Постанова

від 22.04.2015 по справі 808/9405/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 року (09 год. 45 хв.) Справа № 808/9405/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, м. Запоріжжя

до: Приватного підприємства «Віол», м. Запоріжжя

про: стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках та за рахунок готівки, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - позивач) звернулась із адміністративним позовом до Приватного підприємства «Віол» (далі - відповідач або ПП «Віол»), в якому позивач просить суд стягнути кошти з рахунків платника податків - Приватного підприємства «Віол» у банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 12 713,80 грн.

В обґрунтування адміністративного позову зазначає, що відповідач має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 12 713,80 грн., який виник в результаті несплати відповідачем узгоджених сум грошових зобов'язань, донарахованих контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення № 0000082214/640 від 24.01.2013. Також, за відповідачем рахується залишок несплаченої пені в розмірі 1 663,80 грн. Вказує, що позивачем вживались передбачені ст. 59 Податкового кодексу України заходи щодо стягнення з ПП «Віол» заборгованості, проте направлена відповідачу податкова вимога від 13.06.2013 № 308-19 залишилась без виконання. Враховуючи те, що податковий борг відповідача є несплаченим до бюджету, позивач просить стягнути його в судовому порядку.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов. Зокрема, позивач посилається на те, що висновки позивача, зазначені в акті № 331/22-1421/32028116 від 25.12.2012 з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Торговий дім «Лайнер», про неправомірність використання відповідачем податкового кредиту з ПДВ за період червень 2011 року, суперечать чинному законодавству, а відтак прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000082214/640 від 24.01.2013 є цілком неправомірним. З урахуванням викладеного, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2014 провадження в адміністративній справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 808/863/14.

Відповідно до ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 22.04.2015 провадження у справі поновлено.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом заздалегідь, що підтверджується долученим до матеріалів справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

22.04.2015 від позивача до суду надійшло клопотання (вх. № 17036) про заміну позивача у справі з Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на Державну податкову інспекцію в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області у зв'язку з реорганізацією територіальних органів Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби (копія постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» та копія Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.11.2014 відносно позивача додаються до матеріалів справи).

Також, представником позивача через канцелярію суду подано клопотання (вх. № 17038) про розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача також не прибув. Поштова кореспонденція направлена за адресою місцезнаходження відповідача повернулась до суду 10.04.2015 з відміткою відділення поштового зв'язку - «за закінченням терміну зберігання».

Частиною 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи те що, поштова кореспонденція направлялась відповідачу за адресою, яка відповідає реєстраційним відомостям, то згідно вимог ст.ст. 33, 35 КАС України, слід вважати, що останній повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов до висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі матеріалів, в порядку письмового провадження.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вирішуючи клопотання позивача про здійснення процесуального правонаступництва позивача у справі, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 55 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 № 2 встановлено, що при визначенні процесуального правонаступництва судам слід виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, та враховувати, що якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то в такому випадку суду необхідно залучити до участі у справі їх правонаступників. У випадку ж відсутності правонаступників суду необхідно залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить вирішення питання про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача.

Судом встановлено, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету міністрів України» здійснено реорганізацію органів Міндоходів. Відповідно до вказаної постанови, утворено Державну податкову інспекцію в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Відповідно до наданої позивачем копії Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.11.2014, Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області зареєстрована 12.11.2014 як юридична особа, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - 1 103 102 0000 037046.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність здійснення процесуального правонаступництва позивача з Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на Державну податкову інспекцію в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач - Приватне підприємство «Віол» (код ЄДРПОУ 32028116) зареєстроване 30.05.2002 як юридична особа, про що зроблено запис про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу - 1 103 120 0000 003419.

Як передбачено ст. 67 Конституції України та п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 79.2 ст. 79, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідно до наказу ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 19.12.2012 № 1304, в період з 20.12.2012 по 25.12.2012 головним державним податковим ревізором - інспектором відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Романовою К.І. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Віол» (код за ЄДРПОУ 32028116) з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Торговий дім «Лайнер» (код за ЄДРПОУ 33184456), їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень 2011 року.

В ході перевірки встановлено порушення вимог п. 14.1.36, п. 14.1.181 ст. 14, п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, ст. 201 Податкового кодексу України, Наказу Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 № 41 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання», підприємством ПП «Віол» завищено податковий кредит за червень 2011 року на загальну суму 11 049,00 грн., який сформований від контрагента ТОВ «ТД «Лайнер», що призвело до заниження:

- позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ (р. 18 податкової Декларації з ПДВ за червень 2011 року) на загальну суму 11 049,00 грн.;

- суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (р. 25 податкової Декларації з ПДВ за червень 2011 року) на загальну суму 11 049,00 грн.

За результатами даної перевірки позивачем складено акт від 25.12.2012 № 331/22-1421/32028116, в якому зазначено, що посадові особи ПП «Віол» не з'явилися на підписання акту перевірки, у зв'язку з чим фахівцями податкового органу складено акт відмови від підписання акту перевірки від 25.12.2015 № 365/22-14/32028116.

Судом з'ясовано, що акт перевірки від 25.12.2012 № 331/22-1421/32028116 направлено відповідачу засобами поштового зв'язку, який отриманий уповноваженою особою ПП «Віол» 12.01.2013, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відпарвелння.

На підставі вищезазначеного акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 24.01.2013 № 0000082214/640, відповідно до якого контролюючим органом збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 11 050,00 грн., з яких за основним платежем на суму 11 049,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1,00 грн.

