Ухвала

від 12.05.2015 по справі 804/7581/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 травня 2015 рокусправа № 804/7581/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

представника позивача: Мороза Сергія Валерійовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2014 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний продукт" до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 21 травня 2014 року №0004222202, №0004232202, №0004242205, винесені Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що платник податків здійснював платежі за надані послуги згідно актів за попередні періоди до 25.12.2013 року, коли власником ТМ "Хуторок" та ТМ "La Pasta per primi" була компанія "ASL AGROSTART LIMITED" (Кіпр), і сплата таких коштів після 25.12.2013 року заборгованості за попередні періоди не призводить до допущення позивачем порушення. Помилковість висновків акту виникла у зв'язку із недослідженням питання підстав проведення спірних платежів, які вказані у вказаних актах приймання-передачі наданих послуг.

Не погодившись з постановою суду, податковим органом подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Наполягає на тому, що підприємством порушені вимоги п. 160.2 ст. 160 ПК України від 02.12.10, не нараховано, не утримано та не сплачено до бюджету податок з доходу нерезидента з джерелом його походження з України у вигляді роялті у сумі 613 821,3 грн. за квартал IV 2013 р.

Представником позивача подано до апеляційного суду заперечення, згідно яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Зазначає, що питання реальності правочинів між позивачем та ТОВ "АЗИМУТ-ТРЕЙД" у травні 2013 року на даний час також розглядаються Дніпропетровським окружним адміністративним судом по справі № 804/5606/14. Також, податковим органом не надано жодного доказу, який би свідчив про відсутність поставок товарів (надання послуг) за договорами ТОВ з ТОВ "АЗИМУТ-ТРЕЙД", зазначеними в акті, тому посилання податкового органу на нереальність здійснення господарських операцій є лише припущенням податкового органу, не підтвердженим належними доказами, правочини між позивачем та ТОВ "АЗИМУТ-ТРЕЙД" носили реальний характер та є дійсними і підтверджені первинними документами (про що неодноразово вказано в акті), товариство має право на включення вартості товарів, придбаних у ТОВ "АЗИМУТ-ТРЕЙД", до складу валових витрат на суму придбання товарів у травні 2013 у розмірі 577580 грн.;

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Надав пояснення аналогічні, викладеним в запереченнях проти апеляційної скарги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом 03.04.2014 року розпочато позапланову виїзну перевірку ТОВ "Рідний Продукт". За результатами перевірки 05.05.2014 року складений акт №262/34560700/22-02 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Рідний Продукт", з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року". Згідно висновках акта зазначені порушення, допущені Товариством "Рідний Продукт":

- підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.4 статті 137, пунктів 138.1, 138.2, 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Рідний Продукт" занижено податок на прибуток за 2013 рік на суму 201190 грн.;

- пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого ТОВ "Рідний продукт" занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість всього у сумі 8504 грн., в тому числі за травень 2013 року на 1270 грн., за серпень 2013 року на 1110 грн., за вересень 2013 року на 1865 грн., за грудень 2013 року на 4 259 грн.;

- пункту 160.2 статті 160 та пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України внаслідок ненарахування, неутримання та несплати податку на доход нерезидента у вигляді роялті в сумі 613821,3 грн. за ІV квартал 2013 року.

На підставі акта перевірки контролюючим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 21.05.2014 року:

- №0004222202, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 12756 грн., з них за основним платежем 8504 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 4252 грн.;

- №0004232202, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання податку на прибуток підприємств на 301785 грн., з них за основним платежем 201190 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 100595 грн.;

- №0004242205, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання податку на прибуток підприємств на 920731,50 грн., з них за основним платежем 613821 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 306910,50 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що при вирішенні справи судом першої інстанції до даних правовідносин правильно застосовані норми Конституції України, Податкового кодексу України, ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином уповноважені державою органи не можуть на власний розсуд ухилятися від реалізації наданих їм повноважень, але й не мають права виходити за межі, встановлені законодавством.

В порядку ст. 198 (п.198.3) Податкового кодексу України, який набув чинності з 01.01.2011 року, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених ст.. 39 ПКУ, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язую з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Згідно п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу пп. 139.1.9 ст. 139 ПКУ, не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно матеріалів справи, між ТОВ "Рідний Продукт" (покупець) та ТОВ "АЗИМУТ-ТРЕЙД" (постачальник) укладено договір поставки №09/11 від 09.11.2011 року, за яким для оформлення постачання рисової крупи в кількості 84000 кг на суму 577578 грн., в тому числі ПДВ 96263,34 грн. виписані видаткові та податкові накладні, які містяться в матеріалах справи.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту за травень 2013 року, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до декларації з ПДВ за травень 2013 року. Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у травні 2013 року у безготівковій формі.

