Постанова

від 18.05.2015 по справі 804/5317/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2015 р. Справа № 804/5317/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Власенка Д.О.

при секретарі судового засідання Пасічнику Т.В.

без участі сторін,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізької північної обласної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворізький харчовий комбінат» про накладення арешту на кошти та інші цінності, -

ВСТАНОВИВ :

Криворізька північна обласна державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворізький харчовий комбінат», в якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності останнього, що знаходяться у банку, обслуговуючого вказаного платника податків.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач має податковий борг, який в добровільному порядку не погашається, а тому підлягає примусовому стягненню шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, оскільки майно для погашення такого боргу у платника податків відсутнє.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Конверт з ухвалою про відкриття провадження та повісткою із зазначеними датою та місцем проведення судового засідання, який було направлено на адресу відповідача, 29 квітня 2015 року повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких підстав суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, дані про державну реєстрацію припинення юридичної особи станом на дату розгляду справи відсутні; як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування зареєстрований у позивача.

Судом встановлено, що станом на 15.04.2015 підприємство відповідача має податковий борг з податку на землю з юридичних осіб в розмірі 6 258, 65 грн., у тому числі основне зобов'язання у розмірі 1 079,49 грн. та нараховані штрафні санкції за порушення норм регулювання готівки у сумі 5179,16 грн, який виник внаслідок несплати у визначені законодавством строки суми узгодженого грошового зобов'язання.

У зв'язку з несплатою суми боргу самостійно, позивач направив відповідачу податкову вимогу №1765-25 від 03 червня 2014 р. про обов'язок платника податків сплатити податковий борг в розмірі 6 268, 65 грн.

Судом встановлено, що у підприємства відповідача відсутнє майно для погашення податкового боргу, оскільки:

- згідно довідки бази даних Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області від 09.10.13 № 14/7РЕР, автотранспорт за Товариством з обмеженою відповідальністю «Криворізький харчовий комбінат» не значиться.

- згідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.10.2013 року №6386541, відомості щодо речових прав на нерухоме відповідача відсутні;

- згідно листа Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області від 24.09.2013 року № 072/13-26/5988, сільськогосподарська техніка за Товариством з обмеженою відповідальністю «Криворізький харчовий комбінат» не зареєстрована.

- згідно листа відділу Держземагенства у Криворізькому райні Дніпропетровської області від 24.09.2013 р., земельні ділянки за Товариством з обмеженою відповідальністю «Криворізький харчовий комбінат» не зареєстровано

- згідно даних відділу обліку платників та обробки податкової звітності Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області державної податкової служби, станом на 01.04.2015р., відповідач має відкриті рахунки в банківських установах:

- р/р № 26001962480751 в Публічному акціонерному товаристві «Пумб» м. Кривий ріг, МФО 334851;

- р/р № 26002962485852 в Публічному акціонерному товаристві «Пумб» м. Кривий ріг, МФО 334851;

- р/р № 26007010041332 в Публічному акціонерному товаристві «ВТБ-Банк» м. Кривий ріг, МФО 321767.

Тобто встановлено, що будь-якого рухомого, нерухомого майна за відповідачем не зареєстровано, проте в наявності є рахунки в банківських установах.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлює Податковий Кодекс України.

Відповідно п. 20.1.33 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу;

Згідно абз. 2 п.п. 94.6.2 п. 96.6. ст. 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Розділ VII Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7 листопада 2011 року № 1398 визначає саме особливості застосування арешту коштів на рахунках платника податків як різновиду адміністративного арешту майна.

При цьому згідно з пунктом 7.3 цього Порядку для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Правило, передбачене нормою розглядуваного підзаконного нормативно-правового акта, застосовується в тому разі, якщо податковим органом визнано за необхідне застосувати адміністративний арешт як майна платника податків, відмінного від коштів, так і коштів на рахунку такого платника податків. Арешт майна та арешт коштів на рахунках платника податку за процедурою, визначеною пунктом 7.3 вказаного Порядку, накладається з підстав, передбачених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Водночас Податковим кодексом України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу.

Так, відповідно до підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України (сформульованого як вичерпний), не повинна розглядатися судами як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

Наведене пояснюється тим, що норма підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є імперативною і обов'язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим. Норми підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.17 пункту 20.1статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

При цьому арешт із підстав, передбачених підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, не може застосовуватися до майна платника податків, відмінного від коштів, оскільки диспозиція розглядуваної правової норми визначає предметом для накладення арешту виключно кошти та цінності, що знаходяться в банках.

За таких обставин звернення податкового органу до суду з вимогою про накладення арешту на кошти з підстав, передбачених підпунктом20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, може здійснюватися без урахування норми пункту 7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7 листопада 2011 року № 1398. Отже, таке звернення може відбуватися не лише в день прийняття рішення про накладення адміністративного арешту на майно платника податків.

Водночас умовою застосування норми підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є відсутність у платника податків майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу.

Відповідна обставина повинна бути підтверджена під час судового розгляду.

При цьому суд повинен встановити відсутність відповідного майна не взагалі, а саме на момент, коли у податкового органу виникає право на стягнення податкового боргу, ефективність реалізації якого забезпечується спеціальними заходами, зокрема адміністративним арештом майна, у тому числі коштів. В іншому разі вимога про застосування арешту коштів буде передчасною, оскільки не виключається, що на момент пред'явлення відповідної вимоги майно, за рахунок якого можна погасити податковий борг, буде наявним.

У свою чергу, відповідно до пункуту 95.2 Податкового кодексу України право на стягнення коштів та продаж майна платника податків виникає у податкового органу через 60 календарних днів з дня надіслання податкової вимоги, тому саме з цього моменту податковий орган уповноважений оцінювати майновий стан платника податків з огляду на наявність у нього достатніх джерел для погашення податкового боргу.

Таким чином, податкові органи в силу підпункту пункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами про накладення арешту на кошти платника податку в разі відсутності в такого платника достатнього для погашення податкового боргу майна. Водночас така недостатність повинна бути встановлена станом не раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу, тобто не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги. За встановлення відповідних обставин позов органу державної податкової служби підлягає задоволенню.

При цьому сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Наведене пояснюється похідним характером адміністративного арешту майна (у тому числі коштів) як засобу забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань. Отже, арешт може стосуватися лише того майна (коштів), яке є необхідним для виконання певних зобов'язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі № 642/12/13-13 від 29.04.2013 «Щодо застосування адміністративного арешту коштів».

Враховуючи викладене, суд встановив, що відповідач має податковий борг в розмірі 6 268,65 грн.; у податкового органу виникло право на стягнення податкового боргу; у відповідача на цей момент відсутнє майно для погашення такого податкового боргу. З наведеного слідує, що позов податкової служби про накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4-12, 41, 94, 128, 158-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької північної обласної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворізький харчовий комбінат» про накладення арешту на кошти та інші цінності - задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю „Криворізький харчовий комбінат" (код ЄДРПОУ 31990499, адреса: 53003, Криворізький район, селище Новопілля, вулиця Теплична, будинок 9).

що знаходяться на рахунку № 26007010041332 в Публічному акціонерному товаристві „ВТБ-Банк", МФО 321767 у сумі 6268,65 грн. (шість тисяч двісті шістдесят вісім гривень 65 копійок).

Накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю „Криворізький харчовий комбінат" ((код ЄДРПОУ 31990499, адреса: 53003, Криворізький район, селище Новопілля, вулиця Теплична, будинок 9), що знаходяться на рахунку № 26001962480751 в Приватному акціонерному товаристві ,,ПУМБ" МФО 334851 у сумі 6268,65 грн. (шість тисяч двісті шістдесят вісім гривень 65 копійок).

Накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю „Криворізький харчовий комбінат" ((код ЄДРПОУ 31990499, адреса: 53003, Криворізький район, селище Новопілля, вулиця Теплична, будинок 9), що знаходяться на рахунку № 26002962485852 в ПАТ,,ПУМБ" МФО 334851 у сумі 6268,65 грн. (шість тисяч двісті шістдесят вісім гривень 65 копійок).

Судові витрати по справі не стягуються.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Д.О. Власенко