Постанова

від 12.05.2015 по справі 10/б-5022/1417/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 року Справа № 10/Б-5022/1417/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю., суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я., розглянувши касаційну скаргу Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на ухвалугосподарського суду Тернопільської області від 24.10.2014 та постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 22.12.2014 у справі № 10/Б-5022/1417/2012 господарського суду Тернопільської області за заявою Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі доСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Л.Українки провизнання банкрутом за участю представників сторін: не з'явились.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 24.10.2014 у справі № 10/Б-5022/1417/2012, зокрема, затверджено оплату праці ліквідатора Шимечка Андрія Ярославовича в розмірі 9 744,00 грн. та 1 300,00 грн. витрат на здійснення ліквідаційної процедури, стягнено з Управління Пенсійного Фонду України в Тернопільському районі на користь арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича 3 702,72 грн. оплати послуг арбітражного керуючого та 418,00 грн. витрат на здійснення ліквідаційної процедури, стягнено з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернополі на користь арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича 97,44 грн. оплати послуг арбітражного керуючого та 11,00 грн. витрат на здійснення ліквідаційної процедури, стягнено з Тернопільського міськрайонного центру зайнятості на користь арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича 1 364,16 грн. оплати послуг арбітражного керуючого та 154,00 грн. витрат на здійснення ліквідаційної процедури, стягнено з Тернопільського обласного відділення Фонду захисту інвалідів на користь арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича 876,96 грн. оплати послуг арбітражного керуючого та 99,00 грн. витрат на здійснення ліквідаційної процедури, стягнено з Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на користь арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича 974,40 грн. оплати послуг арбітражного керуючого та 110,00 грн. витрат на здійснення ліквідаційної процедури, стягнено з Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" від імені якої діє Тернопільська філія Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" на користь арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича 2 728,32 грн. оплати послуг арбітражного керуючого та 308,00 грн. витрат на здійснення ліквідаційної процедури, з видачею відповідних наказів.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.12.2014 у справі № 10/Б-5022/1417/2012 апеляційні скарги Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; Управління ПФУ в Тернопільському районі; Тернопільського міськрайонного центру зайнятості; Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Тернопільської області від 24.10.2014 у справі № 10/Б-5022/1417/2012 в частині оплати праці арбітражного керуючого-ліквідатора (п. п. 6,7,9,10,11) залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати ухвалу господарського суду Тернопільської області від 24.10.2014 у справі № 10/Б-5022/1417/2012, в частині стягнення з Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на користь арбітражного керуючого Шимечка А.Я. 876,96 грн. оплати послуг арбітражного керуючого та 99,00 грн. витрат на здійснення ліквідаційної процедури, та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.12.2014 у справі № 10/Б-5022/1417/2012, прийняти постанову, в якій не призначати стягнення оплати послуг арбітражного керуючого та витрат на проведення ліквідаційної процедури з Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 43 ГПК України.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Тернопільської області від 25.12.2012 за заявою Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі порушено провадження у справі № 10/Б-5022/1417/2012 про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Лесі Українки с. Миролюбівка, Тернопільського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 30849301, в порядку передбаченому ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Тернопільської області від 10.01.2013 у справі № 10/Б-5022/1417/2012 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Л.Українки, с. Миролюбівка, Тернопільського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 30849301 - визнано банкрутом; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Шимечка А.Я.

На виконання вимог постанови, ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Шимечко А.Я. представив господарському суду на затвердження звіт ліквідатора від 31 липня 2014 року та ліквідаційний баланс.