При цьому, ТОВ "Рідний Продукт" до перевірки не надано виписок з книги довіреностей на отримання товару придбаного у ТОВ "АЗИМУТ-ТРЕЙД" у травні 2013 року. До перевірки не надано сертифікатів відповідності та/або походження на вищезазначений у податкових та видаткових накладних товар, придбаний у ТОВ "АЗИМУТ-ТРЕЙД", що унеможливлює ідентифікувати товар до виробника. Також до перевірки не надано товарно-транспортних накладних на перевезення придбаного у ТОВ "АЗИМУТ-ТРЕЙД" товару. Внаслідок чого не виявлено фактичного відвантаження товарів, їх реального транспортування та зберігання - не виявлено належним чином складених первинних документів, по яких відбувався би рух товару від продавця (постачальника) до покупця, а також документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження ТМЦ. Немає можливості встановити фактичний шлях перевезення.

Також, згідно матеріалів перевірки отриманих від ДПI у Кіровському районі м. Дніпропетровська (акт про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "АЗИМУТ-ТРЕЙД" щодо дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ "Рідний Продукт", ТОВ "ТВК" Слобода", ПП "ФІНН 9" за період травень 2013 року та ТОВ "Рівненська Продуктова Компанія" …." №795/04-65-22-03/34986223 від 31.10.2013 року, зроблено висновок про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей. Таким чином, операції між ТОВ "АЗИМУТ-ТРЕЙД" та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничо-складських приміщень, які економічно необхідні для виконання таких видів робіт, послуг, постачання ТМЦ або здійснення діяльності. Про це свідчить відсутність у суб'єкта господарювання необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Станом на дату складання акту перевірки "ймовірними транзитерами або вигодонабувачами" по ланцюгу продажу товарів (робіт, послуг) від ТОВ "АЗИМУТ-ТРЕЙД" є ТОВ "Рідний продукт".

В Акті перевірки №273/22-04/34560700 від 25.11.2013 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Рідний Продукт" з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "АЗИМУТ-ТРЕЙД" за травень 2013 року складеним Дніпропетровською ОДПІ зазначено про:

- не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із ТОВ "Азимут -Трейд", їх вид, обсяг, та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій за травень 2013 року;

- порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ "Рідний Продукт" завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "Азимут-Трейд" за травень 2013 року на суму 96263 грн.;

- порушення статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ТОВ "Рідний Продукт" не має права на включення в подальшому до складу витрат суми по начебто придбаним товарам , згідно отриманим паперовим копіям документів у травні 2013 року від ТОВ "АЗИМУТ-ТРЕЙД" у розмірі 481315 грн.;

- порушення підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України зобов'язане включити до складу доходів отримані від невстановленої юридичної особи та фізичної особи у травні 2013 року на суму 577578 грн.

В Акті перевірки ТОВ "Рідний Продукт" за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року зазначено, що підприємством віднесено суму по начебто придбаним товарам травні 2013 року у ТОВ "АЗИМУТ-ТРЕЙД" у сумі 481315 грн. Крім того, Товариством "Рідний Продукт" віднесено до складу доходів у декларації з податку на прибуток за 2013 рік р.03 ІД "Інші доходи" безоплатно отримані ТМЦ від невстановленої юридичної та/ або фізичної особи у травні 2013 року на суму 577578 грн.

Зазначено про порушення пунктів 138.1, 138.2, 138.8 статті 138, статті 144 Податкового кодексу України, статті 234 Цивільного кодексу України в наслідок визнання операцій з ТОВ "АЗИМУТ-ТРЕЙД" (зазначеним на сторінках 4-10 цього акту у розділі 3 акту) нікчемними, правочини, які вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами, є фіктивними, внаслідок чого ТОВ "Рідний Продукт" завищено собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) всього у сумі 481315 грн. за 2013 рік.

При цьому, податковий орган має право в акті перевірки припустити, що певні правочини можуть бути визнані судом недійсними, або зробити висновок про їх нікчемність, у зв'язку із порушенням правочином публічного порядку.

Натомість, матеріали справи не містять рішення податкового органу, яким би наведені правочини були б визнані недійсними, або нікчемними.

Акт перевірки не є рішенням контролюючого органу, він складається інспекторами відповідного податкового органу, не встановлює обов'язкові правові наслідки та є тільки носієм інформації.

У разі, коли податковий орган за відсутності відповідного судового рішення приймає податкове повідомлення-рішення або вживає інших заходів реагування з підстав недійсності або нікчемності правочину, законність такого податкового повідомлення-рішення має бути перевірена судом з урахуванням інших підстав для нарахування податкових зобов'язань або зменшення податкового кредиту - зокрема, встановлення відсутності реального здійснення оподатковуваних операцій, не оформлення або неповне оформлення первинних документів, внесення до них недостовірних відомостей, тобто вирішити питання щодо наявності інших самостійних та достатніх підстав для прийняття такого податкового повідомлення-рішення.

Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції.

Надаючи оцінку доводам про протиправність визначення податкових зобов'язань, що нараховані внаслідок встановлення відсутності об'єкту оподаткування в правовідносинах між позивачем та вищевказаними контрагентами, суд першої інстанції виходив із того, що об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори, укладені між ними, або незаявленими в таких операціях третіми особами.

Відсутність наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів свідчить про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами, що в свою чергу в певній мірі свідчить про реальність таких операцій.

З матеріалів справи вбачається наявність документів, які вимагаються податковим законодавством та підтверджують правомірність податкового обліку спірних операцій. Також суд зазначає, що матеріалами перевірки не доведено передання по поставленому під сумнів ланцюги товару - крупи рисової.

Фактично перевірка спірного питання під час перевірки за результатами якої 05.05.2014 року складений акт, не проводилась. Контролюючий орган використав відомості попереднього акту. В розглянутому випадку підставою для спірних нарахувань мав бути зазначений акт від 25.11.2013 року, яким дійсно проводилась перевірка спірного питання.

З огляду на викладене, за наведеними в акті перевірки від 05.05.2014 року аргументами донарахування сум податку є необґрунтованими, що є підставою для задоволення позову в частині донарахувань за розглянутими операціями.

Актом перевірки від 05.05.2014 року також встановлено, що на порушення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України платником податків завищено податковий кредит на суму 8504 грн., в тому числі за травень 2013 оку на 1270 грн., за серпень 2013 року на 1110 грн., за вересень 2013 року на 1865 грн., за грудень 2013 року на 4259 грн.

Зокрема, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ "Рідний продукт" віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість без підтверджуючих податкових накладних.

Проте, до заперечень на акт перевірки у встановленому порядку платником податку надані копії податкових накладних, із зазначенням, що вказані накладні були у складі загального обсязі документів раніше надані перевіряючим, які не врахували наявність таких накладних при складенні акту.

З огляду на викладене, висновок про протиправність формування податкового кредиту на суму ПДВ 8504,07 грн. за відсутності податкових накладних є помилковим.

Актом перевірки від 05.05.2014 року також встановлено порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Перевіркою, проведеною за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, встановлено здійснення виплат доходів нерезидентам джерелом походження з України на користь:

1) "ASL AGROSTART LIMITED", Кіпр, у вигляді роялті на суму 1296538,06 дол. США (екв. 10363228,72 грн.) податок з доходу нерезидента з джерелом його походження з України не сплачувався;

2) РINCAY NRADING LIMITED, Кіпр, у вигляді процентів на суму 236906,30 дол. США (екв. 1893 592,07 грн.) податок з доходу нерезидента з джерелом його походження з України не сплачувався.

Перевіркою повноти визначення суми податку з доходів нерезидентів за вказаний період встановлено ненарахування, неутримання та несплата податку на доход нерезидента у вигляді роялті в сумі 613821,30 грн. за ІV квартал 2013 року.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ та ASL AGROSTART LIMITED (Кіпр) було укладено ліцензійний договір на використання об'єкта права інтелектуальної власності - торговельної марки №2/01-13 від 01.01.2013 року.

Згідно пункту 2.1 договору 2 Ліцензіар "ASL AGROSTART LIMITED" надає Ліцензіатові (позивачу) на строк, передбачений цим договором, дозвіл на використання (невиключну ліцензію) Торговельної марки "Хуторок" (далі - ТМ "Хуторок") щодо товарів 29 та 30 класів МКТП, зазначених у Свідоцтві, /Торговельної марки "La Pasta Per primi" відносно товарів 30 класів МКТП, зазначених у Свідоцтві, а Ліцензіат зобов'язується сплачувати обумовлені ліцензійні платежі (роялті) і виконувати інші зобов'язання, передбачені договором.

Використання позивачем вищезазначених торговельних марок підтверджено актами приймання-передачі наданих послуг.

Всього на загальну суму 1266720 дол. США (екв. 10124892,96 грн.).

На виконання умов Договору Ліцензіатом (ТОВ) здійснено оплату з валютного рахунку №2600600017316 в ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", МФО 305675 на валютний рахунок Ліцензіара "ASL AGROSTART LIMITED" Асе. No LV 64 LATB 0006020164663 BANK JSC NORVIK BANKA на суму 1175463,06 дол. США (екв. 9395476,24 грн.) з призначенням платежу "оплата по договору №2/01-13 від 01.01.2013 року". - згідно банківських документів.

