Ухвала

від 19.05.2015 по справі 804/13213/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 травня 2015 рокусправа № 804/13213/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 р. по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Треі-Україна" до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

в с т а н о в и в:

У серпні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення Криворізької південної ОДПІ форми «Р» від 19.08.2014 року №0002492201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 263 673,00 грн. (у тому числі штрафні санкції 87 891,00 грн., основний платіж - 175 782,00 грн.).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0002492201 від 19.08.2014р. винесене Криворізькою південною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову суду, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Треі-Україна" 07.05.2001 року зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №568632 та є платником податку на додану вартість.

У період з 28.07.2014 року по 01.08.2014 року посадовими особами податкового органу на підставі наказу №752 від 28.07.2014р. та направлення на перевірку №689/22.12 від 28.07.2014р., згідно пп.20.1.4, п.20.1 ст.20, абз.1, 3, 4 п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.81.1 ст.81 та п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Треі-Україна" з питань достовірності формування податкових зобов'язань і податкового кредиту під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Нові Технології-Плюс" за лютий 2014 року, за результатами якої складено Акт №777/22.12/31385781 від 08.08.2014р.

В акті перевірки встановлено наступні порушення: п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого ТОВ "Треі-Україна" у лютому 2014 року встановлено завищення податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Нові Технології-Плюс" на суму ПДВ -175781,68грн., внаслідок чого занижено податок на додану вартість до сплати за лютий 2014 року на суму 175781,68грн.

На підставі вказаного акту було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" за №0002492201 від 19.08.2014р., яким ТОВ "Треі-Україна" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 263673грн., за основним платежем на суму 175782грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 87891грн.

Підставою для зазначеного донарахування стало невизнання податковим органом права позивача на формування податкового кредиту за операціями з придбання товарів у контрагента ТОВ "Нові технології - Плюс".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт здійснення позивачем господарських операцій підтверджується належним чином оформленими первинними документами, що свідчить про належне формування податкового кредиту.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пунктів 198.2, 198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено

Згідно до п.198.6. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З наведених законодавчих положень випливає, що право на зменшення податку на додану вартість на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

Як вбачається з встановлених судами обставин справи та підтверджується наявними у справі доказами, що ТОВ "Треі-Україна" у лютому 2014 року мало господарські взаємовідносини з підприємством-постачальником ТОВ "Нові технології - Плюс".

Так, на підставі договору поставки від 03.02.2014р. №03/02-14 та специфікації №1 від 03.02.2014р. ТОВ "Треі-Україна" придбало у ТОВ "Нові технології - Плюс" комплектуючі на суму 1 054 690 грн., в т.ч. ПДВ 175 781,68 грн.

Виконання зазначеного договору підтверджується наступними документами, а саме накладними, актами прийому-передачі, податковими накладними, товарно-транспортними накладними та подорожніми листами, рахунками, довіреностями на отримання комплектуючих, посвідченнями та накази про відрядження, копії яких були надані податковому органу на його запит та на підставі яких податковим органом фактично було проведено невиїзну перевірку, а не виїзну.

Придбані у ТОВ "Нові Технології - Плюс" запчастини та комплектуючі в повному обсязі були використані в господарській діяльності ТОВ "Треі-Україна", та в операціях, які є об'єктом оподаткування, а саме в процесі виготовлення обладнання з подальшою його реалізацією на адресу замовника ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" згідно договору від 24.10.13р. № 3865.

Судом першої інстанції, також були досліджені надані позивачем документи на підтвердження реальності здійснених операцій, а саме оборотно-сальдова відомість по рахунку №11.2 - на 10 арк.; первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ "Нові Технології-Плюс" за лютий 2014р. (рахунки, накладні, акти прийому-передачі, податкові накладні) - на 72 арк.; оборотно-сальдова відомість по pax. № 63.1 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за лютий-березень 2014р. - на 2 арк.; Наказ від 08.01.2014р. № 3 на призначення матеріально-відповідальної особи - на 1 арк.; прибуткові накладні ТОВ "Треі-Україна" за лютий 2014р. - на 18 арк.; оборотно-сальдова відомість по рахунку № 10 - на 2 арк.; Наказ від 01.03.2012р. № 2к про прийом водія ОСОБА_1 - на 1 арк.; посвідчення водія ОСОБА_1 - на 1 арк.; транспортна перепустка на автомобіль Volkswagen Т5 GP держ. номер НОМЕР_1, видана відділом перепусток ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" - на 1 арк.; Накази про службові відрядження директора ОСОБА_3 та водія ОСОБА_1 до м. Запоріжжя - на 6 арк.; посвідчення про відрядження директора ОСОБА_3 та водія ОСОБА_1 - на 12 арк.; подорожні листи службового легкового автомобіля Volkswagen Т5 GP держ. номер НОМЕР_1 за лютий 2014р. - на 6 арк.; товарно-транспортні накладні за лютий 2014р. - на 6 арк.; паспорти та сертифікати якості на товари, отримані від ТОВ "Нові Технології-Плюс" - на 18 арк.; Акти списання від 31.03.2014р. № СпТ-000024, від 30.04.2014р. № СпТ-000031 - на 10 арк.; Договір від 24.10.2013р. з ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" (Замовник) з додатками - на 66 арк.; первинні документи по взаємовідносинам з ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" за березень-квітень 2014р. (рахунки, акти прийому-передачі, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, специфікації на виконання робіт, податкові накладні) - на 14 арк.; накладні на отримання обладнання Замовником - ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" за березень-квітень 2014р. - на 8 арк.; оборотно-сальдова відомість по pax. № 36.1 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" за березень-квітень 2014р. - на 2 арк.

Тобто, факт отримання пози вачем від ТОВ "Нові технології - Плюс" товару та його подальше використання у господарській діяльності підтверджується відповідними первинними документами бухгалтерського обліку.

Наявність первинних документів, які підтверджують реальність здійснених операцій, також встановлені податковим органом у акті перевірки, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Крім того, висновками акту перевірки не встановлено дефекту будь-якого первинного документу або обставин, які б свідчили про нереальність укладеної позивачем з його контрагентами угоди.

Також суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до акту перевірки, податковим органом було проведено

При цьому, суд апеляційної інстанції вбачає, що відповідно до акту перевірки, висновки податкового органу зроблені на підставі матеріалів отриманих від Лівобережної ОДПІ м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 16.05.2014 №1678/2203/35607262 "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ - ПЛЮС", якою встановлено відсутність об'єктів оподаткування ТОВ "Нові Технології-Плюс" по ланцюгу постачання: ПП "Муксун" - ТОВ "Нові Технології-Плюс" - ТОВ "Треі-Україна", ТОВ "Будтехсервіс", в розумінні ст.185 Податкового кодексу України.

Тобто, сутність спору зводиться до правомірності застосування податковим органом матеріалів перевірки контрагентіа позивача для встановлення порушень податкового законодавства з боку товариства з обмеженою відповідальністю "Треі-Україна".

За висновками суду апеляційної інстанції, формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат.

Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.

Таким чином, висновки податкового органу, мають характер припущень та є необґрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірних податкового повідомлення-рішення.

Крім того, під час перевірки контрагента позивача податковим органом не досліджувалися господарські відносини саме з позивачем.

Щодо доводів податкового органу про недоліки товарно-транспортних накладних, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, на які посилається відповідач, не встановлюють правил податкового обліку, не є законодавчими документами з питань оподаткування і не можуть регламентувати виключний порядок документування в податковому обліку валових витрат та податкового кредиту. Вони лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами: товарно-транспортна накладна та подорожній лист не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, викладене вище свідчить, що спірні господарські операції мають реальний цикл проходження товару, підтверджені документами первинного бухгалтерського та податкового обліку, складеними відповідно до встановлених вимог, підписаними повноважними представниками сторін та скріплених печатками сторін та з наданих позивачем первинних документів можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, за результатами яких товар використаний в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, з метою отримання економічної вигоди та прибутку, що фактично і досягнуто, мали як базу так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка правовідносинам між позивачем та його контрагентами щодо права формування податкового кредиту, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим