номер провадження справи 24/41/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.05.2015 Справа № 908/1086/15-г
за позовом: публічне акціонерне товариство "ТАСкомбанк" (вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032)
до відповідача 1 : товариство з обмеженою відповідальністю "Будінжинірінг компані" (вул. Радгоспна, буд. 61, м. Запоріжжя, 69050)
до відповідача 2 : товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільний Дім Альфа Запоріжжя" (вул. Радгоспна, буд. 61, м. Запоріжжя, 69050)
до відповідача 3 : товариство з обмеженою відповідальністю "Скіф Лайн" (вул. Радгоспна, буд. 61, м. Запоріжжя, 69050)
про стягнення суми
суддя Азізбекян Т.А.
Представники:
від позивача: Костенко І.С., довіреність від 19.01.2015р. № 8
від відповідача 1: не прибув
від відповідача 2: не прибув
від відповідача 3: не прибув
СУТЬ СПОРУ:
19.02.2015р. до господарського суду Запорізької області звернулося публічне акціонерне товариство "ТАСкомбанк" з позовною заявою до відповідача 1: товариство з обмеженою відповідальністю "Будінжинірінг компані"; до відповідача 2: товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільний Дім Альфа Запоріжжя"; до відповідача 3: товариство з обмеженою відповідальністю "Скіф Лайн" про стягнення солідарно з відповідачів 903 767,48 доларів США, що по офіційному курсу НБУ станом на 15.01.2015р. становить 14 253 533,83 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 822 999,27 доларів США, що по офіційному курсу НБУ станом на 15.01.2015р. становить 12 979 719,01 грн.; заборгованість по відсоткам - 58 710,42 доларів США, що по офіційному курсу НБУ станом на 15.01.2015р. становить 925 936,12 грн.; пеня - 22 057,79 доларів США, що по офіційному курсу НБУ станом на 15.01.2015р. становить 347 878,70 грн.
Ухвалою від 19.02.2016р. судом порушено провадження у справі № 908/1086/15-г, присвоєно провадженню номер 24/41/15, справу призначено до розгляду на 16.03.2015р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.
Ухвалою від 20.03.2015р. відмовлено ПАТ "ТАСкомбанк" у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Розгляд справи відкладався на 06.04.2015р. та на 20.04.2015р.
Ухвалою від 20.04.2015р. строк вирішення спору продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладено на 05.05.2015р.
Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
У засіданні суду 05.05.2015р. оголошено вступна та резолютивна частини рішення.
Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, яка надана 05.05.2015р. відповідно до вимог ст. 22 ГПК України та прийнята судом. Позивач пояснив, що 15.05.2013р. Банком та відповідачем 1 укладено Кредитний договір № Т 23.08.2011 К 430, на виконання умов якого відповідачу надано грошові кошти у вигляді відкличної кредитної лінії. Розмір ліміту кредитної лінії на дату підписання даного договору складає 840 000, 00 доларів США. Строк користування кредитної лінією з 15.05.2013р. по 30.09.2016р. включно з урахуванням Графіку. Відповідач 1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим сума боргу становить 951 242,13 доларів США, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 822 999,27 доларів США; заборгованість по відсоткам - 80 702,67 доларів США; пеня - 47 540,19 доларів США, що за курсом НБУ станом на 30.03.2015р. становить 1 114 466,85 грн. В забезпечення виконання зобов'язань Позичальника перед Банком за Кредитним договором, 15.05.2013р. між Банком та відповідачем 2 укладено Договір поруки № Т 04.03.2008 І 1095 та між Банком та відповідачем 3 укладено Договір поруки № Т 04.03.2008 І 1094 від 15.05.2013р. Свої зобов'язання за Договорами поруки щодо погашення заборгованості за Кредитним договором відповідач 2, 3 не виконали, допустивши їх порушення. У зв'язку з чим, позивач просить суд на підставі ст. ст. 509, 525, 526, 548, 610, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, позов задовольнити.
Відповідач 1, 2, 3, у судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили.
Неявка представників відповідачів не перешкоджала вирішенню спору.
Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
15.05.2013р. між публічним акціонерним товариством «ТАСкомбанк» (Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «Будінжинірінг компані» (Позичальник) укладено Кредитний договір № Т 23.08.2011 К 430, за умовами якого (п. 1.1.) Банк має право надати Позичальнику грошові кошти у вигляді відкличної кредитної лінії, що не поновлюється, у розмірі, на строк та на умовах, передбачених цим договором, а Позичальник зобов'язується повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії , сплатити проценти за користування кредитною лінією та виконати свої зобов'язання у повному обсязі та у стоки, передбачені цим Договором.
