Постанова

від 18.08.2009 по справі 54/121-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

54/121-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2009 р.                                                           Справа № 54/121-09  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шевель О. В., судді Афанасьєв В.В. ,  Істоміна О. А.

при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників сторін:

позивача – не з'явився.

відповідача –не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Мереф'янська скляна компанія” (вх №1933 Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 22.06.2009 р. у справі №  54/121-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Планета Пластик”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мереф'янська скляна компанія”, м. Мерефа Харківського району Харківської області

про  стягнення 417184,50 грн.

                                               встановила:

Позивач, ТОВ “Планета Пластик”, у травні 2009 року звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій (після уточнення позовних вимог) просив стягнути з ТОВ "Мерефянська скляна компанія" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором постачання № 28/01/08 від 28.01.2008 року у розмірі 413110,04 грн., з яких 339776,87 грн. основний борг, 34565,93 грн.  - пеня, 33937,19 грн. - інфляційні збитки, 4830,05 грн. - 3% річних, а також покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.06.2009 р. по справі № 54/121-09 (суддя Хачатрян В.С.) прийнято заяву про зменшення позовних вимог. Позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ “Мереф'янська скляна компанія” на користь ТОВ “Планета Пластик” 339776,87 грн. основного боргу, 34565,93 грн. пені, 33937,19 грн. інфляційних витрат, 4830,05 грн. - 3% річних , 4131,10 грн. державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з даним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить   рішення господарського суду Харківської області від 22.06.2009 р. у справі №  54/121-09 скасувати частково та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково, стягнувши з нього на користь позивача 321429,80 грн. заборгованості. У апеляційній скарзі відповідач посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення. Відповідач стверджує, що станом на дату прийняття оскаржуваного рішення його заборгованість перед позивачем складала лише 321429,80 грн., а не 339776,87 грн., яка була стягнута судом, у зв'язку з чим позивачем невірно та неправомірно нараховані до виплати також інфляційні, річні та пеня.

Позивач 06.08.2009 року вх. № 5432 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду Харківської області від 22.06.2009 року залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача –без задоволення. У відзиві на апеляційну скаргу позивач наголошує на тому, що дійсним боргом станом на дату прийняття рішення по справі є 339776,87 грн., на які й були нараховані інфляційні, річні та пеня. Відповідачем же не надано будь-яких доказів, які б підтверджували, що такий борг є меншим, ніж заявлено до стягнення та стягнуто оскаржуваним рішенням.

Представники сторін у призначене судове засідання апеляційного господарського суду не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, причину неявки не повідомили, будь-яких письмових клопотань (в т.ч. і про відкладення розгляду справи не заявляли).

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, відсутність будь-яких клопотань, а також те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу відповідача за відсутності належних представників сторін та за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне:

як свідчать матеріали справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 28.01.2008 року між ТОВ "Планета Пластик" (позивач) та ТОВ "Мерефянська скляна компанія" (відповідач) було укладено договір постачання № 28/01/08, відповідно до п. 1.1. якого позивач зобов'язався виготовити за письмовими заявками відповідача та передати у його власність вироби з поліетилену, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити його, на умовах викладених в договорі.

Згідно з п. п. 4.1., 4.4. договору оплата товару здійснюється у безготівковій формі, протягом 30-ти календарних днів з дати відвантаження отриманої партії товару.

П. 8.3 договору передбачено, що у випадку прострочення виконання будь-якого зобов'язання за договором, сторони мають право вимагати з винної сторони сплати на користь іншої сторони пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день затримки.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору позивачем на адресу відповідача здійснена поставка товару на загальну суму 687302,55 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями рахунків-фактур, видаткових накладних та довіреностями на отримання товару (арк.справи 18-35). Відповідач факт поставки товару в межах спірного договору на вказану суму не заперечує.

Відповідач же свої договірні зобов'язання виконав лише частково, сплативши позивачу лише 347525,68 грн., що підтверджується копіями банківських виписок з особистого рахунку позивача (арк.справи 36-49).

24 березня 2009 р. позивачем на адресу відповідача направлена претензія про стягнення заборгованості по договору у розмірі 339776,87 грн., яка залишена відповідачем без задоволення. Факт отримання претензії підтверджено залученими до матеріалів справи копіями повідомлення про вручення поштового відправлення та описом вкладення (арк.справи 54-55).

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблені обгрунтовані висновки, що загальна сума заборгованості відповідача за договором становить 339776,87 грн., яка була заявлена до стягнення та стягнута оскаржуваним рішенням.

Судом першої інстанції було вірно зазначено, що доказів, які б підтверджували  сплату  цієї суми відповідач суду не надав.

При цьому, колегія суддів зазначає, що як свідчать матеріали справи, ухвалу про порушення провадження по справі та призначення її до розгляду на 10 червня 2009 р. відповідач отримав завчасно –09 червня 2009 р. (арк. справи 61), однак, в судові засідання суду першої інстанції ні 10 червня 2009 р., ні 22 червня 2009 р. не з'являвся, причину неявки не повідомляв, будь-яких клопотань (в тому числі і про відкладення розгляду справи) не заявляв, на вимоги суду першої інстанції жодних документів (в тому числі і на підтвердження оплати боргу не надав).

Таким чином, колегія суддів вважає, що у відповідності до ст. 4–3 ГПК України судом першої інстанції були створені сторонам всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства, досліджені усі належні та допустимі докази по справі, з яких вбачається, що позовні вимоги є обґрунтованими.

Відповідач же не скористався своїм правом бути присутнім у судових засіданнях, подавати докази та брати участь у дослідженні доказів, в порушення ч. 3 ст. 22 ГПК України не здійснював заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

З урахуванням фактичних матеріалів справи та положень ст.ст. 11, 525, 526, 530, 629, 875 ЦК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 339776,87 грн.

Колегія суддів також погоджується і з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 33937,19 грн. та 3% річних у сумі 4830,05 грн., які нараховані за період з 02.09.08 р. по 13.05.09 р. (згідно розрахунку, арк. справи 10-11), а також пені у розмірі 34565,93 грн., яка нарахована відповідно до умов договору за 182 дні, з моменту вчинення правопорушення (арк.справи 71). Перевіркою наданих позивачем розрахунків встановлено, що вони здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства, положень договору (в т.ч. ст.ст. 610, 611, 625 ЦК України) та фактичних обставин справи.

Колегія суддів зазначає, що заперечуючи проти суми основного боргу та сум інфляційних, річних і пені, відповідач не надав обґрунтованих доказів того, що борг відповідача є 321429,80 грн., а відтак, що саме з цієї суми слід нараховувати інфляційні, річні та пеню. Ані до суду першої інстанції, ані до апеляційної скарги, ані на виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду відповідачем не надано платіжних документів, які б підтверджували факт сплати заборгованості у більшому розмірі, ніж зазначено позивачем.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі ґрунтуються на припущеннях, не доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99,101,102, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,

                                                   постановила:

Рішення господарського суду Харківської області від  22 червня 2009 року по справі № 54/121-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                    Шевель О. В.  

                                 Судді                                                                    Афанасьєв В.В.  

                                                                                                               Істоміна О. А.