Постанова

від 13.05.2015 по справі 916/2125/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 року Справа № 916/2125/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М., суддівГрейц К.В., Ходаківської І.П. розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Бородінська СЕС-2", смт. Бородіно, Одеська обл. на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 року у справі господарського суду Одеської області за позовомПрокурора Тарутинського району Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства в Одеській області, м. Одеса до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за участюТовариства з обмеженою відповідальністю "Бородінська СЕС-2", смт. Бородіно, Одеська обл. Тарутинської районної ради, смт. Тарутине, Одеська обл. Заступника прокурора Одеської області, м. Одеса провизнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку

за участю представників

прокуратури: Збарих С.М., посвідчення ГПУ № 028728,

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Тарутинського району Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства в Одеській області (далі за текстом - ГУ Держземагентства в Одеській області) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Бородінська СЕС-2" (далі за текстом - ТОВ "Бородінська СЕС-2") за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Тарутинської районної ради про визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки (кадастровий № 5124755500:01:001:0788), розташованої на території Бородінської селищної ради, загальною площею 45 га, який укладено 13.11.2013 року між ГУ Держземагентства в Одеській області та ТОВ "Бородінська СЕС-2", та повернення вищезазначеної земельної ділянки до земель державної власності в особі Головного управління Держземагентства в Одеській області.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.10.2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що сторонами Договору від 13.11.2013 року було дотримано порядок передачі в оренду земельної ділянки, передбачений ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст. 123, ч. ч. 1,2 ст. 124 Земельного кодексу України, у редакціях, що діяли на момент його укладення; також, сторонами Договору дотримано і вимоги ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" щодо наявності в Договорі таких істотних умов, як розміру орендної плати, індексації, форми платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а тому відсутні підстави для визнання недійсним вказаного Договору, оскільки нормативна грошова оцінка земельної ділянки не є істотною умовою договорів оренди землі, а розмір орендної плати встановлюється за згодою сторін договору і законом обмежуються лише строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 року рішення господарського суду Одеської області від 27.10.2014 року було скасовано, а позовні вимоги задоволено: визнано недійсним Договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5124755500:01:001:0788), розташованої на території Бородінської селищної ради, загальною площею 45, 00 га, який укладено між ТОВ "Бородінська СЕС-2" та ГУ Держземагентства в Одеській області 13.11.2013 року; зобов'язано ТОВ "Бородінська СЕС-2" повернути земельну ділянку, розташовану на території Бородінської селищної ради, загальною площею 45, 00 га (кадастровий номер 5124755500:01:001:0788) (за межами населеного пункту) до земель державної власності в особі ГУ Держземагентства в Одеській області.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано наявністю правових підстав для визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки та її повернення, з огляду на те, що розмір орендної плати за землю при укладанні спірного Договору встановлений з порушенням вимог чинного законодавства, а право оренди набуте ТОВ "Бородінська СЕС-2" за Договором, укладеним з порушенням вимог ст. ст. 13, 23 Закону України "Про оцінку земель"; крім того, судом враховано, що відповідачем не усунено у будь-який спосіб порушення закону, що мали місце при укладенні Договору оренди № 09 від 13.11.2013 року, нормативну грошову оцінку земельної ділянки не проведено, технічну документацію з НГОЗД не виготовлено та не подано на затвердження, як то передбачено умовою п.п. 9.4.7 п. 9.4 Договору оренди.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Бородінська СЕС-2" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 року та залишити в силі рішення господарського суду Одеської області від 27.10.2014 року.

Прокуратурою та позивачем відзивів на касаційну скаргу подано не було.

Розпорядженням від 12.05.2015 року № 03-05/753 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Сибіга О.М., судді - Грейц К.В., Ходаківська І.П.

В судовому засіданні прокурор проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 року - без змін.

Сторін та третю особу згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення прокурора, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що наказом ГУ Держземагентства в Одеській області від 06.08.2013 року № ОД/5124755500:01:001/00000019 надано дозвіл ТОВ "Бородінська СЕС-2" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років для розміщення та експлуатації сонячної електростанції орієнтовною площею 45, 00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення, які не надані у власність чи користування на території Бородінської селищної ради Тарутинського району Одеської області (за межами населеного пункту).

Приватним підприємством "Бюро проектування та експертизи" на замовлення ТОВ "Бородінська СЕС-2" (Договір № 4-10 від 15.04.2013 року) у 2013 році був виготовлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років ТОВ "Бородінська СЕС-2" для розміщення та експлуатації сонячної електростанції за адресою: Бородінська селищна рада (за межами населеного пункту), Тарутинський район, Одеська область.

Наказом ГУ Держземагентства в Одеській області від 13.11.2013 року № ОД/5124755500:01:001/00000136 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду строком на 49 років ТОВ "Бородінська СЕС-2" для розміщення та експлуатації сонячної електростанції за адресою: Бородінська селищна рада (за межами населеного пункту) Тарутинський район, Одеська область (п. 1 наказу); надано ТОВ "Бородінська СЕС-2" в довгострокову оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 45,00га із земель сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 5124755500:01:001:0788 для розміщення та експлуатації сонячної електростанції (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення) на території Бородінської селищної ради Тарутинського району Одеської області (за межами населеного пункту (п. 2 наказу); до проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки встановлено орендну плату у розмірі 12 земельних податків за 1 рік (п. 3 наказу); після проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та затвердження її у встановленому законодавством порядку встановити річну орендну плату у розмірі 3 % від визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки землі (п. 3.1 наказу).

13.11.2013 року ГУ Держземагентства в Одеській області (орендодавець) та ТОВ "Бородінська СЕС-2" (орендар) було укладено Договір оренди землі № 09 (далі за текстом - Договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець на підставі наказу ГУ Держземагентства в Одеській області від 13.11.2013 року № ОД/5124755500:01:001/00000136 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації сонячної електростанції, розташовану на території Бородінської селищної ради Тарутинського району Одеської області (за межами населеного пункту).

Згідно з п. 2.1 Договору в оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення для розміщення та експлуатації сонячної електростанції загальною площею 45, 00 га у тому числі: пасовища - 45, 00 га.

В пункті 2.2 Договору зазначено кадастровий номер земельної ділянки: 5124755500:01:001:0788; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку енергетики, оборони та іншого призначення. Код використання згідно з класифікатором видів цільового призначення земель (КВЦПЗ): 14.01 - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена (п. 2.4 Договору).

Відповідно до п. п. 3.1, 3.2 Договору його укладено строком на 49 років та право оренди земельної ділянки виникає у орендаря з моменту його державної реєстрації відповідно до закону.

Право оренди зареєстроване 04.12.2013 року згідно даних Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 06.12.2013 року.

В п. 4.1 Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Бородінської селищної ради в ВДК у Тарутинському районі Одеської області у розмірі 12 земельних податків, а саме 126 609 грн. за 1 рік, що складає 10 550, 75 грн. за один місяць. Після проведення та введення в дію нормативної грошової оцінки земельної ділянки орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3 % від визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки землі.

Передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (п. 6.1. Договору).

Підставою для розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є: наказ ГУ Держземагентства в Одеській області від 06.08.2013 року № ОД/5124755500:01:001/00000019 (п. 6.2 Договору).

Відповідно до п. 9.4.7 Договору орендар зобов'язаний протягом 1 (одного) року здійснити всі передбачені законодавством заходи, спрямовані на виготовлення та затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що орендується.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на дату виникнення спору в суді, ухвалення оскарженого рішення нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена.

Прокурор звернувся до суду, вважаючи, що при укладанні Договору оренди землі грубо порушені вимоги ст. ст. 13, 23 Закону України "Про оцінку земель", оскільки технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки не розроблялась та не затверджувалась Тарутинською районною радою, що є підставою для визнання договору недійсним згідно положень ст. 203, ч. 1, ст. 215 Цивільного кодексу України, ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Конституції України, Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про оцінку земель" та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного Кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент укладення Договору) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Частиною 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" (в редакцій, чинній станом на день укладання спірного Договору) передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності; визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом; визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва; розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель; відчуження земельних ділянок площею понад 50 гектарів, що належать до державної або комунальної власності, для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки площею 45, 00 га, що була надана в оренду ТОВ "Бородінська СЕС-2", Тарутинською районною радою не затверджувалась, оскільки технічна документація з нормативно грошової оцінки земельної ділянки в порушення вимог ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" на момент укладення Договору не була розроблена.

Крім того, в порушення вимог ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" ТОВ "Бородінська СЕС-2" не видавався Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, за даними якого, сформованим з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, повинен був визначатись розмір орендної плати за земельну ділянку державної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частина 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" крім відсутності однієї чи кількох з істотних умов в договорі оренди встановлює таку підставу для визнання його недійсним, як порушення вимог ст. ст. 4 - 6 цього Закону, а ч. 1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що право оренди набувається на підставах та в порядку, передбачених цим та іншими законами.

Враховуючи вищезазанчене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявністю правових підстав для визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки та її повернення, з огляду на те, що розмір орендної плати за землю при укладанні спірного Договору встановлений з порушенням вимог чинного законодавства, а право оренди набуте ТОВ "Бородінська СЕС-2" за Договором, укладеним з порушенням вимог ст. ст. 13, 23 Закону України "Про оцінку земель".

В той же час, посилання відповідача на відсутність підстав для задоволення позовних вимог не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем не враховано, що обов'язок зі сплати орендної плати є нормативно регульованим і не може визначатися чи змінюватися та припинятися сторонами договору за власним волевиявленням з порушенням умов та порядку, передбачених чинним законодавством; дотримання порядку визначення орендної плати відповідно до проведеної нормативної грошової оцінки є чинником економічного регулювання земельних відносин, визначення економічно обґрунтованих надходжень до місцевих бюджетів та можливості подальшої індексації відповідних надходжень, виконання вимог статті 627 Цивільного кодексу України щодо справедливості укладеного договору шляхом забезпечення застосування рівного підходу при визначенні орендної плати незалежно від особи - учасника правовідносин; порушення цього порядку суперечить ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель", пп. 1 п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України.

Дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового (в тому числі договірного) врегулювання, що виключає невизначеність у правовідносинах сторін, безпосередньо належить до інтересів держави.

Крім того, судом апеляційної інстанції вірно зауважено, що посилаючись на відповідність визначеного сторонами в Договорі розміру орендної плати законодавчо встановленим межам та на передбачену пп. 271.1.2 ст. 271 Податкового кодексу України можливість обчислення земельного податку (та, відповідно, орендної плати) щодо земельних ділянок, грошову оцінку яких не проведено, за їх площею, відповідач залишив поза увагою, що спір стосується не обчислення орендної плати за земельну ділянку, нормативна грошова оцінка якої не проведена, а визначення орендної плати при наданні земельної ділянки, щодо якої проведення нормативної грошової оцінки є обов'язковим.

Норми Податкового кодексу України застосовуються для обчислення орендної плати у випадку, коли нормативно грошову оцінку земельної ділянки не проведено, проте не скасовують та не можуть скасовувати законодавчо встановлений обов'язок з проведення нормативно грошової оцінки земельної ділянки для земельних ділянок державної та комунальної власності для подальшого визначення в договорі оренди землі орендної плати за них (ст. 13 Закону України "Про оцінку земель").

В п. 2.29 Постанови Пленуму Вищого господарського суду "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 року № 6 роз'яснено, що договір оренди земельної ділянки може бути припинений лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним користування ділянкою. Одночасно з визнанням договору недійсним господарський суд повинен зазначити в рішенні, що цей договір припиняється лише на майбутнє.

Суд касаційної інстанції відзначає, що оскільки судом апеляційної інстанції встановлено недодержання в момент укладення Договору оренди землі від 13.11.2013 року вимог ст. 13, ч. ч. 2, 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", вказаний Договір оренди земельної ділянки правомірно визнано судом недійсним на підставі ч. 1 ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України на майбутнє відповідно до вимог ст. 236 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відтак, у зв'язку з визнанням недійсним Договору оренди землі від 13.11.2013 року у відповідності до положень ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України вказана земельна ділянка підлягає поверненню ТОВ "Бородінська СЕС-2" до земель державної власності в особі Головного управління Держземагентства в Одеській області.

Крім того, судом апеляційної інстанції вірно зауважено та враховано при прийнятті судового рішення, що відповідачем не усунено у будь-який спосіб порушення закону, що мали місце при укладенні Договору оренди № 09 від 13.11.2013 року, нормативну грошову оцінку земельної ділянки не проведено, технічну документацію з нормативно грошової оцінки земельної ділянки не виготовлено та не подано на затвердження, як то передбачено умовами п. п. 9.4.7 п. 9.4 Договору оренди землі.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанції фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що доводи ТОВ "Бородінська СЕС-2", викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм та не спростовують законних і обгрунтованих висновків апеляційного господарського суду.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового акту не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 року у справі № 916/2125/14 - залишити без змін.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіК.В. Грейц І.П. Ходаківська