Постанова

від 12.05.2015 по справі 916/4318/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 року Справа № 916/4318/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Панової І.Ю. суддів -Білошкап О.В., Погребняка В.Я., за участю представників:

Ліквідатора ТОВ "Альянс-Експерт" Степаненка М.М. - Трошина М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС-ЕКСПЕРТ" - Степаненка М.М. на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 у справі № 916/4318/14 за заявою голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС-ЕКСПЕРТ" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС-ЕКСПЕРТ", -

в с т а н о в и в:

Постановою господарського суду Одеської області від 19.11.2014 (суддя Ровинський О.Ю.) Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс-Експерт" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії товариства - гр. Степаненко М.М., якого зобов'язано здійснити визначені законом заходи з проведення ліквідаційної процедури.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 (колегія суддів: Лашин В.В. - головуючий, Воронюк О.Л., Мирошниченко М.А.) апеляційну скаргу арбітражного керуючого Дудкіна Р.А. задоволено, постанову господарського суду Одеської області від 19.11.2014 скасовано, провадження у справі припинено.

Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС-ЕКСПЕРТ" - Степаненко М.М. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.12.2014, а постанову господарського суду Одеської області від 19.11.2014 залишити без змін, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представника ліквідатора ТОВ "Альянс-Експерт", перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Одеської області від 28.10.2014 року прийнята до розгляду заява голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Експерт" про визнання товариства банкрутом у порядку, передбаченому статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Одеської області 12.11.2014 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Альянс-Експерт", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Одеської області від 19.11.2014 ТОВ "Альянс-Експерт" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії товариства - гр. Степаненко М.М., якого зобов'язано здійснити визначені законом заходи з проведення ліквідаційної процедури.

Не погоджуючись з зазначеною постановою суду в частині призначення ліквідатором боржника гр. Степаненка М.М., арбітражний керуючий Дудкін Р.А. звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову в зазначеній частині та прийняти нове рішення, яким призначити ліквідатором ТОВ "Альянс-Експерт" арбітражного керуючого Дудкіна Р.А.

Переглянувши справу в апеляційному порядку відповідно до ст. 101 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про незаконність призначення ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії банкрута гр. Степаненка М.М., а також визнав передчасними висновки господарського суду першої інстанції щодо визнання ТОВ "Альянс-Експерт" банкрутом, оскільки боржником не було дотримано у повному обсязі позасудової процедури ліквідації юридичної особи, передбаченої нормами цивільного та господарського законодавства України. У зв'язку з цим суд апеляційної інстанції припинив провадження по справі на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції вказаним вимогам закону не відповідає з наступних обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство ТОВ "Альянс-Експерт" здійснюється з урахуванням вимог, передбачених статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до частини 2 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого.

Згідно з частиною 1 статті 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Під час прийняття заяви про порушення справи про банкрутство суд в ухвалі зобов'язує визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надати заяву на участь у даній справі.

У разі якщо від арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна в цій справі, то розпорядника майна призначає суд без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.10.2014 р. господарським судом Одеської області було здійснено запит на автоматичне призначення кандидатури арбітражного керуючого по справі № 916/4318/14.

Автоматизованою системою визначено кандидатуру арбітражного керуючого Дудкіна Романа Анатолійовича, якого ухвалою господарського суду від 28.10.2014 р. про прийняття заяви про порушення провадження у справі про банкрутство до розгляду зобов'язано надати заяву на участь у справі про банкрутство ТОВ "Альянс-Експерт" з відповідними відомостями, передбаченими ч. 2 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

07.11.2014 року до господарського суду Одеської області від арбітражного керуючого Дудкіна Р.А. надійшла заява про участь у справі про банкрутство.

18 листопада 2014 р. голова ліквідаційної комісії звернувся до суду із клопотанням, в якому підтримав заяву про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Альянс-Експерт", а також просив покласти на нього обов'язки ліквідатора у порядку ч. 2 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", посилаючись на виконання головою ліквідаційної комісії досудової ліквідації підприємства у повному обсязі, з дотриманням вимог чинного законодавства, вказуючи про відсутність будь-яких активів боржника, згідно доданих до суду довідок, а також довідки АБ "Південний" про відсутність грошових коштів на рахунках боржника.

