Рішення

від 18.05.2015 по справі 725/551/15-ц

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІВ

Єдиний унікальний номер 725/551/15-ц

Номер провадження 2/725/100/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2015 року Першотравневий районний суд м.Чернівців

в складі:

головуючого судді Піхало Н. В.

при секретарі Томко І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом кредитної спілки «Скарбниця» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року кредитна спілка «Скарбниця» (далі - КС «Скарбниця») звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору №5060 від 17 червня 2014 року відповідач ОСОБА_1 отримав грошові кошти в розмірі 15000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 48% річних.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між КС «Скарбниця» та ОСОБА_2 17 червня 2014 року укладено договір поруки №384, згідно умов якого, поручитель бере на себе відповідальність за повне, своєчасне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань.

Однак, відповідач ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань належним чином не виконує, що призвело до утворення заборгованості, у зв'язку з чим, станом на 02 лютого 2015 року наявна заборгованість у сумі 14004,99 грн., яка складається з суми непогашеного кредиту - 12450 грн. та суми непогашених процентів - 1554,99 грн.

Вважає, що позичальник прострочив виконання зобов'язання, не повернувши в установлений строк суми коштів, передбачених графіком розрахунків, тому у кредитора виникло право на стягнення коштів у примусовому порядку.

Посилаючись на вказане, просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку достроково на користь КС «Скарбниця» заборгованість за кредитним договором №964 від 17 червня 2014 року та судовий збір.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав суду заяву, в якій вказав що позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи. Причину своєї неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо у суду не має відомостей про причини неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Тому, ураховуючи вказане, а також наявність згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе на підставі ст. 224 ЦПК України розглянути вказану справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказах.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України судове засідання проводилось без технічної фіксації.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, частинами 1-3 ст. 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Як убачається з матеріалів справи, 17 червня 2014 року між КС Скарбниця» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №964, за умовами якого відповідач ОСОБА_1 отримав грошові кошти в розмірі 15000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом з розрахунку 48% річних (а.с. 6-7).

Крім того, умовами даного договору, а саме пп. 4.1.2 п. 4.1 та графіком розрахунків, який є невід'ємною частиною цього договору, визначено, що позичальник повинен був повернути кредит та проценти за його користування до 17 грудня 2015 року.

Відповідно до ідпункту 6.1.1 пункту 6.1 кредитного договору встановлено, що кредитна спілка «Скарбниця» має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів у разі затримання сплати частини кредиту та /або процентів щонайменше на один календарний місяць.

Відповідно до ч. 2 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Однак, як встановлено судом та підтверджується наданими позивачем доказами, відповідач ОСОБА_1 припинив здійснення сплати кредиту та процентів за користування кредитними коштами й відповідно внесення коштів на погашення кредиту ним здійснено 12 вересня 2014 року, а процентів за користування кредитними коштами 17 листопада 2014 року.

При цьому, відповідачем ОСОБА_1 в розумінні положень ст. 10, 60 ЦПК України не надано суду належних та допустимих доказів на спростування вказаного й відповідно доказів на підтвердження здійснення ними сплати кредиту та процентів відповідно до графіку розрахунку, а також доказів щодо невизнання та оспорення укладеного між ним та кредитною спілкою кредитного договору.

Крім того, як убачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 є членом кредитної спілки, що підтверджується поданою ним 14 червня 2006 року заявою про прийняття його до кредитної спілки «Скарбниця» та протоколом правління КС «Скарбниця» від 19 червня 2006 року про прийняття його до членів даної кредитної спілки ( а.с. 64-65).

Таким чином, суд ураховуючи вказане, а також вимоги чинного законодавства приходить до висновку, що у КС «Скарбниця» виникло право на звернення до суду із вказаним позовом про дострокове стягнення суми заборгованості.

Крім того, як убачається із наданого позивачем розрахунку суми заборгованості, станом 2 лютого 2015 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість у сумі 14 004,99 грн., яка складається із суми непогашеного кредиту - 12 450 грн. та суми непогашених процентів - 1 554,99 грн. (а.с. 12).

Так, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ч.1 ст.530 ЦК України)).

Відповідно до ст. 625 ЦК України позичальник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а кредитний договір відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 не виконав взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, й відповідно не надав доказів своєчасного повернення кредиту та сплати процентів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги кредитної спілки про дострокове стягнення заборгованості за кредитом та процентами є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, як встановлено судом, з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та відповідачем укладено договір поруки.

Зокрема, відповідно до договору поруки №384 від 17.06.2014 року, укладеного між КС «Скарбниця» та ОСОБА_2 визначено, що поручитель поручився перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором №964 від 17 червня 2014 року (а.с. 10-11).

При цьому, вказаним договором поруки передбачено, що відповідальність поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язань за Договором, поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність ( п. 2.4 договру).

Крім того, умовами договору поруки визначено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник ( п. 2.2. договору).

Так, згідно із положеннями ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання (ст. 541 ЦК України).

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ст. 543 ЦК України).

За таких обставин, суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 не виконав своїх зобов'язань за кредитним договором №964 від 17 червня 2014 року, що призвело до утворення заборгованості, при наявності згідно договору поруки солідарного обов'язку відповідача відповідати перед кредитором боржника за виконання ним взятого на себе зобов'язання, вважає, що заявлений КС «Скарбниця» позов підлягає задоволенню, у зв'язку з чим на користь позивача підлягає стягненню в солідарному порядку з відповідачів заборгованість за кредитом та процентами. При цьому, вимоги Закону України «Про кредитні спілки» не вимагають обов'язку поручителів бути членами кредитної спілки.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, так як позивач документально підтвердив понесені ним судові витрати, тому з відповідачів підлягають стягненню витрати позивача по сплаті судового збору за подачу позовної заяви та подачі заяви про забезпечення позову в розмірі 243,60 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11,15-16,509-510,525,526,549-554,611,612,625,1048-1050,1054 ЦК України, ст.ст.3-5,57-60,64,88,169, 174, 208-209,212-215,218, 294-295ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, на користь кредитної спілки «Скарбниця» (код ЄДРПОУ 25080276, р/р 26505324450000, МФО336334, банк одержувача: ТВБВ №10025/0144 філії ВАТ «Ощадний Банк») заборгованість за кредитним договром у розмірі 14004,99 грн. та судовий збір у розмірі 243 грн.60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, поданою ним протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області через Першотравневий районний суд м.Чернівці протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці Н. В. Піхало