Згідно п.1.2. Кредитного договору, розмір ліміту кредитної лінії на дату підписання даного договору складає: 840 000,00 доларів США.
Строк користування кредитної лінією: з 15 травня 2013 року по 30 вересня 2016 року включно з урахуванням Графіку (п.1.3. Кредитного договору).
У відповідності до п. 1.4. Кредитного договору, плата за користування кредитною лінією у вигляді процентів становить 13 % річних, з урахуванням порядку розміру її зміни згідно умов цього Кредитного договору.
Кредитна лінія надається на завершення реконструкції пансіонату «Скіфія», що знаходиться за адресою: Запорізька область, смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип (Коса «Пересип»), буд. 152. Термін «завершення реконструкції» включає витрати на будівельно-монтажні роботи, придбання обладнання, матеріалів, меблів, техніки, розхідних матеріалів, малоцінних швидкозношувальних предметів (п.1.5. Кредитного договору).
Відповідно до п.5.1.2. Кредитного договору Банк має право вимагати від Позичальника сплатити, заборгованість за кредитною лінією, комісії та нараховані проценти, суму неустойки, передбачені цим Договором, у випадках, коли Позичальник не виконав у строк свої зобов'язання по поверненню кредитної лінії, сплаті процентів та комісій або у інших випадках, передбачених умовами цього Договору.
Згідно до п. 5.3.1. Кредитного договору, Позичальник зобов'язується своєчасно виконувати зобов'язання, передбачені цим договором, та/або будь-яким іншим договором між Банком та Позичальником, в тому числі, але не виключно, здійснювати погашення заборгованості за кредитною лінією до закінчення строку, зазначеного в п.1.3. цього Договору, сплату по нарахованим процентам та комісіям в строки, передбачені цим Договором.
В забезпечення виконання зобов'язань Позичальника перед Банком за Кредитним договором, 15.05.2013р. між Банком та товариством з обмеженою відповідальністю «Автомобільний Дім Альфа Запоріжжя» (Поручитель) укладено Договір поруки № Т 04.03.2008 І 1095, згідно якого (п. 1.1.) Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором, на засадах солідарного Боржника за виконання Боржником зобов'язань згідно Кредитного договору № Т 23.08.2011 К 430 від 15.05.2013р., зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього також ті, що можуть бути укладені в майбутньому.
Відповідно до п.3.1. Договору поруки, Поручитель у випадку невиконання та/або прострочення виконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором зобов'язується виконати всі дії по погашенню заборгованості за Кредитним договором, а саме:
а) повернути до 30 вересня 2016 року включно кредит у розмірі 840 000,00 доларів США, який надається Кредитором;
б) сплатити проценти за користування Кредитом у повному обсязі;
в) сплатити неустойку (штрафу, пені) у розмірі у випадках, передбачених Кредитним договором;
г) відшкодувати збитки та витрати;
д) сплатити комісії у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором.
У випадку невиконання або прострочення виконання Боржником зобов'язань, що випливають із Кредитного договору, Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що й Боржник.
Пунктом 4.1. Договору поруки передбачено, що у випадку невиконання зобов'язань Боржником у строки, визначені Кредитним договором, Кредитор звертається з письмовою вимогою на адресу Поручителя та копію надсилає Боржнику.
Також, в забезпечення виконання зобов'язань Позичальника перед Банком за Кредитним договором, між Банком та товариством з обмеженою відповідальністю «Скіф Лайн» (Поручитель) 15.05.2013р. укладено Договір поруки № Т 04.03.2008 І 1094.
Згідно п.1.1. Договору поруки, Поручитель у відповідності до умов Договору поруки, зобов'язується відповідати перед Кредитором, на засадах солідарного Боржника за виконання Боржником зобов'язань згідно Кредитного договору № Т 23.08.2011 К 430 від 15 травня 2013 року, зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього також ті, що можуть бути укладені в майбутньому.
Відповідно до п. 3.1. Договору поруки, Поручитель у відповідності до умов цього Договору, у випадку невиконання та/або прострочення виконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором зобов'язується виконати всі дії по погашенню заборгованості за Кредитним договором, а саме:
а) повернути до 30 вересня 2016 року включно кредит у розмірі 840 000,00 доларів США, який надається Кредитором;
б) сплатити проценти за користування Кредитом у повному обсязі;
в) сплатити неустойку (штрафу, пені) у розмірі у випадках, передбачених Кредитним договором;
г) відшкодувати збитки та витрати;
д) сплатити комісії у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором.
Договором поруки передбачено, що у випадку невиконання зобов'язань Боржником у строки, визначені Кредитним договором, Кредитор звертається з письмовою вимогою на адресу Поручителя та копію надсилає Боржнику (п. 4.1. Договору поруки).
Позивачем зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі, надано відповідачу кредит в розмірі 823 000,00 доларів США, що підтверджується меморіальними валютними ордерами, які містяться в матеріалах справи.
Відповідач 1 свої зобов'язання за кредитним договору належним чином не виконав.
Позивач звертався до Позичальника з вимогою виконати кредитні зобов'язання. Так, 02.10.2014р. на адресу відповідача 1 Банком направлено вимогу за вих. № 1578 про погашення кредитної заборгованості. Проте вимога залишена без реагування.
Крім того, 02.10.2014р. Банком на адресу відповідача 2 та відповідача 3 направлено Вимоги за вих. № 1580 та за вих. № 1582 про погашення кредитної заборгованості. Вимоги залишені без задоволення.
Позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2, 3 заборгованості за кредитним договором в розмірі 951 242,13 доларів США, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 822 999,27 доларів США; заборгованість по відсоткам - 80 702,67 доларів США; пеня - 47 540,19 доларів США, що за курсом НБУ станом на 30.03.2015р. становить 1 114 466,85 грн. - є предметом спору у даній справі.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного .
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.
За визначенням частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами ст. 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до ст.554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Матеріали справи свідчать, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, надав відповідачу кредит в розмірі 823 000,00 грн. Проте, відповідачем зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом не виконані.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Божник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором, на підставі ч. 3 ст. 198 ГК України.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
В порушення умов Договору, а також вказаних вище норм законодавства, відповідач не виконав та продовжує порушувати свої зобов'язання за Кредитним договором, шляхом неповернення кредитних коштів, несплати процентів за його користування в розмірі та строки, що визначені Кредитним договором.
Факт наявності заборгованості відповідача 1 перед ПАТ КБ "ТАСкомбанк " підтверджується наданими позивачем доказами.
Таким чином, аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2, 3, заборгованості по тілу кредиту - 822 999,27 доларів США та заборгованості по відсоткам - 80 702,67 доларів США є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів пеню в розмірі 47 540,19 доларів США, що за курсом НБУ станом на 30.03.2015р. становить 1 114 466,85 грн., за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, яка згідно наданого розрахунку нарахована починаючи з 16.09.2014р. по 29.03.2015р.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.
Відповідно до 6.1. Кредитного договору, при невиконанні зобов'язань по погашенню заборгованості за кредитною лінією та/або сплаті комісій та процентів у строки, передбачені цим договором, Банк має право встановити, а Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми невчасно виконаного(невиконаного) платежу за кожний день прострочення, при цьому пеня нараховується щоденно. Розрахунок неустойки здійснюється у валюті кредиту, виданого Позичальнику, і підлягає сплаті у національній валюті України по курсу НБУ, встановленому на день оплати.
Перевіривши правильність нарахування пені, судом встановлено, що стягненню підлягає сума пені в розмірі 1 114 466,85 грн. за загальний період з 16.09.2014р. по 29.03.2015р.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.
Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
В даному випадку, відповідачі своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористалися, письмових пояснень не надали, проти позову не заперечили, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надали.
Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2, 3, заборгованості за Кредитним договором Т 23.08.2011 К 430 від 15.05.2013р. в розмірі 951 242,13 доларів США, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів 1, 2, 3 солідарно, оскільки спір виник внаслідок їх неправильних дій.
Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Будінжинірінг компані" (вул. Радгоспна, буд. 61, м. Запоріжжя, 69050, ідентифікаційний код юридичної особи 33235169), товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний Дім Альфа Запоріжжя" (вул. Радгоспна, буд. 61, м. Запоріжжя, 69050, ідентифікаційний код юридичної особи 32272965), товариства з обмеженою відповідальністю "Скіф Лайн" (вул. Радгоспна, буд. 61, м. Запоріжжя, 69050, ідентифікаційний код юридичної особи 37573890) на користь публічного акціонерного товариство "ТАСкомбанк" (вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код юридичної особи 09806443) - заборгованість по тілу кредиту - 822 999 (вісімсот двадцять дві тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) доларів США 27 центів; заборгованість по відсоткам - 80 702 (вісімдесят тисяч сімсот два) доларів США 67 центів; пеня - 1 114 466 (один мільйон сто чотирнадцять тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 85 коп. та 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ.
Суддя Т.А. Азізбекян
Повне рішення складено 14.05.2015р.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 05.05.2015 |
Оприлюднено | 26.05.2015 |
Номер документу | 44290877 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні