Рішення

від 14.05.2015 по справі 910/7445/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2015Справа №910/7445/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче проектно-будівельне об'єднання «Укртеплобуд»

до Управління освіти Деснянської районної в місті Києві держаної адміністрації

про стягнення 226 025, 98 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Положенцева Т.В.;

від відповідача: Марченко О.О.;

вільний слухач: Школьна І.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче проектно-будівельне об'єднання «Укртеплобуд» (далі -позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Управління освіти Деснянської районної в місті Києві держаної адміністрації (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 226 025, 98 грн., з якої: 164 934, 64 грн. - основний борг, 54 923, 24 грн. - інфляційні втрати, 6 168, 10 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань

щодо оплати наданих послуг за договором № 02/03 від 28.03.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2015 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 20.04.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У судовому засіданні 20.04.2015 р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що заборгованість останнього перед позивачем виникла не з вини відповідача, а внаслідок неузгодженості у сфері виділення бюджетних коштів, оскільки відповідач фінансується з міського бюджету, фінансується із значними затримками, на що вплинути не може.

У судовому засіданні 20.04.2015 р. оголошувалась перерва до 14.05.2015 р.

13.05.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 164 934, 64 грн. - основного боргу, 6 168, 10 грн. - 3 % річних, 95 827, 03 грн. - інфляційних втрат, що разом становить 266 929, 77 грн.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав подану заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача визнав наявність основної заборгованості перед позивачем та заперечив проти штрафних санкцій.

Розглянувши подану позивачем заяву про збільшення розміру позовних вимог, суд відзначає наступне.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд визнає подану заяву такою, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України у зв'язку з чим приймає її до розгляду.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 14.05.2015 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.03.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче проектно-будівельне об'єднання «Укртеплобуд» та Управлінням освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації укладено договір № 02/03, умовами якого передбачено, що позивач за завданням відповідача зобов'язується надати 90.00.1 - послуги з видалення рідких відходів (послуги з управління і технічного обслуговування внутрішніх та зовнішніх каналізаційних систем і систем водостоків) зазначені в додатку № 1 до договору на території дошкільних навчальних закладів та шкіл-дитячих садків, управління освіти Деснянського району міста Києва (додаток-2 до договору-дислокації).

Відповідно до п. 3.2. договору, ціна даного договору визначається у розмірі 240 090, 24 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 40 015, 04 грн.

Згідно п. 4.1.1. договору, оплата відповідачем послуг, що передбачені договором, протягом 10-ти банківських днів з дня підписання сторонами акту здачі-приймання наданих послуг по об'єкту, передачі виконавчої документації.

Умовами п. 5.1. договору передбачено, що строк (термін) надання послуг: березень - грудень 2013 р.

Пунктом 5.2. договору визначено, що здача-приймання наданих послуг по кожному об'єкту здійснюється відповідно з діючими нормами і правилами та оформлюється актом здачі-приймання наданих послуг. Відповідач перевіряє правильність акту протягом 10-ти робочих днів з дня його отримання та підписує, виходячи з реально наданих послуг або відмовляє в підписанні акту та дає письмову обґрунтовану відповідь про причину відмови. При наявності недоліків у наданих послугах сторонами складається дефектний акт.

Відповідно до п. 6.1.2 договору, відповідач зобов'язаний, прийняти в установленому порядку та оплатити виконані послуги.

Даний договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2013 р. (п. 10.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані послуги згідно умов договору на загальну суму 164 934, 64 грн., а відповідачем прийняті надані послуги, що підтверджується актами приймання наданих послуг: № СОТ 1-06 від 25.06.2013 р. на суму 39 150, 96 грн., № СОТ 1-07 від 26.07.2013 р. на суму 19 575, 48 грн., № СОТ1-08 від 27.08.2013 р. на суму 19 575, 48 грн., № СОТ 1-09 від 27.09.2013 р. на суму 19 575, 48 грн., № СОТ 1-10 від 25.10.2013 р. на суму 19 575, 48 грн., № СОТ 1-11 від 22.11.2013 р. на суму 19 575, 48 грн., № СОТ 2-11 від 22.11.2013 р. на суму 4 165, 40 грн., № СОТ 1-12 від 19.12.2013 р. на суму 19 575, 48 грн., № СОТ 2-12 від 19.12.2013 р. на суму 4 165, 40 грн., які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками, а також актом звірки взаєморозрахунків від 03.01.2014 р.

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач за надані послуги не розрахувався, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у сумі 164 934, 64 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг, зокрема погашення заборгованості у розмірі 164 934, 64 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 95 827, 03 грн. - інфляційних втрат та 6 168, 10 грн. - 3 % річних.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 02/03 від 28.03.2013 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положенням ч. 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, надав передбачені договором послуги, які прийняті відповідачем без зауважень по актам приймання наданих послуг.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач оплати наданих позивачем послуг на суму 164 934, 64 грн. не провів, доказів зворотного суду не надав.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 02/03 від 28.03.2013 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 164 934, 64 грн. основної заборгованості.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 95 827, 03 грн. - інфляційних втрат та 6 168, 10 грн. - 3 % річних.

Так, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат і встановив, що в останніх допущено помилки у визначенні періоду прострочення грошового зобов'язання та у розмірі нарахування штрафних санкцій.

За розрахунком суду, обґрунтованою є сума 3 % річних у сумі 4 934, 51 грн. та інфляційних втрат у розмірі 75 195, 77 грн., які розраховані з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання, а тому вимоги в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче проектно-будівельне об'єднання «Укртеплобуд» задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління освіти Деснянської районної в місті Києві держаної адміністрації (02217, м. Київ, вул. Закревського, буд. 15-А, ідентифікаційний код - 37501684), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче проектно-будівельне об'єднання «Укртеплобуд» (02154, м. Київ, вул. Ентузіастів, 7/4, ідентифікаційний код - 33884354) 164 934 (сто шістдесят чотири тисячі дев'ятсот тридцять чотири) грн. 64 коп. - заборгованості, 4 934 (чотири тисячі дев'ятсот тридцять чотири) грн. 51 коп. - 3% річних, 75 195 (сімдесят п'ять тисяч сто дев'яносто п'ять) грн. 77 коп. - інфляційних втрат та 4 901 (чотири тисячі дев'ятсот одну) грн. 30 коп. - судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 20.05.2015 р.

Суддя Бондарчук В.В.