Рішення

від 18.05.2015 по справі 915/420/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2015 року Справа № 915/420/15

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Прокурора Врадіївського району Миколаївської області, вул. Героїв Врадіївщини, 122, смт. Врадіївка, Миколаївська область, 56301

в інтересах держави в особі Краснопільської сільської ради, вул. Лебеденка, 3, с. Краснопіль, Врадіївський район, Миколаївська область, 56320

до відповідача Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Каро", вул. Кооперативна, 21, смт. Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область, 56300

до відповідача Відділу освіти, молоді та спорту Врадіївської районної державної адміністрації, вул. Маяковського, 94, смт. Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область, 56301

про визнання недійсним Договору та стягнення коштів в сумі 48 000, 00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача представник не з'явився;

від відповідача Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" представник не з'явився;

від відповідача Відділу освіти, молоді та спорту Врадіївської районної державної адміністрації представник не з'явився;

в судовому засіданні присутній старший прокурор відділу Григорян Еліна Рачіківна, службове посвідчення № 029299, видане 01.10.2014 року, дійсне до 01.10.2019 року.

До господарського суду Миколаївської області надійшла позовна заява Прокурора Врадіївського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Краснопільської сільської ради до відповідачів Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Каро» та Відділу освіти, молоді та спорту Врадіївської районної державної адміністрації про:

- визнання недійсним договору № 2 наміру на спільний обробіток землі від 30.05.2013 року, укладеного між Відділом освіти Врадіївської районної державної адміністрації та Приватним підприємством «Виробничо-комерційне підприємство «Каро»;

- стягнення з Відділу освіти Врадіївської районної державної адміністрації на користь Краснопільської сільської ради коштів в сумі 48 000, 00 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.03.2015 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Призначено розгляд справи в судовому засіданні на 14.04.2015 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.04.2015 року відкладено розгляд справи на 18.05.2015 року.

В судовому засіданні 18.05.2015 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач Краснопільська сільська рада, відповідач Приватне підприємство "Виробничо-комерційне підприємство "Каро", відповідач Відділ освіти, молоді та спорту Врадіївської районної державної адміністрації явку повноважних представників в жодне судове засідання не забезпечили, причини неявки суду не повідомили.

Ухвали господарського суду Миколаївської області про порушення провадження у справі від 20.03.2015 року та про відкладення розгляду справи від 14.04.2015 року отримані сторонами у справі, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень (арк. 48-50, 61-63).

29.04.2015 року на адресу господарського суду Миколаївської області від відповідача Відділу освіти, молоді та спорту Врадіївської районної державної адміністрації факсимільним зв'язком надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представників Відділу освіти, молоді та спорту Врадіївської районної державної адміністрації. У вказаному клопотанні відповідач також зазначив про визнання вимог в частині стягнення з Відділу на користь Краснопільської сільської ради коштів в сумі 48 000 грн. (арк. 60).

При цьому, судом враховано наступне.

Явка повноважних представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року з останніми змінами № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином усіх учасників судового процесу про дату, час та місце судових засідань.

При цьому, судом також враховано, що відповідно до п. 3.9.2 вищевказаної Постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник прокуратури позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

Проведеною прокуратурою району перевіркою виявлено факт незаконного використання ПП „ВКП „Каро" земельної ділянки площею 40, 2564 га на території Краснопільської сільської ради внаслідок укладення договору, що суперечить вимогам законодавства.

Так, розпорядженням голови Врадіївської районної державної адміністрації № 541-р від 28.12.2012 року Відділу освіти Врадіївської районної державної адміністрації надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельних ділянок загальною площею 40 га для ведення підсобного господарства на території Краснопільської сільської ради.

Водночас проект землеустрою, дозвіл на розроблення якого надано вищевказаним розпорядженням, не розроблявся, зазначена земельна ділянка відповідно до ст. 79-1 ЗК України не сформована, будь-які подальші рішення про затвердження відповідного проекту землеустрою та передачу в постійне користування Відділу освіти цієї земельної ділянки Врадіївською райдержадміністрацією або іншим уповноваженим органом не приймались, право постійного користування на вказану земельну ділянку за відділом освіти не зареєстровано. Таким чином, Відділ освіти не набув права постійного користування цією земельною ділянкою та не мав права нею розпоряджатися.

Крім того, 30.04.2014 року Миколаївською обласною державною адміністрацією скасовано вищевказане розпорядження Врадіївської районної державної адміністрації № 541-р від 28.12.2012 року.

Однак, за відсутності будь-яких правовстановлюючих документів на розпорядження цією земельною ділянкою, Відділом освіти 30.05.2013 року укладено з ПП „ВКП „Каро" Договір № 2 наміру на спільний обробіток земельних ділянок площею 40 га, розташованих на території Краснопільської сільської ради.

Відповідно до акту прийому-передачі від 30.05.2013 року земельні ділянки площею 40 га в межах Краснопільської сільської ради Відділом освіти передано ПП „ВКП „Каро" для вирощування та збору врожаю.