Згідно розрахунку штрафних санкцій донараховано податку за звітній період - червень 2011 року (Декларація № 71412 від 20.07.2011).

Як вбачається з матеріалів справи, вказане податкове повідомлення-рішення направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення 24.01.2013. Проте, поштова кореспонденція повернулась на адресу податкового органу без вручення платнику податків з відміткою відділення засобів поштового зв'язку - «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується наданою позивачем копією поштового конверту.

Пунктом 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З урахуванням положень п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 24.01.2013 № 0000082214/640 вважається врученим підприємству належним чином.

За приписами п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як зазначено в п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

На виконання вимог суду, позивачем було надано інформацію (вх. № 2233) щодо здійснення відповідачем процедури судового чи адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 24.01.2013 № 0000082214/640 в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Позивач пояснив, що оскільки відповідачем протягом 10 днів не здійснено судового чи адміністративного оскарження даного податкового повідомлення-рішення, то грошове зобов'язання в сумі 11 050,00 грн. вважається узгодженим та 12.03.2013 перераховано в картку особового рахунку платника як податковий борг.

Крім того, згідно п.п. 129.1.2 п. 129.1 Податкового кодексу України у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до п. 131.1 ст. 131 Податкового кодексу України, нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

На підставі п.п. 129.1.2 п. 129.1 Податкового кодексу України відповідачу було нараховано пеню в розмірі 1 663,80 грн.

Однак, судом встановлено, що не погодившись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, 03.02.2014 відповідач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із відповідним адміністративним позовом.

Так, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2014 у справі № 808/863/14 (судді Прасова О.О.) у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Віол» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000082214/640 від 24.01.2013, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 11 050,00 грн., з них: 11 049,00 грн. - основний платіж та 1,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція, відмовлено в повному обсязі.

Постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2014 у справі № 808/863/14 набрала законної сили 29.07.2014.

З огляду на викладене, грошові зобов'язання донараховані контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 24.01.2013 № 0000082214/640 вважаються узгодженими та підлягають сплаті до бюджету, в порядку та строки визначені п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України.

Оскільки сума узгоджених грошових зобов'язань, згідно вищевказаного податкового повідомлення-рішення, відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена, вона набула статусу податкового боргу.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість на загальну суму 12 713,80 грн., в тому числі за основним платежем заборгованість становить 11 049,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн. та залишок несплаченої пені в розмірі 1 663,80 грн.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено у п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що позивачем 09.08.2013 направлено на адресу відповідача рекомендованим листом податкову вимогу форми «Ю» від 13.06.2013 № 308-19 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 12 713,80 грн.

Проте, як вбачається із наданої позивачем копії поштового конверту, кореспонденція повернулась на адресу податкового органу без вручення платнику податків.

Враховуючи положення п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, вищезазначена податкова вимога вважається врученою ПП «Віол» належним чином.

На даний час податкова вимога форми «Ю» від 13.06.2013 № 308-19 в порядку визначеному ст. 60 Податкового кодексу України позивачем не відкликана, оскільки з моменту її виставлення заборгованість, яка рахується за відповідачем, залишається не погашеною, що підтверджується довідкою ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області станом на 22.04.2015.

Згідно пп. 95.1 - 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За приписами п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно довідки ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, станом на 22.04.2015 за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 16 215,98 грн., з яких позивачем заявлено до стягнення 12 713,80 грн.

Під час розгляду справи, відповідачем не надано суду доказів повного або часткового погашення заборгованості, а також доказів, які б спростовували доводи позивача.

Що стосується посилання відповідача на те, що висновки, викладені в акті перевірки № 331/22-1421/32028116 від 25.12.2012 суперечать чинному законодавству, а отже винесене контролюючим органом на його підставі податкове повідомлення-рішення № 0000082214/640 від 24.01.2013 є неправомірним, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як зазначалося вище, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2014 у справі № 808/863/14, яка набрала законної сили 29.07.2014, у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Віол» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000082214/640 від 24.01.2013 відмовлено в повному обсязі.

Зокрема, суд прийшов до висновку про наявність підстав для самостійного визначення ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області суми грошових зобов'язань позивачу з податку на додану вартість.

Також, у даній постанові зазначено, що судом не встановлено порушень при визначенні позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням № 0000082214/640 від 24.01.2013. Підстав для скасування податкового повідомлення-рішення № 0000082214/640 від 24.01.2013 судом не вбачається.

З урахуванням викладеного, посилання відповідача у своїх запереченнях на неправомірність винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення № 0000082214/640 від 24.01.2013 є безпідставними та недоведеними, оскільки викладені відповідачем у відзиві обставини спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема судовим рішенням по справі № 808/863/14.

На підставі викладеного, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, а також враховуючи те, що заборгованість відповідача залишається не погашеною до бюджету, суд вважає позовні вимоги Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 41, 71, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до Приватного підприємства «Віол» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках та за рахунок готівки, - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків платника податків - Приватного підприємства «Віол» (69035, м. Запоріжжя, вул. Кам'яногірська, буд. 1, кв. 8, код ЄДРПОУ 32028116) у банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, на користь Державного бюджету Орджонікідзевського району (код ЄДРПОУ 38025409, р/р 31118029700007, код платежу 14010100, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015) кошти за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 12 713,80 (дванадцять тисяч сімсот тринадцять гривень 80 коп.) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко