Постанова

від 18.05.2015 по справі 910/21112/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2015 року Справа № 910/21112/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіЄвсікова О.О., суддів:Іванової Л.Б., Попікової О.В. (доповідач у справі) за участю представників: від позивача:Мельник О.П., дов. від 31.12.2014р. №96 від відповідача: від третьої особи:Середюк Б.Л., дов. від 12.05.2015р. №09/05-126 Рибак Є.В., дов. від 02.01.2015р. №124/2015 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" на рішення та постановуГосподарського суду м.Києва від 01.12.2014р. Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015р. у справі№910/21112/14 господарського суду м.Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Європейський альянс" до третя особа без самостійних вимог на предмет спору проПублічного акціонерного товариства "Енергобанк" Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" визнання дій банку незаконними та зобов'язання вчинити певні дії та за зустрічним позовом до проПублічного акціонерного товариства "Енергобанк" Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський альянс" визнання дій правомірними

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Європейський альянс" звернулось до Господарського суду м.Києва з позовними вимогами до ПАТ "Енергобанк" про визнання дій ПАТ "Енергобанк" щодо списання коштів з рахунку ПАТ "Європейський страховий альянс" № 265273301603 незаконними та зобов'язання ПАТ "Енергобанк" відмінити проведені операції щодо списання коштів з рахунку приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" №265273301603 та повернути кошти на вказаний рахунок.

24.10.2014 року ПАТ "Енергобанк" звернулось до Господарського суду м.Києва із зустрічним позовом до ТОВ "Європейський альянс", в якому просить визнати правомірними дії ПАТ "Енергобанк" щодо списання грошових коштів за договором застави майнових прав від 01.03.2011р., укладеним між відповідачем та третьою особою.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 01.12.2014р. (суддя Спичак О.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015р. (головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Куксов В.В., Ільєнок Т.В.), позов ТОВ "Європейський альянс" задоволено частково. Зобов'язано ПАТ "Енергобанк" відмінити проведені операції щодо списання коштів з рахунку ПрАТ "Європейський страховий альянс" № 265273301603 та повернути кошти на вказаний рахунок. В задоволенні інших вимог первісного позову та у задоволенні зустрічного позову ПАТ "Енергобанк" відмовлено.

Рішення місцевого суду та постанова апеляційної інстанції обґрунтовані приписами статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України та статті 5 Закону України "Про виконавче провадження", з урахуванням яких суди дійшли висновку про те, що незважаючи на наявність ухвали Господарського суду м.Києва від 26.08.2014р. у справі №910/17545/14 про забезпечення позову, якою накладено арешт на кошти, що перебували на рахунку №265273301603 в ПАТ "Енергобанк", та яка є обов'язковою до виконання на всій території України, зазначені кошти були самостійно списані ПАТ "Енергобанк" в рахунок погашення кредиторської заборгованості з посиланням на п.3.4 договору застави майнових прав від 01.03.2011, укладеного між ПАТ "Енергобанк" та ЗАТ "Європейський страховий альянс", і таке списання коштів порушує права позивача на задоволення його вимог за рішенням Господарського суду м.Києва від 25.09.2014 у справі №910/17545/14 в межах встановленої Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" черговості, що є підставою для захисту цивільного права позивача шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення, тобто шляхом зобов'язання ПАТ "Енергобанк" відмінити проведені операції щодо списання коштів з рахунку ПрАТ "Європейський страховий альянс" №265273301603 та повернути кошти на вказаний рахунок. Відмова у задоволенні первісних позовних вимог про визнання дій банку незаконними та відмова у задоволенні зустрічного позову про визнання дій банку правомірними мотивована їх невідповідністю способам захисту цивільних прав, встановленим чинним законодавством.

Не погодившись з рішенням першої інстанції та постановою апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову та про задоволення зустрічного позову.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема приписів статей 16, 627, 629 Цивільного кодексу України, статей 50, 51 Закону України "Про заставу", статей 14, 37, 39 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". При цьому скаржник наголошує на тому, що зважаючи на реєстрацію ним 12.05.2014р. в Державному реєстрі обтяження рухомого майна, яке виникло з договору застави майнових прав від 01.03.2011р., зареєстроване банком обтяження на це ж рухоме майно має вищий пріоритет перед публічним обтяженням у вигляді накладеного арешту згідно ухвали Господарського суду м.Києва від 26.08.2014р. про забезпечення позову у справі №910/17545/14, докази реєстрації якого в матеріалах справи відсутні та позивачем не надано. Крім того, на думку заявника, він наділений переважним правом на звернення стягнення на предмет застави, а постанова державного виконавця відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві від 27.08.2014р. про арешт грошових коштів боржника (ПрАТ "Європейський страховий альянс") є документом, яким встановлюється обмеження щодо розпорядження коштами на рахунку №265273301603, що в розумінні п.3.4 договору застави майнових прав від 01.03.2011р. є підставою для списання грошових коштів.

ТОВ "Європейський альянс" у відзиві на касаційну скаргу просить оскаржувані рішення залишити без змін з мотивів, у них викладених.

ПрАТ "Європейський страховий альянс" у поданих поясненнях до касаційної скарги просить її відхилити, а рішення суду І інстанції залишити без змін.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.03.2011 року між ПАТ "Енергобанк" (заставодержатель, відповідач, банк) та ЗАТ "Європейський страховий альянс" (заставодавець, третя особа) було укладено договір застави майнових прав (а.с.67-68), яким забезпечуються вимоги заставодержателя, що випливають з договору на відкриття кредитної лінії №1005-05 від 31.05.2010р. з усіма змінами і доповненнями, укладеного між заставодержателем та ВАТ "Пансіонат "Море" (п.1.1). В забезпечення виконання основного зобов'язання, вказаного у п.1.1 договору, заставодавець на умовах, передбачених договором, передає в заставу заставодержателю: 1) майнові права на отримання грошових коштів у розмірі 2070000 грн., що розміщені на депозитному рахунку заставодавця №265233301601 згідно договору банківського вкладу (депозиту) від 28.02.2011 №3016/2/К, укладеного між заставодавцем та ПАТ "Енергобанк", які належать заставодавцю на час укладення цього договору; 2) майнові права на отримання грошових коштів у розмірі 2110000 дол. США, що розміщені на депозитному рахунку заставодавця №265273301603 згідно договору банківського вкладу (депозиту) від 28.02.2011 №3016/3/К, укладеного між заставодавцем та ПАТ "Енергобанк", які належать заставодавцю на час укладення цього договору.

Пунктом 3.4 договору застави майнових прав від 01.03.2011р. сторони узгодили, що у разі надходження до заставодержателя будь-яких документів про списання коштів з поточного рахунку заставодавця та/або обмеження розпорядження коштами на поточному рахунку заставодавця, або в разі виникнення будь-яких інших обставин, якщо це може призвести до зменшення розміру предмету застави, заставодержатель самостійно достроково задовольняє свої вимоги шляхом списання коштів з поточного рахунку заставодавця, що відкритий в ПАТ "Енергобанк", на підставі договору банківського вкладу (депозиту), згідно п.1.2 цього договору, в рахунок виконання основного зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду м.Києва від 22.08.2014р. порушено провадження у справі №910/17545/14 за позовом ТОВ "Європейський альянс" до ПрАТ "Європейський страховий альянс" про стягнення 29785116,24 грн. основного боргу (заборгованості за надані послуги за договорами доручення про надання страхових посередницьких послуг №56-08 від 01.12.2008р., №3-09П від 16.01.2009р.) та 957203,87 грн. пені, нарахованої за прострочення виконання зобов'язання в період з 30.06.2014р. по 19.08.2014р.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 26.08.2014р. за заявою ТОВ "Європейський альянс" було забезпечено позов у справі №910/17545/14 шляхом накладення арешту на грошові кошти ПрАТ "Європейський страховий альянс", що розміщені в ПАТ "Енергобанк" на рахунку № 255273301603, в межах ціни позову в розмірі 30 742 320,11 грн. до вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили.

27.08.2014 державним виконавцем відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 44533527 з примусового виконання ухвали Господарського суду м.Києва від 26.08.2014р. у справі №910/17545/14.

27.08.2014 року державним виконавцем відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти ПрАТ "Європейський страховий альянс", що розміщені в ПАТ "Енергобанк" на рахунку № 265273301603, в межах ціни позову в розмірі 30742320,11 грн.

28.08.2014р. ПАТ "Енергобанк" листом №1323/3/23 повідомив ПрАТ "Європейський страховий альянс" про те, що у зв'язку з отриманням постанови державного виконавця відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві про накладення арешту на грошові кошти ПрАТ "Європейський страховий альянс", що розміщені в ПАТ "Енергобанк" на рахунку №265273301603, в межах ціни позову в розмірі 30742320,11 грн., на підставі п.3.4 договору застави майнових прав від 01.03.2011р. банк звернув стягнення на предмет застави, а саме: грошові кошти у розмірі 2110000 дол. США, що розміщені на депозитному рахунку заставодавця №265273301603 згідно договору банківського вкладу (депозиту) від 28.02.2011р. №3016/3/К, що укладений між заставодавцем та ПАТ "Енергобанк", та направив їх на погашення заборгованості ПАТ "Пансіонат Море" за кредитним договором.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 25.09.2014р. у справі № 910/17545/14 задоволено повністю позов ТОВ "Європейський альянс" до ПрАТ "Європейський страховий альянс" про стягнення 29785116,24 грн. основного боргу (заборгованості за надані послуги за договорами доручення про надання страхових посередницьких послуг №56-08 від 01.12.2008р., №3-09П від 16.01.2009р.) та 957203,87 грн. пені, нарахованої за прострочення виконання зобов'язання в період з 30.06.2014р. по 19.08.2014р.

Спір між сторонами виник у зв'язку з тим, що ТОВ "Європейський альянс" не погоджується з проведеними банком операціями по списанню грошових коштів у розмірі 2110000 дол. США, що розміщені на депозитному рахунку ПрАТ "Європейський страховий альянс" №265273301603, відкритому в ПАТ "Енергобанк", і вимагає відмінити такі банківські операції та повернути списані грошові кошти на рахунок третьої особи.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності правових підстав для задоволення первісних позовних вимог про визнання незаконними дій ПАТ "Енергобанк" щодо списання коштів, а також для задоволення зустрічного позову ПАТ "Енергобанк" про визнання таких дій правомірними, оскільки такі способи захисту цивільних прав, як визнання дій суб'єкта господарювання незаконними (неправомірними) чи законними (правомірними), не передбачені положеннями статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України. Вказані вимоги спрямовані виключно на встановлення фактів, що мають юридичне значення, тому їх задоволення не призводить до поновлення чи захисту порушених прав юридичної особи.

Водночас, в основу оскаржуваних рішення та постанови в частині задоволення вимог первісного позову про зобов'язання банку вчинити певні дії покладено висновки судів про те, що самостійне договірне списання відповідачем грошових коштів з депозитного рахунку третьої особи, відкритого в ПАТ "Енергобанк", суперечить приписам статті 115 Господарського процесуального кодексу України і статті 5 Закону України "Про виконавче провадження", та, як наслідок, порушує права позивача на задоволення його вимог за рішенням Господарського суду м.Києва від 25.09.2014 у справі №910/17545/14 в межах встановленої Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" черговості, що згідно з п.4 ч.2 статті 16 Цивільного кодексу України є підставою для захисту цивільного права позивача шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення, тобто шляхом зобов'язання ПАТ "Енергобанк" відмінити проведені операції щодо списання грошових коштів з рахунку ПрАТ "Європейський страховий альянс" №265273301603 та повернути кошти на вказаний рахунок. При цьому суди виходили з того, що неправомірне списання коштів було здійснено банком після винесення та набрання законної сили ухвалою Господарського суду м.Києва від 26.08.2014р. про забезпечення позову в справі №910/17545/14, якою накладено арешт на кошти, що перебували на рахунку №265273301603 в ПАТ "Енергобанк" та яка є обов'язковою до виконання на всій території України.

Однак, касаційна інстанція вважає такі висновки судів передчасними з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, стаття 1 Господарського процесуального кодексу України чітко передбачає можливість звернення до господарського суду тільки за захистом своїх порушених або оспорюваних прав чи охоронюваних законом інтересів, а не за захистом прав та інтересів інших суб'єктів господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи, первісний позов про повернення списаних коштів на депозитний рахунок ПрАТ "Європейський страховий альянс" подано ТОВ "Європейський альянс" поза відносинами представництва безпосередньо в інтересах ПрАТ "Європейський страховий альянс", який є боржником ТОВ "Європейський альянс" згідно рішення Господарського суду м.Києва від 25.09.2014р. у справі №910/17545/14.

Однак, чинним законодавством кредитор не наділений повноваженнями щодо представництва боржника (третьої особи), а законом не передбачено право кредитора безпосередньо звертатись до господарського суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів третьої особи, яка одночасно є боржником ТОВ "Європейський альянс" та ПАТ "Енергобанк".

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ПрАТ "Європейський страховий альянс", в інтересах якого фактично звернувся позивач у даній справі, не позбавлений можливості самостійно захистити свої права у порядку господарського судочинства.

Як вбачається з додаткових пояснень ТОВ "Європейський альянс" від 18.11.2014р. та відзиву на касаційну скаргу, позивач обґрунтовує порушення своїх прав виключно невиконанням банком ухвали Господарського суду м.Києва від 26.08.2014р. про забезпечення позову в справі №910/17545/14 та рішення від 25.09.2014р. у цій же справі.

