Рішення

від 13.05.2015 по справі 915/387/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 року Справа № 915/387/15

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Прокурора Центрального району міста Миколаєва, вул. Нікольська, 73, м. Миколаїв, 54001

в інтересах держави в особі Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації, вул. Шевченка, 40, м. Миколаїв, 54030

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Волірін", юридична адреса: вул. Шевченка, 40, м. Миколаїв, 54030;

фактична адреса: вул. Силікатна, 273, офіс № 10, м. Миколаїв, 54048

про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень у сумі 27 647, 31 грн., в тому числі: 18 656, 25 грн. - суми основного боргу; 3 409, 97 грн. - індексу інфляції; 275, 53 грн. - 3 % річних; 5 305, 56 грн. - пені

за участю представників сторін:

від позивача: Непочатих А.Є., довіреність № 201/01-04 від 14.04.2015 року;

від відповідача: представник не з'явився;

в судовому засіданні присутній прокурор Левкович А.Є., службове посвідчення № 031632, видане 26.01.2015 року.

До господарського суду Миколаївської області 13.03.2015 року надійшла позовна заява Прокурора Центрального району міста Миколаєва в інтересах держави в особі Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Волірін" про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 27 647, 31 грн., з яких 18 656, 25 грн. - суми основного боргу; 3 409, 97 грн. - індексу інфляції; 275, 53 грн. - 3 % річних; 5 305, 56 грн. - пені.

За результатами автоматичного розподілу позовну заяву вх. № 4199/15 від 13.03.2015 року розподілено судді Бездолі Д. О.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Миколаївської області № 52 від 17.03.2015 року у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Бездолі Д. О. призначено повторний автоматичний розподіл справи (позовної заяви) на підставі підпункту 3.1.13 пункту 3.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 5 рішення зборів суддів господарського суду Миколаївської області від 24.01.2013 року № 2.

За результатами автоматичного розподілу від 17.03.2015 року позовну заяву вх. № 4199/15 від 13.03.2015 року розподілено судді Олейняш Е. М.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.03.2015 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Призначено розгляд справи в судовому засіданні на 14.04.2015 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.04.2015 року розгляд справи було відкладено на 13.05.2015 року.

В судовому засіданні 13.05.2015 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

13.05.2015 року до господарського суду Миколаївської області від позивача Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач, керуючись ст. 22 ГПК України, просив суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Волірін" на користь позивача Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації заборгованість з орендної плати у розмірі 22 488, 41 грн., в тому числі: 16 556, 25 грн. - суми основного боргу; 2 900, 75 грн. - індексу інфляції; 230, 02 грн. - 3 % річних; 2 801, 39 грн. - пені (арк.81-82).

В судовому засіданні 13.05.2015 року прокурор та представник позивача подану заяву підтримали та просили суд прийняти її до розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Розглянувши заяву про зменшення розміру позовних вимог, судом встановлено, що підставою для зменшення розміру позовних вимог став факт часткової оплати суми заборгованості, а також необхідність здійснення перерахунку розміру штрафних санкцій. Судом встановлено, що подана заява відповідає вимогам чинного законодавства та не порушує чиї-небудь права. Враховуючи вищевикладене, заява прийнята судом до розгляду. Позовні вимоги розглядаються судом з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні 13.05.2015 року позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначили наступне.

04.01.2011 року між Управлінням житлово-комунального господарства облдержадміністрації (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волірін" (далі - орендар) укладено Договір оренди № 22 нежитлових приміщень, розташованих за адресою вул. Шевченка, 40, м. Миколаїв.

На виконання умов Договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення, які є предметом Договору.

Додатковою угодою № 22/5 від 31.12.2014 року Договір оренди нежитлових приміщень № 22 розірвано з 01.01.2015 року, а приміщення повернуто орендодавцю.

Відповідач умови Договору в частині сплати орендних платежів належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість з орендної плати в сумі 16 556, 25 грн.

Враховуючи несвоєчасну сплату орендної плати, відповідачу нараховано 2 900, 75 грн. - індексу інфляції; 230, 02 грн. - 3 % річних; 2 801, 39 грн. - пені.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 526, 530, 610, 611, 625 ЦК України, ст. 286 ГК України, ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та умовами Договору.

Відповідач в судові засідання повноважного представника не направляв.

Ухвали господарського суду Миколаївської області від 18.03.2015 року про порушення провадження у справі та від 14.04.2015 року про відкладення розгляду справи надсилались на дві адреси відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Волірін", а саме: на юридичну адресу вул. Шевченка, 40, м. Миколаїв, 54030 та на фактичну адресу вул. Силікатна, 273, офіс № 10, м. Миколаїв, 54048.

Ухвали господарського суду Миколаївської області, надіслані на адреси відповідача, повернуті до суду поштовою установою із відміткою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" (арк. 64-69, 73-78).

Ухвали господарського суду Миколаївської області надсилались на правильні адреси відповідача, які зазначені в позовній заяві та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. 52-53).

При цьому, судом враховано наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року з останніми змінами № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце судового засідання.

При цьому, судом також враховано, що відповідно до п. 3.9.2 вищевказаної Постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Між Управлінням житлово-комунального господарства облдержадміністрації (далі - позивач, орендодавець) та ТзОВ "Волірін" (далі - відповідач, орендар) укладено Договір оренди нежитлових приміщень № 22 від 04.01.2011 року (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування на підставі рішення Миколаївської міської ради від 24 квітня 2008 року № 23/31, нежитлові приміщення, (надалі - майно), площею 105, 3 кв.м., яке розташоване в лівому крилі третього поверху за адресою: м .Миколаїв, вул. Шевченка, 40 і складається з приміщень: № 12 - 11, 2 кв.м., № 11 - 13, 3 кв.м., № 10 - 11, 9 кв.м., № 7 - 13,1 кв.м., № 6 - 24, 7 кв.м., № 1 - 4,3 кв.м. та коридору, загальною площею - 26, 8 кв.м., що знаходяться на балансі Управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації, вартість якого визначена згідно з висновками експерта і становить за експертною оцінкою 137 000 грн. (сто тридцять сім тисяч гривень).

Майно передається в оренду для розміщення офісу та організації діяльності, визначеної в довідці головного управління статистики у Миколаївській області АА за № 301343 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України для Товариства з обмеженою відповідальністю «Волірін» (п.1.1 Договору) (арк. справи 12-14).

Відповідно до п. 9.1 Договору цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 04.01.2011 року по 03.12.2013 року включно.

В подальшому між сторонами укладались Додаткові угоди до Договору.

Договір та Додаткові угоди підписано та скріплено печатками сторін.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв на підставі Акту приймання-передачі майна від 04.01.2011 року нежитлові приміщення загальною площею 105,3 кв.м., яке складається з приміщень: № 12 - 11,2 кв.м., № 11 - 13, 3 кв.м., № 10 - 11, 9 кв.м., № 7 - 13, 1 кв.м., № 6 - 24, 7 кв.м., № І - 4,3 кв.м. та коридору, загальною площею 26, 8 кв.м., що розташоване в лівому крилі третього поверху в адміністративній будівлі, яка знаходиться за адресою: 54030, м. Миколаїв, Центральний район, вулиця Шевченка, будинок 40 та знаходиться на балансі управління ЖКГ МОДА (надалі іменується «Майно») (арк. 16).

Додатковою угодою № 22/3 від 03.12.2013 року сторони продовжили термін дії Договору оренди нежитлових приміщень на 2 роки 11 місяців з 04.12.2013 року до 03.11.2016 року включно (арк. 20).

Додатковою угодою № 22/4 від 01.09.2014 року сторони погодили, що орендар відмовляється від оренди частини нежитлових приміщень загальною площею 49, 5 кв. м., які складаються з приміщень: № 12 - 11, 2 кв.м., № 11 - 13, 3 кв.м., № 10 - 11, 9 кв.м., № 7 - 13,1 кв.м. В оренді орендаря залишились наступні приміщення загальною площею 55, 8 кв. м., а саме: № 6 - 24, 7 кв.м., № 1 - 4,3 кв.м. та коридору загальною площею - 26, 8 кв.м. (арк. 30).

Додатковою угодою № 22/5 від 31.12.2014 року сторони припинили дію Договору оренди нежитлових приміщень від 04.01.2011 року № 22 з 01.01.2015 року (арк. 36).

На виконання Додаткової угоди № 22/5 від 31.12.2014 року Орендар передав, а Орендодавець передав на підставі Акту приймання-передачі майна від 31.12.2014 року нежитлові приміщення загальною площею загальною площею 55, 8 кв. м., а саме: № 6 - 24, 7 кв.м., № 1 - 4,3 кв.м. та коридору загальною площею - 26, 8 кв.м., що розташоване в лівому крилі третього поверху в адміністративній будівлі, яка знаходиться за адресою: 54030, м. Миколаїв, Центральний район, вулиця Шевченка, будинок 40 та знаходиться на балансі управління ЖКГ МОДА (надалі іменується «Майно») (арк. 37).

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічного змісту норма закріплена в ст. 283 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 ГК України об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1-2, ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Строки внесення орендної плати визначаються у договорі (ч. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ).

Умовами Договору з урахуванням Додаткових угод сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 2.1 Договору Орендар вступає в строкове платне користування Майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акту приймання-передачі Майна.

Відповідно до п. 2.7 Договору майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання.

Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата розрахована на підставі Методики розрахунку і порядок використання плата за оренду державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року №786 «Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна зі змінами, внесеними згідно з Постановами КМ та у зв'язку із скасуванням ст. 10 «Методики розрахунку порядку використання плати за оренду майна» затвердженого рішення Миколаївської міської ради від 02.10.10 № 48/29 «Про внесення змін до рішення міської ради від 24.04.08 № 23/31 «Про затвердження Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста» (зі змінами та доповненнями) і визначена для конкурсного відбору з базовою (фіксованою) вартістю - 1 717, 64 грн.

За результатами конкурсу орендна плата за перший місяць оренди - січень 2011 року (з 04 січня 2011 року) встановлена в розмірі конкурсної пропозиції «Орендаря» в сумі 1 800,0 грн., яка є договірною ціною (протокол погодження договірної ціни, є невід'ємної частиною договору).

Пунктом 1 Додаткової угоди № 22/1 від 29.12.2011 року до Договору оренди сторони домовились, що починаючи з 01.01.2012 року річна сума плати за землю ТзОВ "Волірін" у 2012 році становитиме 2 742, 64 грн., сума плати за земельну ділянку в місяць - 228, 55 грн. згідно розрахунку компенсації плати за землю (арк.17).

Пунктом 1 Додаткової угоди № 22/2 від 21.03.2011 року до Договору оренди сторони домовились, що починаючи з 01.01.2012 року річна сума плати за землю ТзОВ "Волірін" у 2012 році становитиме 2 741, 91 грн. згідно розрахунку компенсації плати за землю (арк.18).

Пунктом 1 Додаткової угоди № 22/2/1 від 20.02.2013 року до Договору оренди сторони домовились, що починаючи з 01.01.2013 року річна сума компенсації плати за землю ТзОВ "Волірін" у 2013 році становитиме 2 741, 91 грн. згідно розрахунку, що додається. Сума компенсації плати за землю на наступні періоди встановлюється підписанням відповідних розрахунків (арк.19).

Пунктом 2 Додаткової угоди № 22/3 від 03.12.2013 року до Договору оренди сторони домовились, що розмір орендної плати визначено на підставі Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Миколаєва, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 20.10.2011 року № 10/15 та Звіту з незалежної оцінки ринкової вартості нежитлових приміщень ПП "Експертно-діловий центр "Лідер" від 30.11.2013 року.

