Рішення

від 15.05.2015 по справі 910/8754/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2015Справа №910/8754/15-г

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Полісся Пласт» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» простягнення 39964 грн. 19 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: Миклуш М.І. - представник за довіреністю б/н від 25.01.2015;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

07.04.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю «Полісся Пласт» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» про стягнення 39964 грн. 19 коп., з яких 1675 грн. 00 коп. 3% річних та 38289 грн. 19 коп. інфляційних втрат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2014 у справі № 910/19870/14 позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Полісся Пласт» задоволено часткового та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна», зокрема, 3% річних у розмірі 10487 грн. 98 коп. та інфляційні втрати у розмірі 102884 грн. 80 коп. З огляду на те, що відповідач сплатив грошові кошти, присуджені до стягнення вказаним рішенням, в тому числі і 3% річних у розмірі 10487 грн. 98 коп. та інфляційні втрати у розмірі 102884 грн. 80 коп., позивачу лише 27.11.2014, позивач має право дорахувати 3% річних та інфляційні втрати за період невиконання відповідачем вказаного рішення Господарського суду міста Києва (тобто, до припинення грошового зобов'язання).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2015 порушено провадження у справі № 910/8754/15-г та справу призначено до розгляду на 15.05.2015.

15.05.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю подання всіх необхідних доказів для повного та всебічного розгляду справи.

Розглянувши у судовому засіданні 15.05.2015 клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовив в його задоволенні у зв'язку з наступним.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок; справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 15.05.2015 представник позивача надав усні пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 15.05.2015 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103032864612.

У судовому засіданні 15.05.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2014 у справі № 910/19870/14 (суддя Сівакова В.В.), яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2015, позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Полісся Пласт» задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Полісся Пласт» 399597 грн. 60 коп. основного боргу, 102884 грн. 80 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 10487 грн. 98 коп. 3% річних та 10259 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

11.11.2014 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2014 у справі № 910/19870/14 видано наказ, яким наказано стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюз Тревел» 399597 грн. 60 коп. основного боргу, 102884 грн. 80 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 10487 грн. 98 коп. 3% річних та 10259 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору (загальна сума 523229 грн. 78 коп.).

Судом встановлено, що 27.11.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» сплатило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюз Тревел» грошові кошти у загальному розмірі 523229 грн. 78 коп., присуджені до стягнення рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2014 у справі № 910/19870/14, що підтверджується платіжним дорученням № 104848 від 27.11.2014, належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За змістом статей 598-609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Таким чином, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України. Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 20.12.2010 № 10/25, від 04.07.2011 № 13/210/10 , від 12.09.2011 № 6/433-42/183, від 14.11.2011 № 12/207, від 23.01.2012 № 37/64.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/19870/14 вбачається, що в процесі розгляду справи № 910/19870/14 позивачем були збільшені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 10487 грн. 98 коп. та інфляційних втрат у розмірі 125955 грн. 10 коп.

Відповідна заява позивача про збільшення позовних вимог була прийнята судом, у зв'язку з чим розгляд справи здійснювався за новою ціною позову у загальному розмірі 570827,19 грн., з яких: 399597,60 грн. основного боргу, 34786,51 грн. пені, 125955,10 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 10487,98 грн. 3% річних.

Звертаючись з позовом до суду у даній справі, Товариство з додатковою відповідальністю «Полісся Пласт» просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» 3% річних у загальному розмірі 1675 грн. 00 коп. за період з 08.10.2014 по 27.11.2014 .

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на те, що у рішенні Господарського суду міста Києва у справі № 910/19870/14 не зазначено, який період для нарахування 3% річних та інфляційних втрат заявлено позивачем, так само, не зазначено, за який період судом задоволені вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, судом було зобов'язано позивача надати копію позовної заяви та розрахунку до неї, які розглядались у справі № 910/19870/14.

