Постанова

від 15.05.2015 по справі 813/8661/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2015 року № 813/8661/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В.

за участю секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,

представника позивача Кузика Ю.І.,

представника відповідача Загарії В.О.,

треті особи не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівської міської ради до реєстраційної служби Львівського управління юстиції, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційні ділові системи", Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", товариства з обмеженою відповідальністю Салон "Же-о-зе" та ОСОБА_3 про визнання протиправною відмови і скасування рішення,-

встановив:

Львівська міська рада звернулася до суду з позовом до реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції (далі - РС Львівського МУЮ, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційні ділові системи" (далі - ТОВ "Інвестиційні ділові системи"), Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" (далі - ОКП ЛОР "БТІ та ЕО"), товариства з обмеженою відповідальністю Салон "Же-о-зе" (далі - ТОВ Салон "Же-о-зе") та ОСОБА_3, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову реєстраційної служби Львівського управління юстиції від 15.10.2014 року № 21993/04-16/2024 у скасуванні державної реєстрації права власності товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційні ділові системи" на будівлю магазину літ. "Б-1", площею 51,4 кв. м, яка знаходиться на АДРЕСА_1;

- скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційні ділові системи" на будівлю магазину літ. "Б-1", площею 51,4 кв. м, яка знаходиться на АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, 11.06.2012 року державним реєстратором було проведено реєстрацію права власності ТОВ "Інвестиційні ділові системи" на будівлю магазину літ. "Б-1", площею 51,4 кв. м, яка знаходиться на АДРЕСА_1.

Підставою для реєстрації права власності ТОВ "Інвестиційні ділові системи" на вказане майно стало рішення господарського суду Львівської області від 26.04.2012 року у справі № 5015/634/12 за позовом ТОВ "Інвестиційні ділові системи" до Львівської міської ради, ТОВ "Мережа концептуальних авторських ресторанів "!Фест" про визнання права власності, яким в порядку ст. 376 ЦК України визнано право власності ТОВ "Інвестиційні ділові системи" на вказану будівлю. Проте, Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2013 року рішення господарського суду Львівської області від 26.04.2012 року було скасоване та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову. Отже, при вчиненні відповідних реєстраційних дій не було дотримано вимог абз. 2 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пунктів 4, 46-48 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та обтяжень. Позивач стверджує, що рішення про державну реєстрацію прав ТОВ "Інвестиційні ділові системи" на об'єкт, який знаходиться на АДРЕСА_1, порушує права територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради як землевласника, а державну реєстрацію здійснено всупереч Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703 та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року. У зв'язку з цим 03.10.2014 року юридичне управління Львівської міської ради звернулося листом № 1104/вих.-682 до Реєстраційної служби ЛМУЮ з проханням скасувати державну реєстрацію права власності ТзОВ "Інвестиційні ділові системи". Проте листом від 15.10.2014 року № 21993/04-16/2024 Реєстраційна служба відмовила Львівській міській раді у скасуванні реєстрації та повідомила про те, що відповідно до п. 2.6. Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яке затверджене наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 року № 3502/5, для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та пред'являє органові державної реєстрації прав або нотаріусу документи, що посвідчують його особу. Вважає, що рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно підлягає скасуванню, а вищевказану відмову вважає протиправною, відтак, звернувся з даним позовом до суду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у запереченні. Зазначив, що 03.10.2014 року від юридичного управління Львівської міської ради у відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції надійшов лист щодо скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Інвестиційні ділові системи" на будівлю магазину площею 51,4 кв.м, яка знаходиться на АДРЕСА_1, шляхом внесення відповідного запису про це до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Додатком до листа була копія постанови Львівського апеляційного господарською суду від 10.04.2013 року у справі № 5015/634/12. Також зазначає, що відділом 15.10.2014 року вказане звернення було розглянуло та надано відповідь, у якій роз'яснено порядок подачі необхідних документів для державної реєстрації скасування прав та скасування записів Державного реєстру прав відповідно до норм діючого законодавства. Вказує, що позивач до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно РС Львівського МУЮ із вказаними документами не звертався, оскільки у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру прав відсутні відомості щодо реєстрації такої заяви. Також вказує, що рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності ТОВ "Інвестиційні ділові системи" на будівлю магазину площею 51,4 кв.м, яка знаходиться на АДРЕСА_1, не приймалось, а отже і не може бути скасоване.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, надав пояснення , аналогічні викладеним у письмових запереченнях , та просив у задоволенні позову відмовити повністю .

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлялися про дату, час і місце судового розгляду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Рішенням господарського суду Львівської області від 26.04.2012 року у справі № 5015/634/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційні ділові системи" до товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа концептуальних авторських ресторанів "!Фест", Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", позов задоволено, визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційні ділові системи" (79035, м. Львів, вул. Заводська, 147, ідентифікаційний код 37800723) право власності на будівлю магазину літ. "Б-1", площею 51,4 кв. м, яка знаходиться на АДРЕСА_1.

Згідно інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна право власності на спірне майно зареєстровано за ТОВ "Інвестиційні ділові системи" 11.06.2012 року.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2013 року рішення господарського суду Львівської області від 26.04.2012 року у справі № 5015/634/12 скасовано і прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Листом від 03.10.2014 року № 1104/вих.-686 Львівська міська рада звернулася до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції , в якому просила скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ "Інвестиційні ділові системи" на будівлю магазину літ. "Б-1", площею 51,4 кв. м, яка знаходиться на АДРЕСА_1, шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

15.10.2014 року відповідач листом № 21993/04-16/2024 повідомив Львівську міську раду про те, що відповідно до п. 2.6. Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та пред'являє органові державної реєстрації прав або нотаріусу документи, що посвідчують його особу.

Позивач вважає таку відмову протиправною та вважає, що рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності ТОВ "Інвестиційні ділові системи" на будівлю магазину літ. "Б-1", площею 51,4 кв. м, яка знаходиться на АДРЕСА_1 є протиправним і підлягає скасуванню, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень визначає Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-IV).

Відповідно до наданих у частині першій статті 2 Закону № 1952-IV термінів, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація) це - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1952-IV орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

Згідно з ч. 5 ст. 10 Закону № 1952-IV органи державної реєстрації прав, державні реєстратори забезпечують достовірність інформації, її захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних, їх оперативний пошук і документальне відтворення процедури державної реєстрації прав, оперативне надання витягів про зареєстровані права та/або їх обтяження з Державного реєстру прав.

Відповідно до Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 року № 1844/5 (далі - Порядок № 1844/5), визначено процедуру використання та перенесення державним реєстратором прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор) записів з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, Державного реєстру обтяжень рухомого майна (далі разом - Реєстри) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) та використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Згідно з п. 3 Порядку № 1844/5 відомості Реєстрів використовуються державним реєстратором для встановлення наявності (відсутності) записів про обтяження речових прав на нерухоме майно, у тому числі обтяжень податковою заставою, під час проведення державної реєстрації прав з метою їх перенесення до Державного реєстру прав та під час розгляду заяв про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, заяв/запитів на отримання інформації з Державного реєстру прав. Відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно використовуються державним реєстратором для встановлення наявності (відсутності) записів про державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації прав та під час розгляду заяв про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, заяв /запитів на отримання інформації з Державного реєстру прав.

З аналізу вищевказаних норм слідує, що державний реєстратор не має повноважень щодо внесення змін чи доповнень до Реєстру прав власності на нерухоме майно та будь-яких інших дій, пов'язаних з проведенням чи скасуванням реєстрації прав на нерухоме майно, зокрема права власності, оскільки використовує його лише для отримання інформації.

Вказана правова позиція узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі № К/800/35502/13 від 07.10.2014 року.

Частиною 3 ст. 11 Закону № 1952-IV встановлено, що порядок ведення Державного реєстру прав визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до цієї норми Закону № 1952-IV постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1141 затверджено Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Порядок № 1141).

Ведення Державного реєстру прав у відповідності до пункту 4 Порядку № 1141 передбачає ряд дій, серед яких підпунктом 5 значиться внесення змін до записів Державного реєстру прав, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), скасування записів Державного реєстру прав.

Відповідно до п. 41 Порядку №1141, державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У разі скасування на підставі рішення суду державної реєстрації прав, проведеної до 1 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент такої реєстрації, записів про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 р., за відсутності державної реєстрації таких прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор переносить до Державного реєстру прав записи про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, та вносить запис про скасування державної реєстрації прав.

Внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється державним реєстратором за заявою, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Пунктом 44 Порядку № 1141 визначено, що порядок прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування рішення державного реєстратора та скасування записів Державного реєстру прав установлює Мін'юст.

Відповідно до ст. 26 Закону № 1952-IV записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Процедуру прийняття і розгляду заяв щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) та скасування записів (далі - заява) Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), перелік документів, необхідних для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав, права та обов'язки суб'єктів, що є учасниками зазначеної процедури визначає Порядок прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 № 3502/5 (далі - Порядок № 3502/5).