Зазначений Договір не відповідає вимогам чинного законодавства (ст. 203, 215 ЦК України, ст. 207 ГК України) та підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до інформації Краснопільської сільської ради ПП "ВКП "Каро" добровільно звільнило зазначену земельну ділянку та на даний час її не використовує.

Прокурор також зазначив, що за використання вищевказаної земельної ділянки на підставі спірного Договору ПП „ВКП „Каро" сплатив на рахунок Відділу освіти 48 000 грн., що підтверджується інформацією Відділу освіти від 18.02.2015 року та випискою по рахунках від 25.06.2014 року. Із посиланням на приписи ст. 390 ЦК України прокурор просив суд стягнути з Відділу освіти на користь Краснопільської сільської ради 48 000 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Розпорядженням Врадіївської районної державної адміністрації № 541-р від 28.12.2012 року Відділу освіти Врадіївської районної державної адміністрації надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельних ділянок загальною площею 76,3 га для ведення підсобного господарства із земель запасу Врадіївського району Миколаївської області, в тому числі в межах територій: Великовеселівської сільської ради - 36, 3 га ріллі; Краснопільської сільської ради - 40, 0 га ріллі (арк. 30).

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України (в редакції станом на 20.12.2012 року) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЗК України (в редакції станом на 20.12.2012 року) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нових земельних ділянок.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Як вбачається з Інформації Відділу Держземагенства у Врадіївському районі Миколаївської області № 1028-0.2-433/2-15 від 03.02.2015 року земельна ділянка площею 40,0 га в межах території Краснопільської сільської ради біля села Федорівка відноситься до земель комунальної власності Краснопільської сільської ради (арк. 41).

Розпорядженням Миколаївської обласної державної адміністрації № 101-р від 30.04.2014 року скасовано Розпорядження Врадіївської районної державної адміністрації № 541-р від 28.12.2012 року "Про надання дозволу на складання Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування» як таке, що видано з порушенням вимог чинного земельного законодавства (арк. 29).

Відповідно до ч. 9 ст. 79-1 ЗК України (в редакції станом на 05.01.2013 року) земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до ст. 125 ЗК України (в редакції станом на 05.01.2013 року) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 ЗК України (в редакції станом на 05.01.2013 року) право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Суду не подано доказів оформлення Відділом освіти в порядку, встановленому законодавством, земельної ділянки. Таким чином, Відділ освіти не набув права користування та розпорядження вищевказаною земельною ділянкою.

Однак, 30.05.2013 року між Відділом освіти Врадіївської районної державної адміністрації та ПП „ВКП „Каро" укладено Договір № 2 наміру на спільний обробіток землі, відповідно до умов якого сторони зобов'язались спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення мети - оброблення земельної ділянки площею 40, 0 га ріллі, що є в користуванні Сторони 1 (Відділу освіти) на праві постійного користування та знаходиться на території Краснопільської сільської ради, вирощування та збір урожаю на даній земельній ділянці (п. 1.1 Договору) (арк. 19-20).

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Відповідно до п. 2.2 Договору Сторона 1 (Відділ освіти) зобов'язався визначити земельну ділянку площею 40, 0 га ріллі. Сторона 2 (ПП „ВКП „Каро") зобов'язався виконати весь комплекс агротехнічних робіт при вирощуванні сільськогосподарських культур.

Відповідно до п. 3.1 Договору весь вирощений на земельній ділянці урожай є спільною власністю сторін. При цьому Сторона 1 (Відділ освіти) отримує за продукцію рослинництва по цінам, які склалися на момент збирання врожаю незалежно від загальної кількості зібраного врожаю шляхом видачі коштів в безготівковій формі Стороною 2 (ПП „ВКП „Каро") в сумі 1 200 грн. щорічно за 1 га.

Відповідно до п. 3.2 Договору загальна сума договору 48 000 грн.

Відповідно до п. 3.3 Договору грошові кошти у повному розмірі Сторона 2 (ПП „ВКП „Каро") виплачує Стороні 1 (Відділ освіти) в період з 01 листопада по 31 грудня кожного року.

Відповідно до п. 7.1 Договору договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до моменту повного виконання, але в кожному випадку до 31 грудня 2023 року.

На підставі Акту прийому-передачі № 2 від 30.05.2013 року Сторона 1 (Відділ освіти) передала Стороні 2 (ПП „ВКП „Каро") земельну ділянку площею 40, 0 га ріллі, що є в користуванні Сторони 1 на праві постійного користування та знаходиться на території Краснопільської сільської ради, для вирощування та збору врожаю (арк. 21).

Крім того, на виконання умов Договору № 2 від 30.05.2013 року на рахунок Відділу освіти надійшли кошти від ПП „ВКП „Каро" в сумі 48 000 грн., що підтверджується Інформацією Відділу освіти, молоді та спорту Врадіївської районної державної адміністрації № 26 від 02.02.2015 року, Випискою по рахунку, платіжним дорученням № 1392 від 26.06.2014 року (арк. 35-36, 39).

Як вбачається з Інформації Врадіївської районної державної адміністрації № 1-16-01 від 13.01.2014 року розпоряджень про надання у користування ПП ВКП "Каро" земельних ділянок в межах території Краснопільської сільської ради не приймались, інші дозвільні документи про надання у користування земельних ділянок не надавались. Відповідно договори оренди, угоди та дозволи про користування земельних ділянок не укладались (арк. 22).

