Ухвала

від 12.05.2015 по справі 820/1756/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 р.Справа № 820/1756/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Курило Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ДС ТРЕЙДІНГ" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2015р. по справі № 820/1756/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ДС ТРЕЙДІНГ"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ДС ТРЕЙДІНГ" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 грудня 2014 року № 0006351501, прийняте ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Податкового кодексу України, КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 197 КАС України, справа розглядається в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ДС ТРЕЙДІНГ" зареєстровано в якості юридичної особи в єдиному державному реєстрі з 19 травня 2014 року та перебуває на обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області як платник податків з 20 травня 2014 року, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.50).

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області на підставі пункту 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, в порядку статті 76 Податкового кодексу, України проведено камеральну електронну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2014 року ТОВ «Компанія ДС Трейдінг», за результатми якої складено Акт № 4877/20-30-15-01-10/39218705 від 19 листопада 2014 року (а.с. 12-16).

Висновками зазначеного акту перевірки встановлені порушення пунктів 201.10 статті 201, пунктів 198.2, 198.6 статті 198 розділу V Податкового кодексу України суб'єктом господарювання неправомірно віднесено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за вересень 2014 року суму ПДВ у розмірі 16426,67 грн. по податковій накладній №80 від 09 вересня 2014 року, отриманій від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЄМУС", яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки до декларації з ПДВ за вересень 2014 року позивачем подано Додаток 8 "Заява-скарга" від 20 жовтня 2014 року №9060668275, без надання копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів /послуг або копій первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів /послуг (а.с.15) .

На підставі висновків вищезазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0006351501 від 10 грудня 2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість за основним платежем 16427 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 4107 грн. (а.с. 11), а всього на суму 20534 грн.

Судовим розглядом встановлено, що в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні помилково зазначена загальна сума грошового зобов'язання у розмірі 76788 грн., загальна сума нарахувань позивачу складає 20534 грн.

Податкове повідомлення-рішення № 0006351501 від 10 грудня 2014 р. отримано позивачем поштою , що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення.

Позивачем 25 грудня 2014 року подано скаргу на податкове повідомлення - рішення № 0006351501 від 10 грудня 2014 року до Головного управління Міндоходів у Харківській області, яка Головним управлінням Міндоходів у Харківській області залишена без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення обґрунтоване та прийняте на підставі діючого законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судовим розглядом встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «ЛЄМУС» (Продавець) 05 вересня 2014 року укладено договір поставки № 050914/01Л, згідно якого Продавець зобов'язується поставити товар, згідно Специфікації (Додаток №1 до доданого Договору), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Сторонами договору укладено Специфікацію до Договору № 050914/01Л, згідно якої визначено найменування товару : колесовідбійник гумовий у кількості 224 шт. на суму 102666,67 грн. без ПДВ.

Згідно п. 4.2, п. 4.3 Договору від 05 вересня 2014 року № 050914/01Л датою отримання товару вважається дата підписання видаткової накладної на товар. Перехід права власності на товар відбувається з моменту підписання видаткової накладної.

Згідно п. 5.1 договору від 05 вересня 2014 року № 050914/01Л продавець зобов'язаний разом з товаром надати Покупцю належним чином оформлену видаткову та податкову накладні.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору ТОВ «ЛЄМУС» виписано податкові накладні від 09 вересня 2014 року №80 та від 29 вересня 2014 року №89.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року (а.с.24-27) та Додаток 8 «Заява-скарга» від 20 жовтня 2014 року, яким повідомлено про порушення продавцем - ТОВ "ЛЄМУС" порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної від 09 вересня 2014 року №8 0 на суму поставки у розмірі 82133, 33 грн. (без ПДВ), на суму ПДВ у розмірі 16426, 67 грн. та про наявність помилки в заповненні адреси у зазначеній накладній. Крім того, у Додатку 8 позивачем повідомлено про наявність помилки в заповненні адреси у податковій накладній від 29 вересня 2014 року № 89 на суму поставки у розмірі 20533, 33 грн. (без ПДВ), на суму ПДВ у розмірі 4106, 67 грн.

Перевіркою відносно позивача від 19 листопада 2014 року встановлено завищення позивачем податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за вересень 2014 року по податковій накладній №80 від 09.09.2014 року на суму ПДВ у розмірі 16426,67 грн.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно п.201.6 ст. 201 Податкового Кодексу України , податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України ( у редакцій, чинній на момент існування спірних правовідносин), податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Однією з необхідних підстав для включення покупцем сум податку до складу податкового кредиту у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг є подача до податкової декларації за звітний податковий період заяви із скаргою на такого постачальника разом з копіями товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копіями первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно додатку 8 до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року - заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та /або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) від 20 жовтня 2014 року, у графі "До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/ послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг" відсутнє посилання на кількість аркушів зазначених документів, які додаються до заяви.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем до заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та /або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) не надано додатків у вигляді копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копій первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що відсутні докази того, що позивачем до заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та /або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) по податковій накладній від 09 вересня 2014 року №80 надано копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/ послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг під час або після проведення перевірки відносно нього 19 листопада 2014 р.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України ( в редакції , чинній на момент існування спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем порушено пункти 201.10 статті 201, пунктів 198.2,198.6 статті 198 розділу V Податкового кодексу України в частині неправомірного віднесення до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за вересень 2014 року суми ПДВ у розмірі 16426,67 грн. по податковій накладній №80 від 09 вересня 2014 року, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення - рішення обґрунтоване та прийняте на підставі діючого законодавства.

Згідно положень ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ДС ТРЕЙДІНГ" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2015р. по справі № 820/1756/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В. Судді Русанова В.Б. Курило Л.В.