Постанова

від 19.05.2015 по справі 810/1847/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2015 року           810/1847/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Екотехнік Богуслав” про стягнення податкового боргу в сумі 147309,87 грн.

Суть спору: Миронівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Екотехнік Богуслав” про стягнення податкового боргу в сумі 147309,87 грн., в тому числі: податковий борг з орендної плати за земельні ділянки юридичних осіб в сумі 147309,87 грн. на р/р 33212812700081, УДКСУ в Богуславському районі, код 37556042, банк ГУДКСУ в Київській області, МФО 821018.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 05.05.2015 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 повернуто заяву Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про зміну позовних вимог через невідповідність останньої вимогам ст. 106 КАС України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплачує у встановлений законодавством строк грошові зобов'язання з орендної плати за землю в повному розмірі, у зв'язку з чим виник податковий борг в розмірі 147309,87 грн., який позивач просить стягнути у примусовому порядку.

Відповідач 18.05.2015 подав до суду клопотання, згідно якого позовні вимоги визнав в повному обсязі та просив розглянути справу за його відсутності, в порядку письмового провадження.

Сторони явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали суду клопотання про розгляд справи за їх відсутністю.

Враховуючи обмежені строки розгляду справи, недопущення їх порушення та безпідставного затягування вирішення спору, приймаючи до уваги, що наявні в матеріалах справи докази в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 3 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Вищий адміністративний суд України в пункті 11 Листа від 30.11.2009 р. N 1619/10/13-09 зазначив, що під час вирішення справи у порядку письмового провадження його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в такому разі не проводиться судове засідання і, відповідно, справа розглядається без участі секретаря.

На підставі цього, справа розглядається без проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Екотехнік Богуслав” зареєстровано в якості юридичної особи 20.07.2011, номер запису в Єдиному державному реєстрі про включення відомостей про юридичну особу – 1 329 102 0000 000427, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №20448248 від 17.04.2015 (а.с. 7-8).

Як свідчить наявна в матеріалах справи довідка про взяття на облік платника податків форми №4-ОПП від 20.04.2015 №1510031400152, позивач перебуває на обліку в Миронівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області (а.с. 9).

Згідно поданої позивачем звітної податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2014 р. від 18.02.2014, щомісячна сума податкового зобов'язання визначена позивачем у розмірі 23884,97 грн. (за грудень 2014 – в розмірі 23885,02 грн.) (а.с. 11-13).

Сума податкового боргу за декларацією з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2014 р. від 18.02.2014 за період з липня по грудень 2014 року складає 143309,87 грн., що підтверджується карткою особового рахунку.

Враховуючи самостійне визначення у податковій декларації сум податку до сплати, грошові зобов'язання з орендної плати за землю вважаються узгодженими.

Крім того, згідно з актом камеральної перевірки податкової звітності від 15.09.2014 №63/15-00/37743021, податковою інспекцією було встановлено порушення відповідачем вимог п. 57.1 ст. 57, п. 287.3 ст. 287 ПК України у зв'язку з порушенням термінів сплати самостійно визначених грошових зобов'язань.

На підставі зазначеного акта перевірки Миронівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0005980 від 15.09.2014, яким визначено суму штрафу на підставі ст. 126 ПК України у розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою – в сумі 4000,00 грн., яке було отримано представником відповідача 15.09.2014, про що свідчить відповідна відмітка про отримання на корінці зазначеного податкового повідомлення-рішення (а.с. 15).

Сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) з орендної плати за землю в розмірі 4000,00 грн., нарахована до сплати податковою інспекцією згідно вищенаведеного податкового повідомлення-рішення, а також самостійно визначені у зазначеній податковій декларації грошові зобов'язання за період з липня по грудень 2014 року в сумі 143309,87 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю “Екотехнік Богуслав” сплачені не були, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 147309,87 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених сум грошових зобов'язань, податкова інспекція звернулась до суду з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Екотехнік Богуслав” заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за період з липня по грудень 2014 року.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог з огляду на наступне.

Правова регламентація плати за землю (у тому числі орендної плати за землю) знайшла своє відображення в Розділі XIII ПК України.

          Згідно зі статтею 269 Податкового кодексу України платниками податку, передбаченого ст. 9 Податкового кодексу України – платниками податку за землю, є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі. Об'єктами оподаткування (ст. 270 Податкового кодексу України) є:земельніділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з приписами статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

П. 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) (п. 286.2 ст. 286 Кодексу) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно з п. 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, що місяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 4.1.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цім Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 49 ПК України визначені умови подання податкової декларації до податкового органу.

Так п. 49.2 ст. 49 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Статтею 57 ПК України визначені строки сплати податкового зобов`язання.

Пунктом 57.1 ПК України зазначеної статті передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Самостійно визначені позивачем суми податкових зобов'язань з орендної плати за землю відповідачем в повному обсязі сплачені не були.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати зазначених грошових зобов'язань на загальну суму 147309,87 грн. відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, відповідно якого податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріали справи свідчать, що 17.03.2014 року Миронівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області Товариству з обмеженою відповідальністю “Екотехнік Богуслав” була виставлена податкова вимога № 112-25 про сплату податкового боргу в сумі 23884,97 грн., яка отримана відповідачем 18.03.2014, про що свідчить відповідна відмітка про отримання на корінці податкової вимоги (а.с. 14).

Згідно з пунктом 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку щодо правомірності вимог позивача.

Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав заперечення на позов, докази оскарження податкового повідомлення-рішення позивача або доказів сплати заборгованості.

Щодо способу захисту права позивача за позовом суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Нормами Податкового кодексу України не передбачено права контролоюючих органів на звернення до суду з вимогою про стягнення з платників податків-юридичних осіб податкового боргу без зазначення способу такого стягнення, зокрема за рахунок коштів у банках, що обслуговують такого платника податків.

Згідно абз. 11 ч. 2 ст. 162 КАС України суд за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень може прийняти іншу постанову у випадках, встановлених законом.

Таким чином, суд вирішуючи питання про погашення податкового боргу платника податків, вважає, що належним способом погашення податкового боргу є саме його стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідають чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                   ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю “Екотехнік Богуслав” (09700, Київська область, Богуславський район, м. Богуслав, вул. Миколаївська, буд. 123, ідентифікаційний код 37743021), податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в сумі 147309,87 грн. на р/р 33212812700081, УДКСУ в Богуславському районі, ідентифікаційний код 37556042, банк ГУДКСУ в Київській області, МФО 821018.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Дудін С.О.