Постанова

від 11.02.2015 по справі 804/159/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 р. Справа № 804/159/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.

при секретарі судового засідання Риженко О.В.

за участю:

представника позивача Шульгата В.В.

представника відповідача Качмара В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградське підприємство «Полімерпласт ЛТД» до Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.08.2014 р. №0000412201 на загальну суму 11 025,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2015 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградське підприємство «Полімерпласт ЛТД» до Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.08.2014 р. №0000412201 на загальну суму 11 025,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

У період з 29.07.2014 р. по 31.07.2014 р. Західно-Донбаськоїю об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проводилась документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ Павлоградське підприємство «Полімерпласт ЛТД», код за ЄДРПОУ 36907075 з питань вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за січень 2014 року при взаємовідносинах з ТОВ «ІНТЕРВЕНТО» (код ЄДРПОУ 38198809) за період з 01.01.2014 р. по 31.01.2014 р., за результатами якої складено акт від 31.07.2014 р. №170/04-10-22-01-36907075 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Павлоградське підприємство «Полімерпласт ЛТД», код за ЄДРПОУ 36907075, з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «ІНТЕРВЕНТО» код за ЄДРПОУ 38198809 за період з 01.01.2014 р. по 31.01.2014 р.».

В акті перевірки від 31.07.2014 р. №170/04-10-22-01-36907075 відповідачем зроблено висновок про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій ТОВ «Полімерпласт ЛТД», код за ЄДРПОУ 36907075 з постачальником ТОВ «УКРАГРОПАРТНЕР» за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. суму ПДВ 13 299,5 грн., з них послуги на загальну суму ПДВ 10 380,00 грн.; встановлено відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення п.198.1 п.198.2 п.198.3 ст.198 ПК України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) при отриманні товару в січні 2014 р. від ТОВ «УКРАГРОПАРТНЕР» у розмірі суму ПДВ 13 299,5 грн. з них послуги на загальну суму ПДВ 10 380,00 грн.; встановлено відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення п.185.1, ст.185, п.188.1 ст.188 ПК України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) при реалізації товарів у січні та лютому 2014 р. на загальну суму ПДВ 11 101,16 грн., а саме покупцям ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» код за ЄДРПОУ 178353 у січні та лютому 2014 р. на загальну суму ПДВ 8 695,50 грн. та ТОВ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» код за ЄДРПОУ 37014600 у січні 2014 р. на загальну суму ПДВ 2 405,66 грн.

На підставі висновків, викладених в акті від 31.07.2014 р. №170/04-10-22-01-36907075 Західно-Донбаською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 21.08.2014 р. №0000412201, відповідно до якого ТОВ «Полімерпласт ЛТД» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 11 025,00 грн., з яких за основним платежем у розмірі 7 350 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3 675 грн.

Позивач висновки вищевказаного акту перевірки вважає неправомірними та незаконними, а тому відповідно і повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 р. по справі було відкрито провадження та справа призначена до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі за викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на заперечення від 24.09.2014 року, в яких зазначив наступне.

Між ТОВ «Полімерпласт ЛТД» та ТОВ «ІНТЕРВЕНТО» укладено договори, а саме: договір від 01.04.2013 р. №104132 на виготовлення плівки поліетиленової з давальницької сировини (роботи/послуги) та договір поставки плівки поліетиленової від 01.04.2013 р. №104131.

Відповідач зазначає, що відповідно до поданої позивачем декларації з ПДВ за 2014 р. ТОВ «Полімерпласт ЛТД» отримано від ТОВ «ІНТЕРВЕНТО» податкові накладні: №21253 ПДВ 4 705,30 грн.; №31257, ПДВ 2 450,00 грн.; №311287, ПДВ 2 240,00 грн.; №3110157, ПДВ 2 263,33 грн.; №81133, ПДВ 2 220,00 грн.; №301149, ПДВ 1637,60 грн.; ПДВ 1 637,60 грн. Разом ПДВ на суму 15 516,23 грн.

До податкового кредиту за рахунок ТОВ «ІНТЕРВЕНТО» позивачем віднесено 13 735,90 грн.

До перевірки позивачем надано податкові накладні: №3101205, ПДВ 4 400,00 грн.; №60110, ПДВ 2 919,50 грн.; №40101, ПДВ 2 950,00 грн.; №130157, ПДВ 3 030,00 грн. Разом ПДВ на суму 13 299,50 грн., з яких послуги на загальну суму 7 350,00 грн.

ТОВ «Полімерпласт ЛТД» було перераховано ТОВ «ІНТЕРВЕНТО» 13 300,00 грн. (ПДВ 2 216,57 грн.), 26 400,00 грн. (ПДВ 4 400,00 грн.), 5 919,00 грн. (ПДВ 986,50 грн.), 8 379,00 (ПДВ 1 396,60 грн.). Разом ПДВ на суму 8 999,67 грн., з яких послуги на загальну суму 6 616,67 грн.

Повноважним представником відповідача в запереченнях від 02.02.2015 р. було також зазначено, що ТОВ «ІНТЕРВЕНТО» не мало кваліфікованого персоналу, основних фондів для реального виконання зобов'язань відповідно до укладених договорів, фактично діяльність щодо виготовлення з поліетилену/переробки відходів не здійснювалась, також не було надано доказів щодо відображення в актах-передачі послуг щодо переробки сировини, переробки відходів, поставки товару з урахуванням наявних можливостей та строків виконання робіт.

В провадженні слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №32014040340000031 за фактом створення суб'єкта господарювання ТОВ «ІНТЕРВЕНТО» з метою прикриття діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України. Директора ТОВ «ІНТЕРВЕНТО» - ОСОБА_3 було допитано як свідка, та у відповідності до наданих останнім пояснень, стало відомо, що директор ТОВ «ІНТЕРВЕНТО» не має відношення до ведення фінансово-господарської діяльності і реєстрації ТОВ «ІНТЕРВЕНТО», не укладав та не підписував договорів, угод та інших правоустановчих документів.

Зважаючи на вищевикладене, Західно-Донбаська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області вважає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Полімерпласт ЛТД» є юридичною особою, що підтверджується Випискою з ЄДРПОУ, копія якої міститься в матеріалах справи.

Головним державним ревізором-інспектором відділу організації та супроводження перевірок платників податків управління податкового аудиту - Тунік Яною Сергіївною проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ Павлоградське підприємство «Полімерпласт ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за січень 2014 року при взаємовідносинах з ТОВ «ІНТЕРВЕНТО» (код ЄДРПОУ 38198809) за період з 01.01.2014 р. по 31.01.2014 р., за результатами якої складено акт від 31.07.2014 р. №170/04-10-22-01-36907075.

У вищезазначеному акті контролюючим органом зроблено висновок про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій ТОВ «Полімерпласт ЛТД», код за ЄДРПОУ 36907075 з постачальником ТОВ «УКРАГРОПАРТНЕР» за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. суму ПДВ 13 299,5 грн., з них послуги на загальну суму ПДВ 10 380,00 грн.; встановлено відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення п.198.1 п.198.2 п.198.3 ст.198 ПК України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) при отриманні товару в січні 2014 р. від ТОВ «УКРАГРОПАРТНЕР» у розмірі суму ПДВ 13 299,5 грн. з них послуги на загальну суму ПДВ 10 380,00 грн.; встановлено відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення п.185.1, ст.185, п.188.1 ст.188 ПК України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) при реалізації товарів у січні та лютому 2014 р. на загальну суму ПДВ 11 101,16 грн., а саме покупцям ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» код за ЄДРПОУ 178353 у січні та лютому 2014 р. на загальну суму ПДВ 8 695,50 грн. та ТОВ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» код за ЄДРПОУ 37014600 у січні 2014 р. на загальну суму ПДВ 2 405,66 грн.

На підставі зазначеного акту від 31.07.2014 р. №170/04-10-22-01-36907075 Західно-Донбаською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 21.08.2014 р. №0000412201, відповідно до якого ТОВ «Полімерпласт ЛТД» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 11 025,00 грн., з яких за основним платежем у розмірі 7 350 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3 675 грн.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали наступні обставини.