Щодо вимоги про визнання недійсним договору, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Відповідно до ст. 1131 ЦК України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі.

Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна , покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» № 11 від 29.05.13 року з останніми змінами у силу припису частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 названого Кодексу, саме на момент вчинення правочину.

Частиною 3 статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до п. "в" ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність вимоги про визнання недійсним оспорюваного договору, оскільки Відділ освіти не набув права постійного користування цією земельною ділянкою та не мав права нею розпоряджатися, однак всупереч вищевказаних вимог законодавства, незаконно передав у користування ПП „ВКП „Каро" земельну ділянку комунальної власності. Таким чином, вказаними діями, поза волею належного власника - Краснопільської сільської ради, Відділ освіти розпорядився майном (земельною ділянкою) комунальної власності. За таких обставин, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення коштів в сумі 48 000 грн., то слід зазначити наступне.

Як вказано вище, на виконання умов Договору № 2 від 30.05.2013 року на рахунок Відділу освіти надійшли кошти від ПП „ВКП „Каро" в сумі 48 000 грн., що підтверджується Інформацією Відділу освіти, молоді та спорту Врадіївської районної державної адміністрації № 26 від 02.02.2015 року, Випискою по рахунку, платіжним дорученням № 1392 від 26.06.2014 року (арк. 35-36, 39).

Відповідно до ч. 1 ст. 390 ЦК України власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Відділ освіти є недобросовісним набувачем, оскільки знав, що спірна земельна ділянка не належить йому ані на праві власності, ані на умовах користування (постійного користування чи оренди), натомість, незаконно розпорядився нею та отримав від ПП „ВКП „Каро" грошові кошти в сумі 48 000 грн. За таких обставин, в цій частині позов про стягнення з Відділу освіти на користь Краснопільської сільської ради грошових коштів підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, підставними та підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат у даній справі, то слід зазначити наступне.

Статтею 49 ГПК України визначено порядок розподілу судових витрат у господарській справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.13 року з останніми змінами приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Предметом спору є вимога немайнового характеру (визнання недійсним договору) та вимога майнового характеру (стягнення коштів).

Враховуючи вищевикладене, судовий збір в розмірі 2 436 грн. ( 1 827 грн. - за розгляд вимоги майнового характеру та 609 грн. - за розгляд вимоги немайнового характеру) слід стягнути з відповідача Відділу освіти, молоді та спорту Врадіївської районної державної адміністрації в доход Державного бюджету України. Судовий збір в розмірі 609 грн. (за розгляд вимоги немайнового характеру) слід стягнути з відповідача Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Каро» в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

задовольнити позов.

Визнати недійсним договір № 2 наміру на спільний обробіток землі від 30.05.2013 року, укладений між Відділом освіти Врадіївської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 02144816) та Приватним підприємством "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" (код ЄДРПОУ 20892727).

Стягнути з відповідача Відділу освіти, молоді та спорту Врадіївської районної державної адміністрації, вул. Маяковського, 89, смт. Врадіївка, Миколаївська область, 56301 (код ЄДРПОУ 02144816) на користь позивача Краснопільської сільської ради, вул. Лебеденка, 3, с. Краснопіль, Врадіївський район, Миколаївська область, 56320 (код ЄДРПОУ 040376334) на рахунок № 33211812700139 за кодом бюджетної класифікації 18010600 (отримувач Врадіївське УК /с. Краснопіль/ банк ГУДКСУ у Миколаївській області МФО банк 826013) коштів в сумі 48 000,00 грн. (сорок вісім тисяч грн. 00 коп.).

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з відповідача Відділу освіти, молоді та спорту Врадіївської районної державної адміністрації, вул. Маяковського, 89, смт. Врадіївка, Миколаївська область, 56301 (код ЄДРПОУ 02144816) в доход Державного бюджету України (ГУ ДКСУ у Миколаївській області, МФО банку 826013, р/р 31218206783002, ЄДРПОУ 37992781, одержувач УК у м. Миколаїв /м. Миколаїв / 22030001, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу судовий збір за позовом (П.І.Б. чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Миколаївської області, код ЄДРПОУ 03499980):

- 2 436 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість грн. 00 коп.) - судового збору.

Наказ видати державній податковій інспекції після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з відповідача Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Каро", вул. Кооперативна, 21, смт. Врадіївка, Миколаївська область, 56301 (код ЄДРПОУ 20892727) в доход Державного бюджету України (ГУ ДКСУ у Миколаївській області, МФО банку 826013, р/р 31218206783002, ЄДРПОУ 37992781, одержувач УК у м. Миколаїв /м. Миколаїв / 22030001, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу судовий збір за позовом (П.І.Б. чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Миколаївської області, код ЄДРПОУ 03499980):

- 609 грн. (шістсот дев'ять грн. 00 коп.) - судового збору.

Наказ видати державній податковій інспекції після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 20.05.2015 року

Суддя Е.М.Олейняш