Рішення

від 11.08.2009 по справі 13/088-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/088-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"11" серпня 2009 р.                                                                          Справа № 13/088-09          

За позовом Науково - виробничого приватного підприємства "Пласт", м. Київ

до  Приватного підприємства "Мальта", с. Козинці, Бородянський район

про стягнення 138612,44 грн.

  Суддя           С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача Гвілінський А.І. - довіреність №36 від 09.04.2009р.;

від відповідача Зуєв О.Є. - довіреність № 3/2/2009 від 24.02.2009р.;

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Науково - виробничого приватного підприємства "Пласт" (далі –позивач) до Приватного підприємства "Мальта" (далі –відповідач) про стягнення 30600 грн. передплати, 47239,20 грн. вартість поставленого товару, 60773,24 грн. штрафні санкції.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору на виготовлення та поставку продукції від 26.12.2007 р. щодо виробництва продукції в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.05.2009 р. надав суду відзив на позов в якому проти позову заперечує повністю в зв'язку з необґрунтованістю заявлених вимог.

В судовому засіданні 09.06.2009 р. представник позивача надав суду письмові пояснення в яких спростував заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву.

07.08.2009 р. відповідач надав суду заперечення на пояснення позивача до позовної заяви.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

В судових засіданнях 21.05.2009 р. оголошувалась перерва д 09.06.2009 р. на 10.20, 09.06.2009 р. оголошувалась перерва до 11.08.2009 р. на 09.40, про що сторони були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.

26.12.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір на виготовлення та поставку продукції №12/1 (далі –Договір), який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.  Відповідно умов договору позивач доручає, а відповідач приймає на себе зобов'язання по виготовленню на своєму обладнанні з сировини позивача, проводи ПНВС 1.2. Кількість сировини, його ціна, буде визначатись виходячи з періодичних замовлень, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1 договору при оформленні замовлення позивач надає сировину. Приймання сировини відбувається згідно накладним, з зазначенням цін та кількості сировини.

Відповідно до п. 2.3 договору позивач вносить передоплату в розмірі 50% вартості виготовленої продукції у відповідності до виставленого рахунку, протягом 5-7 календарних днів з дня отримання рахунку.

На виконання умов договору позивач згідно видаткової накладної №ПЛ-0000008 від 26.12.2007 р. поставив відповідачу сировину (дріт стальний термооброблений діаметром 1,2 мм) загальною вагою 5000 кг на суму 32400 грн., що підтверджується довіреністю №175618 серія ЯОО від 24.12.2007 р. Згідно видаткової накладної №ПЛ-0000002 від 03.03.2008 р. відповідач отримав  сировину (дріт стальний термооброблений діаметром 1,2 мм.) від позивача загальною вагою 5040 кг.

З матеріалів справи вбачається, що позивач платіжними дорученнями №82 від 12.02.2008 р., №167 від 05.03.2008 р., №197 від 14.03.2008 р. перерахував відповідачу в якості передплати 61200 грн. по договору №12/1 від 26.12.2007 р. та згідно рахунку №1-0050 від 08.02.2008 р.

Відповідач в свою чергу згідно видаткових накладних: №1-00000080 від 05.03.2008 р. поставив позивачу провід ПНСВ 1.2 в кількості 200 км. на загальну суму 20400 грн., №1-00000081 від 05.03.2008 р. в кількості 100 км. на загальну суму 10200 грн., а всього на суму 30600 грн.

Таким чином з перерахованих 61200 грн. передплати за виготовлення продукції позивач отримав виготовлену продукцію лише на 30600 грн.

Відповідач в порушення умов договору та прийнятих на себе зобов'язань передбачені договором роботи не виконав, залишок продукції з сировини позивача останньому не повернув.

Статтею 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду, а якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно п. 2.7 договору строк виготовлення проводу –30 календарних днів після отримання вихідних матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Таким чином, в зв'язку з невиконанням відповідачем робіт по договору суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 30600 грн. збитків в якості передоплати, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Разом з тим, вимога позивача про стягнення з відповідача 47239,20 грн. вартості залишку сировини з якої не виготовлено провід та яку було поставлено відповідачу по замовленню від 26.12.2007 р. та 03.03.2008 р. задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3.3 договору у випадку не виготовлення проводу по будь-яким іншим причинам та по закінченню строку дії договору відповідач повинен повернути позивачу невикористану сировину та відшкодувати понесені збитки.

Таким чином з урахуванням зазначеного пункту договору у відповідач відсутній обов'язок відшкодовувати вартість поставленого йому позивачем дроту, натомість у нього є відповідний обов'язок лише повернути невикористану сировину, а не її вартість.

Відповідно до п. 3.2 договору при несвоєчасному виконанні робіт або несвоєчасній поставці готової продукції, відповідач сплачує штраф позивачу в розмірі 0,3% від суми не виготовленої або непоставленої продукції за кожен день прострочення та відшкодовує понесені збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до п.п 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається з розрахунку, що міститься в матеріалах справи сума штрафу, який фактично розрахований за формулою нарахування пені за 260 днів та 241 день складає 60773,24 грн.

Проте, згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином розрахунок розміру штрафу, який за своєю правовою природою є пенею в сумі 60773,24 грн. не відповідає зазначеним вище вимогам, оскільки розрахований більш ніж за шість місяців, а тому такий розрахунок є необґрунтованим та не може бути прийнятий судом. Згідно розрахунку зробленого судом сума штрафу (пені) в межах заявлених позовних вимог за період з 22.02.2008 р. по 22.08.2008 р. та за період з 22.04.2008 р. по 22.10.2008 р. складає 13999,50 грн. та 31214,50 грн., що разом становить 45214 грн.

Проте, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

          Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

          Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги також те, що розмір нарахованого штрафу надто неспіврозмірний з сумою передплати, що підлягає стягненню з відповідача суд зменшує за власної ініціативи штраф (пеню) в розмірі 45214 грн., який підлягає стягненню з відповідача до 15000 грн.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву не приймаються судом до уваги, оскільки відповідачем не надано суду належних доказів, які б спростовували заявлені позивачем вимоги та підтверджували обґрунтованість його заперечень.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати  господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються  на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв'язку з тим, що сума штрафу в розмірі 45214 грн. нарахована позивачем правомірно, а її розмір до 15000 грн. зменшено судом за власної ініціативою з підстав наведених вище відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК витрати в частині суми відмовленої пені від суми 45214 грн. покладаються також на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "Мальта" (Київська обл., Бородянський р-н, с. Козинці, вул. Нова 9, кв. 7; код 30684405) на користь Науково-виробничого приватного підприємства «Пласт» (м. Київ, вул. Тропініна, 1; код 14347180) 30600 (тридцять тисяч шістсот) грн.  збитків, 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. штрафу (пені), а також судові витрати:  758 (сімсот п'ятдесят вісім) грн. 14 коп. державного мита та  64 (шістдесят чотири) грн. 54 коп. витрат за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 47239,20 грн. вартості поставленого товару та 45773,24 грн. штрафу (пені) відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

           Суддя                                                       Наріжний С.Ю.