Рішення

від 10.08.2009 по справі 19/166-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/166-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"10" серпня 2009 р.                                                                          Справа № 19/166-09          

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-Т», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Салекс», с. Фурси                                                                                                          

про стягнення 12958,09 грн.

                                                                                                         суддя Т.П. Карпечкін

від позивача – Німчук І. В. (дов. від 30.04.2009 року);

від відповідача –не з'явився.

          обставини справи:

        Товариство з обмеженою відповідальністю «Гермес-Т» звернулось до   господарського  суду з  позовом до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Салекс»про стягнення 12958,09 грн.

Провадження у справі було порушене відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 3 липня 2009 року та призначено справу до розгляду на 30 липня  2009 року.

        За наслідками судового засідання яке відбулось 30 липня 2009 року розгляд справи було відкладено до 10 серпня 2009 року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України про, що господарським судом Київської області винесено ухвалу від 30 липня 2009 року.

         В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем господарських зобов'язань які виникли між сторонами  у 2007 році, а саме відповідач не розрахувався в повному обсязі за товар (гофрокартон) отриманий за видатковою накладною в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 8000,00 грн., яку і просить стягнути позивач з відповідача. Додатково за прострочення виконання зобов'язання позивач просить суду стягнути з відповідача пеню в розмірі 966,24 грн., інфляційні в розмірі 497,43 грн. та 3% річних в розмірі 494,42 грн.

        Відповідач, належним чином повідомлений  про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 3 липня 2009 року та від 30 липня 2009 року в засідання суду не з'явився, витребуваних документів не подав, у зв'язку з зазначеним суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без його участі за наявними в ній матеріалами.

       10 серпня 2009 року відповідно до ч. 2 ст. 85  Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

        Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

        Між сторонами у 2007 році виникли господарські відносини, а саме позивач за замовленням відповідача на підставі рахунків-фактур виконав роботи по виготовленню гофрокартону та гофроящиків на загальну суму 38268,07 грн., що підтверджується видатковими накладними № Гт-0000667 від 14 вересня 2007 року,   № ГТ-00005335 від 31 липня 2007 року та довіреностями № 869532 від 31 липня    2007 року та № 655605 від 14 вересня 2007 року.         

        Відповідач не сплатив за отриманий у власність товар грошові кошти в повному розмірі в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 8000,00 грн.

        За прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 966,24 грн., інфляційні в розмірі 497,43 грн. та 3% річних в розмірі 494,42 грн.

        В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в  судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.  

Судом оглянуті оригінали документів залучених до матеріалів справи.

При вирішенні спору судом враховано, що відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.            До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

         Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України).

 Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530  Цивільного кодексу України).

 Між сторонами не було укладено угоди в письмовій формі та не встановлено строк виконання зобов'язання, щодо оплати товару.

 Позивач в якості доказів на підтвердження того, що ним направлялись відповідачу вимоги про сплату заборгованості надав до суду претензію № 12/22-08  від 22 грудня 2008 року та претензію № 02/09-09 від 9 лютого 2009 року, конверт       № 1063650 з повідомленням про вручення поштового відправлення, конверт № 361686 з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Оглянувши зазначені докази, судом встановлено, що вимоги було направлено відповідачу не за юридичною адресою, на конвертах стоїть припис «вибув».

Отже зазначені конверти та повідомленням про вручення поштового відправлення не можуть бути прийняті судом в якості належного доказу на підтвердження направлення відповідачу вимоги про сплату грошових коштів за отриманий товар.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу   (ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

       Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

       Оскільки позивач не вимагав від відповідача сплатити кошти за отриманий товар в повному розмірі, строк сплати ще не настав.

       Таким чином суд вважає правомірним та обґрунтованим в позові відмовити повністю.

       Судові витрати відповідно до ст. 44, ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

       Керуючись ст. ст. 44,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          В позові відмовити повністю.

           Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя                                                       Карпечкін Т.П.

Рішення підписано 14.08.2009 р.