Постанова

від 20.05.2015 по справі 908/5691/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2015 р. Справа № 908/5691/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.,

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.,

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - Баришніков А.Т. - дов. б/н від 19.05.2015р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2411 З/1-9) на рішення господарського суду Запорізької області від 12.01.2015 р. у справі № 908/5691/14,

за позовом Якимівського орендного підприємства "Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування", смт. Якимівка, Якимівський район, Запорізька обл.,

до Приватного підприємства "Запоріжбудмонтаж-7", м. Запоріжжя,

про стягнення 48 920,96 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.01.2015 р. (суддя Шевченко Т.М.) позов задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "Запоріжбудмонтаж-7" на користь Якимівського орендного підприємства "Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування" 48 920,96 грн. боргу за виконані ремонтно-будівельні роботи, 1827,00 грн. судового збору.

Відповідач, ПП "Запоріжбудмонтаж-7", з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 12.01.2015 р. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

Позивач, Якимівське орендне підприємство "Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування", в судове засідання не з'явився, у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства. Також, позивач просить розглянути справу за відсутності його представника.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте позивач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе задовольнити клопотання позивача та розглянути справу без участі вищевказаної особи за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача та у відзиву на неї доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 14.05.2012р. між Приватним підприємством "Запоріжбудмонтаж-7" (відповідачем, генпідрядник) та Якимівським орендним підприємством "Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування" (позивачем, субпідрядник) було укладено субпідрядний договір №14/05/12 від 14.05.2012р., відповідно до п. 1.1 якого субпідрядник зобов'язується виконати роботи в будівлі поліклініки Якимівської центральної районної лікарні по вулиці Леніна, 30, смт. Якимівка - реконструкція в установлений цим договором строк та відповідно (в обсягах) до договірної ціни і локального кошторису; генпідрядник зобов'язується надати субпідрядникові фронт робіт та в повному обсязі оплатити виконані роботи.

Згідно із п. 2.1 договору ремонтно-будівельні роботи на об'єкті виконуються з матеріалів та устаткування замовника. Забезпечення робіт матеріалами та устаткуванням здійснює субпідрядник. Він зобов'язаний узгоджувати із замовником постачальників матеріалів та устаткування (п. 5.1 договору).

У відповідності до п. 3.1 договору вартість робіт визначається договірною ціною та локальним кошторисом, що становить 200000,00 грн., у тому числі ПДВ 33333,33 грн. Вартість фактично виконаних робіт визначається на підставі актів форми КБ-2в, КБ-3 (п. 3.2 договору).

Після узгодження з генпідрядником обсягів виконаних робіт субпідрядник надає акти виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) замовнику - Управлінню капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (п.3.4 договору).

Згідно із п. 3.5 договору Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації надає аванс субпідряднику не більше 30% від вартості робіт.

В п. 3.7 договору сторони узгодили, що остаточні розрахунки за виконані роботи на об'єкті генпідрядник проводить з субпідрядником в місячний термін після підписання кінцевого акту приймання виконаних робіт.

Відповідно до п. 8.2 договору передання робіт субпідрядником і прийняття їх генпідрядником оформлюється актом прийняття виконаних робіт, підписаним обома сторонами.

Пунктом 7.3.2 договору визначено, що генпідрядник зобов'язався прийняти у субпідрядника роботи за актами виконаних робіт за формою КБ-2в.

Як свідчать підписані сторонами акти за формою КБ-2в: №1 (приймання виконаних робіт за червень 2012 року), №20 (приймання виконаних робіт за жовтень 2012 року), №10 (приймання виконаних робіт за лютий 2013 року), позивач виконав роботи на загальну суму 178920,96 грн. та передав їх відповідачу, а останній прийняв їх без зауважень. Вказані акти також підписані замовником - Управлінням капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації.

Однак, як правильно встановлено судом першої інстанції, в порушення п. 3.7 договору генпідрядник повністю роботи не оплатив, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем, з врахуванням авансу та часткових платежів (24.05.2012р. на суму 35000,00 грн., 27.07.2012р. на суму 50000,00 грн., платіжне доручення №80 від 26.11.2012р. на суму 45000,00 грн.), у розмірі 48920,96 грн. (178920,96 - 50000,00 - 45000,00 - 35000,00 = 48920,96).

Доказів оплати суми боргу відповідачем суду не надано; проти наявності заборгованості перед позивачем відповідач заперечень суду також не надав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно із ч. 1 ст. 840 Цивільного кодексу України якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків (ч. 2 ст. 840 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

У відповідності до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що оскільки на підставі акту №10, який не містить дати його підписання, не можливо встановити строк оплати виконаних робіт, слід брати до уваги претензію №570 від 01.08.2014р. про сплату боргу в розмірі 48920,96 грн., яка отримана відповідачем 27.08.2014р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с.57-59), і вважає, що граничним строком оплати є 03.09.2014.

Проте, відповідач не надав доказів того, що строк оплати за договором підряду не настав, та всупереч вимог закону та умов договору своє зобов'язання щодо оплати робіт належним чином не виконав. У зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем, яка, з врахуванням авансу та часткової оплати, складає 48920,96 грн.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що суд першої інстанції не всебічно оцінив фактичні обставини справи та виконання умов договору №14/05/12 від 14.05.2012 р. Проте, судова колегія вважає такі ствердження необґрунтованими, оскільки, як вже було зазначено раніше, відповідно до умов п. 3.5 договору, Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації надає аванс субпідряднику не більше 30% від вартості робіт. Аванс був сплачений ПП "Запоріжбудмонтаж - 7" 23.05.2012 р. в сумі 35 000 грн. (рахунок №1186) та 27.07.2012 р. в сумі 50 000 грн. (рахунок №1686). Тобто, всі розрахунки з позивачем проводило ПП "Запоріжбудмонтаж-7" після перерахунків йому коштів від замовника. Третій платіж ПП "Запоріжбудмонтаж - 7" було сплачено 26.11.2012 р. в сумі 45 000 грн.

Умовами п.3.7 договору обумовлено, що остаточні розрахунки за виконані роботи на об'єкті, генпідрядник проводить з субпідрядником в місячний термін після підписання кінцевого акту приймання виконаних робіт. Кінцевий акт приймання виконаних робіт було підписано трьома сторонами в лютому 2013 р., проте остаточного розрахунку відповідачем (генпідрядником) з позивачем (субпідрядником) здійснено не було.

Крім того, замовник (Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації) в повному обсязі здійснив розрахунок по об'єкту "Будівля поліклініки Якимівської центральної районної лікарні по вул. Леніна, 30, смт. Якимівка (реконструкція)" з ПП "Запоріжбудмонтаж - 7", про що свідчить лист №5/1897 від 05.11.2014 р.

Враховуючи все вищенаведене, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про доведеність заявлених позивачем вимог про стягнення 48 920,96 грн. та їх задоволення.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду повністю погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що рішення господарського суду Запорізької області від 12.01.2015 р. у справі № 908/5691/14 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 12.01.2015 р. у справі № 908/5691/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 20.05.2015р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Тихий П.В.