Орендна плата з 04.12.2013 року становить 3 547, 71 грн. на місяць (розрахунок, протокол погодження договірної ціни є невід'ємними частинами цієї Додаткової угоди) (арк. 20-24).

Пунктом 3 Додаткової угоди № 22/4 від 01.09.2014 року до Договору оренди сторони домовились, що розмір орендної плати, суму компенсації плати за землю перерахвовано відповідно займаної площі з 01.09.2014 року. Вартість оренди з 01.09.2014 року становить 2 133, 29 грн. (арк. 30-33).

Відповідно до п. 3.2 Договору Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування на індекс інфляції договірної ціни.

Відповідно до п. 3.5 Договору орендна плата перераховується Орендодавцеві щомісячно не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним , згідно з виставленим рахунком.

Відповідно до п. 4.2 Договору орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати оренду плату.

Відповідно до п. 4.12 Договору орендар зобов'язується своєчасно сплачувати (відшкодовувати) вартість комунальних послуг за окремими договорами на надання комунальних послуг.

Судом встановлено наступне.

На виконання умов Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв на підставі Акту приймання-передачі від 04.01.2011 року нежитлові приміщення, які є предметом Договру оренди (арк. справи 16).

На виконання умов Додаткової угоди № 22/5 від 31.12.2014 року у зв'язку з припиненням дії договору оренди Орендар передав, а Орендодавець прийняв на підставі Акту приймання-передачі майна від 31.12.2014 року нежитлові приміщення (арк. 37).

За період користування майном з січня 2014 року по грудень 2014 року відповідачу нараховано орендну плату в розмірі 41 991, 79 грн.

Факт користування майном підтверджується щомісячно складеними між сторонами договору Актами за період з січня 2014 року по грудень 2014 року на загальну суму 41 991, 79 грн. Акти підписані та скріплені печатками сторін (арк. 38-44).

Позивачем на виконання умов Договору виставлялись відповідачу рахунки (арк. 91-97).

Таким чином, в силу умов п. 3.5 Договору орендар ТзОВ "Волірін" зобов'язаний був сплачувати орендодавцю Управлінню житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації орендну плату щомісячно не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним.

Відповідачем проведено часткову оплату за користування орендованим майном в сумі 25 435, 54 грн., що підтверджується поданими суду копіями банківських виписок та детальним розрахунком суми основного боргу (арк. 56-62, 85-86).

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за оренду приміщення згідно договору становить 16 556, 25 грн. (41 991, 79 грн. - 25 435, 54 грн.).

Протягом дії Договору позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями про погашення суми заборгованості за сплати орендних платежів, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями претензій від 14.07.2014 року, від 05.08.2014 року, від 29.08.2014 року, від 04.09.2014 року, від 04.12.2014 року (арк. 25, 27, 29, 34, 35).

Відповідачем направлялись відповіді на вказані претензії від 18.07.2014 року, від 25.08.2014 року, в яких він зобов'язувався провести оплату заборгованості (арк. 26, 28).

Відтак, відповідач умови договору щодо своєчасного внесення орендних платежів належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість з орендної плати в сумі 16 556, 25 грн.

Розгорнутий розрахунок заборгованості по орендній платі наявний в матеріалах справи (арк. справи 86).