На підставі отриманого Західно-Донбаською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області атку від 16.04.2014 р. №894/04-61-22-4/38198809 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІНТЕРВЕНТО» (код ЄДРПОУ 38198809) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість за період січень 2014 р., контролюючим органом було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Павлоградське підприємство «Полімерпласт ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «ІНТЕРВЕНТО» за період з 01.01.2014 р. по 31.01.2014 р.

Під час проведення перевірки контролюючим органом було перевірено взаємовідносини ТОВ «Полімерпласт ЛТД» з ТОВ «ІНТЕРВЕНТО» за період з 01.01.2014 р. по 31.01.2014 р., за результатами якої складено акт від 31.07.2014 р. №170/04-10-22-01-36907075.

На вищезазначений акт, складений Західно-Донбаською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 31.07.2014 р. №170/04-10-22-01-36907075, позивачем було подано заперечення від №080814/1 від 08.08.2014 р.

Листом від 18.08.2014 р. №20440/10/04-10-22-01 Західно-Донбаською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпроптеровській області надано відповідь про залишення акту від 31.07.2014 р. №170/04-10-22-01-36907075 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Павлоградське підприємство «Полімерпласт ЛТД», код за ЄДРПОУ 36907075, з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «ІНТЕРВЕНТО» код за ЄДРПОУ 38198809 за період з 01.01.2014 р. по 31.01.2014 р.». - без змін, а скаргу без задоволення.

01.09.2014 р. за вих.№010914 позивачем було подано скаргу до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з проханням скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.08.2014 р. №0000412201 на загальну суму 11 025,00 грн., прийняте Західно-Донбаською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

31.10.2014 р. за №37/10/04-36-10-08-09 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було направлено на адресу ТОВ «Павлоградське підприємство «Полімерпласт ЛТД» рішення про результати розгляду первинної скарги, яким було скасовано податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської ОДПІ від 21.08.2014 р. №0000412201 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 837,50 грн. (штрафні (фінансові) санкції), а в іншій частині скаргу платника податків на зазначене податкове повідомлення-рішення - залишено без задоволення.

14.11.2014 р. за вих.№141114/1 позивачем було подано скаргу до Державної фіскальної служби України з проханням переглянути рішення Головного управління ФДС у Дніпропетровській області від 31жовтня 2014 року №37/10-04-36-80-08-09 про результати розгляду первинної скарги та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 21 серпня 2014 року №0000412201 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «ПП «Полімерпласт ЛТД» за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)»: за основним платежем на 7 350 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 3 675 грн.

01.12.2014 р. за №7760/6/99-99-10-01-25 Державною фіскальною службою України було направлено на адресу позивача рішення про результати розгляду скарги, яким було залишено без змін податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 21.08.2014 р. №0000412201 з урахуванням рішення прийнятого за розглядом первинної скарги, а скарги - без задоволення.

Щодо реальності здійснення господарських операцій позивача з зазначеним вище контрагентом судом зазначається наступне.

В матеріалах справи містяться копії договорів укладених між ТОВ «Павлоградське підприємство «Полімерпласт ЛТД» та ТОВ «ІНТЕРВЕНТО», а саме: договір на виготовлення плівки поліетиленової з давальницької сировини №104132 від 01.04.2013 р.; договір поставки №104131 від 01.04.2013 р.; договір на переробку поліетилену №108131 від 01.08.2013 р.

На підтвердження виконання умов зазначених договорів позивачем до суду надано копії господарських документів, а саме: акт прийому-передачі давальницької сировини по договору №104132 від 01.04.2013 р. складений 10 січня 2014 р.; товарно-транспортна накладна №1001 від 10.01.2014 р.; акт прийома-передачі довальницької сировини до договору №104132 від 01.04.2013 р. складений 17.01.2014 р.; товарно-транспортна накладна №1701 від 17.01.2014 р.; акт прийома-передачі готової продукції до договору №104132 від 01.04.2013 р. складений 13.01.2014 р.; товарно-транспортна накладна №1301 від 13.01.2014 р.; акт прийома-передачі готової продукії по договору №104132 від 01.04.2013 р. складений 20.01.2014 р.; товарно-транспортна накладна №2001 від 20.01.2014 р.; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ3101205; податкова накладна від 31.01.2014 р. №3101205; скріншот; видаткова накладна №РН-0060110 від 06.01.2014 р.; товарно-транспортна накладна №110 від 06.01.2014 р.; копія податкової накладної №06.01.2014 р. №60110; скріншот; акт прийому-передачі давальницької сировини по договору №108131 від 01.08.2014 р. складений 02.01.2014 р.; товарно-транспортна накладна №201 від 02.01.2014 р.; акт прийому-передачі продукції виоготовленої відповідно до договору №108131 від 01.08.2013 р.; товарно-транспортна накладна №401 від 04.01.2014 р.; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) ОУ-0000001; податкова накладна від 04.01.2014 р. №40101; видаткова накладна від 13.01.2014 р. №РН-0060111; товарно-транспортна накладна №111 від 13.01.2014 р.; податкова накладна від 13.01.2014 р. №130157; скріншот; видаткова накладна №РН-0000002 від 08.01.2014 р.; видаткова накладна №РН-0000003 від 08.01.2014 р.; лист опису відправлення; скріншот; видаткова накладна №РН-0000001 від 08.01.2014 р.; довіреність №210896/П від 08.01.2014 р.; лист переліку цінностей; скріншот; видаткова накладна №РН-0000035 від 24.02.2014 р.; довіреність №217511/п від 24.02.2014 р.; копія скріншоту; копія квитанції №2 за січень 2014 р.; копія квитанції №2 за січень 2014 р.; податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2014 р.; копія розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за січень 2014 р.; копія реєстрту виданих та отриманих податкових накладних.

Позивач також зазначив, що розрахунки за придбаний товар відбулись у безготівковій формі, що, як зазначає останній начебто підтверджуються банківськими виписками: від 16.01.2014 р.; від 17.02.2014 р.; від 21.02.2014 р.; від 21.02.2014 р.; від 03.02.2014 р.; від 18.02.2014 р; від 17.04.2014 р.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Павлоградське підприємство «Полімерпласт ЛТД» та ТОВ «ІНТЕРВЕНТО» укладено договір на виготовлення плівки поліетиленової із давальницької сировини від 01.04.2014 р. №104132 відповідно до умов якого в порядку та в умовах, визначених цим договором, ТОВ «Павлоградське підприємство «Полімерпласт ЛТД» доручав ТОВ «ІНТЕРВЕНТО», а ТОВ «ІНТЕРВЕНТО» приймав на себе зобов'язання: виготовити з наданої ТОВ «Павлоградське підприємство «Полімерпласт ЛТД» давальницкої сировини (поліетилену в гранулі) та передати ТОВ «Павлоградське підприємство «Полімерпласт ЛТД» готову продукцію - плівку поліетиленову. ТОВ «Павлоградське підприємство «Полімерпласт ЛТД» зобов'язувалось прийняти виготовлену плівку та оплатити виконанні роботи з переробки.

В підтвердження виконання умов зазначеного вище договору позивачем були надані у якості первинних документів копії документів такі як: акт прийому-передачі давальницької сировини по договору №104132 від 01.04.2013 р. складений 10 січня 2014 р.; товарно-транспортна накладна №1001 від 10.01.2014 р.; акт прийома-передачі довальницької сировини до договору №104132 від 01.04.2013 р. складений 17.01.2014 р.; товарно-транспортна накладна №1701 від 17.01.2014 р.; акт прийома-передачі готової продукції до договору №104132 від 01.04.2013 р. складений 13.01.2014 р.; товарно-транспортна накладна №1301 від 13.01.2014 р.; акт прийома-передачі готової продукії по договору №104132 від 01.04.2013 р. складений 20.01.2014 р.; товарно-транспортна накладна №2001 від 20.01.2014 р.; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ3101205; податкова накладна від 31.01.2014 р. №3101205; скріншот.

На підтвердження розрахунків за придбаний товар між ТОВ «Павлоградське підприємство «Полімерпласт ЛТД» та ТОВ «ІНТЕРВЕНТО», які зі слів позивача начебто відбулись у безготівковій формі, позивачем надано не було.

