Постанова

від 19.05.2015 по справі 826/12891/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12891/14 Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О.А.

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Петрика І.Й. Суддів:Ключковича В.Ю., Собківа Я.М., При секретарі:Валяєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК «Лізинговий Бізнес» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК «Лізинговий Бізнес» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києва пред'явила позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК» Лізинговий Бізнес» про стягнення заборгованості в сумі 504 944,88 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 листопада 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, п. 4 ч. 1ст. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів не погоджується із огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся з адміністративним позовом про стягнення з відповідача суми податкового боргу у розмірі 504 944,88 грн.. у тому числі: з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 267 369,78 грн.; з податку на додану вартість у розмірі 237 608,10 грн.

До матеріалів справи позивачем залучений розрахунок заборгованості відповідача, відповідно до якого: податкова заборгованість відповідача з податку на прибуток приватних підприємств становить 267 369,78 грн.. у тому числі: сума недоїмки - 261 531.18 грн.; сума пені 5 838,60 грн.

Підставою виникнення податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств зазначено податкові повідомлення-рішення (форма «Р»): №0004642201 від 12.09.2013р., №0004242220 від 28.03.2013р., №0004252220 від 28.03.2013р., №004632201 від 12.09.2013р., №00014322220 від 01.07.2013 р.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.2.3. Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1236 від 28.11.2012р. податкове повідомлення-рішення складається у двох примірниках за кожним окремим податком, збором разом із штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), або штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами, пенею), передбаченими ПК України.

Однак, колегією суддів встановлено, що позивачем розрахунок розміру податкового боргу за податком на прибуток приватних підприємств здійснювався на підставі податкових повідомлень-рішень №0004252220 від 28.03.2013р., №004632201 від 12.09.2013р., №00014322220 від 01.07.2013р., які стосуються донарахування податкових зобов'язань по податку на додану вартість, що підтверджується наступним.

Податкове повідомлення-рішення №0004252220 від 28.03.2013р. було винесене ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі Акту перевірки №661/2220/34300412 від 07.03.2013р. та містило рішення щодо збільшення суми грошового зобов'язання TOB «ЛК «Лізинговий Бізнес» зі сплати податку на додану вартість в розмірі 122 054, 00 грн. та штрафні санкції в розмірі 25 753. 00 грн.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, вказане податкове повідомлення-рішення було скасоване на підставі Рішення про результати розгляду первинної скарги за №822/10/12-103 від 07.06.2013р. ГУ Міндоходів у м. Києві.

Відповідно до п.3.4. Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1236 від 28.11.2012р., якщо за результатами адміністративного оскарження грошове зобов'язання зменшується, то до платника податків направляється податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, якому присвоюється номер та яке вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень.

На підставі Рішення про результати розгляду первинної скарги за №822/10/12-103 від 07.06.2013р. ГУ Міндоходів у м. Києві, податкове повідомлення-рішення №0004252220 від 28.03.2013р. було скасоване та ДПІ у Шевченківському районі винесено податкове повідомлення-рішення № 00014322220 від 01.07.2013р., яким було встановлено нову, зменшену, суму грошових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість в розмірі 64 077, 00 грн. та суму штрафних санкцій 13 719, 00 грн.

Податкове повідомлення-рішення №0004632201 від 12.09.2013р. було винесено ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі Акту перевірки №735/22- 01/34300412 від 23.08.2013р. та містило рішення щодо збільшення суми грошового зобов'язання TOB «ЛК «Лізинговий Бізнес» зі сплати податку на додану вартість в розмірі 29 192, 00 грн. та зі сплати штрафних санкцій в розмірі 14 596,00 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач безпідставно завищив суму податкових зобов'язань зі сплати податку на прибуток приватних підприємств, визначивши суму податкового зобов'язання шляхом додавання сум у тому числі за податковими повідомленнями-рішеннями №0004252220 від 28.03.2013р. та №0001432220 від 01.07.2013р.. №0004632201 від 12.09.2013р., якими були встановлені зобов'язання зі сплати податку на додану вартість.

Як вбачається із матеріалів справи, податкова заборгованість відповідача з податку на додану вартість становить 237 608,10 грн., у тому числі: сума недоїмки - 233 141, 00 грн.; сума пені - 4 467, 10 грн.

Підставою виникнення податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств зазначено податкова декларація з податку на додану вартість від 15.07.2014р. та податкові повідомлення-рішення (форма «Р»): №0004642201 від 12.09.2013р.; №0004242220 від 28.03.2013р., №0004252220 від 28.03.2013р., №004632201 від 12.09.2013р., №00014322220 від 01.07.2013р.

Колегія суддів зазначає, що вказані розрахунки суми недоїмки (заборгованості) зі сплати податку на додану вартість та сума нарахованої пені здійснені позивачем на підставі податкових повідомлень-рішень №0004642201 від 12.09.2013р., №0004242220 від 28.03.2013р., які стосуються донарахування податкових зобов'язань за податком на прибуток приватних підприємств.

Крім того, податкове повідомлення-рішення №0004252220 від 28.03.2013р. було скасоване на підставі Рішення ГУ Міндоходів у м. Києві про результати розгляду первинної скарги за №822/10/12-103 від 07.06.2013р., а ДПІ у Шевченківському районі відповідно до п.3.4. Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, винесено податкове повідомлення-рішення №00014322220 від 01.07.2013р., яким було встановлено нову, зменшену, суму грошових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість в розмірі 64 077, 00 грн. та суму штрафних санкцій 13 719, 00 грн., про що вже зазначалось вище.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач безпідставно завищив суму податкових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість, визначивши суму податкового зобов'язання шляхом додавання сум у тому числі за податковими повідомленнями-рішеннями №0004642201 від 12.09.2013р., №0004242220 від 28.03.2013р., які стосуються донарахування податкових зобов'язань за податком на прибуток приватних підприємств.

Крім того, позивач не врахував факт скасування податкового повідомлення-рішення №0004252220 від 28.03.2013р. та винесення ДПІ у Шевченківському районі податкового повідомлення-рішення №00014322220 від 01.07.2013р. зі зменшеними податковими зобов'язаннями по ПДВ на підставі Рішення ГУ Міндоходів у м. Києві про результати розгляду первинної скарги за №822/10/12-103 від 07.06.2013р.

Також, в якості підстави для визначення суми боргу за податковими зобов'язаннями по ПДВ позивачем зазначена податкова декларація з податку на додану вартість від 15.07.2014р. (термін сплати податкового зобов'язання - 30.07.2014р.).

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку.

Разом з тим, відповідно до вказаної податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року відповідачем самостійно визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 230,00 грн. Задекларована сума податкових зобов'язань сплачена до бюджету, що підтверджується банківською випискою від 29.07.2014р.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Згідно пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

В силу п. 95.3 та п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Виходячи з аналізу вищевикладених норм Податкового кодексу України, орган державної податкової служби має право на звернення до суду з позовом про стягнення грошових коштів з розрахункових рахунків платника податків в межах суми податкового боргу, визначеної податковою вимогою, та з врахуванням податкового боргу, який виник саме після надіслання (вручення) такої податкової вимоги.

В якості обґрунтування позовних вимог позивачем до матеріалів справи було залучено корінець податкової вимоги форми «Ю» №3911-25 від 01.04.2014р. (вручена відповідачу 08.05.2014р.) згідно якої сума податкового боргу відповідача станом на 31.03.2014р. становить 118 765 (сто вісімнадцять тисяч сімсот шістдесят поять) гривень 51коп., з яких: основний платіж 87 785 (вісімдесят сім тисяч сімсот вісімдесят поять) гривень 04 коп.; штрафні (фінансові) санкції - 28 315 (двадцять вісім тисяч триста п'ятнадцять) гривень 00 коп.; пеня - 2 665 (дві тисячі шістсот шістдесят п'ять) гривень 47 коп.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що станом на 31.03.2014р. завершився процес оскарження податкових повідомлень-рішень №0004642201 та №0004632201 від 12.09.2013р. в адміністративному порядку (Рішення про результати розгляду повторної скарги Міністерства доходів і зборів України №2057/6/99-99-10-01-15 від 04.02.2014р.) та їх правомірність не оскаржувалася у судовому порядку.