Крім того, ліквідатор Шимечко А.Я. звернувся до господарського суду з клопотанням про стягнення з кредиторів, чиї вимоги включені до ліквідаційного балансу пропорційно їх розміру оплати послуг ліквідатора за квітень-липень 2014 року та витрат на здійснення ліквідаційної процедури.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції в частині затвердження оплати праці ліквідатора Шимечка А.Я. та розміру витрат на здійснення ліквідаційної процедури, та в частині стягнення з кредиторів пропорційно на користь ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Шимечка А.Я оплати послуг ліквідатора та витрат на здійснення ліквідаційної процедури, мотивована тим, що оскільки провадження у справі про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Лесі Українки с. Миролюбівка, Тернопільського району Тернопільської області порушено за правилами статті 52 Закону про банкрутство, яка встановлює спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника, створення комітету кредиторів цією статтею не передбачено, а тому, розмір оплати послуг ліквідатора повинен бути встановлений за згодою ініціюючого кредитора та арбітражного керуючого з подальшим затвердженням господарським судом.

За відсутності комітету кредиторів звіт арбітражного керуючого про оплату його послуг повинен затверджуватися в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури або в окремому судовому засіданні, при цьому суд повинен вирішити питання про затвердження витрат на оплату послуг ліквідатора та проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство.

Судом першої інстанції, згідно представленого ліквідатором банкрута розрахунку, встановлено, що оплата послуг арбітражного керуючого у даній справі за період з квітня 2014 р. по серпень 2014 р. становить 9 744,00 грн. (мінімальний розмір заробітної плати 1 218,00 грн. х 2 х 4 місяці) та 1 300,00 грн. витрат на здійснення ліквідаційної процедури

Ч. 1 ст. 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" визначено, що розмір мінімальної заробітної плати становить з 01.01.2014 року 1 218 гривень.

Враховуючи, що провадження у даній справі здійснювалося за особливою процедурою банкрутства, в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, що виключає створення комітету кредиторів, розглянувши представлений ліквідатором розрахунок оплати послуг, враховуючи неможливість відшкодування таких витрат за рахунок майна банкрута, через відсутність будь-яких активів, господарський суд, виходячи з системного аналізу п. п. 4, 10, 12 ст. 31, ст. ст. 25, 52 Закону про банкрутство № 2343 ХІІ, задовольнив клопотання ліквідатора банкрута про затвердження та стягнення з усіх кредиторів пропорційно до сум кредиторських вимог оплати праці арбітражного керуючого в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання обов'язків в загальній сумі 9 744,00 грн. та витрат на здійснення ліквідаційної процедури в сумі 1 300,00 грн.

Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що провадження у справі про банкрутство Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю імені Л.Українки здійснювалось з урахуванням особливостей ст. 52 Закону про банкрутство, нормами якої не передбачено створення комітету кредиторів, тому в цьому випадку, господарський суд вправі самостійно встановити розмір оплати послуг арбітражного керуючого, який виконує обов'язки ліквідатора боржника, з урахуванням норм цього Закону.

Порядок та визначення кола осіб, що здійснюють оплату таких послуг у відповідні періоди також врегульований Законом та не передбачає врахування матеріального становища боржника або особи, на яку Законом покладений обов'язок оплати цих послуг, а також не ставиться в залежність від того, чи були погашені кредиторські вимоги у справі, у тому числі і тій особі, на яку покладений обов'язок оплати згаданих послуг.

Приймаючи до уваги, що у даній справі є декілька кредиторів, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції, дотримуючись принципу пропорційності понесених ліквідатором витрат, дійшов вірного висновку покласти обов'язок по відшкодуванню витрат на оплату послуг арбітражного керуючого на всіх кредиторів, чиї грошові вимоги включені до ліквідаційного балансу відносно боржника, пропорційно до розміру кредиторських вимог.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції, в частині затвердження оплати праці ліквідатора Шимечка А.Я. та розміру витрат на здійснення ліквідаційної процедури, та в частині стягнення з кредиторів пропорційно до сум їх вимог на користь ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Шимечка А.Я оплати послуг ліквідатора та витрат на здійснення ліквідаційної процедури, прийняті з порушенням вимог ст. 43 ГПК України, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції Закону від 30.06.1999, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Згідно вимог ч. ч. 12, 14, 16 ст. 3-1 вказаного Закону, оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що виходячи із вимог ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) має право на оплату своїх послуг та відшкодування витрат, тому господарський суд повинен вирішити питання про затвердження розміру оплати послуг арбітражного керуючого у справі про банкрутство та розміру витрат, і визначити порядок їх задоволення.

На підставі вимог ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що рішення з господарського спору, в тому числі і у справі про банкрутство, повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ліквідатор - арбітражний керуючий Шимечко А.Я. звернувся до господарського суду з клопотанням про стягнення з кредиторів, чиї вимоги включені до ліквідаційного балансу пропорційно їх розміру оплати послуг ліквідатора за квітень-липень 2014 року та витрат на здійснення ліквідаційної процедури.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, провадження у даній справі про банкрутство порушено в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що Ліквідатор, згідно вимог ч. 5 ст. 52 Закону про банкрутство, письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Стаття 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", виходячи з особливостей спрощеної процедури банкрутства відсутнього боржника, не передбачає імперативного обов'язку створення комітету кредиторів боржника.

В даному випадку, судом першої інстанції встановлено, що відшкодування оплати послуг ліквідатора та витрат на здійснення ліквідаційної процедури за рахунок майна банкрута є неможливим, оскільки будь-які активи у банкрута відсутні.

Враховуючи зазначене, господарський суд в оскаржуваній ухвалі дійшов висновку, з яким в оскаржуваній постанові погодився суд апеляційної інстанції, про задоволення клопотання ліквідатора банкрута про затвердження та стягнення з усіх кредиторів пропорційно до сум кредиторських вимог оплати праці арбітражного керуючого в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання обов'язків в загальній сумі 9 744,00 грн. та витрат на здійснення ліквідаційної процедури в сумі 1 300,00 грн.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України із такими висновками судів попередніх інстанцій не погоджується, та вважає, що суд першої та апеляційної інстанцій, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, не дослідили належним чином всіх обставин, які мають значення для справи.

Господарський суд, враховуючи особливості ст. 52 Закону про банкрутство, дійшов висновку, що розмір оплати послуг ліквідатора повинен бути встановлений за згодою ініціюючого кредитора та арбітражного керуючого з подальшим затвердженням господарським судом. Суд апеляційної інстанції, враховуючи вищезазначені обставини, дійшов іншого висновку, а саме, що господарський суд вправі самостійно встановити розмір оплати послуг арбітражного керуючого, який виконує обов'язки ліквідатора боржника, з урахуванням норм цього Закону, проте, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, ні суд першої, ні суд апеляційної інстанцій свої висновки не обгрунтували посиланням на конкретні норми спеціального Закону та не з'ясували, чи було господарським судом окремою ухвалою затверджено розмір оплати послуг ліквідатора у даній справі про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Лесі Українки с. Миролюбівка, Тернопільського району Тернопільської області, чи було разом із розміром оплати послуг ліквідатора затверджено джерело та порядок їх оплати.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи клопотання ліквідатора про затвердження та стягнення з усіх кредиторів пропорційно до сум кредиторських вимог оплати праці арбітражного керуючого, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, не встановили, чи було погоджено зі всіма виявленими у справі кредиторами, у зв'язку із відсутністю в даному випадку у справі про банкрутство комітету кредиторів відсутнього боржника, такий порядок оплати праці арбітражного керуючого та відшкодування його витрат у ліквідаційній процедурі, який запропоновано ліквідатором, за рахунок всіх кредиторів пропорційно сумі їх вимог до банкрута.

Крім того, судами попередніх інстанцій в мотивувальній частині ухвали та постанови, в частині оплати послуг ліквідатора, в порушення вимог ст. 84 ГПК України, взагалі не зазначено за рахунок яких саме кредиторів буде задоволено витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство, як і не зазначено сум вимог даних кредиторів до банкрута, пропорційно яких господарський суд ухвалив стягнути оплату праці ліквідатора та витрати на здійснення ліквідаційної процедури.

