Рішення

від 18.05.2015 по справі 902/361/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 травня 2015 р.

Справа № 902/361/15

за позовом :Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги,50)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонанца" (23210, Вінницька область, Вінницький р-н., смт. Стрижавка, вул. Житлове містечко б. 2 кв.8)

про стягнення 717525,76 грн. заборгованості

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Головаченко Т.В.

Представники

позивача : Рой В.Л.,

відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Бонанца" про стягнення 717525,76 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 20.03.2015 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/361/15 з призначенням судового засідання на 07.04.2015 року.

Ухвалою суду від 07.04.2015 року розгляд справи було відкладено на 18.05.2015 року з об"єктивних причин.

В судове засідання 18.05.2015 року з"явився представник позивача, який позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача не з"явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення копія якого міститься в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

15.01.2008 року між Закритим акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк") (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Бонанца" був укладений кредитний договір № КБ-246Д. (далі - кредитний договір).

Відповідно до умов кредитного договору № А1, А2,А3, - Вид кредиту - строковий кредит. Ліміт кредитного договору 196 800 доларів США. на придбання основних фонді та 12 300 доларів США на сплату страхових платежів у випадку та порядку передбачених договором. погашення кредиту проводиться в сумі та в строки згідно графіку погашення кредиту.

Відповідно до умов пункту А6 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує відсотки в розмірі 12% річних.

Відповідно до пункту А7 кредитного договору при порушенні позичальником будь-якого з обов»язків по погашенню кредиту позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом в розмірі 24 % річних від суми простроченого кредиту.

В судовому засіданні встановлено, що на виконання умов кредитного договору № КБ-246Д від 15.01.20008 року позивач в строки, передбачені кредитним договором перерахував на рахунок відповідача кредитні кошти, що передбачені кредитним договором, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями представника позивача.

Пунктом А8 передбачено, що датою сплати відсотків є 26 число кжного місяця, починаючи з підписання договору. При несплаті відсотків в зазначений строк вони вважаються простроченими.

Проте, відповідач належним чином не виконав покладені на нього зобов'язання, а саме - в обумовлені строки, визначені кредитним договором, не здійснив сплату банку суми кредиту та нарахованих на неї процентів у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору, що підтверджується випискою з банківського рахунку відповідача.

У зв"язку з зазначеними порушеннями зобов"язань за кредитним договором відповідач за період з 07.02.2008 року по 27.02.2015 року має заборгованість у розмірі 25847,47 доларів США, що відповідно до Розпорядження НБУ про встановлення офіційних курсів гривні становить 717525,76 грн. і складається з наступнупного: заборгованість по відсотках за користування кредитом - 6007,86 доларів США, що складає еквівалент 166778,19 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором 19839,61 доларів США, що складає еквівалент 550747,57 грн.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно зі ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом А8 передбачено, що датою сплати відсотків є 26 число кжного місяця, починаючи з підписання договору. При несплаті відсотків в зазначений строк вони вважаються простроченими.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом в сумі 6007,86 доларів США за період з 26.02.2008 року по 16.04.2010 року, що еквівалентно 166778,19 грн. правомірним та обґрунтованим з огляду на що задовольняє в повному обсязі.

Разом з тим, позивач просив стягнути з відповідача - пеню за несвоєчасність виконання зобов»язань за договором в розмірі - 19839,61 доларів США, що еквівалентно становить 550747,57 грн.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з умов договору, відповідно до п. 5.1 кредитного договору при порушенні якого-небудь із зобов'язань зі сплати відстотків за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2,4.1.,4.2,4.3. термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.2,2.2.3.,2.2.16, 2.3.2, винагороди, що передбачена п.п. 2.2.5., 4.4.,4.5, Позичальник сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу, але не більше подівійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який виплачується пеня. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку якщо кредит надається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату щоденного нарахування.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" приписом ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Суд, здійснивши перерахунок нарахованої пені прийшов до висновку, що до задоволення підлягає, 17990,14 доларів США, за період з 16.04.2010 року по 16.04.2013 року, що еквівалентно 499406,28 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин у справі суд задовольняє позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" частково.

Керуючись ст.ст.3,4,33,34,49,82-85,115,116 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Бонанца" (23210, Вінницька область, Вінницький р-н., смт. Стрижавка, вул. Житлове містечко б. 2 кв.8, код ЄДРПОУ 33708051) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 14360570) 6007,86 доларів США за період з 26.02.2008 року по 16.04.2010 року, що еквівалентно 166778,19 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом; пені в розмірі 17990,14 доларів США, за період з 16.04.2010 року по 16.04.2013 року, що еквівалентно 499406,28 грн.; 13323,68 грн. витрат зі сплати судового збору.

В решті позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної вили.

Копію рішення надіслати відповідачу.

Повне рішення складено 20 травня 2015 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (23210, Вінницька область, Вінницький р-н., смт. Стрижавка, вул. Житлове містечко б. 2 кв.8)