Всього на суму: 1175463,06 дол. США (екв. 9395476,24 грн.).

Станом на 31.12.2013 року по договору обліковувалась кредиторська заборгованість в сумі 91256,94 дол. США (екв. 729416,72 грн.).

Таким чином, протягом 2013 року товариство здійснювало оплату по договору за користування ТМ "Хуторок" і ТМ "La Pasta Per primi" за період з січня по листопад 2013 року.

У період з 10.11.2011 року по 25.12.2013 року власником ТМ "Хуторок" була компанія "ASL AGROSTART LIMITED" (Кіпр), що підтверджується Рішенням Державної служби інтелектуальної власності України від 25.10.2011 року реєстраційний №11899 та Рішенням Державної служби інтелектуальної власності України від 09.12.2013 року реєстраційний №15538.

У період з 10.04.2012 року по 25.12.2013 року власником ТМ "La Pasta per primi" була компанія "ASL AGROSTART LIMITED" (Кіпр).

25.12.2013 року компанія "ASL AGROSTART LIMITED" передала право власності на ТМ "Хуторок" та ТМ "La Pasta per primi", компанії "ACCESSMAN SOLUTIONS LIMITED" (Кіпр).

Так, рішенням від 09.12.13 року Державної Служби Інтелектуальної Власності України повідомлено, що остання розглянула заяву правонаступника власника свідоцтв АКСЕССМАН СОЛЮШН ЛІМІТЕД (ACCESSMAN SOLUTIONS LIMITED) про публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність" та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомостей про передачу права власності на знаки і прийняла рішення опублікувати в офіційному бюлетені "Промислова власність" та вирішила внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про передачу права власності на знаки, відповідно до яких право власності на знаки товарів класів 3, 5, 16, 21, 29, 30, 31 на які зареєстровано знаки свідоцтв України №№68675, 72522, 97369, 97370, 112276, 113913, 128060, 128320, 137638, 138845, 153984, 159878 передається власником свідоцтв "ASL AGROSTART LIMITED", Кіпр, передається ACCESSMAN SOLUTIONS LIMITED. Реєстраційний номер 15538. Дата публікації та реєстрації 25.12.2013 року.

Спір виник щодо платежів попередньому власнику, здійснених після 25.12.2013 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що платник податків здійснював платежі за надані послуги згідно актів за попередні періоди до 25.12.2013 року, коли власником ТМ "Хуторок" та ТМ "La Pasta per primi" була компанія "ASL AGROSTART LIMITED" (Кіпр), і сплата таких коштів після 25.12.2013 року заборгованості за попередні періоди не призводить до допущення позивачем порушення. Помилковість висновків акту виникла у зв'язку із недослідженням питання підстав проведення спірних платежів, які вказані у вказаних актах приймання-передачі наданих послуг.

Слід зазначити, відповідно до пункту 160.1 статті 160 ПК України будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, зокрема, роялті.

Так, пунктом 160.2 статті 160 ПК України передбачено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Угоди між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна від 29 жовтня 1982 року (чинної на час виникнення спірних правовідносин) платежі за авторськими правами і ліцензіями, які нараховуються з джерел в одній із Договірних країн з особою з постійним місцезнаходженням в іншій Договірній країні, не підлягають оподаткуванню у першій країні.

Відповідно до пунктів 103.1, 103.2 статті 103 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

За правилами пункту 103.4 статті 103 ПК України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Компанія "ASL AGROSTART LIMITED" (Нікосія, Кіпр) є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу отриманого від Товариства на підставі договору в розумінні пунктів 103.2, 103.3 статті 103 ПК України, а також з огляду на подання позивачем отриманих від Компанії "ASL AGROSTART LIMITED" (Кіпр) довідок (свідоцтв), що підтверджують її резидентство Республіки Кіпр за весь період дії ліцензійної угоди, отже, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Зокрема, таку позицію висловлено в Постанові ВАСУ від 19.03.2015 року справа №2а-1477/12/2670 та в Постанові ВАСУ від 30.03.2015 року №2а-826/14055/13а.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції аналізуючи обставини справи та норми ст. 160, ст. 198 ПКУ (п. 198.2, п. 198.3, п. 198,6, п. 160.2), прийшов до правильного висновку, що позивач має право на відображення господарських операцій у податковому обліку. Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів/послуг сум податку на додану вартість є сам факт придбання таких товарів та послуг з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності / або подальшій реалізації.

Надані первинні документи відповідають вимогам ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», мають всі необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб) отже ці первинні документи є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Отже, суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального та процесуального права, повно та всебічно дослідив матеріали та обставини справи, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п. 1 ч.1. ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний продукт" до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна