Постанова від 19.08.2009 по справі 40/294-08

40/294-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2009 р.                                                           Справа № 40/294-08  

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді Кравець Т.В. (доповідача), судді Гончар Т. В. , судді Шутенко І.А.

при секретарі Горбачової О.А.

за участю представників сторін:

позивача –Карасави О.П., довіреність (б/н від 17.07.2008 р.);

відповідача –не з'явився;   

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства “Харківський завод шампанських вин”, м. Харків (вх. № 2044Х/2-5) на рішення Господарського суду Харківської області від 25.06.2009 р. по справі № 40/294-08

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю Юридичної фірми “Легіс”, м. Харків

до    Державного підприємства “Харківський завод шампанських вин”, м. Харків

про стягнення 72959,29 грн., -  

                                           встановила:

В грудні 2008 року ТОВ Юридична фірма “Легіс” звернулось до суду з позовною заявою про стягнення на його користь з ДП “Харківський завод шампанських вин” інфляційних збитків у розмірі 63340,00 грн., трьох відсотків річних у розмірі 9619,56 грн., судових витрат, посилаючись на те, що відповідача не оплатив вартості наданих позивачем послуг за договором № 12/2005-У від 25.11.2005 р. про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт та за договором б/н від 03.02.2006 р. про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.06.2009 р. (суддя Хотенець П.В.) позовні вимоги були задоволені, стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 72959,29 грн., 729,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з посиланням на те, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись з зазначеним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування зазначеного рішення і прийняття нового рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, судові витати покласти на позивача, посилаючись на те, що суд виніс рішення при неповному з'ясуванні усіх обставин справи, чим порушив права відповідача та норми процесуального права, що є підставою для скасування даного рішення.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача у повному обсязі, оскільки вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, надав належну оцінку доказам, які містяться у матеріалах справи.

Відповідач у судове засідання 13.08.2009 р. не з‘явився.

12.08.2009 р. на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки його представник не може  прийняти участь у судовому засіданні, у зв'язку з відрядженням до м. Дніпропетровська.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення заявленого відповідачем клопотання заперечував, зазначив, що відповідач умисно затягує розгляд справи, оскільки жодного разу не з'являвся і в засіданнях першої інстанції.

Колегія суддів визнала за можливе розгляд справи за апеляційною скаргою здійснити у відсутність представника відповідача за наявними у справі документами, і відхилила заявлене клопотання про відкладення розгляду справи .

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції,    25.11.2005 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт № 12/2005-У, відповідно до якого позивач зобов'язався на платній основі надати відповідачу  юридичні послуги та виконати юридичні роботи, зокрема –здійснити комплекс заходів, спрямованих на оскарження дій Харківської митниці державної митної служби України щодо присвоєння товару –виноматеріали шампанського (під час оформлення його у митному відношенні), який ввозився відповідачем за контрактом № 39/2 від 03.10.2005 р., - код УКТЗЕД за № 2204296500.

30.09.2006 р. сторони склали акт № 123-У здачі-приймання виконаних робіт, в якому зазначено, що згідно пункту 3.1.1. договору від 25.11.2005 р., вартість послуг позивача становить 60600,00 грн., але під час приймання-передачі виконаних робіт, сторонами  встановлено, що станом на день підписання зазначеного договору відповідачем сплачено 40600,00 грн., отже сума, що залишилась до сплати, складає 20000,00 грн.

Відповідач не виконав свої зобов'язання і не оплатив вартість виконаних робіт згідно вказаного акту здачі-приймання.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.11.2007 р. у справі № 51/295-07 було стягнуто з відповідача 20000,00 грн. Зазначене рішення господарського суду вступило в законну силу, отже згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти встановлені у цьому рішенні, не потребують доведення.

Також 03.02.2006 р. між позивачем та відповідачем був укладений ще один договір про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт, відповідно до якого позивач зобов'язався на платній основі надати відповідачу юридичні послуги та виконати юридичні роботи з питань захисту відповідача від протиправних спроб недружнього поглинання та силового захоплення майнового комплексу підприємства, перехоплення управління підприємством будь-якими особами (захист від дій "рейдерів") у порядку та на умовах, визначених договором.

09.01.2007 р. сторони склали акт здачі-приймання виконаних робіт за даним договором, на загальну суму 140000,00 грн. (а.с. 11).

Відповідач не виконав свої зобов'язання і не оплатив вартість виконаних робіт згідно вказаного акту здачі-приймання.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.08.2007 р. у справі № 37/138-07 було стягнуто із відповідача грошові кошти у розмірі 140000,00 грн. Дане рішення вступило в законну силу, отже згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти встановлені у цьому рішенні, не потребують доведення.