Відповідно до ст. ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем не спростовано та не подано суду жодних документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань по договору, як і не подано суду доказів оплати суми заборгованості.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості в сумі 16 556, 25 грн. є обґрунтованими, підставними та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 2 801, 39 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації стягується Орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Позивачем здійснено нарахування пені за прострочення платежів з орендної плати в 2014 році за період з 13.02.2014 року по 10.02.2015 року в сумі 2 801, 39 грн. Перевіривши за допомогою Бази "Законодавство" розрахунок розміру пені, здійснений позивачем, судом встановлено, що нарахування здійснено позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу (простроченої орендної плати в кожному місяці) за кожний день прострочення, та в межах шестимісячного строку. Період нарахування визначено позивачем правильно відповідно до умов договору. Однак, при розрахунку пені допущено арифметичну помилку, а саме: за прострочення платежів з орендної плати в 2014 році за період з 13.02.2014 року по 10.02.2015 року розмір орендної плати становить 2 801, 46 грн. Детальний розрахунок пені наявний в матеріалах справи (арк. 89, 98-106). Відповідачем жодним чином не спростовано позовні вимоги в частині нарахування пені. Враховуючи вищевикладене, суд, не виходячи за межі позовних вимог без відповідного клопотання сторони (п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України), дійшов висновку про обгрунтованість заявленої вимоги про стягнення пені в сумі 2 801, 39 грн., яка є підставною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 230, 02 грн. та 2 900, 75 грн. - індексу інфляції, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду України від 23.01.2012 року по справі № 37/64).

Позивачем нараховано відповідачу 230, 02 грн. - 3 % річних за прострочення платежів з орендної плати в 2014 році. Нарахування 3 % річних здійснено позивачем за період з 13.07.2014 року по 10.02.2015 року.

Розрахунок 3 % річних у сумі 230, 02 грн. є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи. Розгорнутий розрахунок трьох відсотків річних наявний в матеріалах справи (арк. 90). Отже, три проценти річних входять до складу грошового зобов'язання, не є санкціями, а відтак три проценти річних правомірно нараховані позивачем та підлягають стягненню. В цій частині позов підлягає задоволенню.

Позивачем нараховано відповідачу 2 900, 75 грн. - індексу інфляції за прострочення платежів з орендної плати в 2014 році. Нарахування індексу інфляції здійснено позивачем за період з квітня 2014 року по січень 2015 року. Перевіривши нарахування індексу інфляції за допомогою Бази "Законодавство", судом встановлено, що позивачем правильно застосовано індекси інфляції, нарахування здійснено арифметично правильно відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства (арк. 87-88). Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обгрунтованість та підставність вимоги про стягнення індексу інфляції в розмірі 2 900, 75 грн. В цій частині позов підлягає задоволенню.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір в розмірі 1 827 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід стягнути з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Волірін", юридична адреса: вул. Шевченка, 40, м. Миколаїв, 54030; фактична адреса: вул. Силікатна, 273, офіс № 10, м. Миколаїв, 54048 (код ЄДРПОУ 35639195) на користь позивача Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації, вул. Шевченка, 40, м. Миколаїв, 54030 (код ЄДРПОУ 03365676; р/р 31254201317987 в ГУ ДКС України в Миколаївській області, МФО 826013) по Договору оренди нежитлових приміщень № 22 від 04.01.2011 року:

- 16 556, 25 грн. (шістнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят шість грн. 25 коп.) - суми основного боргу;

- 2 801, 39 грн. (дві тисячі вісімсот одна грн. 39 коп.) - пені;

- 230, 02 грн. (двісті тридцять грн. 02 коп.) - 3 % річних;

- 2 900, 75 грн. (дві тисячі дев'ятсот грн. 75 коп.) - індексу інфляції.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Волірін", юридична адреса: вул. Шевченка, 40, м. Миколаїв, 54030; фактична адреса: вул. Силікатна, 273, офіс № 10, м. Миколаїв, 54048 (код ЄДРПОУ 35639195) в доход Державного бюджету України (ГУДКУ у Миколаївській області, МФО банку 826013, р/р 31218206783002, ЄДРПОУ 37992781, одержувач УК у м. Миколаїв /м. Миколаїв / 22030001, код платежу 03499980, призначення платежу судовий збір):

- 1 827, 00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати державній податковій інспекції після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 19.05.2015 року.

Суддя Е.М. Олейняш