Постанова

від 13.05.2015 по справі 814/1368/15

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

13 травня 2015 року Справа № 814/1368/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. секретар судового засідання Зощак В.В. розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Туристична база "Південний Буг", а/с №43,Миколаїв,54017

доДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, вул. Потьомкінська, 24/2,Миколаїв,54030

провизнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.03.2015р. №0002281501, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристична база «Південний Буг» (далі по тексту також - позивач, підприємство, Товариство) звернулось до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС України у Миколаївській області (далі по тексту також - відповідач, ДПІ) щодо безпідставного застосування обмежуючих норм податкового законодавства, що спричинило негативні наслідки для підприємства, а також про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.03.2015 року №0002281501, яким суб'єкту господарювання відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 4 квартал 2014 року в сумі 80382 грн..

Відповідач позов не визнав, зазначивши про його безпідставність, посилаючись на висновки акта камеральної перевірки суб'єкта господарювання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристична база «Південний Буг» зареєстровано виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 07.10.2003 року, як платник податків взято на податковий облік ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва 08.10.2003 року за №1402181625. Основним видом діяльності товариства є діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування.

У березні 2015 року ДПІ проведено камеральну перевірку позивача з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за ІV квартал 2014 року, за результатами якої складено Акт № 78/14-03-15-01/32655899 від 11.03.2015 року.

В ході перевірки ДПІ дійшла висновку про те, що позивачем в порушення приписів п.200.5 ст. 200 ПК України завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за ІV квартал 2014 року на суму 80382 грн. та занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 податкової декларації з ПДВ за ІV квартал 2014 року) на 80382 грн.

На підставі зазначеного Акта перевірки 24.03.2015 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002281501, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 80382 грн. за податковою декларацією з ПДВ №9078647767 від 20.01.2015 року за ІV квартал 2014 року.

Відповідно до висновків, викладених у Акті перевірки, ДПІ посилається на те, що при визначенні права позивача на отримання бюджетного відшкодування має враховуватись тільки наявність майна, що обліковується саме на рахунку 10 "Основні засоби".

На думку ДПІ, поки туристична база "Південний Буг" на Бузькому бульварі, 13-15 у м.Миколаєві не буде здана (введена) в експлуатацію та не буде обліковуватись на рахунку 10 "Основні засоби", позивач має бути позбавлений права на бюджетне відшкодування за наслідками спорудження (будівництва) таких основних засобів. Другою обставиною, що стала підставою для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування стало твердження податкового ревізора-інспектора про те, що, якщо обсяги оподатковуваних операцій за попередні 12 календарних місяців становлять 0 грн., що менше ніж сума ПДВ, заявлена до відшкодування (80382 грн.), то позивач не має права на бюджетне відшкодування.

Досліджуючи обставини, з якими закон пов'язує наявність або відсутність в діях суб'єкта господарювання податкового правопорушення, суд виходить з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, для будівництва туристичної бази "Південний Буг" на Бузькому бульварі у м. Миколаєві позивачем придбано у ТОВ «Південний тандем» будівельно-монтажні роботи згідно договору підряду №9/1 від 21.08.2013 року. Факт реальності господарських операції за вказаними вище договором ДПІ не заперечується.

Відповідно до ст. 200 ПК України:

п.200.1. сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

п.200.3. при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

п.200.4. якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

п.200.5. Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Зі змісту наведених правових норм слідує, що якщо платник податків нараховував податковий кредит внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів, то він має право на бюджетне відшкодування незалежно від дати його реєстрації платником ПДВ та обсягу оподатковуваних операцій.

Поняття "придбання або спорудження (будівництва) основних фондів" більш повно визначено в абзаці 3 п.198.3 ст.198 ПК України.

Відповідно до абзацу 3 п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, платник податків має право на формування податкового кредиту, якщо він робить капітальні інвестиції у необоротні капітальні активи.

У розумінні ст. 145 ст. 145 ПК України, необоротними капітальними активами є, зокрема, будівлі та споруди.

Згідно з Наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі" від 12 жовтня 2010 року №1202 незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи - капітальні інвестиції у будівництво, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання об'єктів необоротних матеріальних активів, уведення яких в експлуатацію на дату балансу не відбулося, а також авансові платежі для фінансування будівництва.

Отже, будівництво туристичної бази належить до основних засобів, а відтак позивач мав право на формування податкового кредиту в зв'язку з будівництвом такого об'єкту.

Крім того, суд вважає, що норма, на яку посилається податковий орган (щодо відсутності права платника податків на бюджетне відшкодування коли обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менший, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування), не поширюється на випадки нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

ДПІ посилаючись на пп.141.138 п.14.1 ст.14 ПК України, згідно з якого основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік), зазначила, що капітальні інвестиції не є основними засобами і, тому, оскільки туристична база не введена в експлуатацію, то позивачу правомірно відмовлено у бюджетному відшкодуванні.

Однак, податковий орган помилково не врахував, що позивач має право на нарахування податкового кредиту і, відповідно, на бюджетне відшкодування, оскільки згідно з ст.ст.198, 200 ПК України саме капітальне інвестування в будівництво туристичної бази, яка лише у подальшому буде основним засобом у розумінні пп.14.1.138 п.14.1 ст.14 ПК України, передбачає право позивача на податковий кредит та бюджетне відшкодування, так як згідно з Законом, це право виникає разом з початком триваючого процесу капітального інвестування, а не виключно з завершенням цього процесу введенням в експлуатацію об'єкта, в який проводиться інвестування.

За таких обставин, доводи податкового органу, що основним критерієм віднесення матеріальних цінностей (будинків, споруд, машин, устаткування, витрат на поліпшення, модернізацію цих об'єктів) до основних фондів в контексті положень ст.200ПК України, є введення їх в експлуатацію та відображення у бухгалтерському обліку на рахунку 10 "Основні засоби", є такими, що суперечать змісту ст.200 ПК України.

Вищенаведене є підставою для задоволення позову в частині вимог про скасування податкового повідомлення-рішення.

Щодо вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва в частині безпідставного застосування обмежуючих норм податкового законодавства, суд зазначає наступне.

Висновком про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення суд надав оцінку і діям відповідача. Дії відповідача можуть бути предметом судового розгляду за умови, що порушення прав, свобод та інтересів особи є наслідком саме цих дій. В даному випадку права позивача були порушені податковим повідомленням-рішенням, тобто рішенням відповідача, тому підстави для задоволення позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача, що призвели до складання цього повідомлення-рішення, відсутні.

За таких обставин, в задоволенні вимог в цій частині належить відмовити.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби України у Миколаївській області від 24.03.2015 року № 0002281501.

В іншій частині вимог відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична база "Південний Буг" (ідентифікаційний код 32655899) 182 гривні 70 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний