін виконання робіт за специфікацією 60 днів; зазначено про те, що «замовник» відмовився від повернення залишків та загальних відходів (а.с.18).

30.07.2013р. на виконання умов договору підряду № 2 позивачем були здійснені для відповідача роботи по ремонту вузла валу ексцентрикового дробарки за видатковою накладною № 222 на загальну суму 22 200 грн., які прийняті актом виконаних робіт № 222 від 30.07.2013р., що підписаний обома сторонами без будь-яких зауважень щодо якості, кількості, вартості робіт, зазначено про те, що робота виконана згідно з технічною документацією та вимогами «замовника», робота прийнята ВТК заводу, визнана придатною та може бути відправлена «замовнику»; на оплату зазначених робіт відповідачу був оформлений рахунок № 330 від 30.07.2013р. на суму 22 200 грн. (а.с.22-24).

07.03.2014р. на виконання додаткової угоди до договору підряду № 2 позивачем були здійснені для відповідача роботи по ремонту валу ексцентрикового СМД-118 за видатковою накладною № 35 на загальну суму 50 400 грн., які прийняті актом виконаних робіт № 35 від 07.03.2014р., що підписаний обома сторонами без будь-яких зауважень щодо якості, кількості, вартості робіт, зазначено про те, що робота виконана згідно з технічною документацією та вимогами «замовника», робота прийнята ВТК заводу, визнана придатною та може бути відправлена «замовнику»; на оплату зазначених робіт відповідачу був оформлений рахунок № 58 від 07.03.2014р. на суму 50 400 грн. (а.с.19-21). Факт отримання товару та рахунків, накладних, податкових накладних , актів виконаних робіт не спростовано жодним доказом. Отже, виходячи із умов п.3.1.4 р.3 договору № 2 від 28.01.2013р. та приписів ч.5 ст.12 ЦК України («презумпції належного виконання зобов`язань»), суд апеляційної інстанції вважає, що обов`язок передачі пакету документів, які слідують з товаром виконаним позивачем належним чином (п.3.1.4 р.3 договору), підтвердженим підписом представника відповідача в накладних (а.с.19, 22). Таким чином, рахунок № 58 було отримано відповідачем 07.03.2014р., а рахунок № 330 було отримано 30.07.2013р. Докази передоплати за договором відсутні, передоплата, як свідчать матеріали справи, не здійснювалась.

Відповідач за виконані роботи не розрахувався, докази протилежного в розумінні ст.ст.32, 36 ГПК України при розгляді справи в судах обох інстанцій не надавались. Отже, загальна сума боргу відповідача перед позивачем становить 72 600 грн.

Згідно з частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частинами 1, 2 ст.837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу; договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

          Згідно зі статтею 854 ЦК У країни якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково; підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Частиною 1 статті 530 ЦК України регламентовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.2 т.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Враховуючи вищевикладене, господарським судом обґрунтовано стягнуто з відповідача 72 600 грн. суми основного боргу за виконані роботи, а також 13 401,77 грн. суми боргу з урахуванням індексу інфляції за період з серпня 2013 по жовтень 2014 року (по накладній № 222 від 30.07.2013р.) та з березня 2014 року по жовтень 2014 року (по накладній № 35 від 07.03.2014р.); крім того, господарським судом правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача 2042,88 грн. 3% річних за період з 31.07.2013р. по 05.12.2014р. та з 08.03.2014 по 08.12.2014р. При цьому колегія суддів зазначає, що розрахунок 3% річних, суми боргу з урахуванням індексу інфляції відповідачем ніяким чином не оспорювався, контррозрахунок не подавався судам обох інстанцій.

          Щодо доводів скаржника про непризначення господарським судом експертизи відносно неякісних матеріалів, то зазначене клопотання не було предметом розгляду в суді першої інстанції, тобто, не заявлялось скаржником взагалі. Крім того, зазначені доводи спростовуються матеріалами справи, зокрема, умовами договору (п.п.5.2.1, 5.2.2) щодо прийняття давальницької сировини за якістю, та фактом підписання актів виконаних робіт без будь-яких зауважень щодо якості виконаної роботи, фактом відсутності в матеріалах справи актів про невідповідність або сировини, або товару умовам якості.

          Щодо посилання скаржника на факт звернення з позовом до господарського суду про визнання договору № 2 недійсним, тор колегія суддів зазначає, що на день прийняття оскаржуваного судового рішення такі докази не існували, станом на день прийняття цієї постанови апеляційним господарським судом позовну заяву по справі № 904/1854/15 було залишено господарським судом без розгляду (п.5 ч.1 ст.81 ГПК України), а у випадку прийняття по справі № 904/1854/15 судами інших інстанцій позитивного рішення на користь відповідача, останній не позбавлений права звернення з заявою в порядку ст..ст.112-113 ГПК України.

          За цих обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що висновки, викладені в оскаржуваному рішенні господарського суду від 03.02.2015р. відповідають вимогам закону, матеріалам, обставинам справи, а доводи, наведені в апеляційній скарзі не можуть бути підставами скасування або зміни постановленого судового рішення, правові підстави задоволення апеляційної скарги – відсутні.

          Керуючись ч. 3-5 ст.49, ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2015 року у справі № 904/9888/14 - залишити без змін.

          Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Оріон АСП» м.Орджонікідзе Дніпропетровської області – залишити без задоволення.

          Матеріали справи повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

          Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20.05.2015р.

Головуючий суддя           О.М. Виноградник

Суддя                               О.В.Джихур

Суддя                                                                                                    І.М.Науменко