Також, суд першої інстанції затверджуючи витрати ліквідатора на здійснення ліквідаційної процедури в сумі 1 300,00 грн., в порушення вимог ст. 43 ГПК України, не надав відповідної правової оцінки розрахунку суми витрат ліквідаційної процедури наданому суду ліквідатором арбітражним керуючим Шимечком А.Я. та письмовим доказам, що їх підтверджують, а саме, господарським судом не встановлено, з чого саме складається сума даних витрат та не з'ясовано які саме витрати було здійснено ліквідатором в ліквідаційній процедурі, суд апеляційної інстанції неповноту розгляду справи судом першої інстанції не усунув.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що судами попередніх інстанцій в ухвалі та постанові не встановлено, чи були на момент звернення ліквідатора з клопотанням про стягнення з кредиторів, чиї вимоги включені до ліквідаційного балансу пропорційно їх розміру оплати послуг ліквідатора за квітень-липень 2014 року та витрат на здійснення ліквідаційної процедури, належні правові підстави для примусового їх стягнення з кредиторів та видачі відповідних наказів, за відсутності у матеріалах справи доказів відмови кредиторів від добровільного виконання своїх зобов'язань.

Отже, суди попередніх інстанцій, дійшли висновку про затвердження оплати праці ліквідатора арбітражного керуючого Шимечка А.Я. та розміру витрат на здійснення ліквідаційної процедури, та про стягнення примусово з кредиторів пропорційно до сум їх вимог на користь ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Шимечка А.Я оплати послуг ліквідатора та витрат на здійснення ліквідаційної процедури, без правової мотивації та посилання на конкретні норми спеціального Закону та без з'ясування та встановлення, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, усіх обставин справи в їх сукупності, які мають істотне значення для справи, що відповідно до ч. 1 ст. 111 10 ГПК України є підставою для скасування судового рішення у справі.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції від 22.12.2014 повністю, а ухвала суду першої інстанції від 24.10.2014, в частині затвердження оплати праці ліквідатора Шимечка А.Я. в розмірі 9 744,00 грн. та 1 300,00 грн. витрат на здійснення ліквідаційної процедури, та стягнення примусово з видачею наказів з кредиторів пропорційно до сум їх вимог на користь ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Шимечка А.Я оплати послуг ліквідатора та витрат на здійснення ліквідаційної процедури - підлягають скасуванню, а справа в цих частинах підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області в іншому складі суду.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.12.2014 у справі № 10/Б-5022/1417/2012 скасувати повністю.

Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 24.10.2014 у справі № 10/Б-5022/1417/2012, в частині затвердження оплати праці ліквідатора Шимечка Андрія Ярославовича в розмірі 9 744,00 грн. та 1 300,00 грн. витрат на здійснення ліквідаційної процедури, стягнення з Управління Пенсійного Фонду України в Тернопільському районі на користь арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича 3 702,72 грн. оплати послуг арбітражного керуючого та 418,00 грн. витрат на здійснення ліквідаційної процедури, стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернополі на користь арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича 97,44 грн. оплати послуг арбітражного керуючого та 11,00 грн. витрат на здійснення ліквідаційної процедури, стягнення з Тернопільського міськрайонного центру зайнятості на користь арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича 1 364,16 грн. оплати послуг арбітражного керуючого та 154,00 грн. витрат на здійснення ліквідаційної процедури, стягнення з Тернопільського обласного відділення Фонду захисту інвалідів на користь арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича 876,96 грн. оплати послуг арбітражного керуючого та 99,00 грн. витрат на здійснення ліквідаційної процедури, стягнення з Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на користь арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича 974,40 грн. оплати послуг арбітражного керуючого та 110,00 грн. витрат на здійснення ліквідаційної процедури, стягнення з Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" від імені якої діє Тернопільська філія Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" на користь арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича 2 728,32 грн. оплати послуг арбітражного керуючого та 308,00 грн. витрат на здійснення ліквідаційної процедури (пункти 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 ухвали господарського суду Тернопільської області від 24.10.2014 у справі № 10/Б-5022/1417/2012) - скасувати. Справу № 10/Б-5022/1417/2012 в цих частинах передати на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області в іншому складі суду.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

В.Я. Погребняк