Постанова

від 20.05.2015 по справі 804/5065/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 р. Справа № 804/5065/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіРябчук О.С. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізької південноїоб'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-сервісна фірма «Оргтехсервіс» про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банках, на суму податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ :

09 квітня 2015 р. Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-сервісна фірма «Оргтехсервіс» (далі - відповідач) з вимогою про накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-сервісна фірма «Оргтехсервіс», що знаходяться на розрахунковому рахунку у банку на суму податкового боргу у розмірі 912 034,53грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, позивач надав клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника в письмовому провадженні. В обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові зазначено наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-сервісна фірма «Оргтехсервіс» станом на 03.02.2015 р. має заборгованість у загальному розмірі 912 034,53грн., з них: 302535,66грн. - по податку на додану вартість та 609 498,87грн. - по податку на прибуток. Сума податкового боргу первинно утворилась внаслідок нарахування контролюючим органом грошових зобов'язань, про що винесені податкові повідомлення-рішення від 02.07.2012 р. №0001202301 та №0001012301. За результатами судового оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень від 02.07.2012 р. №0001022301 та №0001012301 означені податкові повідомлення-рішення визнані судом правомірними, а отже, грошові зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннямивід 02.07.2012 р. №0001022301 та №0001012301, є узгодженими, набули статусу податкового боргу. В порядку ст.129 Податкового кодексу України на суму податкового боргу нарахована пеня. Також, 12.06.2014 р. виставлена податкова вимога №204-25, яка надіслана відповідачу рекомендованим поштовим відправленням. Проте, сума боргу залишається непогашеною. Накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банках, є передбаченим Податковим кодексом України заходом, спрямованим на стягнення податкового боргу, який є доцільним в даному випадку в зв'язку з відсутністю у відповідача іншого майна, на яке може бути звернуто стягнення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належність повідомлення відповідача про судове засідання підтверджується матеріалами справи. Відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неотриманням від позивача додатків до позову. Заперечень на позов надано не було.

Проте, доводи відповідача, викладені у клопотанні, не враховуються судом, оскільки відповідач не обмежений в праві знайомитись з матеріалами справи, робити з матеріалів справи виписки, знімати копії, давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення. Але відповідач не скористався правами, визначених ст.49 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, згідно з відомостями, що містяться в матеріалах справи, позивачем надіслано відповідачу копію адміністративного позову разом додатком згідно з описом вкладення, перевіреного оператором на поштовому відділенні (а.с.6).

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Товариство з обмежено відповідальністю «Виробничо-сервісна фірма «Оргтехсервіс» зареєстроване юридичною особою 30.04.1993 р., про що 19.05.2005 року вчинено запис в Єдиному державному реєстрі про включення відомостей про юридичну особу 1 227 120 0010 002659; код ЄДРПОУ 21882234.

Відповідач наразі перебуває на обліку в Криворізькій південній ОДПІ як платник податків за №468 (довідка форми №4-ОПП).

Згідно з розрахунком виникнення податкового боргу по ТОВ «Виробничо-сервісна фірма «Оргтехсервіс», код ЄДРПОУ 21882234, наданого позивачем до позову, вбачається, що податковий борг у розмірі 912 034,53грн. виник внаслідок несплати відповідачем по строку плати грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом, про були прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.07.2012 р. №0001022301 та №0001012301.

Так, матеріалами справи встановлено, що у період з 19 квітня по 5 червня 2012 року фахівцями Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби Дніпропетровської області проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ВСФ «Оргтехсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2009 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої складено Акт від 12 червня 2012 року №317/221/218882234.

За висновками Акту від 12 червня 2012 року №317/221/218882234 перевіркою встановлено порушення ТОВ «ВСФ «Оргтехсервіс»:

- підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 138.2, пункту 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, у результаті чого донараховано податок на прибуток у сумі у сумі 729028 грн., у тому числі: за IV квартал 2009 року 21098 грн., ІІІ квартал 2010 року 12410 грн., IV квартал 2010 року 280392 грн.,I квартал 2011 року 1640 грн., ІI квартал 2011 року 325628 грн., ІІІ квартал 2011 року 87860 грн.

-підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого донараховано податок на додану вартість у сумі 402650 грн., у тому числі: за грудень 2010 року 92450 грн., квітень 2011 року 200000 грн., травень 2011 року 3800 грн., червень 2011 року 30000 грн., липень 2011 року 46000 грн., серпень 2011 року 7198 грн., вересень 2011 року 18339 грн., жовтень 2011 року 4863 грн.

02.07.2012 р. на підставі Акту від 12 червня 2012 року №317/221/218882234 відносно відповідача винесено податкові повідомлення-рішення:

-№0001022301, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 444863,50 грн., з них: за основним платежем 402650грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 42213,50грн.; та

-0001012301, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання за «платежем податок на прибуток підприємств» на загальну суму 807504 грн., з них: за основним платежем 729028 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 78476грн.

Податкові повідомлення-рішення від 02.07.2012 р. №0001022301 та №0001012301 оскаржені Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-сервісна фірма «Оргтехсервіс»в судовому порядку (адміністративна справа №2а/0470/13931/12).

В порядку п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України нараховано пеню: по ПДВ - 57776,04грн. та по податку на прибуток - 120 123,87грн.

На виконання ст.59 Податкового кодексу України відповідачу виставлена податкова вимога форми "Ю" від 12.06.2014 року №204-25 на суму 912 157,87грн., з них:

-609498,87грн. - податкового боргу по податку на прибуток (код платежу 11021000);

-302535,66грн. - податкового боргу по податку на додану вартість (код платежу 14010100);

-123,34грн. - податкового боргу із земельного податку з юридичних осіб (код платежу 13050100).

Копія податкової вимоги від 12.06.2014 року №204-25 надіслана відповідачу рекомендованим поштовим повідомленням, що підтверджується матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вживалися заходи щодо розшуку майна, яке належить відповідачу, для погашення податкової заборгованості, але було встановлено, що будь-якого рухомого або нерухомого майна за відповідачем не зареєстровано.

На підтвердження відсутності у відповідача майна, на яке може бути звернуто стягнення, позивачем надано інформацію з Криворізького гірничопромислового територіального управління Держгірпромнагляду від 06.11.2014 р. № 12-13/2184, Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області від 21.11.2014 р. №07.1/13-26/6563,з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.11.2014 р.

Відповідно до довідок Криворізької південної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області «про відкриті розрахункові рахунки у банківських установах» ТОВ «ВСФ «Оргтехсервіс», код 21882234, має розрахункові рахунки в установах банку.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно до вимог п. 58.3 ст. 58, п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пп.20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідноіз п. 94.4. ст. 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до пп. 94.6.2 п. 94.6. ст. 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановоюНаціонального Банку України № 22 від 21.01.2004 р. вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та обов'язкові для виконання ними.

Згідно до п.п. 10.1-10.3, 10.6 Інструкції виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.

Арешт за постановою державного виконавцяабо за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Залежно від наявності/відсутності коштів на рахунку клієнта, на кошти якого накладено арешт, банк здійснює такі дії: якщо на рахунку є кошти в сумі, що визначена документом про арешт коштів, то банк арештовує їх на цьому рахунку та продовжує виконання операцій за рахунком клієнта. Документ про арешт коштів банк обліковує на відповідному позабалансовому рахунку; якщо на рахунку клієнта недостатньо визначеної документом про арешт коштів суми коштів, то банк арештовує на цьому рахунку наявну суму коштів, обліковує цей документ на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про недостатність коштів для його виконання; якщо на рахунку клієнта немає коштів для забезпечення виконання документа про арешт коштів, то банк обліковує його на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про відсутність коштів для його виконання.

Під час дії документа про арешт коштів банк протягом операційного дня відповідно до статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта та здійснює арешт усіх надходжень на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, передбачено пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арештукоштів на рахунках платника податків, визначені п. 94.2 ст. 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у статті 94 ПК України. Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, при чому зміст правового регулювання викладається в єдиному контексті.

Додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу, визначені п.п. 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження.

Такими підставами є:

1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг;

2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу;

3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 ПК України (сформульованого як вичерпний), не може розглядатися як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

Наведене пояснюється тим, що норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України є імперативною і обов'язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим. Норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 ПК України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивачем з метою встановлення наявності активів у відповідача направленні запити до державних органів реєстрації та на підставі отриманих відповідей встановлено, що будь-якого рухомого або нерухомого майна за відповідачем не зареєстровано.

Відповідно до положень Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті у разі визначення конкретного розміру заборгованості у документі, яким накладено арешт, банк без порушення прав платника та одночасно клієнта банка в частині обмеження користування належними такому платнику коштами або цінностями, у разі повного виконання рішення про арешт та списання визначеної суми у визначеному розмірі, продовжує безперешкодно виконувати завдання по списанню або перерахуванню коштів платника за його бажанням.

Матеріалами справи підтверджено, що сума податкової заборгованості виникла за відповідачем згідно податкових повідомлень-рішень від02.07.2012 р. №0001022301 та №0001012301.

Судом враховано, що спір у даній справі не стосується фактичних обставин прийняття відносно відповідача податкових повідомлень-рішень від02.07.2012 р. №0001022301 та №0001012301.

Натомість, в ході судового розгляду встановлено, що відповідач скористався своїм правом на узгодження визначених йому грошових зобов'язань в судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2012 р. у справі №2а/0470/13931/12, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2014 р., адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-сервісна фірма «Оргтехсервіс» задоволений частково, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 2 липня 2012 року №0001012301 в частині нарахування сум податку на прибуток підприємств у розмірі 318129 грн., з них за основним платежем 303212 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 14917грн., та податкове повідомлення-рішення від 2 липня 2012 року №0001022301 в частині визначення до сплати податку на додану вартість в розмірі основного зобов'язання на суму 200000 грн.; в решті позову було відмовлено.

Отже, на даний час існує таке, що набула законної сили постанова суду у адміністративній справі №2а/0470/13931/12, якою визнано правомірним нарахування відповідачу грошових зобов'язань:

- за платежем «податок на додану вартість» на суму 244863грн. за податковим повідомленням-рішенням від 02.07.2012 р. №0001022301 та

- за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» на суму 489375грн. за податковим повідомленням-рішенням від 02.07.2012 р. №0001012301.

З урахуванням викладеного, матеріалами справи підтверджено наявність за відповідачем суми податкового боргу у загальному розмірі 912 034,53грн. в тому числі 177 899,91грн. - пені, нарахованої в порядку п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України.

Окрім того, підтверджено виконання позивачем вимог ст.59 Податкового кодексу України та направлення відповідачу податкової вимоги від 12.06.2014 р. форми "Ю" №204-25 на суму 912 157,87грн.

Отже, Криворізькою південною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області здійснені всі передбачені чинним законодавством заходи, котрі передують зверненню з відповідним позовом до суду.

Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Позивачем доведено наявність обставин, встановлених пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України для звернення податкового органу до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банках, виключно на суму податкового боргу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-сервісна фірма «Оргтехсервіс» про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банках, на суму податкового боргу, є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а саме арешт підлягає накладенню на суму податкового боргу в розмірі 912034,53грн.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 86, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-сервісна фірма «Оргтехсервіс» про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться на розрахунковому рахунку у банках, на суму податкового боргу- задовольнити в повному обсязі.

Накласти арешт на кошти, що знаходяться у банкахТовариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-сервісна фірма «Оргтехсервіс» (код ЄДРПОУ 21882234),на суму податкового боргуз податку на прибуток на податку на додану вартість в загальному розмірі 912034,53грн. (дев'ятсот дванадцять тисяч тридцять чотири гривні 53 копійки):

- р/р № 2600122096101 АБ «Експрес-Банк» МФО 322959;

- р/р № 26002039540000 АТ «УкрСиббанк» МФО 351005;

- р/р 260092335 ПАТ ПУМБ МФО 334851;

- р/р № 26102131706721 Ф-я АКБ «Укрсоцбанк» МФО 305619.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 20.05.2015 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді О.С. Рябчук О.С.Рябчук М.М.Бухтіярова