Призначаючи ліквідатором ТОВ "Альянс-Експерт" голову ліквідаційної комісії товариства гр. Степаненка М.М., суд першої інстанції дійшов висновку щодо відсутності фактів порушення головою ліквідаційної комісії процедури досудової ліквідації ТОВ "Альянс-Експерт" або інших відомостей, які можуть свідчити про існування перешкод для виконання гр. Степаненком М.М. функцій ліквідатора банкрута, зазначаючи також й те, що за даними досудової процедури ліквідації у боржника відсутнє будь-яке майно та інші активи боржника, для реалізації якого ліквідатору потрібні були б додаткові професійні навички, якими може володіти арбітражний керуючий; призначення ліквідатором у справі голови ліквідаційної комісії не потребуватиме додаткового часу для передачі статутної, бухгалтерської та іншої реєстраційної документації, а також виключить можливість створення безнадійної заборгованості по сплаті грошової винагороди арбітражному керуючому, послуги якого є платними.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Так, суд апеляційної інстанції переглядаючи справу в апеляційному порядку, спростував висновок суду першої інстанції щодо необхідності призначення ліквідатором ТОВ "Альянс-Експерт" голову ліквідаційної комісії товариства гр. Степаненка М.М., пославшись на те, що призначення арбітражного керуючого (розпорядника майна) у справі про банкрутство врегульоване нормами ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, господарський суд у визначений строк зобов'язаний в будь-якому випадку вчинити електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого, і лише у разі, коли обраний автоматичною системою арбітражний керуючий не дав своєї згоди на виконання відповідних обов'язків, господарський суд в порядку ч. 2 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" має право покласти обов'язки ліквідатора на голову ліквідаційної комісії боржника.

Отже, суд, враховуючи вимоги ст.43 ГПК України, ч.2 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", повинен належним чином обґрунтувати призначення ліквідатора банкрута.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки тому, що автоматизованою системою визначено кандидатуру арбітражного керуючого Дудкіна Романа Анатолійовича, якого ухвалою господарського суду від 28.10.2014 р. про прийняття заяви про порушення провадження у справі про банкрутство до розгляду зобов'язано надати заяву на участь у справі про банкрутство ТОВ "Альянс-Експерт" з відповідними відомостями, передбаченими ч. 2 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а 07.11.2014 року арбітражний керуючий Дудкін Р.А. звернувся до суду з заявою про участь у справі про банкрутство та без відповідного правового обгрунтування призначив ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії гр. Степаненка М.М.

При цьому, застосовуючи повноваження, передбачені ч. 2 ст. 101 ГПК України, суд апеляційної інстанції під час здійснення цього ж апеляційного провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Дудкіна Р.А. також переглянув оскаржувану постанову про визнання товариства банкрутом на предмет обґрунтованості та законності порушення провадження у даній справі та визнання боржника банкрутом, скасувавши цю постанову та прийнявши нове рішення про припинення провадження по справі.

Однак, як вбачається з апеляційної скарги заявника, арбітражний керуючий Дудкін Р.А. в даному випадку оскаржив в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом в частині, яка стосується окремих, самостійних процесуальних дій у справі про банкрутство, а саме, в частині призначення ліквідатора банкрута.

Тому, відповідно, і доводи, і вимоги в апеляційній скарзі стосувались лише призначення ліквідатора за цією постановою та стосувались прав та інтересів арбітражного керуючого в оскаржуваній ним частині постанови.

Згідно ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

У розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Оскільки заявник апеляційної арбітражний керуючий Дудкін Р.А. не є учасником провадження у даній справі, він має право на оскарження постанови про визнання боржника банкрутом тільки в частині призначення ліквідатора банкрута, яка стосується його особистих прав та інтересів та не має права на оскарження цієї постанови в частині підставності порушення провадження у даній справі та законності визнання боржника банкрутом, не набувши статусу учасника провадження.

Крім того, арбітражний керуючий Дудкін Р.А. і не заявляв в своїй скарзі вимог стосовно правомірності порушення провадження у справі та визнання боржника банкрутом.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом з урахуванням особливостей, встановлених Законом України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Виходячи зі змісту ст.ст.1, 95, 114 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" призначення ліквідатора банкрута та визнання боржника банкрутом є окремими процесуальними діями господарського суду у справі про банкрутство, які підлягають оскарженню.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, але в тій частині, яка оскаржується. При цьому, суд апеляційної інстанції не має повноважень на перегляд судового рішення в тій частині, яка не була оскаржена.

Однак, суд апеляційної інстанції переглянув постанову суду першої інстанції на предмет підставності порушення провадження у даній справі та законності визнання боржника банкрутом фактично без відповідної апеляційної скарги, тобто, за власною ініціативою.

Виходячи з викладеного, а також з урахуванням особливостей, встановлених спеціальним Законом України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , колегія суддів Вищого господарського суду України, вважає, що вимоги ч. 2 ст. 101 ГПК України не надають суду апеляційної інстанції права при перегляді постанови за апеляційною скаргою особи, яка не учасником провадження у справі в частині призначення ліквідатора боржника, скасувати повністю постанову про визнання боржника банкрутом.

Внаслідок вказаних дій суду апеляційної інстанції порушені права та законні інтереси боржника - ТОВ "Альянс-Експерт" .

В даному випадку, суд апеляційної інстанції повинен був переглянути постанову про визнання боржника банкрутом в частині дотримання судом першої інстанції процедури призначення ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ "Альянс-Експерт" .

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови були порушені вимоги ст. 101 ГПК України, тому постанова Одеського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС-ЕКСПЕРТ" - Степаненка М.М. задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 у справі № 916/4318/14 скасувати.

Справу № 916/4318/14 направити на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду

Головуючий: Панова І.Ю. Судді:Білошкап О.В. Погребняк В.Я.