Рішення

від 15.05.2015 по справі 910/6339/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6339/15-г 15.05.15 р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарник"

до Київської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради

(Київської міської державної адміністрації)

про розірвання договору оренди земельної ділянки

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: Єсипенко О.В. за довіреністю № б/н від 26.01.2015 р.;

від відповідача: Безносик А.О. за довіреністю № 225-СК-2 від 05.01.2015 р.;

від третьої особи: Горбань Н.Г. за довіреністю № 05703-13243 від 26.11.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Господарник" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.03.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 31.03.2015 р.

У судовому засіданні 31.03.2015 р. представник відповідача подала додаткові документи, відзив, клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів та про залучення до участі у справі Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою від 31.03.2015 р. залучено до участі у справі Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, та продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів, розгляд справи відкладено на 15.04.2015 р.

08.04.2015 р. від позивача надійшли пояснення по справі.

У судовому засіданні 15.04.2015 р. представником третьої особи подано відзив у справі.

У судовому засіданні 15.04.2015 р. оголошувалась перерва до 15.05.2015 р.

14.05.2015 р. від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні 15.05.2015 р. представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представники відповідача та третьої особи проти задоволення позову заперечили.

У судовому засіданні 15.05.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

11.10.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Господарник" (надалі - позивач, Орендар) та Київською міською радою (надалі - відповідач, Орендодавець) укладено Договір оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9 у Дарницькому районі м. Києва, кадастровий № 8000000000:63:275:0002, розміром 5061 кв. м. для реконструкції, експлуатації та обслуговування офісно-торговельного центру строком на 5 років (надалі - Договір).

Зазначений Договір укладено на підставі рішень Київської міської ради № 879/879 від 18.12.2008 р. та № 302/5689 від 23.06.2011 р., посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М., про що зроблено запис в реєстрі № 1361, та зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 20.10.2011 р. за № 63-6-00632 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 11.3. Договору, останній припиняється в разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- викупу Земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження Земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законодавством України;

- поєднання в одній особі власника Земельної ділянки та Орендаря;

- ліквідації юридичної особи - Орендаря;

- набуття права власності на об'єкт нерухомості, що розташовані на орендованій іншою особою Земельній ділянці. В даному випадку в договорові про відчуження об'єктів нерухомості, що розташовані на Земельній ділянці, що є предметом цього Договору, визначається суб'єкт (Орендар за цим Договором або новий власник об'єктів нерухомості), який сплачує орендну плату відповідно до розмірів встановлених цим Договором та несе відповідальність за зобов'язаннями передбаченими цим Договором для Орендаря, до моменту оформлення новим власником нерухомості правовстановлюючих документів на дану Земельну ділянку.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його дострокове розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Стаття 31 Закону України «Про оренду землі» визначає, що однією з підстав припинення договору оренди земельної ділянки є набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці (абз. 8 ч. 1 ст. 31 Закону).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Статтею 377 Цивільного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з приписами ст. 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЗК України, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є однією з підстав припинення користування земельною ділянкою.

Статтею 141 Земельного кодексу України встановлено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

12.08.2014 р. між позивачем, як продавцем, та Публічним акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», як покупцем, укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна.

Відповідно до п. 1.1. Договору купівлі-продажу нерухомого майна, ПРОДАВЕЦЬ - Товариство з обмеженою відповідальністю «Господарник» передає у власність, а ПОКУПЕЦЬ - Публічне акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» приймає у власність нежитловнй будинок, офісно-торговельний центр (літера «А») загальною площею 4996,4 кв. м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Бориспільська, 9 (дев'ять) (далі - Нерухоме майно) та зобов'язується сплатити ПРОДАВЦЮ грошову суму, що обумовлена цим Договором. ПРОДАВЕЦЬ передає у власність, а ПОКУПЕЦЬ приймає у власність Нерухоме майно разом з усіма інженерними ти комунікаційними мережами, які є невід'ємною частиною Нерухомого майна та/або забезпечують його нормальну експлуатацію відповідно до цільового призначення. Характеристика Нерухомого майна наводиться у технічному паспорті, виготовленому 20 грудня 2011 року, Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна. Детальні характеристики, складові та стан Нерухомого майна, що продасться згідно Договору, зазначені в додатку № 1 до Договору. Разом із Нерухомим майном до ПОКУПЦЯ переходить право на використання наданих ПРОДАВЦЮ відповідними підприємствами та організаціями лімітів на споживання електроенергії, комунальних та експлуатаційних послуг в повному обсязі, необхідних для нормальної експлуатації Нерухомого майна.

Пунктом 1.3. цього Договору встановлено, що нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 5061 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, кадастровий номер 8000000000:63:275:0002, яка використовувалася ПРОДАВЦЕМ на підставі Договору оренди земельної ділянки № 1361 від 11 жовтня 2011, укладеного з Київською міською радою (далі за текстом - земельна ділянка). Право користування вказаною земельною ділянкою переходить до ПОКУПЦЯ після набуття ним права власності на Нерухоме майно, яке є предметом цього Договору, відповідно до статті 120 Земельного Кодексу України, а також статті 7 Закону України «Про оренду землі».

За результатом дослідження обставин даної справи, суд дійшов висновку про те, що при укладанні договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.08.2014 р. сторони погодили перехід до покупця права користування земельною ділянкою після набуття ним права власності на Нерухоме майно.

Таким чином, сторонами вказаного Договору купівлі-продажу виконано умови п. 11.3. Договору оренди земельної ділянки щодо визначення суб'єкта, який сплачує орендну плату відповідно до розмірів встановлених цим Договором та несе відповідальність за зобов'язаннями передбаченими цим Договором для Орендаря, до моменту оформлення новим власником нерухомості правовстановлюючих документів на дану Земельну ділянку, а саме, встановлено перехід прав Орендаря до нового власника нерухомого майна з моменту набуття права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. ст. 626-629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

При цьому, пунктом 11.3. Договору оренди земельної ділянки прямо встановлено, що договір припиняється в разі набуття права власності на об'єкт нерухомості, що розташовані на орендованій Земельній ділянці іншою особою.

Відтак, суд звертає увагу позивача на те, що судом не може бути розірвано припинений договір, за яким правовідносини між сторонами фактично припинились в силу умов договору та вимог закону.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу закріплено статтею 16 Цивільного кодексу України.

У той же час, спосіб захисту порушеного або оспорюваного права має здійснюватись у спосіб, що відповідає фактичним обставинам справи.

Заперечення відповідача та третьої особи до уваги судом не приймаються у зв'язку з їх невідповідністю обставинам справи.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги із заявлених у позові підстав необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а відтак такими, що не підлягають задоволенню.

Також, суд звертає увагу позивача на те, що він не позбавлений, у разі порушення або невизнання його прав та законних інтересів, звернутись за захистом своїх прав, обравши відповідний спосіб їх захисту.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарник" до Київської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про розірвання договору оренди земельної ділянки відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 21.05.2015 р.

Суддя Н.І. Зеленіна