Також набрала чинності Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.11.2013р. по справі № 826/13922/13-а за позовом TOB «ЛК «Лізинговий бізнес» до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004242220 від 28.03.2013р. та №0004252220 від 28.03.2013р. (залишена в силі Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014р.). Отже, зобов'язання за всіма раніше прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями на цю дату вважалися узгодженими.

Таким чином, позивач у податковій вимозі №3911-25 від 01.04.2014р. визнав, що станом на 31.03.2014р. розмір узгодженого грошового зобов'язання (податкового боргу) відповідача становить 118 765 гривень 51 коп.

Проте, колегія суддів зазначає, що позивачем не доведено, що після вручення відповідачу вищезазначеної податкової вимоги сума податкового боргу збільшувалася та не надано жодних доказів такого збільшення.

Крім того, для з'ясування всіх обставин справи, 12 травня 2015 року колегією суддів протокольною ухвалою зобов'язано позивача надати належні розрахунки податкової заборгованості TOB «ЛК «Лізинговий бізнес», окремо розрахунки з розмежуванням податкової боргу по податку на додану вартість та по податку на прибуток підприємств, надати пояснення, яким чином в суму податкового боргу відповідача включено суму по податковому повідомленню рішенню, яке частково скасоване за результатами розгляду первинної скарги та яким чином податкова вимога від 01.04.2014 року містить лише суму заборгованості у розмірі 118 765, 51 грн., (хоча зобов'язання за всіма раніше прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями на цю дату вважалися узгодженими) проте позивачем заявлено до стягнення суму 504 944,88 грн.

Однак, позивач вимог протокольної ухвали не виконав та в судове засідання не з'явився.

Таким чином, виходячи з наявних матеріалів справи, враховуючи помилки та неточності податкового органу щодо розрахунків податкової заборгованості відповідача, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню лише в частині стягнення 118 765, 51 грн., тобто в розмірі, визначеному у податковій вимозі №3911-25 від 01.04.2014р.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні постанови було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню є помилковим.

Доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, тому вбачаються підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 94, 160, 183-2, 196, 198, 202, 205, 207, 254, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК «Лізинговий Бізнес» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 листопада 2014 року задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 листопада 2014 року скасувати та ухвалити нову, якою позовні вимоги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК «Лізинговий Бізнес» (код ЄДРПОУ 34300412) податкову заборгованість у розмірі 118 765 (сто вісімнадцять тисяч сімсот шістдесят п'ять) гривень, 51 коп. шляхом стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках:

Банк: 300272 ПАТ «ЕНЕРГОБАНК»

- 2600538075801, українська гривня, дата 11.03.2011,

- 2600538075801, долар США, дата 11.03.2011,

- 2600538075801, російський рубль, дата 11.03.2011,

- 2600538075801, ЄВРО, дата 11.03.2011.

Банк: 322948 ПАТ "БАНК ФОРУМ"

- 26103301038539, українська гривня,

- 26104300038539, українська гривня, дата 28.12.2006,

Банк: 380117 Київська філія ПАТ «МЕГАБАНК» у м. Києві

- 26002000010163, українська гривня, дата 29.01.2007,

- 26002840010163, долар США, дата 28.08.2012,

Банк: 380537 ПАТ «ВіЕйБі Банк»

- 26100260800004, українська гривня, дата 27.06.2012,

- 26005260800080, українська гривня, дата 21.05.2012,

Банк: 380719 ПАТ «ВБР»

- 26001000937001, українська гривня, дата 23.07.2010.

В іншій частині позовних вимог Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: В.Ю. Ключкович

Я.М. Собків

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.