На виконання вимог суду позивачем були надані копії позовної заяви та розрахунку до неї (разом із заявою про уточнення позовних вимог).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2014 у справі № 910/19870/14 встановлено, що відповідач не виконав зобов'язання по сплаті отриманого товару в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 399597,60 грн.

При цьому, позивач здійснював нарахування 3% річних (відповідно до розрахунку позовних вимог в редакції збільшення позовних вимог у справі № 910/19870/14) за загальний період нарахування по 07.10.2014 .

Враховуючи те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2014 у справі № 910/19870/14 позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Полісся Пласт» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» суми 3% річних у розмірі 10487 грн. 98 коп. за загальний період нарахування по 07.10.2014 задоволені у повному обсязі, суд вважає, що визначений позивачем початок періоду нарахування 3% (з 08.10.2014) є обґрунтованим для нарахування 3% річних у даній справі.

Однак, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку в його необгрунтованості, оскільки позивачем не враховано, що день сплати боргу не враховується до періоду, за який відбувається нарахування 3% річних (з огляду на відсутність прострочення виконання зобов'язання).

Таким чином, обґрунтованим для нарахування 3% річних у даній справі є період з 08.10.2014 по 26.11.2014.

Здійснивши власний розрахунок: (399597 грн. 60 коп. * 3% / 365 * 50 днів (з 08.10.2014 по 26.11.2014) = 1642 грн. 18 коп.), суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Полісся Пласт» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» 3% річних у розмірі 1675 грн. 00 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 1642 грн. 18 коп.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 38289 грн. 19 коп. інфляційних втрат за загальний період нарахування по 27.11.2014.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2014 у справі № 910/19870/14 позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Полісся Пласт» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» інфляційних втрат у розмірі 125955 грн. 10 коп. задоволені частково на суму 102884 грн. 80 коп.

При цьому, судом не було зазначено період, за який стягнено збитки від інфляції, та, в якій саме частині було відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Разом з тим, як вбачається із поданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, який досліджувався судом у справі № 910/19870/14, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати за загальний період нарахування по 07.10.2014.

Зважаючи на те, що рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/19870/14, яким присуджено до стягнення з відповідача, зокрема, інфляційні втрати у розмірі 102884 грн.80 коп., вирішено питання щодо стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» збитків від інфляції за загальний період нарахування по 07.10.2014 , суд дійшов висновку, що обґрунтованим початком періоду для нарахування інфляційних втрат у даній справі є 08.10.2014 на суму заборгованості у розмірі 399597 грн. 60 коп., присудженої до стягнення рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/19870/14.

За таких обставин, суд здійснив власний розрахунок (399597,60 коп. * 1,043 (добуток індексів інфляції за жовтень та листопад 2014 року) - 399597,60 коп. = 17182,70 грн.) та дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Полісся Пласт» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» інфляційних втрат у розмірі 38289 грн. 19 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 17182 грн. 70 коп.

Крім того, суд зазначає, що позивач має право звернутися за роз'ясненням рішення суду у справі № 910/19870/14, відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, у випадку наявності доводів, що підставою для відмови у стягненні інфляційних втрат за заявлений позивачем період у справі № 910/19870/14 була відсутня на дату винесення рішення інформація стосовно індексу інфляції, який розраховується Державною службою статистики України, на кінець місяця.

При цьому, суд позбавлений можливості самостійно надавати оцінку рішенню у справі № 910/19870/14.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» (02140, м. Київ, просп. Петра Григоренка, буд. 43; ідентифікаційний код: 32049199) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Полісся Пласт» 908200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Пушкінська, буд. 53, кв. 4; ідентифікаційний код: 38428716) 3% річних у розмірі 1642 (одна тисяча шістсот сорок дві) грн. 18 коп., інфляційні втрати у розмірі 17182 (сімнадцять тисяч сто вісімдесят дві) грн. 70 коп. та судовий збір у розмірі 860 (вісімсот шістдесят) грн. 60 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 20.05.2015

Суддя І.М. Отрош