Відповідно до п. 2.1 Порядку № 3502/5 для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком.

Згідно з п. 2.6 Порядку № 3502/5 для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

З аналізу вищенаведених норм, суд приходить до висновку, що внесення запису про скасування державної реєстрації прав можливе у тому випадку, якщо у судовому порядку скасовано рішення про державну реєстрацію таких прав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач посилається на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2013 року, як на підставу для скасування реєстраційного запису.

Однак, вказана постанова не містить правових висновків щодо скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Тому, вказане рішення суду не може бути підставою для скасування державної реєстрації права власності на зазначене майно.

Також аналіз положень Закону № 1952-IV, Порядку № 1141 та Порядку № 3502/5 свідчить, що чинним законодавством передбачена форма та порядок звернення з заявою про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав, а також перелік документів, які заявнику слід подати у разі такого звернення.

Відповідно до п. 2.9 Порядку № 3502/5 під час розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор перевіряє наявність підстав для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав.

Пунктом 2.10 Порядку № 3502/5 визначено, що за результатами розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор приймає рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав або рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав.

Згідно з пп. 2.14.1 п. 2.14 Порядку № 3502/5 державний реєстратор приймає рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав виключно за наявності таких підстав: у разі внесення записів про скасування державної реєстрації прав або скасування записів Державного реєстру прав:

органом державної реєстрації прав або нотаріусом, до якого звернувся заявник, не проводилась державна реєстрація прав на відповідний об'єкт нерухомого майна, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або внесення змін до запису Державного реєстру прав;

подане рішення суду про скасування рішення державного реєстратора не набрало законної сили або не завірене належним чином відповідно до законодавства;

запис про скасування державної реєстрації прав уже внесено, запис Державного реєстру прав з відповідним реєстраційним номером уже скасовано.

Аналіз вищенаведеної норми вказує на те, що при відмові у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає письмове рішення.

Судом встановлено, що у зв'язку недотриманням Львівською міською радою вимог Закону № 1952-IV, Порядку № 1141 та Порядку № 3502/5 при зверненні до РС Львівського МУЮ з листом від 03.10.2014 року № 1104/вих.-686, заява державним реєстратором не приймалася, не реєструвалася у базі даних про реєстрацію заяв і запитів з автоматичним присвоєнням їй реєстраційного номера, фіксацією дати та часу її реєстрації та картка прийому заяви заявнику не видавалася, що унеможливлює і прийняття державним реєстратором будь-якого рішення, у тому числі і про відмову у скасуванні реєстрації права власності ТОВ «Інвестиційні ділові системи» на будівлю магазину літ. "Б-1", площею 51,4 кв. м, яка знаходиться на АДРЕСА_1.

Отже, відповідачем не приймалось рішення про відмову у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, а лист РС Львівського МУЮ від 15.10.2014 року № 21993/04-16/2024 не являється рішенням, яке приймається суб'єктом владних повноважень при відмові у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для визнання протиправною відмови у скасуванні державної реєстрації права власності ТОВ «Інвестиційні ділові системи» на будівлю магазину літ. "Б-1", площею 51,4 кв. м, яка знаходиться на АДРЕСА_1.

Таким чином, враховуючи викладені правові норми законодавства та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не допущено порушення приписів вищезазначених положень діючого законодавства, а відтак, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог

У силу вимог ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, доводи позивача про протиправність дій відповідача при прийнятті рішення про державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційні ділові системи" на будівлю магазину літ. "Б-1", площею 51,4 кв. м, яка знаходиться на АДРЕСА_1 не знайшли підтвердження матеріалами справи, натомість відповідач належними та допустимими доказами підтвердив, що у спірних правовідносинах він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, обґрунтовано, з урахуванням усіх необхідних обставин.

Отже, підстав для задоволення вимог позивача, щодо визнання протиправною відмову реєстраційної служби Львівського управління юстиції від 15.10.2014 року № 21993/04-16/2024 у скасуванні державної реєстрації права власності та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційні ділові системи" на будівлю магазину літ. "Б-1", площею 51,4 кв. м, яка знаходиться на АДРЕСА_1, у суду відсутні.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, а тому у їх задоволенні необхідно відмовити.

Щодо судового збору, то такий на підставі статті 94 КАС України покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 17-19, 35, 71, 94, 160-163 КАС України, суд -

постановив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кедик М.В.

Повний текст постанови складено 20.05.2015 р.