Між ТОВ «Павлоградське підприємство «Полімерпласт ЛТД» та ТОВ «ІНТЕРВЕНТО» укладено договір поставки від 01.04.2013 р. №104131 відповідно до умов якого ТОВ «ІНТЕРВЕНТО» зобов'язувався передати у власність ТОВ «Павлоградське підприємство «Полімерпласт ЛТД», а ТОВ «ІНТЕРВЕНТО» зобов'язувався прийняти та оплатити наступний товар: плівка поліетиленова термоусадочна згідно ГОСТ 25951-83; плівка поліетиленова згідно ГОСТ 10354-82.

В підтвердження виконання умов зазначених вище договорів позивачем було надано копії первинних документів, а саме: видаткова накладна №РН-0060110 від 06.01.2014 р.; товарно-транспортна накладна №110 від 06.01.2014 р.; копія податкової накладної №06.01.2014 р. №60110; скріншот.

Між ТОВ «Павлоградське підприємство «Полімерпласт ЛТД» та ТОВ «ІНТЕРВЕНТО» укладено договір на переробку поліетилену від 01.08.2013 р. №108131 відповідно до умов якого ТОВ «Павлоградське підприємство «Полімерпласт ЛТД» зобов'язувався передати ТОВ «ІНТЕРВЕНТО» власні відходи поліетилена для переробки їх вторинну гранулу, а ТОВ «ІНТЕРВЕНТО» зобов'язувався прийняти відходи, переробити їх та отриманну гранулу повернути ТОВ «Павлоградське підприємство «Полімерпласт ЛТД».

В підтвердження виконання умов зазначеного вище договору позивачем було надано акт прийому-передачі давальницької сировини по договору №108131 від 01.08.2014 р. складений 02.01.2014 р.; товарно-транспортна накладна №201 від 02.01.2014 р.; акт прийому-передачі продукції виоготовленої відповідно до договору №108131 від 01.08.2013 р.; товарно-транспортна накладна №401 від 04.01.2014 р.; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) ОУ-0000001; податкова накладна від 04.01.2014 р. №40101; видаткова накладна від 13.01.2014 р. №РН-0060111; товарно-транспортна накладна №111 від 13.01.2014 р.; податкова накладна від 13.01.2014 р. №130157; скріншот; видаткова накладна №РН-0000002 від 08.01.2014 р.; видаткова накладна №РН-0000003 від 08.01.2014 р.; лист опису відправлення; скріншот; видаткова накладна №РН-0000001 від 08.01.2014 р.; довіреність №210896/П від 08.01.2014 р.; лист переліку цінностей; скріншот; видаткова накладна №РН-0000035 від 24.02.2014 р.; довіреність №217511/п від 24.02.2014 р.; копія скріншоту; копія квитанції №2 за січень 2014 р.; копія квитанції №2 за січень 2014 р.; податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2014 р.; копія розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за січень 2014 р.; копія реєстрту виданих та отриманих податкових накладних.

При цьому зазначені вище документи щодо правочинів, укладених між ТОВ «Павлоградське підприємство «Полімерпласт ЛТД» та ТОВ «ІНТЕРВЕНТО» судом не приймаються у якості належних доказів щодо підтвердження реальності настання наслідків фінансово-господарської діяльності позивача з зазначеним контрагентом, з огляду на наступне.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків і зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податковою контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, тощо.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Позивач зазначає, що визначення ТОВ «Павлоградське підприємство «Полімерпласт ЛТД» контролюючим органом вищевказаного податкового зобов'язання з податку на додану вартість є не обґрунтованим, а вказане вище податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки вважає, що з боку позивача не мало місця порушення вимог податкового законодавства.

У відповідності до ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 20.1.1 та пп.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Статтею 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пункт 37.3 статті 37 Податкового кодексу України визначає, що підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Відповідно п.51.1. ст.51 ПК України податковий агент зобов`язаний подати у строки, встановлені цих кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку контролюючому органу за місцем свого обліку.

Відповідно до п.п.54.3.1 - п.п. 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; 54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Згідно з п.55.1. ст.55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.

Контролюючими органами вищого рівня є Державна податкова адміністрація України - для державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які у свою чергу є контролюючими органами вищого рівня для державних податкових інспекцій (п.55.2 ст.55 ПК України).

Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений у ст.56 ПК України, п. 56.1 якої визначає, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України).

Згідно з п. 56.18. ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

Відповідно до п.п. 61.1. ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю перелічені у ст.62 ПК України, до них відноситься, зокрема, відповідно до п.62.1.3. ПК України здійснення податкового контролю шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленного наказом, та за умов надіслання платнику податку рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Крім того, згідно з абзацами 3.4 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п. 14.1.157 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтвердженні податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цого Кодексу) чи не підтвердженні митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статі 201 цього Кодексу).

З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, вбачається, що відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень надано право та повноваження щодо проведення документальних невиїзних перевірок суб'єктів господарювання з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

У відповідності до ст. 86 Податкового кодексу України результати проведених перевірок оформлюються актом та шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень у разі виявлення податковим органом заниження чи завищення податкових зобов'язань платника податків.

Таким чином, здійснюючи перевірку та складаючи акт перевірки, приймаючи податкові повідомлення-рішення відносно позивача щодо визначення грошових зобов'язань за результатами перевірки, відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією за законами України.

Щодо правомірності та законності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 21.08.2014 р. №0000412201 на загальну суму 11 025,00 грн., суд приходить до висновку про те, що дане податкове повідомлення-рішення є законним та правомірним, виходячи з наступного.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивачем при розгляді даної справи не спростовано виявлені контролюючим органом порушення п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, які полягають у нарахуванні податкових зобов'язань відносно позивача.

Як вбачається з акту перевірки від 31.07.2014 р. №170/04-10-22-01-36907075 контролюючим органом було дійсно використано акт перевірки складений ДПІ в Амір-Нижньодніпровському районі ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 16.04.2014 р. №894/04-61-22-4/38198809 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІНТЕРВЕНТО» (код ЄДРПОУ 38198809) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість за період січень 2014 року» за результатами якого непідтверджено господарські відносини із покупцями та постачальниками за січень 2014 року.

Проте, суд зауважує, що дослідження обставин у справі та перевірка їх доказами в процесі оцінки доказів у справі не обмежується з боку суду лише посиланням на зазначені вище акти перевірки, а полягає у дослідженні та аналізі всіх доказів, наявних в матеріалах справи.

Суд також критично ставиться до позиції позивача, стосовно його посилань на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2014 по справі №804/6025/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРВЕНТО» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, відповідно до якої адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Інтервенто» за січень 2014 р., яке відбулося на підставі акту №894/04-61-22-4/38198809 від 16.04.2014 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Інтервенто» (код ЄДРПОУ 38198809) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість за період січень 2014 р.», в тому числі дії з виключення з інформаційної системи податкового органу АІС «Податковий блок», АІС «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» сум податкового кредиту з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Інтервенто» у податкових деклараціях за січень 20014 р. у зв'язку з придбанням товарів/послуг у ТОВ «АВИСТ» (код ЄДРПОУ 38781508); зобов'язано Державну податкову інспекцію в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності ТОВ «Інтервенто» за січень 2014 року, в тому числі зобов'язати відобразити і інформаційній ситемі податкового органу АІС «Податковий блок», АІС «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів" суми податкового кредиту з податку на додану вартість, які ТОВ «Інтервенто» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за січень 2014 р.», у зв'язку з придбанням товарів/послуг у ТОВ «АВИСТ» (код ЄДРПОУ 38781508), а в іншій частині заявлених позовних вимог - відмовлено, та посилання позивача на ухвалу Дніпропетровського апеляційного окружного адміністративного суду від 24.06.2014 р. у справі №804/6025/14, якою апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 р. у справі №804/6025/14 - без змін.

При цьому суд зазначає, що зазначені вище копії судових рішень, а саме: постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2014 у справі №804/6025/14 та ухвала Дніпропетровського апеляційного окружного адміністративного суду від 24.06.2014 р. у справі №804/6025/14, на які позивач посилається були, надані останнім безпосередньо під час судового розгляду справи однак, його посилання є безпідставними та не спростовують висновки контролюючого органу щодо винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 21.08.2014 р. №0000412201 на загальну суму 11 025,00 грн.

Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2014 у справі №804/6025/14 та ухвала Дніпропетровського апеляційного окружного адміністративного суду від 24.06.2014 р. у справі №804/6025/14 не має преюдиційного характеру щодо встановлення факту здійснення господарської діяльності виключно в межах правового поля та на підставі норм чинного податкового законодавства безпосередньо позивачем, а факт вчинення протиправних дій з боку контролюючого органу щодо ТОВ «Павлоградське підприємство «Полімерпласт ЛТД» не підтверджено жодним рішенням суду, яке б набрало законної сили.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 9 вказаного вище Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини як рух активів у процесі здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, не зважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, будь-якими належними доказами в розумінні ст.70 КАС України позивачем не було доведено відповідних змін у русі активів внаслідок укладання та виконання договорів, наведених вище, як не було доведено і отримання прибутку від здійснення господарської діяльності з ТОВ «Інтервенто».

Крім того, суд зауважує, що будь-якими належними доказами позивачем не було спростовано негативних висновків контролюючого органу щодо відсутності у контрагента, з яким позивач мав господарські взаємовідносини, умов для здійснення господарської діяльності.

Судом також було досліджено копії стенограми допиту у судовому засіданні Жовтоводського районного суду м.Дніпропетровська свідка ОСОБА_3 від 11.06.2014 р. та протоколу допиту свідка від 01.10.2013 р., наданих безпосередньо представником відповідача під час судового розгляду справи, з яких чітко вбачається, що так званий директор ТОВ «Інтервенто» - ОСОБА_3 ніякого відношення до підприємства не має, будь-яких документів щодо проведення господарської діяльності ним ніколи не підписувалось, що знову ж таки підтверджує факт того, що надані представником позивача як письмові документи, так і додаткові пояснення в судових засіданнях не мають юридичної сили.

Суд також наголошує на тому, що зазначені вище документи за відсутності підтвердження належними та достовірними доказами самого факту здійснення господарської діяльності у відповідності до укладених між позивачем та ТОВ «Інтервенто» договорів зазначених вище по тексту та доданих до них начебто в підтвердження їх виконання актів прийому-передачі, товарно-травнспортних накладних, актів здачі-прийняття робіт, податкових накладних, видаткових накладних мають характер лише формально складених, але недостовірних документів, що виключає наявність правових підстав для включення відповідних сум до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та не можуть вважатися належними доказами реального здійснення господарських операцій.

Відповідно до положень ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в в межах повноважень та у спосіб, що передачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.79 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Стаття 8 КАС України зазначає, що принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: верховенство права; законність; рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; гласність і відкритість адміністративного процесу; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом; обов'язковість судових рішень.

Системний аналіз наведених вище норм чинного податкового законодавства України у сукупності з обставинами, встановленими судом в процесі розгляду даної справи на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, дозволяє суду прийти до висновку про відсутність з боку позивача обґрунтування належними доказами в розумінні ст. 70 КАС України незаконного та необґрунтованого характеру оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 21.08.2014 р. №0000412201.

А відтак, викладене вище має наслідком наступне. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.08.2014 р. №0000412201 є прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; своєчасно, що виключає як протиправний характер оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, так і наявність у суду правових підстав для задоволення позовних вимог в межах правового поля в спосіб захисту права, обраний позивачем.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Також, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідно до платіжного доручення від 15.12.2014 р. №1516 за подання адміністративного позову позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 182,70 (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.), який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.

Враховуючи відмову у задоволені позовних вимог, позивач повинен сплатити за подання до адміністративного суду адміністративного позову судовий збір у розмірі 1 827,00 грн., а сплатив лише 182,70 грн., тому суд приходить до висновку про необхідність стягнення решти судового збору з позивача в сумі 1 644,30 грн. (1 827,00 грн. - 182,70 грн.).

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградське підприємство «Полімерпласт ЛТД» до Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.08.2014 р. №0000412201 на загальну суму 11 025,00 грн, - відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградське підприємство «Полімерпласт ЛТД» решту судового збору в сумі 1 644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири грн., 30 коп.) до Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 16 лютого 2015 року.

Суддя Є.О. Жукова