Станом на момент звернення позивача з позовом відповідач не виконав вищевказаних рішень Господарського суду Харківської області від 01.08.2007 р. у справі № 37/138-07, і не сплатив на користь позивача грошові кошти у розмірі 140000,00 грн., та від 05.11.2007 р. у справі № 51/295-07, та не сплатив на користь позивача грошові кошти у розмірі 20000,00 грн. що підтверджується листом ВДВС Головного управління юстиції у Харківській області від 07.11.2008 р. № 03-01/В-7/25566 (а.с. 38).

Згідно умов договорів від 03.02.2006 р. та 25.11.2005 р. сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання умов даного договору згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Отже, зважаючи на те, що рішення з приводу стягнення основної суми боргу за договорами  від 03.02.2006 р. та 25.11.2005 р. уже ухвалені і вступили в законну силу, позивач має право на отримання суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення (тобто за періоди з 15.01.2007 р. до 27.11.2008 р. та з 16.12.2005 р. до 27.11.2008 р.), а також три відсотки річних від простроченої суми за ці періоди, оскільки інший розмір відсотків не встановлений договорами від 03.02.2006 р. та 25.11.2005 р.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу відповідач зазначає, що,  на його думку, при винесенні оскаржуваного рішення суд порушив вимоги ст.ст. 77, 87 ГПК України, оскільки несвоєчасно повідомив відповідача про дату та час судового засідання й відмовив у задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи, чим порушив та обмежив процесуальні права відповідача та ухвалив рішення при неповному з'ясуванні та обговоренні усіх обставин справи, що відповідно до ст. 104 ГПК України є підставою для його скасування.   

З такими твердженнями колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 87 ГПК України рішення та ухвали розсилаються сторонам прокурору, який брав участь у судовому процесі, третім особам не пізніше п 'яти днів після їх прийняття або вручаються їм під розписку, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу про призначення справи до розгляду на 25.06.2009 р. було винесено 17.06.2009 р. (а.с. 94). На зворотній стороні зазначеної ухвали є відмітка про те, що документ надіслано 18.06.2009 р. за вих. № 013253.

Проте, як зазначає у  своїй апеляційній скарзі представник відповідача, вона ще 24.06.2009 р. дізналася в інформаційному центрі господарського суду про час, дату і місце розгляду справи.

Крім того, у клопотанні про відкладення розгляду справи представник відповідача зазначає про дату і час судового засідання (а.с. 95).

Тому твердження відповідача про те, що він не знав про дату, час і місце судового засідання спростовуються доводами самої апеляційної скарги та клопотанням про відкладення розгляду справи.

Стосовно посилання апелянта в обґрунтування його скарги на те, що місцевий господарський суд відмовивши у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, порушив ст. 77 ГПК України, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків встановлених ст. 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

З моменту подання позовної заяви до дати винесення рішення у цій справі пройшло більше ніж 6 місяців.

Відповідно до ст. 69 ГПК України у виняткових випадках чи за клопотанням обох сторін спір може бути вирішено у більш тривалий строк.

Однак у матеріалах справи немає жодного документа, який би давав суду підстави для продовження строку вирішення справи.

За таких обставин при ухваленні оскаржуваного рішення суд був обмежений строком вирішення спору, встановленого ст. 69 ГПК України.

Таким чином, суд не порушив положення ст. 77 ГПК України при винесенні оскаржуваного рішення.

Крім того, слід зазначити, що ухвалами Господарського суду Харківської області від 08.01.2009 р.,  від 04.03.2009 р., від 18.03.2009 р., від 17.06.2009 р. відповідач повідомлявся про обов'язкову явку представників сторін у судове засідання, попереджався, що неявка представників сторін, може тягнути розгляд справи за наявними у ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України. Однак, представники відповідача жодного разу не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні для дачі пояснення, не надали суду заперечення на позовну заяву, двічі подавали заяву про перенесення дати судового засідання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вже зазначалось, колегією суддів встановлено, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Господарський процесуальний кодекс України не містить переліку порушень норм процесуального права, що призводять до неправильного прийняття рішення. Тому суд, при вирішенні питання чи є процесуальне порушення підставою для скасування рішення повинен виходити із конкретних обставин справи та надаючи оцінку доказам, що подають сторони.

Отже, приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалено без порушення норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, позиція відповідача базується на довільному тлумаченні норм Господарського процесуального кодексу України, а тому підстави для скасування рішення Господарського суду Харківської області від 25.06.2009 р. по справі № 40/294-08 та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

постановила:

Клопотання Державного підприємства “Харківський завод шампанських вин”, м. Харків про відкладення розгляду справи залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державного підприємства “Харківський завод шампанських вин”, м. Харків залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 25.06.2009 р. по справі № 40/294-08 залишити без мін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом місяця до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.  

Повний текст постанови підписаний 18.08.2009 р.

         Головуючий суддя                                                                    Кравець Т.В.  

                                 Судді                                                                    Гончар Т. В.  

                                                                                                               Шутенко І.А.