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення ; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суди попередніх інстанцій встановили, що заявлені ТОВ "Європейський альянс" позовні вимоги про зобов'язання банку відмінити проведені операції по списанню коштів з депозитного рахунку третьої особи №265273301603, відкритого в ПАТ "Енергобанк", та повернути їх на вказаний рахунок, є таким способом захисту прав кредитора як відновлення становища, яке існувало до порушення (п.4 ч.2 статті 16 Цивільного кодексу України).

Разом з тим судами помилково залишено поза увагою, що такі вимоги спрямовані на відновлення майнового становища ПрАТ "Європейський страховий альянс", яке існувало до порушення, а не на відновлення становища ТОВ "Європейський альянс". Тобто задоволення згаданих позовних вимог призведе до поновлення прав саме третьої особи як власника коштів, списаних з її депозитного рахунку.

Крім того, відповідно до статті 1073 Цивільного кодексу України, яка поширюється на спірні правовідносини за участю банку та його клієнта, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Чинне законодавство встановлює, що належними способами захисту цивільних прав клієнта в разі списання його коштів банком без законних підстав, законодавець визначає зобов'язання банку вчинити певні дії, а саме зарахувати безпідставно списану суму на рахунок клієнта, а також сплатити проценти, штрафні санкції (штраф та пеню), відшкодувати завдані збитки.

Наведене не виключає наявність підстав вважати, що пред'явлений позов ТОВ "Європейський альянс" про зобов'язання ПАТ "Енергобанк" відмінити проведені операції щодо списання коштів з депозитного рахунку ПрАТ "Європейський страховий альянс" №265273301603, не відповідає способам захисту цивільних прав клієнта, наведеним приписам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.

Більше того, в порушення приписів статті 1073 Цивільного кодексу України та статті 84 Господарського процесуального кодексу України у резолютивній частині рішення від 01.12.2014р. не зазначено відповідну суму грошових коштів, яка має бути повернута вкладнику на депозитний рахунок.

Викладене свідчить про порушення позивачем за первісним позовом положень п.п.3,5 ч.2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів); виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Наведене залишилось поза увагою судів І та апеляційної інстанцій.

Слід зауважити, що на спірні правовідносини, які виникли між сторонами наприкінці серпня 2014р. у зв'язку із самостійним списанням банком грошових коштів клієнта (третьої особи), що були предметом застави згідно договору застави майнових прав від 01.03.2011р., поширюється дія статей 50, 51 Закону України "Про заставу", статей 14, 37, 39 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (в редакції від 04.08.2013р.), що не враховано судами першої та апеляційної інстанцій.

Зокрема, відповідно до абзацу 6 статті 50 Закону України "Про заставу" при заставі прав, якщо інше не передбачено договором, заставодавець зобов'язаний надавати заставодержателю відомості про зміни, що сталися в заставленому праві, про його порушення з боку третіх осіб та про домагання третіх осіб на це право.

Згідно з абзацом 4 статті 51 Закону України "Про заставу" при заставі прав, якщо інше не передбачено договором, заставодержатель має право в разі порушення заставодавцем обов'язків, передбачених статтею 50 цього Закону, самостійно вживати всіх заходів, необхідних для захисту заставленого права проти порушень з боку третіх осіб.

Колегія суддів вважає, що з приписами статті 51 Закону України "Про заставу" цілком узгоджується пункт 3.4 договору застави майнових прав від 01.03.2011р., за умовами якого у разі надходження до заставодержателя будь-яких документів про списання коштів з поточного рахунку заставодавця та/або обмеження розпорядження коштами на поточному рахунку заставодавця, або в разі виникнення будь-яких інших обставин, якщо це може призвести до зменшення розміру предмету застави, заставодержатель самостійно достроково задовольняє свої вимоги шляхом списання коштів з поточного рахунку заставодавця, що відкритий в ПАТ "Енергобанк", на підставі договору банківського вкладу (депозиту), згідно п.1.2 цього договору, в рахунок виконання основного зобов'язання.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно з ч.ч.1,2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до п.п.7,8 ч.2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові мають бути зазначені: обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів; у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду - доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції.

Однак в порушення вимог статей 43, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції не надано правової оцінки та не відхилено викладені у поясненнях до апеляційної скарги від 09.02.2015р. доводи відповідача про те, що постанова державного виконавця відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві від 27.08.2014р. про арешт грошових коштів боржника (ПрАТ "Європейський страховий альянс") є документом, яким встановлюється обмеження щодо розпорядження коштами на рахунку №265273301603, що в розумінні п.3.4 договору застави майнових прав від 01.03.2011р. є підставою для безакцептного списання банком грошових коштів вкладника (заставодавця).

Апеляційним господарським судом також залишено поза увагою та не відхилено викладені посилання апелянта (відповідача) в обґрунтування своїх заперечень на норми статей 14, 37, 39 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Зокрема, в ч.ч.1,2 статті 14 та ч.2 статті 37 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що у разі якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження. Публічне обтяження набирає чинності з моменту його реєстрації в Державному реєстрі.

В свою чергу, відповідно до імперативних вимог статті 39 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" публічне обтяження підлягає реєстрації в порядку, встановленому цим Законом, протягом п'яти днів із дня винесення відповідного рішення, на підставі якого воно виникає. Обов'язок щодо здійснення реєстрації покладається на уповноважений орган або на особу, зазначену в рішенні уповноваженого органу. Пріоритет публічного обтяження встановлюється з моменту його реєстрації. Зареєстровані публічні обтяження не мають пріоритету над обтяженнями того ж рухомого майна, які були зареєстровані раніше моменту реєстрації публічного обтяження.

Всупереч вимог статей 43, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної правової оцінки та не спростували твердження скаржника про те, що зважаючи на реєстрацію ним 12.05.2014р. в Державному реєстрі обтяження рухомого майна, яке виникло на підставі договору застави майнових прав від 01.03.2011р. , зареєстроване банком обтяження на це ж рухоме майно має вищий пріоритет перед публічним обтяженням у вигляді накладеного арешту згідно ухвали Господарського суду м.Києва від 26.08.2014р. про забезпечення позову у справі №910/17545/14, докази реєстрації якого в матеріалах справи відсутні та позивачем не надано.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій залишивши поза увагою вимоги статті 1073 ЦК України, статей 50,51 Закону України "Про заставу" та статей 14, 37, 39 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", належним чином не з'ясували чи відповідає способам захисту цивільних прав клієнта поданий його кредитором (ТОВ "Європейський альянс") позов про зобов'язання ПАТ "Енергобанк" відмінити проведені операції щодо списання коштів з депозитного рахунку ПрАТ "Європейський страховий альянс", та не перевірили того, чи було зареєстроване у встановлений термін публічне обтяження, яке виникло на підставі ухвали Господарського суду м.Києва від 26.08.2014р. у справі №910/17545/14, та чи мало публічне обтяження пріоритет над обтяженням на користь банку, яке було зареєстроване 12.05.2014р. в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Крім того, залишивши поза увагою вимоги ч.2 статті 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", суди не з'ясували чи наділений банк переважним (першочерговим) правом на звернення стягнення на предмет застави, як обтяжувач з вищим пріоритетом в співвідношенні з публічним обтяженням, яке виникло на підставі ухвали Господарського суду м.Києва від 26.08.2014р. про забезпечення позову у справі №910/17545/14.

Враховуючи викладене, касаційна інстанція вважає передчасним висновок місцевого господарського суду про те, що самостійне договірне списання відповідачем грошових коштів з депозитного рахунку третьої особи, відкритого у ПАТ "Енергобанк", порушує права позивача на задоволення його вимог за рішенням Господарського суду м.Києва від 25.09.2014р. у справі №910/17545/14 в межах черговості, встановленої Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Наведене унеможливлює для касаційної інстанції погодитись з висновком суду першої інстанції щодо наявності фактичних та відповідно правових підстав для задоволення первісного позову в частині вимог про зобов'язання ПАТ "Енергобанк" відмінити проведені операції щодо списання коштів з депозитного рахунку ПрАТ "Європейський страховий альянс" №265273301603 та повернення коштів на вказаний рахунок.

Відповідно до частини 1 статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (пункт 3 частини 1 статті 111 9 Господарського процесуального кодексу України), оскільки касаційна інстанція, згідно приписів статті 111 7 цього Кодексу не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, колегія суддів, враховуючи приписи ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню в частині задоволених вимог первісного позову як такі, що винесені без дослідження всіх обставин справи, які мають істотне значення для правильного розгляду спору по суті, з направленням справи на новий розгляд в цій частині первісного позову до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 111 5 ,111 7 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду м.Києва від 01.12.2014р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015р. у справі №910/21112/14 скасувати в частині задоволення вимог первісного позову про зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" відмінити проведені операції щодо списання коштів з депозитного рахунку Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" №265273301603 та повернути кошти на вказаний рахунок.

Справу №910/21112/14 в цій частині позовних вимог передати на новий розгляд до Господарського суду м.Києва.

В решті рішення Господарського суду м.Києва від 01.12.2014р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015р. у справі №910/21112/14 залишити без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді: Л.Б. Іванова

О.В. Попікова